Рішення № 96230137, 08.04.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3221/19

Категорія 129

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Світличної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції МВС України в особі інспектора рядового поліції роти №4 батальйону №4 УПП у м. Києві Сергійчука Назара Івановича про визнання протиправними дій інспектора щодо притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся із означеним позовом до суду, вказавши, що постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 957004, складеною 02 березня 2019 інспектором рядовим поліції роти № 4 батальйону № 4 УПП у м. Києві Сергійчуком Назаром Івановичем на нього накладене адміністративне стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що 02 березня 2019 року о 10 год. 57 хв. він, керуючи автомобілем RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Маршала Гречко, 18В в м. Києві, проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.Правил дорожнього руху України.

В обґрунтування позову позивач стверджує, що жодних порушень Правил дорожнього руху України він не вчиняв, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є необґрунтованою, а тому він просив її скасувати у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 березня 2019 року адміністративну справу передано на розгляд судді Корніловій Ж.О.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2021 року адміністративну справу передано на розгляд судді Ковбасюк О.О.

Згідно з ухвалою судді Ковбасюк О.О. від 15 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та із встановленням відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву.

У зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання 25 лютого 2021 року розгляд справи відкладено на 08 квітня 2021 року.

У судове засідання 08 квітня 2021 року позивач не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання 08 квітня 2021 не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а тому суд, ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи та на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02 березня 2019 інспектором рядовим поліції роти № 4 батальйону № 4 УПП у м. Києві Сергійчуком Н.І. відносно позивача ОСОБА_1 складено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 957004, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

За змістом вказаної постанови ОСОБА_1 02 березня 2019 року о 10 год. 57 хв., керуючи автомобілем RENAULT KANGOO, номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Маршала Гречко, 18В в м. Києві, проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що викладена в поставі інформація не відповідає фактичним обставинам, оскільки по вулиці Маршала Гречко, 18В в м. Києві знаходиться багатоквартирний будинок, будь-які світлофори відсутні, регулювання руху здійснюється за допомогою нерегульованих пішохідних переходів. Насправді, у зазначений час позивач здійснював поворот з крайньої лівої смуги на перехресті проспекту Правди та проспекту Свободи на зелений сигнал додаткової секції світлофора зі стрілкою, яка дозволяє рух через перехрестя наліво при червоному сигналі основного світлофора за відсутності перешкод у русі. Крім того, на думку позивача оскаржувана постанова винесена без повного та об`єктивного встановлення обставин справи, без врахування думки позивача, викладені в ній обставини не підтверджені будь-якими доказами.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів позивача, судом приймається до уваги те, що згідно із ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Як убачається з пункту 8.1 Правил дорожнього руху, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно із частиною другою статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, судом враховується, що відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Орган (посадова особа), що розглядає справу, зобов`язаний встановити подію та склад правопорушення, забезпечити та врахувати всі докази та прийняти законне рішення.

Судом встановлено, що крім оскаржуваної постанови, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

При цьому графа постанови: «до постанови додаються …» - інспектором не заповнена, що свідчить про відсутність будь-яких доказів, отриманих в порядку, визначеному чинним законодавством України, щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Судом враховується положення ч. 1 ст. 72 КАС України, відповідно до якого доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм слідує, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а (адміністративне провадження №К/9901/21241/18).

Разом із цим, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судові засідання свого представника не направив, жодних доказів на спростування доводів позивача та доказів, які б вказували на правомірність постанови від 02 березня 2019 року, суду не надано.

З огляду на наведене, суд приймає до уваги доводи позивача, наведені ним в обґрунтування позовних вимог, як такі, що не спростовані відповідачем.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження того, що позивач порушив вимоги пункту 8.7.3. Правил дорожнього руху України, суд вважає, що постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 957004, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП слід скасувати.

Щодо заявленої позивачем вимоги про визнання протиправними дії інспектора рядового поліції роти № 4 батальйону № 4 УПП у м. Києві Сергійчука Назара Івановича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, оскільки в зазначеній категорії справ не передбачений такий спосіб захисту порушених прав як визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Разом з тим, зважаючи на визначені ч. 3 ст. 286 КАС України повноваження адміністративного суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також передбачене частиною 2 статті 9 КАС України право адміністративного суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 22, 72, 77, 90, 241-255, 272, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 02 березня 2019 року серії ЕАВ № 957004, винесену інспектором рядового поліції роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Києві Сергійчуком Назаром Івановичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій інспектора рядового поліції роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Києві Сергійчука Назара Івановича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Подільським РУ ГУМВС України в м. Києві 21.10.1997 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

- відповідач - Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції МВС України в особі інспектора рядового поліції роти № 4 батальйону № 4 УПП у м. Києві Сергійчука Назара Івановича; місцезнаходження органу: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 9; код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя О. О. Ковбасюк