Вирок № 96233711, 13.04.2021, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/306/21

Провадження № 1-кп/622/29/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Квітки О.О.,

за участі секретаря - Попової В.М.,

прокурора - Кришталя С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в смт Золочів матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220310000026 від 04 лютого 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сніги Золочівського району Харківської області, громадянин України, із професійно-технічною освітою, не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

20.10.2009 Золочівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

08.11.2012 Золочівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

06.03.2017 Золочівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

21.04.2017 Золочівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

01.06.2017 Золочівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

24.12.2020 Золочівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі,

11.03.2021 Золочівським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 4 років і 1 місяця позбавлення волі,

що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, близько 20 години 00 хвилин 28 січня 2021 року (більш точного часу встановити не видалося можливим), проходячи повз гаражне приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 , де побачив на поверхні ґрунту біля воріт в`їзду у вказаний гараж металеву плиту розміром 90x40x2 см. Після чого у ОСОБА_1 виник раптовий прямий умисел на здійснення крадіжки чужого майна, а саме, вище зазначеної металевої плити. Маючи та реалізуючи свій прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, впевнившись, що його злочинні дії ніким помічені не будуть, діючи повторно, шляхом витягування вказаної металевої плити з ґрунту підняв її та покинув місце вчинення злочину разом з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 422 гривні 33 копійки.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, близько 10 години 00 хвилин 24 січня 2021 року (більш точного часу встановити не видалося можливим), знаходячись в приміщенні літньої кухні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де під час спільного проводження часу зі своїм знайомим ОСОБА_3 , завідомо знаючи, що у приміщенні літньої кухні вказаного домоволодіння перебуває мобільний телефон марки «Nomі», моделі «I2411», який належить ОСОБА_4 , при цьому маючи прямий умисел, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна та заздалегідь не плануючи повертати майно власнику, діючи повторно, в ході бесіди з ОСОБА_3 , зловживаючи довірою співрозмовника за відсутності власниці майна, яка довірила майно ОСОБА_3 , під приводом здійснення термінового телефонного дзвінка, попрохав у ОСОБА_3 , належний ОСОБА_4 , мобільний телефон марки «Nomі», моделі «I2411», номери ІМЕІ: 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 , та отримавши від нього цей пристрій у короткострокове тимчасове користування, тобто виключно для здійснення телефонної розмови, вийшов з приміщення літньої кухні з метою здійснення подальших протиправних дій, спрямованих на незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, після чого, разом з майном, яким він незаконно заволодів, покинув місце скоєння злочину, та розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 565 гривень 40 копійок.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України, визнав, пояснив суду, що дійсно близько 20 години 00 хвилин 28.01.2021 він здійснив крадіжку металевої плити, яку знайшов біля в`їзду в гараж. Крім того, близько 10 години 24.01.2021 він шляхом зловживання довірою заволодів телефоном ОСОБА_4 , який вона залишила у ОСОБА_3 .. Щиро каявся у вчиненому, просив суворо його не карати.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає; останньому роз`яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України, доведена. Дії останнього повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог положень ст. 65-67 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, що відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, обставини що пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, та обставину, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, - рецидив злочинів.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку в лікарів психіатра та нарколога, проходив строкову службу в лавах Збройних сил України з 19.10.1999, раніше неодноразово судимий.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив нетяжкі злочини, свою вину у вчинених злочинах визнав та щиро розкаявся, раніше неодноразово судимий, характеризуються посередньо, в цей час відбуває покарання за вироком Золочівського районного суду Харківської області від 11.03.2021 4 роки 1 місяць позбавлення волі, суд дійшов висновку, що для його перевиховання та виправлення необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі за кожний із злочинів, вважаючи таке покарання співмірним зі скоєними злочинами та достатнім для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню інших злочинів. Одночасно не вважає достатнім застосування до ОСОБА_1 інших більш м`яких покарань, передбачених санкціями наведених статей. При цьому покарання має бути призначено із застосуванням положень ст.70 КК України за сукупністю злочинів.

Одночасно відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно із Постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 15.02.2021 у справі № 760/26543/17 у разі встановлення судом, що кримінальні правопорушення за новим вироком були вчиненні особою до постановлення декількох попередніх вироків, за які особа засуджена до покарань, що належить відбувати реально, остаточне покарання призначається на підставі ч. 4 ст. 70 КК за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених особі покарань за новим вироком та попередніми вироками.

Судом встановлено, що вироком Золочівського районного суду Харківської області від 11.03.2021 ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 4 (чотири) роки і 1 (один) місяць позбавлення волі.

Таким чином, покарання йому слід обрати за правилами ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених особі покарань за новим вироком та попередніми вироками.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Доля речових доказів має бути вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік;

-за ч.2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення строком 1 (один) рік;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністтю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік і 1 (один) місяць.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених особі покарань за попереднім вироком Золочівського районного суду Харківської області від 11.03.2021 та цим вироком, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки і 2 (два) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 04.02.2021.

Речові докази:

1) металеву плиту розміром 90x40x2, яку поміщено на зберігання до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Богодухівського РВП, за адресою Харківська область, Богодухівський район, смт Золочів, вул. Центральна буд. 26 - повернути потерпілій ОСОБА_2 ;

2) мобільний телефон марки «Nomі» моделі «I2411» сірого кольору, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_4 , - залишити потерпілій.

Запобіжний захід ОСОБА_1 на час апеляційного оскарження не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя О. О. Квітка