Постанова № 9623298, 04.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 р. Справа № 2-а-345/09/12/2018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради на постанову Київського районного суду м. Харкова від 31.08.2009р. по справі№2-а-345/09/12/2018

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради третя особа Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрції

про визнання неправомірними дій, сплату недорахованих сум виплат щомісячної виплати допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИЛА:

20.03.2009 року ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради (надалі по тексту відповідач), третя особа: Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, в якому просила суд:

-визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради щодо нарахування, призначення та виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

-стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради на її користь недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі 2440, 56 грн.;

-зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до чинного законодавства.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 31.08.2009р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради щодо призначення та перерахунку ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Визнано неправомірними дії Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок та призначити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції станом на 09.07.2007 року за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно зі ст.56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік». Зобов'язано Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції станом на 09.07.2007 року за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно зі ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок та призначити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції станом на 09.07.2007 року за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно зі ст.56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального, а саме: Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Постанови Кабінету Міністрів України за №32 від 16 січня 2007 р., Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообовязкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №13 від 11.01.2007 р., що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, не погодившись з постановою суду першої інстанції, апеляційну скаргу подано третьою особою, в якій посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_2 та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради. З 19.02.2007 року їй призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як особі застрахованій в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради № 8607 від 22.02.2007 року позивачці з 19.02.2007 року по 27.12.2009 року призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі 120 грн. 75 коп.

Розпорядженням Управлінні праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради, встановлені розміри допомоги з 01.04.2007 року по 27.12.2009 року 129, 03 грн., з 01.10.2007 р. 130, 64 грн., з 01.01.2008 р. 144, 10 грн.

Згідно довідок Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації від 15.01.2009 року позивачка у 2007-2008 роках та з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. отримувала допомогу у вищевказаних розмірах.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради щодо призначення та перерахунку ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, визнання неправомірними дій Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок та призначити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції станом на 09.07.2007 року за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно зі ст.56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»та зобов'язання Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції станом на 09.07.2007 року за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно зі ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення статей 29, 36, п.14 ст.71 та інших та абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради та Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року повинні були діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми». Призначувати та здійснювати позивачці нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначена і виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до п. 7-11 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообовязкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №13 від 11.01.2007 р. (а.с. 35--41) Отже, позивач є особою, застрахованою в системі загальнообовязкового державного соціального страхування.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до визначення термінів, які вживаються у зазначеному Законі субєктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є застрахована особа, на користь якої здійснюється відповідне страхування.

Страховий випадок подія, з настанням якої виникає право у застрахованої особи або членів її сім»ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.

За приписами ч. 1 ст. 35 вказаного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї такого страхового випадку, як догляд за дитиною віком до трьох років.

Статтею 43 цього Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При цьому, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень вищевказаного Закону визначено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.

Таким чином, виходячи із системного аналізу приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», права на отримання допомоги за цим законом має особа, застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, при настанні страхового випадку. При цьому розмір такої допомоги визначається щорічно Верховною Радою України.

Між тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»на 2007 рік дію статті 43 зупинено, та статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року визнано неконституційним положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Також цим же рішенням, визнано неконституційними положення п. 7 ст. 71 вказаного Закону, в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Отже, починаючи з 9 липня 2007 р. набула чинності, як ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», так і пункт 5 Перехідних положень цього закону.

Враховуючи, що позивач, яка є застрахованою особою, народила дитину у неї настав страховий випадок у вигляді необхідності догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому, у позивачки виникло право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у формі матеріального забезпечення, передбаченого ст. 43, в розмірі, визначеному п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, обовязок щодо надання позивачу матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку покладено на роботодавця за основним місцем роботи, а не на відповідача по справі.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України за №32 від 16 січня 2007 р. встановлено, що в 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (далі - субвенція) з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб;

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України суперечить ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо порядку призначення та надання вказаних виплат застрахованої особі.

Для подолання цієї колізії необхідно виходити з приписів ч. 4 ст. 9 КАС України, відповідно до яких, уразі невідповідності нормативно-правового акта закону України або іншому правовому акту, суд застосовує акт, що має вищу юридичну силу.

Виходячи із зазначеного принципу про пріоритетність законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів приходить до висновку, що починаючи з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. у відповідача та третьої особи був відсутній обовязок по призначенню, нарахуванню та сплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, оскільки такий обовязок відповідно до ст. 50 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було покладено на роботодавця.

Позивач є застрахованою особою, у звязку з чим у неї відсутнє право на отримання допомоги відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Крім того, задовольняючи позов суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України , що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Позивачка звернулася до суду з позовом 20.03.2009року.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України ( а.с. 40).

Позивачка не довела поважність пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про зобовязання відповідача провести нарахування та виплату недотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 19.03.2008 року, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною з 19.03.2008 року по 01.03.2009 року, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» внесено зміни та виключено слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування". Цей закон набув чинності з 1 січня 2008 р.

Отже, з цього часу право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» набули, як застраховані особи, так і особи, які незастраховані системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»», внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми». За новою редакцією цієї норми допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Рішенням Конституційного суду України №10-рп/08 від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), положення п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»»неконституційним не визнавалось.

В 2009 році ніяких змін до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» внесено не було.

Таким чином, відповідач, здійснивши у 2008-2009 р.р., виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми», в редакції закону від 28.12.2007 р., правомірно діяв, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобовязання відповідача в подальшому виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративний позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

На момент звернення до суду зазначена допомога нарахована та виплачена не була, тому позивач не мала підстав вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому її законні права та інтереси.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку відсутнє порушення прав позивача, отже підстав для задоволення позову в цій частині, немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.3 ст.198, 200, ч. 4 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 31.08.2009р. по справі№2-а-345/09/12/2018 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради, третя особа: Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, сплату недорахованих сум виплат щомісячної виплати допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відмовити.

Стягнути з Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 09.02.2010 р.