Рішення № 96240080, 12.04.2021, Оболонський районний суд міста Києва

12.04.2021 Справа № 756/5444/19

Справа пр. № 2/756/423/21

ун. № 756/5444/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретарів судового засідання - Лісовенка О.О.,

Коваленко Ю.В.,

Чепур Н.К.,

Колесник А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - Бондаренко Я.Ю.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" про визнання права користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" про визнання права користування житловим приміщенням, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва Васалатія К.А. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2019 року судді Андрейчуку Т.В. передано на розгляд цивільну справу № 756/5444/19 за позовом ОСОБА_1 до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" про визнання права користування житловим приміщенням.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона проживає у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 з дня свого народження за ордером на вселення її матері ОСОБА_3 . У цьому житлі зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

Позивач зазначила, що ОСОБА_3 , яка була робітницею санаторію "Труд", зверталась до профспілки для виділення для її сім`ї додаткового житла. Згідно з наказом філії АТ "Укрпрофоздоровниця" від 02 вересня 1997 року № 68 матері позивача було виділено додатково квартиру АДРЕСА_2 , що звільнилась, а тому квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 стали вважатись квартирою АДРЕСА_1 .

Як стверджувала позивач ОСОБА_1 , у зв`язку з розлученням її матері ОСОБА_3 з чоловіком ОСОБА_5 квартиру знову було поділено на дві - АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. ОСОБА_1 залишилась проживати разом з матір`ю, а її сестра ОСОБА_6 - з батьком.

21 квітня 1989 року виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів було прийнято рішення № 347 "Про затвердження переліку непридатних для проживання будинків у м. Києві", у додатку до якого зазначено, що до указаних будинків віднесено зокрема будинки АДРЕСА_4 , які підлягають знесенню.

У будинку АДРЕСА_1 постійно проживає позивач, у квартирі АДРЕСА_2 проживає племінник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 з родиною.

Позивач у своєму позові вказала, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року було скасовано рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 квітня 1989 року № 347 "Про затвердження переліку непридатних для проживання будинків у м. Києві".

Розпорядженням Подільської районної державної адміністрації м. Києва від 29 лютого 2000 року № 207 будинок за адресою: АДРЕСА_3 визнано житловим, а Київським міським бюро технічної інвентаризації та міжвідомчою комісією Подільської районної державної адміністрації м. Києва проведено обстеження зазначеного будинку, при якому встановлено, що він є житловим з ізольованими квартирами посімейного заселення, а тому вищевказаний будинок не є гуртожитком.

КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" з позивачем, як квартиронаймачем, укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01 червня 2016 року № 301/15, відповідно до умов якого позивачу нараховуються платежі за користування квартирою та спожиті житлово-комунальні послуги.

ОСОБА_1 зазначила, що факт її постійного проживання у квартирі АДРЕСА_1 підтверджується довідкою від 13 квітня 2019 року № 3013635 про реєстрацію місця проживання особи, виданою відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації.

Однак позивач позбавлена можливості оформити право власності на займане нею житло, оскільки і досі зареєстрована у ньому, як у гуртожитку, хоча будинок не є гуртожитком починаючи з 2000 року. Під час звернення до органів державної реєстрації Оболонського району м. Києва позивачу було повідомлено, що у органів державної реєстрації відсутні правові підстави для видачі ордеру на вселення у житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 , а отже існують перешкоди для проведення реєстрації місця проживання позивача у зв`язку з відсутністю у неї ордеру на вселення в зазначене житлове приміщення.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , а також зобов`язати відповідачів здійснити реєстрацію ОСОБА_1 у квартирі житлового будинку, а не у гуртожитку.

Відповідач Оболонська районна в м. Києві державної адміністрація подала до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , зазначила, що позивач дійсно з 13 серпня 1983 року зареєстрована в гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Спір стосовно визнання за позивачем права користування житловим приміщенням відповідач просив вирішити згідно з чинним законодавством, у задоволенні вимог в частині зобов`язання Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити реєстрацію місця проживання - відмовити.

Позивач подала до суду відповідь на відзив відповідача Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому зазначила про необґрунтованість доводів Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, наведених у відзиві, стверджувала, що відповідач безпідставно ухиляється від виконання вимог чинного законодавства щодо здійснення реєстрації місця проживання позивача у квартирі житлового будинку, а не гуртожитку.

Відповідач КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" подало до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , де зазначило, що гуртожиток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , віднесено до сфери управління Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації та закріплено на праві господарського відання без права розпорядження за КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва". Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог до КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва".

30 березня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позовних вимог до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації в частині зобов`язання здійснити реєстрацію місця проживання.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01 квітня 2020 року було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" про визнання права користування житловим приміщенням, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов`язання здійснити реєстрацію місця проживання.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовну заяву підтримали з підстав зазначених у позовній заяві, наголосили на тому, що у житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 мешкає з моменту народження, комунальні послуги сплачує за користування саме цим житловим приміщенням.

Представник відповідача Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації у судовому засіданні просила суд ухвалити рішення на розсуд суду.

Представник відповідача КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" в судове засідання не з`явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомив.

Заслухавши вступні слова позивача, її представника, представника відповідача Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, дійшов такого висновку.

02 вересня 1997 року на підставі наказу Філії АТ "Укрпрофоздоровниця" № 68 ОСОБА_3 було надано квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 10).

13 серпня 1983 року місце проживання позивача було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 7).

За приписами ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року у справі № 826/12081/17 встановлено, що позивач проживала у житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_1 з дня свого народження разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , батьком та сестрою. ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є доньками ОСОБА_3 , яка була працівником санаторію "Труд" та зверталась до профспілки для виділення для її сім`ї додаткового житла. Згідно з наказом філії АТ "Укрпрофоздоровниця" від 02 вересня 1997 року № 68 матері позивача було виділено додатково квартиру АДРЕСА_2 , що звільнилась, а тому квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 стали вважатись квартирою АДРЕСА_1 (а. с. 14-17).

У зв`язку з розлученням ОСОБА_3 з чоловіком ОСОБА_5 квартиру знову було поділено на дві - АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. ОСОБА_1 залишилась проживати разом з матір`ю, а її сестра ОСОБА_6 - з батьком.

21 квітня 1989 року виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів було прийнято рішення № 347 "Про затвердження переліку непридатних для проживання будинків у м. Києві", у додатку до якого зазначено, що до указаних будинків віднесено зокрема будинки АДРЕСА_4 , які підлягають знесенню (а. с. 11-13).

У будинку АДРЕСА_1 постійно проживає позивач, у квартирі АДРЕСА_2 проживає племінник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 з родиною.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2018 року було скасовано рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 квітня 1989 року № 347 "Про затвердження переліку непридатних для проживання будинків у м. Києві" (а. с. 14-17).

Розпорядженням Подільської районної державної адміністрації м. Києва від 29 лютого 2000 року № 207 будинок за адресою: АДРЕСА_3 визнано житловим, а Київським міським бюро технічної інвентаризації та міжвідомчою комісією Подільської районної державної адміністрації м. Києва проведено обстеження зазначеного будинку, при якому встановлено, що він є житловим з ізольованими квартирами посімейного заселення, а тому вищевказаний будинок не є гуртожитком (а. с. 26-28).

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Судом встановлено, що позивачем у чинний спосіб укладено договір найму житлового приміщення, який є обов`язковим для права користування житлом в будинках державного і громадського житлового фонду, однак ордер на вселення позивача до вищевказаної квартири виданий не був у зв`язку зі зміною структури управління комунальним господарством м. Києва.

За приписами ст. 179 ЖК УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

01 червня 2016 року між позивачем ОСОБА_1 , як квартиронаймачем, та КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 301/15, відповідно до умов якого позивачу нараховуються платежі за користування квартирою та за спожиті житлово-комунальні послуги (а. с. 35-36).

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає доведеним той факт, що позивач постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 , а тому позов ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати за нею право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" про визнання права користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук

Повний текст рішення виготовлено 12 квітня 2021 року