Ухвала суду № 96232145, 13.04.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 521/16076/20

Провадження № 2-з/522/185/21

УХВАЛА

про повернення заяви

13 квітня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання Лисенко А.О.,

розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» про визнання договорів недійсними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» про визнання договорів недійсними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

До суду 12.04.2021 року позивачем заявлено клопотання, згідно якого просив вирішити питання про забезпечення позову, а саме накласти арешт на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Матеріали заяви суддя отримала 13.04.2021 року.

Вивчивши матеріали справи, подану заяву, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до ч.5 ст.151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на час подання заяви – 454 грн.).

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, заявником не сплачено судовий збір. Доказів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали заяви не містять.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повернення заяви позивача про забезпечення позову.

Додатково суд зазначає, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 13 жовтня 2020 року розглядалась заява ОСОБА_1 про забезпечення позову та було накладено арешт на:

- квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 52,6 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м;

- квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 42,0 кв.м., житловою площею 31,6 кв.м..

Проте, постановою Одеського апеляційного суду від 30.03.2021 року вказану ухвалу суду 13.10.2020 року про забезпечення позову було скасовано та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення арешту на вищевказані квартири було відмовлено.

При винесені постанови від 30.03.2021 року суд апеляційної інстанції виходив із того, що в заяві ОСОБА_1 не вказано на реальну небезпеку, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених у ч.3 ст.151 ЦПК України. Жодних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про існування реальних загроз невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, матеріали справи не містять. Самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» від виконання судового рішення у разі задоволення позову без доручення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Подана ж позивачем заява від 12.04.2021 року також не містить відповідних відомостей та обґрунтувань усупереч положень ст.151 ЦПК України.

Керуючисьст.ст.149-153, 258, 260, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» про визнання договорів недійсними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди – повернути заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили із моменту проголошення та апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 13.04.2021 року.

Суддя Л.В. Домусчі