Ухвала суду № 96230784, 13.04.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/7640/20

Провадження № 1-КП/932/653/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді: Татарчук Л.О.

при секретарі : Батіщевої К.С.

з участю

прокурора Будака О.С.

захисника Кудріна Д.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12020040030000106, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження №12020040030000106 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України.

У судовому засіданні прокурор вважав за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, так як вважає, що висунуте обвинувачення є обґрунтованим, на даний час не відпали ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та п.2,4 ст.178 КПК України, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень та відсутності міцних соціальних зв`язків.

Заперечував проти зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

Обвинувачений та захисник заперечували проти клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, так як обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, дитину, звертався за лікування до нарколога і має намір вилікуватися.

Крім того захисник зазначив, що прокурором не надано доказів про існування заявлених ризиків. При цьому враховуючи, що обвинувачений в силу ст.89 КК України раніше не судимий, відсутній ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень, а наявна тяжкість інкримінованих злочинів, не є підставою для продовження строків тримання під вартою.

Вислухавши учасників процесу, суд вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали та продовжують існувати, з наступних підстав.

Так, станом на 13 квітня 2021 року, строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 16 квітня 2021 року, судовий розгляд кримінального провадження триває, не допитані обвинувачений, свідки, не досліджені письмові докази.

При цьому, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні, в тому числі тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного зі збутом наркотичних засобів у великому розмірі, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, і усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини,може залишити місце мешкання та переховуватися від суду.

Також, ОСОБА_1 на час скоєння інкримінованих кримінальних правопорушень офіційно не працював, не мав стабільних джерел заробітку та доходів, що у свою чергу свідчить про відсутність у обвинуваченого стримуючих факторів від вчинення інших кримінальних правопорушень та дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Крім того, враховуючи, що розгляд справи триває, не допитані свідки, анкетні дані яких та місце їх проживання відомі обвинуваченому, є реальним ризик незаконного впливу на свідків з боку ОСОБА_1 , перешкоджання здійсненню кримінального провадження іншим чином, а тому доводи захисту, в цій частині, є необґрунтованими.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, приймає до уваги, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

При цьому, суд враховує характер кримінальних правопорушень, вчинених обвинуваченим ОСОБА_1 , які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Таким чином, суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого звинувачення обвинуваченому, тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

А тому, застосування більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Твердження сторони захисту про недоведеність обставин, які виправдовують продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є слушними з огляду на характер та обставин скоєних кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_1 .

В той же час, суд вважає, що не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу родинні зв`язки обвинуваченого ОСОБА_1 та постійне місце мешкання, оскільки їх наявність, а також дані, що характеризують особу, не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 , оскільки такі обставини існували і на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він звинувачується та жодним чином не виступали стримуючим фактором в його поведінці.

З приводу доводів захисника про те, що прокурором клопотання про продовження строків тримання під вартою заявлено з порушенням процедури звернення, суд вважає, що дана обставина не є підставою для відмови в задоволенні клопотання, оскільки відповідно до змісту ст.350 КПК України, під клопотанням слід розуміти офіційне звернення до суду особи, яка наділена таким правом. Такі клопотання можуть стосуватися виконання певної процесуальної дії чи прийняття рішення з усіх питань, які мають значення для всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, з метою забезпечення прав і свобод усіх учасників судового провадження, передбаченого загальними засадами КПК.

На підставі викладеного, суд вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.176-178, 183-184, 193-194, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити застосування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 червня 2021 року, включно.

Розмір раніше визначеної застави - залишити без змін.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 та захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук