Рішення № 96235559, 12.04.2021, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/2145/20

2/662/109/2021

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі: головуючого судді – Решетова В.В.

секретар судового засідання – Сушко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новотроїцьке Херсонської області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги тим, що, що 15.05.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. вчинено виконавчий напис про стягнення з нього заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» в сумі 34899,00 грн.

Позивач вважає, що вчинення виконавчого напису здійснено з порушенням чинного законодавства, а саме з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, провадження щодо виконання зазначеного виконавчого напису є неправомірним, а тому такий виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Позивач зазначає, що при вчиненні виконавчого напису у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем є безспірними, так як тільки передбаченим законодавством переліком документів підтверджується безспірність заборгованості.

Таким чином, вчиняючи виконавчий напис нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону.

Також зазначає, що виконавчий напис вчинено з порушення ст. 88 ЗУ "Про нотаріат" відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості та у зв`язку з пропущенням строку давності з дня виникнення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія управління активами».

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 24.09.2019 року, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М та зареєстрованим в реєстрі за № 7680.

Позивач до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до судового засіданні не з`явився, причини неявки суду не повідомив, повідомлений завчасно, належним чином про дату час та місце розгляду справи.

Згідно ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе, зі згоди представника позивача, розглянути позов за відсутністю відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення, що відповідає положенням ст.259 ЦПК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до ПАТ «Дельта Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав договір № 002-21778-170913 від 17.09.2013 року, згідно якої отримав кредит у вигляді грошових коштів у сумі 16080,00 грн. з кінцевим терміном повернення 16.09.2017 року. Правонаступником всіх прав і обов`язків ПАТ «Дельта Банк» за договором № 450/К про право відступлення прав вимоги від 11.05.2018 року є ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс».

Позивач не заперечує договірних відносин з ПАТ «Дельта Банк» та отримання кредитних коштів у сумі 14000,00 грн., які протягом 2013-2017 років повернув повністю отриманий кредит.

07.05.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» направило претензію на адресу ОСОБА_1 про вимогу виконати зобов`язання протягом 14 днів перед ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» за кредитни договором №002-21778-170913 від 17.09.2013 року, а саме: негайно в строк до 21.05.2020 погасити заборгованість по кредиту у розмірі 34399,64 грн.

15.05.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. видано виконавчий напис №13398 про звернення стягнення з ОСОБА_1 у сумі 34399,64 грн., яка складається з: просточеної заборгованості за сумою кредиту – 11006,51 грн.; заборгованості за відсотками – 23393,13 грн., що є боргом за кредитним договором № 002-21778-170913 від 17.09.2013 року, укладеного ОСОБА_1 з ПАТ «Дельта Банк». Розмір заборгованості складається з боргу за договором в зазначеній сумі та витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису в сумі 500,00 грн. Строк, за який провадиться стягнення - з 11.05.2018 року по 08.02.2020 року.

Приватним виконавцем Клименко Р.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №13398 від 15.05.2020 року /а.п. 4/.

Вказані дії приватного нотаріуса по винесенню виконавчого напису позивач вважає протиправними, вчиненими без належних правових підстав, з огляду на те, що останнім не було перевірено факту безспірності заборгованості, не встановлено строку позовної давності щодо вимог банку та порушенням процедури винесення виконавчого напису.

Крім того, заява про отримання кредитних коштів з графіком платежів погашення кредиту, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог Банка до боржника.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до ст. 50 Закону «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений у пп. 2.3 п.2 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст.15,16,18 ЦК, ст. ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Зазначене викладене в Постановах Верховного Суду від10 квітня 2019 року (справа №201/11696/16-ц) та від14 серпня 2019 року (справа№569/8884/17).

В порядку захисту свого цивільного права ОСОБА_1 оспорює вчинений нотаріусом виконавчий напис з підстав неправомірності вимог стягувача в частині розміру заборгованості та з підстав порушення процедури винесення виконавчого напису.

Так, як зазначено вище, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Банком за виконавчим написом становить 34899,64 грн. Строк, за який провадиться стягнення - з 11.05.2018 року по 08.05.2020 року.

Судом встановлено, що Банком не дотримано вимог щодо позовної давності при вчиненні даного виду правочину. Так, правовідносини між ОСОБА_1 та Банком виникли на підставі договору № 002-21778-170913 від 17.09.2013 року, за виконавчим написом нотаріуса стягнення здійснюється за період з 11.05.2018 року по 08.05.2020 рік, тобто поза межами трирічного строку, що не узгоджується з умовами вчинення виконавчих написів, визначеними статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та підтверджує доводи позивача щодо необхідності перевірки факту дотримання Банком строку позовної давності до частини вимог.

Крім того, із аналізу прийнятої Великою Палатою Верховного Суду в справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) постанови від 03 липня 2019 року, висновки якої щодо застосування відповідних норм права в силу положень частини 4 статті 263 ЦПК України підлягають врахуванню, встановлено, що Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених раніше у рішеннях Верховного Суду України, та орієнтувала судову практику у справах, де банк звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором, укладеним шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, на те, що на підставі норм матеріального права, які застосовуються до стандартної (типової) форми кредитного договору, не підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами та застосуванню відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

За таких обставин, враховуючи вищезазначений правовий висновок та встановлені обставини, суд вважає, що право Банка на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками є спірним, оскільки ця сума була включена до заборгованості за кредитним договором від 17.09.2013 року, на підставі якого був вчинений оспорюваний виконавчий напис, всупереч вимогам вищенаведених норм матеріального права.

Також, слід зазначити, що за змістом вищезазначених норм права, а саме норм Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов`язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З матеріалів справи вбачається, що письмова вимога про усунення порушень була направлена ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на адресу ОСОБА_1 07.05.2020 року №7 944/ПР/20 /а.п. 8/, натомість підтвердження про вручення такої вимоги нотаріус не мав при вчиненні виконавчого напису щодо стягнення з позивача грошових коштів.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання позивачем зазначеної вимоги, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості оспорити вимогу банку або ж виконати її, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Наявність одного лише факту направлення такої вимоги боржнику недостатньо для висновку про її безспірність.

Тобто, нотаріусом не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її ОСОБА_1 , що унеможливило подання позивачем нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Вчиняючи виконавчий напис 15.05.2020 року порушено місячний строк для вжиття позивачем заходів щодо погашення заборгованості чи відсутності заперечень позивачем.

В претензії від 07.05.2020 року зазаначено про укладення договору 17.09.2013 року з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 16.09.2017 року.

В той час, як виконавчий напис від 15.05.2020 року містить період стягнення заборгованості з 11.05.2018 року по 08.05.2020 року яка, як вбачається, поза межами строку дії договору.

На підставі наведеного, суд вважає, що факт відсутності безспірної заборгованості є в повній мірі доведеним, відтак, правові підстави для визнання виконавчого напису таким, що підлягає виконанню, наявні, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати в загальному розмірі 841,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268,280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 13896 вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. від 15.05.2020 року, щодо звернення стягнення заборгованості за кредитним договором № 002-21778-170913 від 17.09.2013 року.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», місцезнаходження: 040053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, код ЄДРПОУ 39508708, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 841,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Новотроїцьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Решетов