Ухвала суду № 96230384, 09.03.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 759/11439/19

Провадження № 2/761/1141/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» про визнання недійсним кредитного договору та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» про визнання недійсним кредитного договору.

15.11.2019 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла дана цивільна справа за підсудністю відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 01.07.2019 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судового справи між суддями від 20.11.2019 року вказану справу передано для розгляду судді Рибаку М.А.

Ухвалою суду від 28.11.2019 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

22 січня 2020 року позивач у судове засідання не з`явився, судове засідання відкладено на 26.02.2020 року.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року, зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» про стягнення заборгованості прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

26 лютого 2020 року справу знято зі складу у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, наступне судове засідання призначено на 13.05.2020 року.

13.05.2020 року позивач у судове засідання не з`явився, наступне судове засідання призначено на 11.08.2020 року.

Ухвалою суду від 13.05.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

11.08.2020 року сторони у судове засідання не з`явились, наступне судове засідання відкладено на 06.10.2020 року.

06.10.2020 року позивач у судове засідання не з`явився, наступне судове засідання відкладено на 03.11.2020 року.

03.11.2020 року позивач у судове засідання не з`явився, наступне судове засідання відкладено на 13.01.2021 року.

13.01.2021 року сторони у судове засідання не з`явились, наступне судове засідання відкладено на 09.02.2021 року

09.02.2021 року позивач у судове засідання не з`явився, наступне судове засідання відкладено на 09.03.2021 року.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про залишення позову без розгляду , у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Представник відповідача просив залишити позовну заяву без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із постановою Верховного Суду від 22.05.2019 року (справа №310/12817/13 провадження №61-36375св18) суд прийшов до висновку, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи 06.10.2020 року, у зв`язку з наявністю характерних ознак распіраторного захворювання.

Позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи 03.11.2020 року, у зв`язку з перебуванням на самоізоляції.

Позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи 13.01.2021 року, у зв`язку з наявністю характерних ознак распіраторного захворювання.

Разом з тим, доказів перебування позивача на лікарняному останнім надано не було.

Про належне повідомлення та виклики позивача в судові засідання свідчать наступні матеріали справи: на 09.02.2021 - підтвердження отримання повідомлення дати,часу та місця розгляду справи на електронну адресу позивача, що зазначена ним особисто у його клопотаннях та довідка відстеження рекомендованого повідомлення; на 09.03.2021 року - довідка про доставку SMS повістки та довідка відстеження рекомендованого повідомлення.

Крім того, 09.02.2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про проведення експертизи, що підтверджує факт обізнаності сторони позивача про час та місце розгляду справи.

З огляду на зазначене, вбачається що позивач, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання повторно не з`явився в судове засідання та не надавав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Позивач будучи обізнаним про неможливість явки у судове засідання, не скористався можливістю подати відповідну заяву про розгляд позову за його відсутністю, або забезпечення участі у розгляді справи представника.

Верховний суду у своїй постанові від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13, роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Верховний суд зауважив, що правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За вищевикладених обставин суд, з урахуванням строків розгляду справи, часу знаходження справи у провадженні суду, поведінки сторони позивача щодо виконання свого обов`язку явки в судове засідання, відсутності заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

При цьому суд зазначає, що залишення заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду з даною заявою.

За таких обставин, керуючись 128, 130, 223, 257, 259, 260 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» про визнання недійсним кредитного договору - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ М.А. РИБАК