
Справа № 950/582/21
Провадження № 1-м/950/1/21
ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2021 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Косолапа В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,
прокурора - Білявського В.В.,
захисника - Стеценка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедин клопотання представника Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України,
в с т а н о в и в:
30.03.2021 до суду надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, відносно ОСОБА_1 , засудженого вироком Зеленоградського районного суду м. Москви від 20.03.2018 за вчинення злочину, передбаченого п. «б» ч. 3 ст. 228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації.
Клопотання обґрунтоване тим, що у зв`язку із виявленим бажанням ОСОБА_1 відбувати призначене йому покарання в України, Міністерством юстиції України видано наказ від 15.02.2021 № 545/5 «Про прийняття ОСОБА_1 , засудженого в Російській Федерації, для подальшого відбування покарання в Україні». Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . На даний час ОСОБА_1 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія № 1 УФСВП Росії по Тамбовській області».
За таких обставин Міністерство юстиції України просить визначити за Кримінальним кодексом України правову кваліфікацію діяння, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Зеленоградського районного суду м. Москви від 20.03.2018 та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим згідно з Кримінальним кодексом України.
Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не прибув, клопотання просив розглянути без його участі.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання Міністерства юстиції України не заперечував, при приведенні вироку іноземного суду у відповідність із законодавством України просив врахувати, що законодавством України відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. Строк покарання просив визначити той, який призначено вироком Зеленоградського районного суду м. Москви, а саме 8 років позбавлення волі.
Захисник у судовому засіданні вважав, що клопотання підлягає задоволенню, відповідальність ОСОБА_1 має бути визначена за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. При визначенні ОСОБА_1 строку позбавлення волі покладався на розсуду суду.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Передача засуджених осіб для відбування покарання з однієї держави в іншу здійснюється відповідно до Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року (ратифікована Законом України від 22.09.1995 № 337/95-ВР) (далі - Конвенція).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.
Судом встановлено, що згідно з інформацією Державної міграційної служби від 02.11.2020 № 6.5-10836/6-20 ОСОБА_1 є громадянином України (а.с. 22).
Вироком Зеленоградського районного суду м. Москви від 20.03.2018 за вчинення злочину, передбаченого п. «б» ч. 3 ст. 228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації, ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Строк відбування покарання обраховано з моменту ухвалення вироку - з 20.03.2018. У строк відбування покарання зараховано строк попереднього тримання ОСОБА_1 під вартою з 17.10.2017 по 19.03.2018. Покарання визначено відбувати у виправній колонії суворого режиму (а.с. 6-10).
Апеляційною ухвалою судової колегії по кримінальним справам Московського міського суду від 07.05.2018 вирок Зеленоградського районного суду м. Москви від 20.03.2018 відносно ОСОБА_1 залишено без змін (а.с. 4-5).
Згідно з розпорядженням Зеленоградського районного суду м. Москви 23.05.2018, вирок відносно ОСОБА_1 набрав законної сили 07.05.2018 (а.с. 11).
16.10.2020 ОСОБА_1 подав заяву у якій просить перевести його для подальшого відбування строку покарання до України (а.с. 14).
Згідно з довідкою від 16.10.2020, підписаною начальником ФКУ ИК-1 УФСИН Росії по Тамбовській області, відбута частина покарання складає 3 роки, невідбута частина - 5 років. Кінець строку - 16.10.2025 року (а.с. 13).
Пунктом «b» ч. 1 ст. 9 Конвенції визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.
Пунктами «а», «с», «d» ст. 11 Конвенції встановлено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.
До клопотання про приведення вироку у відповідність із законодавством України додано текст статті 228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації за якою засуджено ОСОБА_1 (а.с. 12).
Так, вказана стаття передбачає відповідальність за:
Частина 1: Незаконні виробництво, збут або пересилка наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також незаконні збут або пересилання рослин, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини, або їх частин, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини.
Частина 2: Збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинений:
а) в слідчому ізоляторі, виправному закладі, адміністративній будівлі, спорудженні адміністративного призначення, освітньої організації, на об`єктах спорту, залізничного, повітряного, морського, внутрішнього водного транспорту або метрополітену, на території військової частини, в громадському транспорті або приміщеннях, які використовуються для розваг або дозвілля;
б) з використанням засобів масової інформації або електронних або інформаційно-телекомунікаційних мереж (включаючи мережу "Інтернет").
Частина 3: Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені:
а) групою осіб за попередньою змовою;
б) в значному розмірі, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років зі штрафом у розмірі до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до трьох років або без такого та з обмеженням волі на строк до двох років або без такого.
Таким чином, вироком Зеленоградського районного суду м. Москви від 20.03.2018 ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого п. «б» ч. 3 ст. 228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації, тобто незаконний збут наркотичних засобів у великому розмірі.
За чинним законодавством України про кримінальну відповідальність вчинене ОСОБА_1 діяння є кримінальним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України та карається позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Згідно з ч. 3 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.
Крім того, відповідно до ч. 4 вказаної статті при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання.
За таких обставин, суд вважає за можливе привести у відповідність до законодавства України вирок Зеленоградського районного суду м. Москви від 20.03.2018 щодо ОСОБА_1 та вважати останнього засудженим за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
За своїм характером та тривалістю таке покарання буде рівнозначним покаранню, призначеному в державі ухвалення вироку, і не перевищуватиме максимальних строків позбавлення волі, передбачених законодавством України.
При цьому підстави для призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна в даному випадку відсутні, оскільки вироком Зеленоградського районного суду м. Москви від 20.03.2018 таке додаткове покарання не призначалось.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 , а саме з 17.10.2017.
Керуючись ст. ст. 371-372, 376, 609-610 КПК України, суд
у х в а л и в:
Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Зеленоградського районного суду м. Москви від 20.03.2018 відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України - задовольнити.
Вирок Зеленоградського районного суду м. Москви від 20.03.2018, яким громадянина України ОСОБА_1 засуджено за п. «б» ч. 3 ст. 228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації до 8 років позбавлення волі привести у відповідність із законодавством України.
Вважати громадянина України ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Строк відбування покарання обчислювати з 17.10.2017, зарахувавши час тримання під вартою у період з 17.10.2017 по 19.03.2018.
Копію ухвали направити Міністерству юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя В.М.Косолап
Судове рішення № 96234172, Лебединський районний суд Сумської області було прийнято 13.04.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 950/582/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: