Рішення № 96234382, 12.04.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2021

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

Справа № 629/705/21

Номер провадження 2/629/540/21

позивач – ОСОБА_1

відповідач – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу про захист прав споживачів та зобов`язання відносити залишок коштів на рахунку

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відновити залишок кредитних коштів на особистому рахунку, у зв`язку з тим, що строк дії картки «platinum» за № НОМЕР_1 , Угода № SAMDNWFC00044439519, сплинув, до стану - 100000,00 грн., у якому він був перед виконанням несанкціонованих операцій у період часу з 09.08.2018 року по 09.03.2020 року щодо зняття коштів у сумі 141627,20 грн. та списати нараховані у зв`язку із цим відсотки, пеню, штрафні санкції та суму комісії за перерахунок грошових коштів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у серпні 2018 року вона познайомилась з ОСОБА_2 , який представився автором та співзасновником споживчого товариства «Кулібін 911». У ході переговорів та у присутності ОСОБА_3 між позивачем та ОСОБА_2 був підписаний договір № 00002327 від 08.08.2018 року про її участь у споживчому товаристві як пайщика та участі в програмі фамільного капіталу - «Безпека». ОСОБА_2 був ініціатором укладення між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» кредитного договору на суму 100000,00 грн. 08.08.2018 року між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» були укладені договірні відносини, стосовно яких позивач отримала кредитну карту «platinum» за № НОМЕР_1 , Угода № SAMDNWFC00044439519, з встановленим кредитним лімітом у розмірі 100000,00 грн. Вказаний кредит оформлений у АТ КБ «ПриватБанк» з метою придбання будинку для позивача з чоловіком та їх трьох дітей. Позивач є матір`ю трьох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки Влади, ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отримані грошові кошти не були використані позивачем належним чином, за призначенням, а незаконно, шахрайським шляхом цими коштами заволодів ОСОБА_2 АТ КБ «ПриватБанком» розроблені власні правила надання послуг, включаючи процедуру списання коштів. Під час укладення договору банк прив`язав до рахунка фінансовий номер клієнта - номер мобільного телефону. За допомогою отриманих СМС - повідомлень з кодом, клієнт може підтвердити списання грошових коштів шляхом введення такого коду, отримати інформацію про списання та суму, яка залишається на рахунку клієнта. З виписки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що починаючи з моменту заволодіння ОСОБА_2 коштами позивача, 08.08.2018 року, шляхом шахрайських дій, ним на протязі певного часу, а саме починаючи з серпня 2018 року та по березень 2020 року включно, було знято грошових коштів на суму 141627,20 грн. Відповідно виписки з банку, зняття коштів проводилося щомісячно за сервісом - Оплата частинами за покупку в магазині ЛеМанс, м. Харків, Полтавський Шлях, 17а. Після того, як банк повідомив позивачу про наявність більше 150000,00 грн. заборгованості, вона повідомила АТ КБ «ПриватБанк», що не знімала вказані кошти, що не має боргу перед банком, однак, працівники банку погрожували судовою тяганиною і щоразу тиснули на неї, їх не цікавило шахрайське викрадення коштів, та те, що банк не виконав свого обов`язку зі збереження її коштів, вказували на обов`язок повернення боргу. Після вказаної події позивач звернулася з заявою про вчинення ОСОБА_2 протиправних дій стосовно її банківського рахунку до відділу поліції. За даним фактом, у Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстроване кримінальне провадження №12019220500000400 від 08.03.2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України. Згідно відповіді Новобаварського ВП ГУНП України в Харківській області від 22.04.2019 року досудове розслідування по кримінальному провадженню за № 12019220500000400 від 08.03.2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, триває. З довідки Новобаварського ВП ГУНП України в Харківській області від 27.05.2019 року вбачається, що в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 заснував низку підприємств з метою незаконного заволодіння грошовими коштами громадян. Відповідно до пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, позивач визнана потерпілою по кримінальному провадженню №12019220500000400 від 08.03.2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Позивач зверталася до відділення «ПриватБанку» із вимогою вирішити це порушення, заблокувати карти та повернення грошових кошти, що були викрадені з карткового рахунку за № НОМЕР_1 , Угода № SAMDNWFC00044439519, ОСОБА_2 . На що працівники банку надали відповідь про неможливість заблокування карти у зв`язку з використанням ОСОБА_2 електронно-обчислювальної техніки. Також, позивачем до АТ КБ «ПриватБанк» було направлено лист-вимогу про повернення грошових коштів, які були викрадені з карткового рахунку ОСОБА_2 , проте на даний час відповіді з банку про розгляд звернення так і не надійшло. Зазначила, що платіжну картку «platinum» за № НОМЕР_1 , Угода № SAMDNWFC00044439519 та її реквізити не були нею передані третім особам, також вона не надавала розпорядження щодо списання грошових коштів з банківського рахунку (не отримувала СМС-повідомлень з кодом підтвердження); не передавала третім особам свій ПІН-код та не передавала SIM-карту третім особам; одразу при виявленні правопорушення нею було здійснено неодноразове звернення про незаконне списання ОСОБА_2 грошових коштів до AT КБ «ПриватБанк» як в письмовій так і в усній формі; за її заявою до правоохоронних органів було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст.190 КК України.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін та надано сторонам строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвала суду про відкриття провадження з копією позовної заяви отримана представником відповідача 17.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.03.2021 представник відповідача надав відзив на позовну заяву у якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити та заявив клопотанням про поновлення строку для надання відзиву, посилаючись на зміст постанови Кабінету міністрів України від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коранавірусу Covid-19». Суд вважає можливим поновити строк на подання відзиву та прийняти його. В обґрунтування заперечень вказав, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 04.05.2016, згідно якої отримала кредит у розмірі 100000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. На підставі поданої заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг, позивачу було відкрито картковий рахунок – ключем до карткового рахунку є пластикова Картка, яку отримала позивач та мобільний телефон, який вказала позивач в заяві. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, позивачу було надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування. Банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою карти та фінансового телефону, на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП – пароль. На виконання умов кредитного договору позивач отримала картки №№ НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 та НОМЕР_3 . Позивач активно користувалася кредитними картками, знімала грошові кошти та здійснювала перекази. При цьому, всі операції були проведені з коректним введенням ПІН-коду позивача. На даний час, ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, а тому банк був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про примусове стягнення заборгованості. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.08.2020 позовні вимоги банку були задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором б/н від 04.05.2016 у розмірі 164811,35 грн. Постановою Харківського апеляційного суду від 29.12.2020 рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.08.2020 залишено без змін. Судом було відхилено доводи ОСОБА_1 щодо заволодіння коштами з картки шахрайським шляхом. Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено визначення електронного платіжного засобу (п. 1.14)- платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Згідно п. 1.27 платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Статтею 14 Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач. В свою чергу п. 2.1.1.7.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що держатель Карти несе відповідальність за всі операції, супроводжуються операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення власника карти в банк та блокування карти і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в СТОП-ЛИСТ платіжної системи. Пунктом 2.1.1.7.3. Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що у разі якщо держатель дає згоду на проведення операцій з картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надані. Таким чином, держатель платіжної картки зобов`язаний зберігати платіжну картку та інформацію, яка дає змогу користуватися нею (у тому чисті ПІН), контролювати рух коштів за своїм картрахунком та повідомляти емітента про операції, які не використовувалися держателем. Клієнт чи її держатель має негайно повідомити банк про втрату платіжної картки в порядку, передбаченої договором, в іншому разі емітент не несе відповідальність за переказ коштів, ініційований за допомогою цієї платіжної картки, до отримання такого повідомлення. Таким чином, до повідомлення банку про постановку карти в СТОП-ЛИСТ платіжної системи, способом обумовленим договором відповідальність за операції, ініційовані за допомогою платіжної картки несе її держатель. Оскільки ОСОБА_1 не подавала заяву до банку про постановку карти в стоп-лист платіжної системи, згідно п. 1.1.5.29 кредитного договору, а тому, несе повну відповідальність за операції проведені з картою. ОСОБА_1 не надано жодних належних доказів звернення до банку. ОСОБА_1 знімала кредитні кошти, потім частково погашала заборгованість за договором і знову користувалася кредитними коштами, що свідчить про те, що їй були добре відомі та зрозумілі умови договору. Щодо посилань на наявність кримінального провадження, то наявність зазначеного не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно позивача до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення її від обов`язку належного виконання зобов`язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними. За таких умов, враховуючи положення умов договору між сторонами, ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», вважає, що банком не порушено жодних вимог чинного законодавства.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, в тому числі і відзив відповідача на позовну заяву, доходить до такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 04.05.2016, згідно якої отримала кредит у розмірі 100000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач погодилась з тим, що підписана заява разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг.

На виконання умов кредитного договору позивач отримала картки №№ НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .

ОСОБА_6 звернулася до відділку поліції із заявою про вчинення ОСОБА_2 протиправних дій стосовно її банківського рахунку.

08.03.2019 за даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження № 12019220500000400 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статті 77-80 ЦПК України встановлюють, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підтвердження своїх вимог сторона позивача надала суду лише: копію листа начальника СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області від 22.04.20219, копію листа старшого слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області від 27.05.20219, копію пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого з врученням ОСОБА_1 , копію виписки по картці/рахунку НОМЕР_4 і додатковим рахункам договору за період з 01.07.2018 – 30.06.2019, копію виписки по картці/рахунку НОМЕР_1 . Будь-яких клопотань, заяв в порядку ст.ст. 83, 84, 116 ЦПК України від позивача до суду не надходило.

Згідно пункту 1.27 статі 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у виді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Згідно пункту 14.12. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи. Представник користувача має право отримати електронний платіжний засіб за довіреністю, що видана користувачем та посвідчена у встановленому законодавством порядку. У такому разі банк не несе відповідальності за проведення операцій з використанням такого електронного платіжного засобу, виданого представнику за довіреністю.

Згідно пункту 14.16. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Аналогічні норми містить Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 р. № 705, яке розроблене згідно із Законами України «Про Національний банк України», «;Про банки і банківську діяльність», «;Про платіжні системи та переказ коштів в України», та яке встановлює загальні вимоги Національного банку України до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків електронних платіжних засобів і визначає порядок здійснення операцій з їх використанням, та поширюються на платіжні організації, учасників платіжних систем, які є суб`єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів цих платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів. Указаним Положенням передбачено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (підпункт 9 пункту 2 розділу VІ Положення).

Згідно підпункту 8 пункту 4 розділу І Положення, платіжна операція - дія, ініційована користувачем електронного платіжного засобу, з унесення або зняття готівки з рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням цього електронного платіжного засобу та/або його реквізитів за банківськими рахунками.

Банк має право здійснювати емісію електронних платіжних засобів у виді мобільного платіжного інструменту та обслуговування операцій з їх використанням, передбачених правилами платіжної системи, відповідно до умов договору та вимог цього Положення /п. 1 розділу ІV Положення/.

Користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів /пунктів 1, 5, 6 розділу VІ Положення/.

Так, за змістом ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що починаючи з 08.08.2018 по березень 2020 шляхом шахрайських дій ОСОБА_2 заволодів її коштами. За даним фактом 08.03.2019 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження № 12019220500000400 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України

Суд враховує, що на даний час факт шахрайських чи інших протиправних дій при здійсненні знаття грошових коштів з карткового рахунку позивачки належними та допустимими доказами не підтверджений. Досудове розслідування у кримінальному провадженні за цим фактом триває, підозра у вчиненні відповідного кримінального правопорушення нікому не вручена, постанова про закриття кримінального провадження слідчим/прокурором не винесена, обвинувальний вирок суду відсутній.

Само по собі внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та проведення досудового розслідування не є доказом вчинення шахрайства з грошовими коштами позивачки.

Також суд враховує, що клієнт зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та негайно повідомляти Банк про операції, які не виконувалися ним. До моменту такого повідомлення відповідальність у повному обсязі за всі операції, які до того ж супроводжуються авторизацією, несе саме клієнт.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів негайного звернення до Банку з повідомленням про виявлення факту платіжних операцій, які вона не виконувала.

Вказані обставини в сукупності свідчать про відсутність порушень прав позивачки з боку відповідача АТ КБ «ПриватБанк» при здійсненні платіжних операції з знаття грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 і відповідно відсутність підстав для зобов`язання його поновити залишок коштів на рахунку до стану 100000 гривень, а також зобов`язання відповідача списати нараховані відсотки, пені, штрафних санкцій та суму комісії за перерахунок грошових коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 265-268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та зобов`язання відносити залишок коштів на рахунку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Лозівський міськрайонний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

відповідач – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д

Суддя К.Ш. Харабадзе