Ухвала суду № 96241793, 09.04.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"09" квітня 2021 р. Cправа №902/345/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню по справі

за позовом акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Остер", м.Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка", с.Строїнці Тиврівського району Вінницької області

до ОСОБА_1 , м.Вінниця

до ОСОБА_2 , м.Вінниця

про солідарне стягнення 725925 грн заборгованості згідно кредитного договору

представники сторін в судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/345/19 за позовом акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про солідарне стягнення з позичальника (товариства з обмеженою відповідальністю "Остер") та поручителів (товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка", громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) заборгованості в розмірі 725925,00 грн, що нарахована з посиланням на неналежне виконання умов Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013 та кредитного договору №010/162/22/27 від 03.03.2018, що забезпечені договорами поруки №12/162/23/46 від 03.03.2018, №12/162/23/47 від 03.03.2018 та №12/162/23/48 від 03.03.2018.

Рішенням суду від 16.07.2019 по вказаній справі, яке залишено без змін постановою апеляційної інстанції від 05.12.2019, позовні вимоги задоволено повністю.

Після набрання рішенням законної сили, на його виконання 23.12.2019 були видані відповідні накази.

22.06.2020 судом постановлено ухвалу про задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" про заміну сторони виконавчого провадження від 30.03.2020 у справі №902/345/19. Так, згідно пункту 2 резолютивної частини даної ухвали замінено стягувача - акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" з виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 за судовими наказами від 23.12.20019 в справі №902/345/19, зокрема за такими виконавчими провадженнями: №60973373 - солідарний боржник ТОВ "Остер", №60977965 - солідарний боржник ОСОБА_2 №60978070 - солідарний боржник ТОВ "Еко Ніка", №60976741 - солідарний боржник ОСОБА_1

18.02.2021 до суду надійшли заяви ОСОБА_2 б/н від 12.02.2021 (вх. №01-34/1563/21 від 18.02.2021) та ОСОБА_1 б/н від 12.02.2021 (вх. №01-34/1564/21 від 18.02.2021), в яких заявники просять визнати накази від 23.12.2020, що видані відносно них на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 у справі №902/345/19, такими, що не підлягають виконанню. До розгляду означених заяв просять зупинити виконання за наказами від 23.12.2019.

22.02.2021 до суду також надійшла заява ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР" арбітражного керуючого Семенова Д.С. б/н від 19.02.2021 (вх. №01-34/1659/21 від 22.02.2021), в якій заявник просить визнати наказ від 23.12.2019, виданий на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 у справі №902/345/19/19 (боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Остер"), таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 23.02.2021 вказані заяви призначені до розгляду в судовому засіданні на 23.03.2021.

22.03.2021 до суду від ТОВ "ФК Єврокредит" надійшли пояснення від 19.03.2021 в яких останній зазначає про відсутність будь-яких підстав для задоволення заяв про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню. Обґрунтовуючи свою процесуальну позицію стягувач вказує, що ним було проведено позасудове погашення боргу в частині шляхом оформлення права власності на іпотечне майно за одним із укладених договорів іпотеки, однак погашення стосувалось лише частини боргу за Генеральним договором № 01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013, в межах суми вартості переоформленого майна, та не є по суті повним погашенням.

За результатами судового засідання, 23.03.2021, судом постановлено ухвалу (із занесенням до протоколу судового засідання) про оголошення перерви під час його проведення на 08.04.2021.

07.04.2021 до суду надійшли пояснення боржника - ОСОБА_1 в яких остання зазначає, що враховуючи не заперечений факт позасудового врегулювання, шляхом проведення реєстрації права власності на предмет іпотеки на користь ТОВ ФК«Єврокредит», обравши цей спосіб самостійно, згідно п.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку» вважає основний борг за Генеральним договором №01/07-01-04/401 від 21.05.2013 року погашеним, задоволення вимог ТОВ ФК «Єврокредит», як кредитора виконаними в повному обсязі, її зобов`язання за договором поруки, як поручителя припиненими в зв`язку з припиненням основного боргового зобов`язання.

На визначену судом дату (08.04.2021) з`явилися представники позивача та відповідача - ТОВ "Остер". При цьому суд враховує, що решта учасників процесу повідомлені про місце, дату та час проведення судового засідання шляхом оформлення відповідних телефонограм та додатково ТОВ "Еко Ніка" електронним повідомленням № 000001 від 02.04.2021.

Вказані види повідомлення узгоджується з приписами ч.6 ст. 120 ГПК України відповідно до яких суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику

Таким чином, за результатами проведеного судового засідання, 08.04.2021, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішень відносно заяв боржників про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню та орієнтовний час повернення - 09.04.2021.

На оголошення вступної та резолютивної частини ухвали представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги боржників, об`єктивно оцінивши докази, які долучено заявниками до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ліквідатора ТОВ "ОСТЕР" арбітражного керуючого Семенова Д.С. є ідентичними за змістом та обґрунтовані наступним:

"Так з матеріалів справи № 902/345/19 слідує, що 21.05.2013 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Остер" (Боржник, Позичальник) було укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 01/Р7-01-04/401.

Відповідно п. 5.1 Генерального договором виконання зобов`язань Позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за Генеральним договором та/або Договорами забезпечується:

- іпотекою цілісного майнового комплексу загальною площею 5103,1 м.кв., земельної ділянки загальною площею 3,0663 га. кадастровий номер 0522455100:00:001:0045, місце знаходження яких: АДРЕСА_1 . належних Позичальнику;

- заставою товарів в обороті: насіння кукурудзи в кількості 2715875 посівних одиниць, насіння ріпаку в кількості 381 посівних одиниць, належних Позичальнику, відповідно до Договорів забезпечення;

- порукою відповідно до договору поруки, що укладається між Кредитором і Поручителями: мною - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою забезпечення зобов`язань за Договором.

В подальшому на виконання Генерального договору № 01/Р7-01-04/401 від 21.05.2013 між сторонами було підписано ряд Додаткових за умовами яких, сторонами неодноразово вносились зміни до умов Генерального договору щодо забезпечення виконання зобов`язань, зміни сум загального ліміту та Субліміту, тощо.

Також в рамках Генерального договору 07.02.2018, з метою забезпечення виконання Позичальником зобов`язань за Генеральним договором №01/Р7-01- 04/401 від 21.05.2013, між сторонами укладено ряд договорів поруки. В подальшому факт невиконання зобов`язань як основним боржником так і поручителями призвів до задоволення позову судом на 725 925,00 грн.

При цьому заявники наголошують, що крім вищевказаних договорів поруки виконання Позичальником зобов`язань за Генеральним договором №01/Р7-01- 04/401 від 21.05.2013 забезпечувалося також іпотекою нерухомого майна а саме: цілісного майнового комплексу, що розташований по АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 0522455100:01:001:0045 площею 3,0663 та для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за цією ж адресою, що стверджується іпотечним договором від 21 травня 2013 року укладеним між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ «Остер», посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 1390, а також договором про внесення змін до іпотечного договору від 01 червня 2016 року, посвідченим цим же нотаріусом та зареєстрованим в реєстрі за № 1082.

Відповідно до п. 9.4. Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися в позасудовому порядку шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку", при цьому дане застереження визнано сторонами договору підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Згідно п. 9.3.4 іпотечного договору дане застереження прирівняне сторонами до договору про задоволення вимог Іпогекодержателя за своїми правовими наслідками.

На підставі вищевказаного договору іпотеки 15.10.2020 за заявою Іпотекодержателя державним реєстратором Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Зарембою С.В. проведено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 0522455100:01:001:0045 площею 3,0663 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за цією ж адресою за Іпотекодержателем - ТОВ «ФК Єврокредит», що стверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.10.2020 року.

Тобто Іпотекодержатель на власний розсуд застосував позасудовий спосіб захисту свого права та зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки.

Правові наслідки завершення позасудового врегулювання визначені ч. 4 ст.36 Закону України "Про іпотеку" в редакції Закону № 2478-VІІІ від 03.07.2018 року ( набув чинності з 04.02.2019). Разом з тим, відповідно до ч.2 Розділу II Закону № 2478-VІІІ від 03.07.2018, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Так як вищевказаний іпотечний договір з наступними змінами укладено до набрання чинності законом № 2478-VІІІ від 03.07.2018, то відповідно, застосовується попередня редакція ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», згідно якої після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Відтак, оскільки іпотекодержатель - ТОВ «ФК Єврокредит» сам обрав такий спосіб захисту і зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки, це призвело до задоволення його вимог як кредитора за Генеральним договором М01/Р7-01- 04/401 від 21.05.2013 у тому числі і на суму 725 925,00 грн.

З огляду на наведене, заявники (відповідачі 3, 4) вважають що їх зобов`язання як поручителів за договорами поруки припинилися у зв`язку з припиненням основного зобов`язання, а відповідач 1 вважає всі подальші вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» до ТОВ "ОСТЕР" є недійсними".

Надаючи оцінку викладеним вище аргументам заявників суд враховує наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява №56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст.1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому суд зважає, що матеріали заяв не містять та заявниками додаткового не надано суду доказів закінчення виконавчих проваджень № 60973373 - солідарний боржник ТОВ "ОСТЕР", № 60977965 - солідарний боржник ОСОБА_2 , № 60976741 - солідарний боржник ОСОБА_1 з виконання рішення суду у справі № 902/345/19.

Відповідно до приписів ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, в т.ч. і розміру боргу боржника, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №5011-9/15826-2012.

Реєстрація стягувачем права власності на предмет іпотеки а саме: цілісний майновий комплекс, що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 0522455100:01:001:0045 площею 3,0663 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за цією ж адресою за Іпотекодержателем - ТОВ «ФК Єврокредит» не є підставою для визнання судом поруки припиненою в межах розгляду заяв про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. На переконання суду, дане питання підлягає вирішенню в окремому позовному провадженні.

Таким чином, з урахуванням обставин, які свідчать про наявність спору між сторонами, без вирішення такого спору в порядку позовного провадження виключає можливість задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, згідно із частиною п`ятою статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Таким чином, положення статті 559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов`язання не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов`язок поручителя щодо виконання зобов`язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-172цс15, та постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 16.01.2018 у справі № 775/15479/15-ц.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що відсутні обставини, передбачені законодавством України для визнання наказу таким, що не підлягає виконання, суд вважає подані заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ліквідатора ТОВ "ОСТЕР" арбітражного керуючого Семенова Д.С. не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви № б/н від 12.02.2021 (вх. № 01-34/1563/21 від 18.02.2021) про визнання наказу від 23.12.2019 на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 по справі № 902/345/19 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Ніка", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 725 925,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

2. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви № б/н від 12.02.2021 (вх. № 01-34/1564/21 від 18.02.2021) про визнання наказу від 23.12.2019 на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 по справі № 902/345/19 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Ніка", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 725 925,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

3. Відмовити ліквідатору ТОВ "ОСТЕР" арбітражному керуючому Семенову Д.С. в задоволенні заяви № б/н від 19.02.2021 (вх. № 01-34/1659/21 від 22.02.2021) про визнання наказу від 23.12.2019 на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 по справі № 902/345/19 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Ніка", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 725 925,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

4. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, підпункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

5. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованими листами, а також додатково на наступні електронні адреси: ТОВ "ФК Єврокредит" (evrocredit_tov@ukr.net); ТОВ "ОСТЕР" (ostervin@gmail.com); ліквідатора ТОВ "ОСТЕР" арбітражного керуючого Семенова Д.С. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ТОВ "Еко Ніка" (tov_ekonika@ukr.net); ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

6. Дана ухвала підписана суддею та набрала законної сили 14.04.2021.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Еко Ніка" (вул.50-річчя Жовтня, 18А, с.Строїнці, Тиврівський район, Вінницька область, 23340);

3 - ТОВ "ФК Єврокредит" (вул.Саксаганського, буд.120, оф.17, м.Київ, 01032)