Ухвала суду № 96240742, 14.04.2021, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/283/16-ц

Провадження № 6/938/2/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою Департаменту фінансів Івано-Франківської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,-

В С Т А Н О В И В:

Департамент фінансів Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області із заявою, в якій просить:

визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 20.10.2016 року по справі №340/283/16-ц

поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 20.10.2016 року по справі №340/283/16-ц

видати дублікат виконавчого листа від 20.10.2016 року по справі №340/283/16-ц за позовом Надвірняньскої місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Івано-Франківської облдержадміністрації до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину

Свою заяву обґрунтовує тим, що 21.11.2014 року Верховинським районним судом Івано-Франківської області винесено вирок у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України.У подальшому рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 20.10.2016 року у справі №3401/283/16-ц задоволено позовні вимоги Надвірнянської місцевої прокуратури та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту фінансів Івано-Франківської облдержадміністрації витрати на стаціонарне лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в загальній сумі 8 580,00 грн. На виконання вищевказаного рішення суду Верховинським районним судом видано виконавчий лист від 20.10.2016 року по справі №340/283/16-ц. Листом від 09.11.2016 року №340/283/16-ц/4238 виконавчний лист направлено Верховинським районним судом Івано-Франківської області до Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Листом від 21.11.2016 року №1698/04-42/45 департаментом фінансів облдержадміністрації вищевказаний виконавчий лист повернуто до Верховинського районного суду Івано-Франківської області. 28.01.2021 року до Департаменту фінансів облдержадміністрації надійшов лист Надвірнянської місцевої прокуратури з проханням вжити заходів для отримання у суді дубліката виконавчого листа у зв`язку із його втратою під час пересилки кореспонденції.

Представник заявника (стягувача) у судове засідання не з`явився,про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку (99,108), однак подав до суду клопотання, в якому вимоги підтримав в повному обсязі та просить провести розгляд справи без його участі (а.с.111).

Представник прокуратури у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку (а.с.123-124).

Боржник у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.100,104-107,109, 116-118,119-120, 122,125).

Учасники виконавчого провадження не з`явилися в судове засідання, однак їх неявка згідно вимог ст.433 ЦПК України, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 20.10.2016 року Верховинським районним судом Івано-Франківської області було винесено рішення, яким позов Надвірнянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Івано-Франківської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікуваннязадоволено та стягнуто з відповідача витрати на стаціонарне лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в загальній сумі 8580,00 грн. та 551,20 грн. судового збору (а.с.94-96)

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (ст. 129-1 Конституції України).

Основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення (ст.129 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з ч.4 ст. 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ч.1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до ч. 1 ст. 1 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України вводяться в дію вимоги ч.4 ст. 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України.

Згідно з п. 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи п. 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідні правові висновки викладені упостановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, провадження № 61-29св17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11, провадження № 61-41846св18.

Згідно ст. 433 ЦПК України, уразі пропуску строку для предявлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для предявлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Такого висновку прийшов Верховний Суд у постановах від 15 листопада 2018 року у справі №474/783/17, 06 грудня 2018 року у справі №2-4059/10 та 22 жовтня 2018 року у справі №2-824/2009.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Отже, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів щодо підтвердження факту втрати виконавчих документів.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа суду необхідно встановити: обставини втрати виконавчого документа та докази, що це підтверджують; чи не був втрачений виконавчий документ виконаний, чи не перебуває він на виконанні, чи не втратив він законної сили та докази, що це підтверджують; чи звернувся заявник про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку пред`явлення останнього до виконання, у разі пропуску такого строку чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.

Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Таким чином заявник повинен довести: по-перше, що оригінал виконавчого документа втрачено ним або виконавчою службою; по-друге, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не закінчився на час подачі заяви про видачу дубліката і у випадку, якщо він закінчився - довести, що він пропущений із поважних причин.

Як визначено в ч. 1 та ч 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).У разі пропуску строку давності пред`явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин він може бути поновлений, якщо інше не встановлено законодавством. Поважними причинами визнаються такі обставини суб`єктивного і об`єктивного характеру, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії по пред`явленню виконавчого документа до виконання.

Згідно з ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 76,77,78,79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заявник не надав суду належних доказів втрати поважності причини пропуску строку на пред`явлення його до виконання.

Тобто, отримавши оригінал виконавчого листа від 20.10.2016 року №340/283/16-ц Департамент фінансів Івано-Франківської обласної державної адміністрації повинен був пред`явити його до виконання впродовж трьох років, тобто до листопада 2019 року, але цього не зробив, внаслідок чого без поважних причин пропущено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 20.10.2016 року по справі №340/283/16-ц.

Зокрема, встановлено, що Верховинським районним судом направлено листом від 09.11.2016 року №340/283/16-ц/4238 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, структурним підрозділом якої був та є на даний час Департамент фінансів, виконавчий лист за позовом Надвірнянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Івано-Франківської облдержадміністрації до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування для звернення в органи виконавчої служби (а.с.82). У подальшому, як вбачається з листа від 21.11.2016 року №698/04-42/45 Департаменту фінансів Івано-Франківської облдержадміністрації, вищевказаний виконавчий лист було повернуто Верховинському районному суду Івано-Франківської області (а.с.83), який фактично не повернувся до суду, що його видав, що підтверджується листом від 12.01.2021 року №340/283/16-ц/82/21 (а.с. 86).

Крім того, з листа Івано-Франківської облдержадміністрації від 29.11.2018 року №8588/1/118/01-077 вбачається, що вказаний орган виконавчої влади інформує Надвірнянську місцеву прокуратуру, що вищевказаний виконавчий лист було повернуто 21.11.2016 року Верховинському районному суду Івано-Франківської області (а.с.84).

Отже, оскільки протягом трьох років з моменту отримання виконавчого листа, тобто з листопада 2016 року по листопад 2019 року,стягувач - Департамент фінансів Івано-Франківської облдержадміністрації не сприяв виконанню судового документу, не контролював його виконання, не виявляв належної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду, у зв`язку з чим підстав вважати причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання поважними відсутні, а тому в поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачі дублікату виконавчого листа слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Департаменту фінансів Івано-Франківської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 3, 12, 76-79, 247, 433, п. 17.4) розділу XIII "Перехідних положень" ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII та керуючись ст.ст.258, 259, 260, 261 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви Департаменту фінансів Івано-Франківської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, однак може бути оскаржена в частині відмови у видачі дублікатів виконавчих листів, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Чекан Н.М.