Вирок № 96233173, 13.04.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/537/21

провадження №: 1-кп/398/231/21

ВИРОК

Іменем України

"13" квітня 2021 р.Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретарів судового засідання Міщенко С.А., Карпушевої О.М.,

прокурора Охотника І.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Петрова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120070001760 від 25 грудня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світловодськ Кіровоградської області, українця, громадянина України, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2020 року, близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_2 перебував в кімнаті житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своїми знайомими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Під час відпочинку у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_1 . Обравши знаряддям вчинення злочину косу, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , тримаючи косу в руках, умисно наніс один цілеспрямований удар в область грудної клітки ОСОБА_1 , чим відповідно до висновку експерта №15 від 21 січня 2021 року спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної та черевної порожнини з ушкодженням міжреберної артерії, діафрагми та шлунково-ободової зв`язки, а також з явищами внутрішнього плевральної та внутрішньочеревної кровотечі. Вказане ушкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повідомив, що свою вину визнає та пояснив, що не навмисно завдав тілесні ушкодження потерпілому. Точно не пам`ятає як все сталося, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння. В той день до нього зайшов ОСОБА_1 з приятелем та вони грали в шахи. Приятель потерпілого випив лишнього і не хотів йти з його дому. Він почав його виштовхувати і сталася бійка. Потерпілий його не бив, а приятель потерпілого завдав йому декілька ударів ногами. Він вибіг і схопив, що попало під руку - це була коса, і випадково наніс удар косою потерпілому ОСОБА_1 . Він не мав наміру завдавати потерпілому тілесних ушкоджень, а лише відштовхував останнього. Також повідомив, що повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілому. Зазначив, що шкодує про вчинення кримінального правопорушення та щиро розкаюється. Цивільний позов прокурора визнав у повному обсязі.

Вина обвинуваченого підтверджується дослідженими судом фактичними даними, що містяться у наступних джерелах доказів:

- показаннях допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1 , який пояснив, що 24 грудня 2020 року він з приятелем ОСОБА_3 зайшли до його сусіда - обвинуваченого ОСОБА_2 , щоб попросити шахи і той запросив їх у гості. Вони сходили до магазину і купили 0,5 л. горілки і пішли до ОСОБА_2 . Вони випивали і грали у шахи. Напевно до того, як вони прийшли, ОСОБА_2 вже вживав алкогольні напої, крім того, вони випили по 2 склянки горілки, а ОСОБА_2 - більше. Потім ОСОБА_2 встав і вийшов з кімнати. Він сидів спиною до дверей, коли ОСОБА_2 повернувся, то він обернувся і побачив його з косою. ОСОБА_2 замахнувся, а він схопив косу за лезо руками, однак обвинувачений все ж таки наніс йому удар косою в ліву частину грудної клітини. ОСОБА_3 встав і наніс декілька ударів обвинуваченому, щоб вибити з його рук косу. ОСОБА_2 впав на підлогу. До того ні бійок, ні словесних перепалок між ними не було. Потім ОСОБА_3 побіг до нього додому, а його дружина викликала швидку і поліцію. На даний момент ОСОБА_2 повністю відшкодував йому завдані збитки, сплативши 60 000 грн., тому він не наполягає на призначенні йому суворого покарання та вважає за можливе призначити покарання обвинуваченому без позбавлення волі;

- протоколі огляду місця події від 25 грудня 2020 року та відеозаписі зазначеного огляду місця події, переглянутого в судовому засіданні, в ході якого оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Під час огляду виявлено та вилучено: косу з дерев`яним руків`ям, змиви РБК з підлоги кухні і кімнати та слід низу взуття;

- протоколі проведення слідчого експерименту від 22 січня 2021 року за участю потерпілого ОСОБА_1 та відеозаписі зазначеного слідчого експерименту, переглянутому в судовому засіданні, відповідно до якого потерпілий, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , показав та пояснив, яким чином 24 грудня 2020 року ОСОБА_2 наніс йому косою тілесні ушкодження;

- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 грудня 2020 року за участю свідка ОСОБА_3 , який на фото №2, впізнав особу, яка 24 грудня 2020 року за адресою: АДРЕСА_2 , нанесла ОСОБА_1 косою удар у грудну клітину. Відповідно до довідки до протоколу на фотознімку №2 зображений ОСОБА_2 ;

- протоколі проведення слідчого експерименту від 26 січня 2021 року за участю свідка ОСОБА_3 та відеозаписі зазначеного слідчого експерименту, переглянутому в судовому засіданні, відповідно до якого свідок, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , показав та пояснив, яким чином 24 грудня 2020 року ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 косою тілесні ушкодження;

- протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 грудня 2020 року за участю свідка ОСОБА_4 , яка на фото №3, впізнала особу, яка 24 грудня 2020 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , повідомила, що на підлозі в кімнаті не сліди крові, а вино. Відповідно до довідки до протоколу на фотознімку №3 зображений ОСОБА_2 ;

- висновку експерта №15 від 21 січня 2021 року, відповідно до якого в наданих медичних документах на ім`я ОСОБА_1 є данні про тілесні ушкодження у вигляді: а) проникаючого поранення грудної та черевної порожнини з ушкодженням міжреберної артерії, діафрагми та шлунково-ободової зв`язки, а також з явищами внутрішньо плевральної та внутрішньочеревної кровотечі. Вказане тілесне ушкодження могло утворитися від дії предмету з ознаками колюче-ріжучого в напрямку спереду назад зверху вниз та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечне для життя в момент заподіяння; б) рани лівої кисті, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я на термін від 6 до 21 доби та могла утворитися, в тому числі і при самозахисті;

- висновку експерта №16 від 25 січня 2021 року, відповідно до якого тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_1 , могли утворитися, в тому числі і за обставин та механізму, на які потерпілий вказує під час проведення слідчого експерименту з ним від 22 січня 2021 року;

- висновку експерта №22 від 28 січня 2021 року, відповідно до якого тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_1 , могли утворитися, в тому числі і за обставин та механізму, на які вказує свідок ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту з ним від 26 січня 2021 року;

- висновку експерта №24 від 05 січня 2021 року, згідно з яким кров потерпілого ОСОБА_1 належить до групи 0бв за ізосерологічною системою АВ0;

- висновку експерта №25 від 05 січня 2021 року, згідно з яким кров підозрюваного ОСОБА_2 належить до групи Ав за ізосерологічною системою АВ0;

- висновку експерта №12 від 29 січня 2021 року, згідно з яким при дослідженні змивів з коси (з ділянки полотна по передній поверхні та з ділянки дзьоба по передній поверхні) виявлено кров людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_1 не виключається та повністю виключається від підозрюваного ОСОБА_2 ;

- висновку експерта №27 від 26 січня 2021 року, згідно з яким при дослідженні змивів з підлоги виявлено кров людини, яка може належати потерпілому ОСОБА_1 та не може належати підозрюваному ОСОБА_2 ;

- висновку експерта №26 від 26 січня 2021 року, згідно з яким на одязі підозрюваного ОСОБА_2 (куртці, сорочці, штанах спортивних, валянках) знайдено сліди крові людини, яка може належати потерпілому ОСОБА_1 та не може належати підозрюваному ОСОБА_2 .

Крім того, судом досліджено витяг з ЄРДР, протоколи огляду відеокамери, перегляду відеозапису та перенесення його на цифровий носій, повідомлення про підозру, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, які підтверджують достовірність, можливість використання та допустимість інших досліджених судом доказів. Також судом досліджені відомості, що мають значення для вирішення долі речових доказів.

Зазначені вище докази суд визнає належними, допустимими, достовірними, так як отримані у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, в матеріалах кримінального провадження відсутні об`єктивні дані які б свідчили, що ці докази здобуті з істотним порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Судом не був допитаний свідок обвинувачення ОСОБА_3 , який викликалася в судове засідання, однак на виклик суду не з`явилася та прокурор відмовився від допиту зазначеного свідка, а сторона захисту не наполягала на допиті вказаного свідка.

Щодо показань обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що між ним та ОСОБА_3 стався конфлікт та бійка, внаслідок чого він з необережності наніс потерпілому ОСОБА_1 тілесне ушкодження, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 , тримаючи косу в руках, умисно, без попередження, наніс один цілеспрямований удар в область грудної клітки ОСОБА_1 . Зазначене підтверджується показаннями потерпілого, наданими в судовому засіданні. Зокрема, потерпілий повідомив, що жодних конфліктів між ними не було та він не може пояснити причини такої поведінки обвинуваченого, який вийшов з кімнати та повернувшись з косою, без попередження, наніс потерпілому удар косою в грудну клітину, після чого потерпілий впав на підлогу, а ОСОБА_3 із застосуванням фізичної сили забрав у ОСОБА_2 косу. Зазначене також підтверджується слідчими експериментами з потерпілим та свідком ОСОБА_3 , а також висновками експерта щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень.

Про направленість умислу обвинуваченого на нанесення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження свідчить як знаряддя злочину - коса - так і раптовість нападу, характер та локалізація тілесних ушкоджень.

Отже, оцінюючи у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що зібраними по справі доказами поза межами розумного сумніву підтверджується вина обвинуваченого у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів.

Судом встановлено, що обвинувачений не працює, не одружений, на утримані малолітніх та неповнолітніх осіб не має. На диспансерному обліку в лікаря психіатра не знаходиться. Знаходиться на диспансерному обліку в КНП «Олександрійський наркологічний диспансер КОР» з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності з 2019 року. Згідно з актом медичного огляду від 29 січня 2021 року ОСОБА_2 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, потребує протиалкогольного лікування, протипоказань до якого не має. За місцем проживання характеризується негативно, як особа схильна до вживання алкогольних напоїв, вчинення сварок та порушення громадського порядку. В силу ст. 89 КК України вважається особою, яка не має судимості.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно з ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Визнаючи зазначену обставини пом`якшуючою суд враховує, що обвинувачений неодноразово протягом судового розгляду виявляв жаль з приводу вчиненого, вжив заходів щодо виправлення ситуації, зокрема повністю відшкодував потерпілому моральну та матеріальну шкоду, завдану злочином.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно з ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_2 судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує: характер і тривалість злочинного посягання, наслідки, які завдані кримінальним правопорушенням потерпілому.

З урахуванням викладеного, обставин справи, тяжкості злочину, його наслідків, особи обвинуваченого та ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

При цьому, враховуючи щире розкаяння ОСОБА_2 , що є обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, відшкодування ним моральної та матеріальної шкоди потерпілому, позицію потерпілого, який просив суд не призначати обвинуваченому покарання, пов`язане з позбавленням волі та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає, що перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому до обвинуваченого доцільно застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк, з покладенням на нього обов`язків, у відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

У кримінальному провадженні прокурором в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 16 857,84 грн. Обвинувачений позов визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується цивільний позов, на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, з`ясувавши характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з довідкою-розрахунком КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради вартість витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1 за період з 24 грудня 2020 року по 05 січня 2021 року склала 16 857,84 грн.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Частиною 3 статті 62 КПК України передбачено, що цивільний відповідач має право визнавати позов повністю.

Оскільки обвинуваченим визнано позов в повному обсязі та розмір заявлених вимог підтверджений документально, то цивільний позов, заявлений прокурором, підлягає задоволенню.

25 грудня 2020 року о 03 год. 00 хв. обвинуваченого було затримано, що підтверджується протоколом затримання. В подальшому ухвалою від 26 грудня 2020 року до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 25 грудня 2020 року до 23 лютого 2021 року. Під час підготовчого судового засідання 18 лютого 2021 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 18 лютого 2021 року до 18 квітня 2021 року включно.

За таких обставин, строк тримання під вартою ОСОБА_2 з 25 грудня 2020 року до 13 квітня 2021 року включно, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати обвинуваченому в строк покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі звільнення від відбування покарання.

Враховуючи звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а обвинувачений - звільненню з-під варти негайно в залі суду.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Зарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення з 25 грудня 2020 року до 13 квітня 2021 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради Кіровоградської області про стягнення витрат на лікування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код за ЄДРПОУ 33423535) витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 в розмірі 16 857 (шістнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) гривень 84 копійки.

Речові докази: спеціалізований пакет Національної поліції України 7318505 із слідом низу взуття; змив РБК в кухні з підлоги, який упаковано до паперового конверту; змив РБК в кімнаті №1 з підлоги, який упаковано до паперового конверту; сорочку в клітинку та спортивні штани, які упаковано до картонної коробки; валянки, які упаковано до картонної коробки; куртку синього кольору, яка упакована до картонної коробки; косу, яка упакована до поліпропіленових мішків, що передані на зберігання до кімнати зберіганні речових доказів при Олександрійському ВП ГУНП в Кіровоградській - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в 30-денний строк з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.В.Авраменко