Ухвала суду № 9624072, 06.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Мозговая Н.А.

Суддя-доповідач Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2010 року Справа № 2а-2781/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Ястребової Л.В

Суддів: Колеснік Г.А

Ляшенко Д.В

при секретарі Дровниковій К.В.

за участю:

представника позивача Максимчука С.П.

представника відповідача Аніщенко О.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської об»єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року по справі №2а-2781/10/0570 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об»єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000531640/0 від 24.12.2008 року в частині визначення штрафної (фінансової) санкції з ПДВ в сумі 2569012 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Селидіввугілля», звернувся до суду з позовною заявою до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсним податкового повідомлення - рішення від 24.12.2008року №0000531640/0, яким позивачу донараховано штраф за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2854844,70 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року позовні вимоги Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000531640/0 від 24.12.2008 року в частині визначення штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість в сумі 2569012 грн. задоволені.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0000531640/0 від 24.12.2008 року в частині визначення штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість в сумі 2569012 грн.

Стягнуто на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400. Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41, код ЄДРПОУ 33426253) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, та просив залишити її без задоволення

Представник відповідача в судовому засідання доводи апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що Державне підприємство «Селидіввугілля» 06.06.2005р. зареєстровано у якості юридичної особи та знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій за номером 33426253, знаходиться на податковому обліку у Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції.

Платіжними дорученнями № 31 від 05.01.2007 року на суму 50000,00 грн., №226 від

1. 22.01.2007 року на суму 21550,72 грн., № 274 від 26.01.2007 року на суму 217000,00 грн., № 493 від 12.02.2007 року на суму 10000,00 грн., № 495 від 12.02.2007 року на суму 10000,00 грн., № 513 від 13.02.2007 року на суму 590000,00 грн., № 1564 від 17.04.2007 року на суму 70000,00 грн., № 1729 від 20.04.2007 року на суму 44082,53 грн., № 127 від 06.09.2007 року на суму 20000,00 грн., № 235 від 12.09.2007 року на суму 90279,07грн., № 354 від 14.09.2007 року на суму 50000,00 грн., № 397 від 18.09.2007 року на суму 50000,00 грн., № 566 від 28.09.2007 року на суму 180000,00грн., № 696 від 05.10.2007 року на суму 30000,00 грн., № 819 від 12.10.2007 року на суму 50000,00 грн., № 882 від 19.10.2007 року на суму 99824,77 грн., № 1172 від 15.11.2007 року на суму 475040,00 грн., № 3012 від 30.01.2008 року на суму 355000,00грн., № 3124 від 07.02.2008 року на суму 7587,44грн., № 3182 від 08.02.2008 року на суму 79400,00 грн., № 3319 від

1. 11.02.2007 року на суму 121000,00 грн., № 163 від 22.02.2008 року на суму 100000,00 грн., № 264 від 28.02.2008 року на суму 100000,00 грн., № 373 від 29.02.2008 року на суму 50000,00 грн., № 879 від 19.03.2008 року на суму 100000,00грн., № 1086 від 28.03.2008 року на суму 810000,00 грн., № 1733 від 10.04.2008 року на суму 100000,00грн., № 1935 від 17.04.2008 року на суму 187000,00 грн., № 2061 від 08.05.2008 року на суму 156000,00грн., № 3357 від 30.05.2008 року на суму 900000,00 грн. позивачем сплачено суму поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість та розрахунки з бюджетом згідно Постанови КМУ №270 від 07.03.2002р. з зазначенням конкретних періодів та строків сплати.

30.03.2007 року до податкової інспекції поданий уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2004р. (вхідний № 2283), відповідно до якого зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету на 12000,00грн. та за липень 2004 р. (вхідний № 2284), відповідно до якого зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету на 14939,00грн.

03.04.2007 року позивач подав до податкової інспекції уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2005р. (вхідний № 2505).,. відповідно до якого зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету на 30520,00грн.; за грудень 2005р. (вхідний № 2508), відповідно до якого зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету на 178450,00грн.; за січень 2006р. (вхідний № 2509), відповідно до якого зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету на 2927,00грн.; листопад 2006р. (вхідний № 2520), відповідно до якого зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету на 26914,00грн. та грудень 2006р. (вхідний № 2521), відповідно до якого зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету на 112511,00грн.

З 08.12.2008 року по 11.12.2008 року відповідачем здійснена документальна невиїзна перевірка Державного підприємства «Селидіввугілля» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2005р., жовтень 2005р., листопад 2005р., червень 2006р., лютий 2007р., вересень 2007р., жовтень 2007р., за результатами якої складений акт від 17.12.2008 року №753/15/33426253.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5709688,83грн.

На підставі зазначеного акта перевірки прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 24.12.2008року №0000531640/0, яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 2854844,70 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення, якими застосував до позивача штрафні санкції на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно із зазначеною нормою, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, та якщо така затримка складає до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу, якщо така затримка складає від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу, якщо така затримка складає більш ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб'єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Статтею 7 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений вичерпний перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу. Зменшення податкового боргу шляхом подання уточнюючого розрахунку, яким платником податків зменшується сума податкового зобов'язання, Законом України №2181-111 не передбачено.

Позивач, подавши до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, скористався правом, наданим йому п.5.1 ст. 5 Закону України № 2181 -III від 21.12.2000 року, відповідно до якого, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. При цьому, підстави вважати подання уточнюючого розрахунку, яким зменшено суму податкового зобов'язання, погашенням податкового зобов'язання відсутні.

За цих же обставин, подання позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відповідно до яких суму зобов'язань платником зменшено, не можна вважати погашенням податкового зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст.200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року по справі №2а-2781/10/0570 за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000531640/0 від 24.12.2008 року в частині визначення штрафної (фінансової) санкції з ПДВ в сумі 2569012 грн. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 11 травня 2010 року.

Колегія суддів