Ухвала суду № 9623842, 13.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Шальєва В.А.

Суддя-доповідач Ляшенко Д.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

13 травня 2010 року справа № 2а-16556/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ляшенка Д.В. судді: Колеснік Г.А., Ястребової Л. В. при секретарі судового засідання:

за участю представників:

від відповідача: Агейченковій К.О.

Кочкаров В.В. за дов.;

Вовнєнко Ю.І. за дов. розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року (повний текст постанови виготовлений 23 лютого 2010 року) по адміністративній справі № 2а-16556/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний продукт» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року у справі № 2а-16556/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний продукт» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції «про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 13 травня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Д.В.Ляшенко Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова

Головуючий у 1 інстанції Шальєва В.А.

Суддя-доповідач Ляшенко Д.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

13 травня 2010 року справа № 2а-16556/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ляшенка Д.В. судді: Колеснік Г.А., Ястребової Л. В. при секретарі судового засідання:

за участю представників:

від відповідача: Агейченковій К.О.

Кочкаров В.В. за дов.;

Вовнєнко Ю.І. за дов. розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року (повний текст постанови виготовлений 23 лютого 2010 року) по адміністративній справі № 2а-16556/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний продукт» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мясний продукт» звернулось до суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ «Мясний продукт» № 546/15-013 від 19.08.2009 р. Горлівською ОДПІ 24.09.2009 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 17579/15-013, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2634751,60 грн., в тому числі за основним платежем 2023732 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 608019,60 грн. Позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить діючому законодавству, порушує його права та охоронювані законом інтереси, а отже, має бути визнане недійсним з наступних підстав.

Податковим органом у акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, вказується на порушення платником податку пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у завищенні позивачем податкового кредиту та суми податку на додану вартість, яка зарахована у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість за червень 2009 р. на суму 2026732 грн., внаслідок віднесення до податкового кредиту суми податку за податковими накладними, виписаними протягом 2007-2008 років.

ТОВ «Мясний продукт» вважає, що ним правомірно були віднесені до складу податкового кредиту у червні 2009 р. суми податку на додану вартість за податковими накладними, виданими у 2007-2008 роках, оскільки відповідні суми податку підтверджені податковими накладними, а том формування податкового кредиту за цими накладними є правом платника податку. Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 17579/15-013 від 24.09.2009 р.

Відповідно до уточнень позовних вимог, позивач з просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0006791540/0 від 24.09.2009 р.

Постановою від 18 лютого 2010 року Донецький окружний адміністративний суд позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний продукт» задовольнив у повному обсязі.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні. Представник позивача за викликом до суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанціями встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мясний продукт» зареєстрований в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 08.07.2005 р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33603926, здійснює господарську діяльність на підставі статуту, є платником податку на додану вартість.

Відповідач Горлівська об'єднана державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Горлівською ОДПІ була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 р., поданої ТОВ «М'ясний продукт», за результатами якої був складений акт № 546/15-013 від 19.08.2009 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ТОВ «М'ясний продукт» вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит та сума податку на додану вартість, яка зарахована у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість за червень 2009 р. на 2026732 грн.

На підставі зазначеного акту Горлівською ОДПІ 24.09.2009 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006791540/0 про визначення ТОВ «М'ясний продукт» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2634751, 6 грн., в тому числі за основним платежем - 2026732 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 608019,6 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважає зазначене рішення суб'єкта владних повноважень протиправним з наступних підстав.

20.07.2009 року ТОВ «М'ясний продукт» подало до Горлівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 р. В податковій декларації позивачем задекларований податковий кредит в загальному розмірі 2027612 грн. Разом з декларацією з податку на додану вартість позивачем подані довідки щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в яких зазначені залишки від'ємного значення, які виникли у попередніх податкових періодах: січень 2007 р. - 15057 грн., лютий 2007 р. - 1036 грн., квітень 2007 р. - 6511116 грн.; травень 2007 р. - 846948 грн., червень 2007 р. - 21624 грн., липень 2007 р. - 2900 грн.; серпень 2007 р. - 33088 грн., вересень 2007 р. - 18617 грн., жовтень 2007 р. - 16349 грн.; листопад 2007 р. - 164682 грн., грудень 2007 р. - 78286 грн., січень 2008 р. - 445916 грн.; червень 2008 р. - 465400 грн., липень 2008 р. - 232332 грн., травень 2008 р. - 136346 грн.

Спірним питанням в даному випадку є включення до складу податкового кредиту за червень 2009 р. суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних в 2007-2008 роках.

Відповідно пунктів 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимоіу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні ТОВ «Восток плюс», ТОВ «Продукти України», ТОВ «Будмет-ВВ», ТОВ «Європромінвест Компані" були виписані протягом 2007-2008 років.

ТОВ «Восток плюс» податкові накладні відповідно: № 49 - 07.11.2007 р. на суму податку на додану вартість 232434,10 грн., № 56 - 27.11.2007 р. на суму податку на додану вартість 422075,37 грн., № 27 - 20.05.2008 р. на суму податку на додану вартість 83955,37 грн., № 43 - 01.07.2008 р. на суму податку на додану вартість 338120 грн.; ТОВ «Будмет-ВВ» податкова накладна № 387 на суму податку на додану вартість 579,44 грн. видана 29.11.2007 р.; ТОВ «Європромінвест Компані» податкові накладні видані відповідно: № 3126 - 26.10.2007 р. на суму податку на додану вартість 92281,33 грн., № 3152 - 08.11.2007 р. на суму податку на додану вартість 75000 грн., № 3168 - 16.11.2007 р. на суму податку на додану вартість 116666,67 грн., № 97 - 24.01.2008 р. на суму податку на додану вартість 20500 грн., № 387 - 08.02.2008 р. на суму податку на додану вартість 56717,50 грн., № 496 - 27.02.2008 р. на суму податку на додану вартість 61666,67 грн.; ТОВ «Продукти України» податкові накладні видані відповідно: № 0001837- 26.12.2006 р. на суму податку на додану вартість 4753,67 грн., № 0001836 - 26.12.2006 р. на суму податку на додану вартість 3240,57 грн., № 0001839 - 26.12.2006 р. на суму податку на додану вартість 3137 грн., № 0001838 - 26.12.2006 р. на суму податку на додану вартість 3137 грн., № 0000009 - 05.01.2007 р. на суму податку на додану вартість 18048 грн., № 0000109 - 12.04.2007 р. на суму податку на додану вартість 83,33 грн., № 0000200 - 31.03.2008р. на суму податку на додану вартість 200000 грн. Оплата за придбані товари була здійснена позивачем в податковому періоді, в якому видавались податкові накладні, про що свідчать виписки з банківського рахунку, які наявні в матеріалах справи.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, яка вказана в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, а тому вони підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обмежень щодо віднесення до складу податкового кредиту суми податків за податковими накладними, виписаними в попередніх податкових періодах порівняно з періодом, в якому сума податку на додану вартість за такими накладними включаються до складу податкового кредиту.

Пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р від 01.07.2009 р. «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» встановлено, що платники податку на додану вартість декларують суму податкового кредиту у період виникнення податкового зобов'язання.

Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обмежень щодо віднесення до складу податкового кредиту суми податків за податковими накладними, виписаними в попередніх податкових періодах порівняно з періодом, в якому сума податку на додану вартість за такими накладними включаються до складу податкового кредиту.

У відповідності до стаття 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалось вище, Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обов'язок платника податків декларувати суму податкового кредиту податку з на додану вартість у періоді виникнення податкового зобов'язання.

Розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р встановлює інші обов'язки для платників податків, ніж Закон України «Про податок на додану вартість».

Згідно зі ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України «Про податок на додану вартість», а не розпорядження Кабінету Міністрів України.

При цьому слід зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить заборони формування платником податків податкового кредиту за податковими накладними, які видані у періодах, які передують звітному періоду.

Формування податкового кредиту є правом платника податків, яке надано такому платнику Законом України «Про податок на додану вартість». Дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є датою виникнення права платника податку на податковий кредит. При цьому зазначений Закон не містить положень про те, що платник податків позбавляється права формування податкового кредиту у разі, коли податковий кредит формується не у податковому періоді, коли відбулися зазначені події (списання коштів або отримання податкової накладної).

Таким чином, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту та суми податку на додану вартість, зараховану у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість за червень 2009 р. на 2026732 грн., є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний продукт» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року у справі № 2а-16556/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мясний продукт» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції «про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 13 травня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 18 травня 2010 року.

Колегія суддів: Д.В.Ляшенко Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова

/підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя: Д.В.Ляшенко