Постанова № 9623954, 11.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Кошкош О.О.

Суддя-доповідач Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 травня 2010 року справа № 2а-3823/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В. суддів

при секретарі

за участі

представників позивача

представників відповідача Дяченко С.П., Нікуліна О.А.

Запорожцевій Г.В.

Жили О.В., Федорової І.Б.

Букрєєвої С.М., Аніщенко О.С., Рузаєвої І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Завод «Електродвигун» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року у справі № 2а-3823/09/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод «Електродвигун» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Завод «Електродвигун» звернулося до суду з цим позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області «про визнання недійними податкових повідомлень рішень».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року у справі № 2а-3823/09/0570 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Завод «Електродвигун подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечували представники відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а судове а судове рішення скасувати з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Завод «Електродвигун» є юридичною особою, внесене до ЄДРПОУ за № 14309014. діє на підстав Статуту, перебуває на обліку у Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції з 02.10.1995 року.

Відповідач Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті і 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Серед прав, наданих податковим органом, передбачено здійснення планових та позапланових виїзних перевірок. Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-1 цього Закону.

Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена виїзна планова перевірка Відкритого акціонерного товариства «Завод «Електродвигун» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складений акт № 755-23-2-14309014 від 15.09.2008 року.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема:

- п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством не відкориговані валові витрати, які виникли за рахунок браку сировини, непридатної для подальшого використання у фінансово-господарської діяльності за 1 квартал 2007 року у розмірі 1724 грн., за 1 півріччя 2007 року у розмірі 3689 грн., за 9 місяців 2007 року у розмірі 6216 грн., за 2007 рік у розмірі 10496 грн., за 1 квартал 2008 року у розмірі 4291 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2008 р. у розмірі 3697 грн., у т.ч.: 1 квартал 2007 року у розмірі 431 грн., 1 півріччя 2007 року у розмірі 922 грн., 9 місяців 2007 року у розмірі 1554 грн., 2007 рік у розмірі 2624 грн., 1 квартал 2008 року у розмірі 1073 грн.:

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок па додану вартість», а саме заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2008 р. у розмірі 370693,00 грн. в т.ч.: за січень 2007 року у розмірі 80 грн., за лютий 2007 року у розмірі 26278 грн.., за березень 2007 року у розмірі 33574 грн., за квітень 2007 року у розмірі 44299 грн., за травень 2007 року у розмірі 32418 грн., за червень 2007 року у розмірі 18875 грн., за липень 2007 року розмірі 29661 грн., за серпень 2007 року у розмірі 31541 грн., за вересень 2007 року у розмірі 150 грн., за жовтень 2007 року у розмірі 236 грн., за листопад 2007 року у розмірі 975 грн., за грудень 2007 року у розмірі 36283 грн., за січень 2008 року у розмірі 28112 грн., за лютий 2008 року у розмірі 41580 грн., за березень 2008 року у розмірі 46631 грн.

Підприємством не відкориговано податковий кредит з ПДВ: у розмірі 2957,26 грн., в частині придбаних товарно-матеріальних цінностей, не використаних у фінансово-господарської діяльності; у розмірі 362238 грн. в частині придбаних товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому підприємством використовувалися в операціях, що не оподатковуються; у розмірі 5498 грн., в частині списаної дебіторської заборгованості з виданих авансів.

- п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством несвоєчасне віднесено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 1460786,81 грн., яка виникла внаслідок отриманої передплати від покупця продукції у січні 2007 року;

- п.1.15, ст.1; пп.4.2.1, пп.4.2.7, п.4.2, ст.4; пп.4.3.14 п.4.3, ст.4; пп.8.1.1, 8.1.2, п.8.1, ст. 8, ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2007р. на суму 1545,95 грн., в т.ч.: січень 394,94 грн., лютий 635,29 грн., березень 44,12 грн., червень 466,94 грн., вересень 4,66 грн., за 2008 р. на суму 72,11 грн., в т.ч. березень 72,11 грн.

Податковим повідомленням рішенням № 0000632340/0 від 25.09.2008 року на підставі п.п. "б" п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 370693 грн. та на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 915740 грн.

За результатами апеляційного узгодження податкових зобов'язань визначених цими первісно прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, скарги позивача залишені без задоволення та відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000632340/1 від 08.12.2008 року та № 0000632340/2 від 02.03.2009 року, які містять ті ж самі суми податкових зобов'язань, прийняті за тих самих підстав, що і первісно прийняте податкове повідомлення-рішення та оспорюються позивачем.

Зважаючи на положення п. п. 6.4., 6.6. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суд робить висновок, що всі зазначені податкові повідомлення-рішення породжують для позивача (особи, якій вони адресовані) права і обов'язки, є актами і, таким чином, позовні вимоги щодо визнання їх недійсними підлягають розгляду за заявленими підставами.

Позивач оскаржує зазначені податкові повідомлення-рішення в повному обсязі, посилаючись на помилкове застосування відповідачем податкового законодавства, та, як слідство, протиправне визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 370693 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 915740 грн. спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Такі вимоги викладені в резолютивній частині позовної вимоги.

Проте з позову випливає (і цього не заперечували представники сторін в суді апеляційної інстанції), що оскаржуються рішення відповідача за винятком суми 2957,26 грн. за основним платежем та 1478,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - підприємством не відкориговано податковий кредит з ПДВ: у розмірі 2957,26 грн., в частині придбаних товарно-матеріальних цінностей, не використаних у фінансово-господарської діяльності (брак).

Тобто, в частині зазначених сум податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Щодо коригуванням податкового кредиту з ПДВ у розмірі 362238 грн. в частині придбаних товарно-матеріальних цінностей (металу), які в подальшому підприємством використовувались в операціях, що не оподатковуються (реалізація металобрухту) слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Позивач стверджує, що метал, придбаний для виробництва, включається в собівартість продукції в повному обсязі, тобто по нормам витрат, які включають і відходи. Понаднормових витрат на підприємстві немає. Таким чином, весь придбаний позивачем метал використовується на виготовлення продукції, яка оподатковується податком на додану вартість за ставкою 20 %.

Суд зазначає, що формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318.

Відповідно до п.11 П(С)БО 16 «Витрати» до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загально виробничі та постійні розподілені загально виробничі витрати.

Відповідно до п.11 П(С)БО 16 «Витрати», підприємства самостійно встановлюють перелік та склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

Як відомо з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Завод «Електродвигун» входить до фінансово-промислової групи «Норд», що здійснює контроль за діяльністю підприємства позивача за допомогою розробленої економіко-математичної моделі діяльності та розвитку підприємства.

Відповідно до планової калькуляції собівартості електродвигунів ДАО ЗК-130 станом на відповідні періоди, що є додатком №4 до акту перевірки № 755-23-2-14309014 від 15.09.2008 року, стаття затрат - матеріали та комплектуючі складає 93,34 % собівартості.

Згідно з п.12 П(С)БО 16 «Витрати», до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.

Тобто, прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.

Згідно з п.22 П(С)БО 16 «Витрати», до складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

сировини й основних матеріалів;

купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

палива й енергії;

будівельних матеріалів:

запасних частин:

тари й тарних матеріалів:

допоміжних та інших матеріалів.

Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не включається до елементу операційних витрат "Матеріальні затрати".

Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

До зворотних відходів не належать: залишки матеріальних ресурсів . які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів, підрозділів як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції ( робіт, послуг), попутна продукція, що одержується одночасно з цільовим (основним і продуктом в єдиному технологічному процесі.

З наведеного виходить, що брухт чорних металів, що утворився в процесі виробництва, відповідає визначенню зворотних відходів, оскільки це залишки матеріалів, що утворилися в процесі виробництва та в подальшому не використовуються за прямим призначенням - виробництвом продукції.

Крім того, брухт чорних металів, що утворився в процесі виробництва, не передається до інших цехів, підрозділів як матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг), а оприбутковуються на рахунку 209 «Інші матеріали», що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 209 за січень-грудень 2007 р., січень-березень 2008 р. та реалізується покупцям, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

З огляду на зазначені вище положення законодавства суд дійшов до висновку, що брухт чорних металів, що утворився в процесі виробництва, не включається позивачем до собівартості продукції.

Відповідно до п.п. 7.4.3. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Тобто, в частині зазначених сум податкові повідомлення-рішення також не підлягають скасуванню.

Щодо віднесення до складу податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 1460786,81 грн., яка виникла внаслідок отриманої передплати від покупця продукції у січні 2007 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що за даними рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» станом на 01.01.07 року по контрагенту ЗАТ «Торговий Альянс Норд» сальдо розрахунків дорівнювало 0; згідно перелік) контрагентів, по яким обліковується дебіторська заборгованість по ВАТ «Завод «Електродвигун» станом на 01.01.07 року по контрагенту ЗАТ «Торговий Альянс Норд-сальдо розрахунків дорівнювало 0; згідно переліку контрагентів, по яким обліковується дебіторська заборгованість по ВАТ «Завод «Електродвигун» станом на 01.01.07 року по контрагенту ЗАТ «Торговий Альянс Норд» сальдо розрахунків дорівнювало 0; згідно Балансу станом на 31.12.07 року ряд. 160 - дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги станом на початок звітного періоду (01.01.07) відповідає загальній сумі дебетового сальдо по рах. 361 станом на 01.01.07 року, відображеному в переліку дебіторів; згідно Таблиці контрагентів ВАТ «Завод «Електродвигун» за період з 01.01.07 року по 31.03.08 року по контрагенту ЗАТ «Торговий Альянс Норд» станом на 01.01.07 року Дт сальдо розрахунків - 0, Кт. сальдо розрахунків 45,5 тис.грн.; згідно Таблиці контрагентів ВАТ «Завод «Електродвигун» за період з 01.10.05 року по 31.12.07 року по контрагенту ЗАТ «Торговий Альянс Норд» станом на 01.01.07 року Дт сальдо розрахунків - 0, Кт. сальдо розрахунків 45,5 тис.грн.

Взаємовідносини між Відкритим акціонерним товариством «Завод «Електродвигун» та ЗАТ «Торговий Альянс Норд» базуються на підставі договору від 10.02.06 №ТАН 76/02, за умовами договору ЗАТ «Торговий Альянс Норд» є покупцем продукції власного виробництва ВАТ «Завод «Електродвигун».

ЗАТ «Торговий Альянс Норд» у січні 2007 року відвантажено продукції на суму 7915864,12 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується оборотною відомостю по рах. 361 за січень 2007 року -ДтЗ61-Кт70.Згідно банківських виписок за січень 2007 року від ЗАТ «Торговий Альянс Норд» отримано 16680584,97 грн., в т.ч. ПДВ, Дт311 Кт361 у сумі 680584,97 грн., Дт315 Кт361 у сумі 16000000 грн. з призначенням платежу: за статор, ротор згідно договору №ТАН 76/02 від 10.02.06 року.

З акту перевірки, станом на 01.02.07 року кредитове сальдо за рахунком 361 з ЗАТ «Торговий Альянс Норд» дорівнює 8764720,85 грн. (у тому числі ПДВ - 1460786,81 грн.).

Відповідно до п.1,3 ст.9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Позивачем була отримана оплата «За відвантажений статор, ротор, згідно договору 'ГАІІ-76/02 від 10.02.96р.» у сумі 8 000 000,00 грн. (вісім мільйонів гри. 00 коті.). 30.01.07 р. платіжним дорученням № 55 від ЗАТ «Торгівельний альянс Норд» була отримана оплата «За відвантажений статор, ротор, згідно договору ТАН-76/02 від 10.02.96 р.», на суму 8 000 000,00 грн. (вісім мільйонів грн. 00 коп.), (копії виписок банку додані до позовної заяви).

Проте в платіжних дорученнях не зазначено, що здійснюється передплата.

За висновком відповідача це була передплата, внаслідок чого були нараховані штрафні санкції на суму передплати.

Як свідчать матеріали справи, фактично ЗАТ «Торгівельний альянс Норд» перерахував плату в погашення дебіторської заборгованості, наявної станом на 01.01.07р. (копії журналів-ордерів ЗАО «ТАН» додані до позовної заяви). У відомостях (журналах-ордерах) Позивача дана заборгованість не знайшла відображення в результаті того, що бухгалтерією заводу в грудні 2006 року помилково (без узгодження з ЗАТ «ТАМ», копія акту взаємозаліку додана до позовної заяви) в односторонньому порядку були згорнуті статті балансу (дебіторської та кредиторської заборгованості, що мало місце на 31.12.06р.), що підтверджують регістри рахунків 361,631,377 за грудень 2006 року (котрі додані до позовної заяви).

Акт взаємозаліку ЗАТ «Торгівельний альянс Норд» не підписало та погасило дебіторську заборгованість, що була станом на 31.12.06р.. перерахувавши частину дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію за січень 2007 року.

Таким чином, у бухгалтерському обліку були перекручені залишки по дебіторах й кредиторах - відбита кредиторська заборгованість за рахунком «Розрахунки з вітчизняними покупцями». Фактично ніякої передплати Позивачем не одержано, тому податкові зобов'язання не нараховувалися и не повинні були нараховуватися.

Відтак, спірні податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані на суму застосованої із зазначеного приводу штрафної (фінансової) санкції в розмірі 730393,40 грн.

Щодо корегування податкового кредиту при списанні дебіторської заборгованості по виданим авансах - до змін 31.03.05р.: у випадку коли після поставки товарів (робіт, послуг) відбувалась будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг ), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів або права власності на такі товари продавцеві, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподатковування, в той час як, після змін 31.03.05р. пункт 4.5 Закону «Про ПДВ» було змінено та викладено у новій редакції, що не передбачає норми, аналогічної абзацу третьому попередньої редакції, щодо безнадійної заборгованості, разом з тим абзац перший піддався незначним змінам, крім того якщо після поставки товарів (послуг) відбувається будь-яка зміна суми компенсації їхньої вартості, що включав наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, що їх надала, суми податкових зобов'язань й податкового кредиту постачальника и одержувача підлягають відповідному корегуванню.

Як до, так й після змін мова йде про можливість зміни суми компенсації, коли варто корегувати ПДВ. У зміни в цей перелік включався перерахунок ПДВ «у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, передбаченому законодавством України». А після змін такого варіанту корегування ПДВ у переліку немає. На підставі цього можна зробити висновок, що після змін (31.03.05р.) при списанні сумнівної та безнадійної заборгованості ПДВ не корегується. Зазначене знайшло своє відображення і в листах ДПА від 09.03.06р. № 4343 /7/16-1517-1 та від 22.05.06р. № 9580/7/16-1917-20.

З метою оподатковування, поняття сумнівної й безнадійної заборгованості застосовується тільки в Законі про прибуток та стосується обкладання податком на прибуток й формування валових доходів та валових витрат. Коли ці поняття згадувалися в пункті 4.5 Закону про ПДВ, то були підстави застосовувати його й з метою обкладання ПДВ, однак в новій редакції цього пункту немає підстав для його застосування. При врегулюванні сумнівної й безнадійної заборгованості в податковому обліку податку на прибуток корегуються валові доходи та витрати, але формування валових доходів та витрат не пов'язане з формуванням податкового зобов'язання й податкового кредиту по ПДВ (лист ДПА від 15.05.06р. №9120/7/16-1517-15).

Таким чином, підстави для корегування ПДВ Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови з частковим задоволенням позовних вимог.

В повному обсязі постанова виготовлена 14.05.2010 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 205, ст. 206, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Завод «Електродвигун» задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року у справі № 2а-3823/09/0570 скасувати.

Позов Відкритого акціонерного товариства «Завод «Електродвигун» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області «про визнання недійними податкових повідомлень рішень» - задовольнити частково .

Скасувати податкові повідомлення-рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0000632340/0 від 25.09.2008 року, № 0000632340/1 від 08.12.2008 року та № 0000632340/2 від 02.03.2009 року на суму 738640 грн. 40 коп., в тому числі за основним платежем на суму 5498 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 733142 грн. 40 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.А.Нікулін