Рішення № 96227507, 02.04.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/19887/19

Провадження № 2/686/387/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

у складі: головуючої - судді Козак О.В.,

при секретарі – Слободянюк А.Ю.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Ленчика В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури,

встановив:

В липні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури.

В обгрунтування позову позивач вказав, що Генеральною прокуратурою України та старшим слідчим в ОВС слідчого відділу управління з розслідування злочинів вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України юристом 1 класу Хранівським А.А., проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4201600000000612 від 29.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

В межах даного кримінального провадження йому, 24.04.2018 року повідомлено про підозру у нібито вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Обставини здійснення досудового розслідування, а також численні офіційні повідомлення органу досудового розслідування, його керівництва у ЗМІ та мережі інтернет, вказують на те, що кримінальне провадження спрямоване безпосередньо на кримінальне переслідування його та його сім`ї.

Також, дії та поведінка органу досудового розслідування та процесуального керівника, свідчить, що справа мала політично вмотивований характер та спрямована саме проти нього за його політичні переконання та принципову позицію, саме з моменту реєстрації кримінального провадження.

В межах даного кримінального провадження за місцем його проживання та за місцем його роботи 09-10 листопада 2016 року проводилися обшуки, які супроводжувалися грубим поводженням та нахабством з боку слідчих і прокурорів. Під час обшуків вилучено його особисте майно та грошові кошти. Обшуки навмисно проводилися в день його 65 річчя тощо.

Крім цього, прокурором до Печерського районного суду м. Києва подано клопотання про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

08 травня 2018 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ухвалено рішення, яким до нього застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Прокурором на зазначене судове рішення подано апеляцію. Апеляційним судом м. Києва зазначене рішення місцевого суду залишено без змін.

В результаті таких безпідставних та незаконних дій слідчого та прокурора значно погіршився його стан здоров`я. Після проведення обшуків, допитів та судових засідань, він дуже хвилювався, стан його здоров`я погіршувався у зв`язку із чим, він неодноразово перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.

26 жовтня 2018 року прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 закрито кримінальне провадження № 4201600000000612 від 29.02.2016 року «за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в частині стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діяннях складу кримінального правопорушення».

Однак, майно вилучене у нього до цього часу йому не повернуто, і що також тягне моральні страждання тощо.

Такими неправомірними діями органу досудового розслідування та прокуратури йому заподіяно значної матеріальної та моральної шкоди, яка крім іншого полягає і у душевних та фізичних стражданнях, у приниженні честі та гідності, псуванні ділової репутації, авторитету, положення в суспільстві та громаді тощо.

Право на відшкодування шкоди в повному обсязі гарантоване ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, норми якої згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом національного права.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, а також у приниженні честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної особи.

Для встановлення того, чи мав місце факт психотравмуючої дії внаслідок неправомірних дій органу досудового розслідування та прокуратури, призначено та проведено психологічну експертизу.

Відповідно до висновків зазначеної експертизи від 14 травня 2019 року встановлено, що ситуація тривалого розслідування кримінального провадження та притягнення до кримінальної відповідальності як підозрюваного у скоєнні тяжкого злочину постала для нього тривало психотравмуючою, призвела до необхідності багаторічного відстоювання своїх прав, обумовила негативні зміни психоемоційної та соціальної сфер існування його особистості, порушила його суспільну репутацію, викликавши появу та тривалу фіксацію негативних психологічних переживань (моральних страждань). Розмір компенсації моральних страждань, спричинених йому обставинами вищезазначеної ситуації, становить 360 мінімальних заробітних плат (з 01.01.2019 року визначено у розмірі 4173 грн.), що відповідає 1502280 грн.. Також йому незаконними діями слідчого та прокурора заподіяно і матеріальну шкоду у розмірі 97485 грн., яка складається із оплати надання йому юридичної (правової) допомоги у розмірі 63937 грн.; проведення психологічної експертизи у розмірі 16000 грн., проїзду до місця проведення слідчих дій та до суду у розмірі 11355,02 грн, витрати на лікування у розмірі 6193 грн.

За приписами ст. 63 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, початком кримінального переслідування особи вважається не тільки момент формального повідомлення про підозру, але також і момент коли стало відомо, що органи державної влади сприймають особу як підозрюваного, навіть якщо офіційного повідомлення про підозру не було.

Таким чином, неправомірне переслідування його почалося 29.02.2016 року. Крім цього, підозра ґрунтувалася на припущеннях та доказах отриманих незаконним шляхом.

Так, пред`явлена йому підозра є необгрунтованою, оскільки він не підписував додаткову угоду №8 від 12 січня 2016 року до договору №Т-1, якою нібито здійснено переплату ПАТ «Хмельницькобленерго» ЄСВ на суму 744 тис. грн.

Крім цього, висновки ревізій та експертиз які покладено в основу підозри проведено без врахування документів ТОВ «Аркопласт» та виробників обладнання із Китаю, які підтверджують дійсну вартість обладнання та спростовують висунуту підозру в частині нібито завищення вартості обладнання та робіт.

Також, про необґрунтованість підозри свідчить і рішення міжнародного арбітражу №243р/2017 від 27 грудня 2017 року, який зокрема підтвердив правильність визначення вартості обладнання при будівництві ПС «Прибузька» в м. Хмельницькому.

Підозра обґрунтовується і висновками судово-економічної експертизи №14718/17-45 від 13.08.2018 року та висновком будівельно-технічної експертизи №15219/17-42/25347/17-43 від 21.12.2017 року, які проведено на підставі висновків позапланової ревізії призначеної за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2018 року.

18 червня 2018 року Апеляційним судом м. Києва за його апеляційною скаргою ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року, якою надано дозвіл на проведення позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «Хмельницькобленерго» при будівництві ПС110/10 кВ «Прибузька» - визнано незаконною та скасовано.

Отже висновки судово-економічної експертизи №14718/17-45 від 13.08.2018 року та висновок будівельно-технічної експертизи №15219/17-42/25347/17-43 від 21.12.2017 року є неналежними та недопустимими доказами. Інші докази які б обґрунтовували підозру від 24.04.2018 року відсутні.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні не може тривати вічно, без встановлення конкретних строків, оскільки це дає слідчим органам повну свободу дій та порушує принцип юридичної визначеності.

Як було зазначено вище справа розслідувалася майже три роки, поза межами будь-яких розумних строків. Його на цей же термін позбавлено права користуватися належним йому майном, вилученим під час обшуку, обмежено у вільному пересуванні (крім іншого вилучено закордонні паспорти).

Незаконні дії органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури завдали йому та його сім`ї моральних втрат, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя відновлення ділової репутації честі та гідності тощо.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування, шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», визначено, що відповідно до положень цього Закону підлягає зокрема відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Статтею 2 цього ж Закону визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає зокрема у випадках: закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Статтями 1167-1176 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу.

Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до. ст. 56 Конституції визначено права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Вилучене під час обшуку 09-10 листопада 2016 року його майно до цього часу йому не повернуто. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З врахуванням наведеного, заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить: стягнути з Державного бюджету України на його користь завдану Генеральною прокуратурою України (Офісом Генерального прокурора) майнову (матеріальну) шкоду у розмірі 97485,97 грн. та моральну (нематеріальну) шкоду у розмірі 1700280 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 52000 грн.; зобов`язати Державну казначейську службу України списати в безспірному порядку з Державного бюджету України на його користь грошові кошти в сумі майнову (матеріальну) шкоду у розмірі 97485,97 грн. та моральну (нематеріальну) шкоду у розмірі 1700280 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 52000 грн. та перерахувати їх на його картковий рахунок; судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 01.07.2020 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позовних вимог до відповідача - Старшого слідчого з ОВС слідчого відділу управління з розслідування злочинів вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України – ОСОБА_4 , а провадження в справі в цій частині закрито.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив задоволити. Суду також пояснив, що витрати на правову допомогу в кримінальному провадженні складаються з витрат на оплату експертизи та аудиту.

Представник Офісу Генерального прокурора в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, суду пояснив, що позивачем на підтвердження моральної шкоди надано висновок експерта, який не має для суду обов`язкової сили, носить рекомендаційний характер. Крім того, слід врахувати, що позивач перебував під слідством з 24.04.2018 року - повідомлення підозри по 26.10.2018р.. Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, то чинним законодавством передбачено, що шкоду обраховує орган досудового слідства, який проводив досудове розслідування. З врахуванням наведеного вважає, що в частині витрат на правову допомогу провадження слід закрити, а в решті вимог відмовити.

Представник Державної казначейської служби України в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, суду пояснила, що ДКС України та її органи здійснюють безспірне списання коштів і не можуть відповідачти за дії інших органів, а тому залучення Державної казначейської служби України в якості відповідача безпідставне. В подальшому представник відповідача в судове засідання не з`явилась, повідомлялись про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідачів, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.02.2016 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, номер кримінального провадження № 4201600000000612 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с.82 т.1).

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводилось Слідчим відділом управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України, що підтверджується постановами про внесення змін до складу слідчої групи у кримінальному провадженні (а.с.86-88 т.1).

09-10.11.2016р. в рамках вказаного кримінального провадження, на підставі постанови слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 19.10.2016р., прокурором групи прокурорів Генеральної прокуратури України - прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області Божко О.С. проведено обшук в приміщенні житлового будинку та прибудинкових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання позивача. В ході проведення обшуку в будинку було виявлено та вилучено майно (а.с.106 т.1).

24.04.2018р. ОСОБА_2 в кримінальному провадженні № 4201600000000612 від 29.02.2016 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України, тобто розстраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах (а.с.89-94 т.1).

Постановою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України від 23.05.2018 року визначено підслідність у кримінальному провадженні № 4201600000000612 від 29.02.2016 року за детективами Національного антикорупційного бюро України (а.с. 106-107 т.1).

Постановою від 26.10.2018 року прокурора у кримінальному провадженні - прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В., закрито кримінальне провадження № 4201600000000612 від 29.02.2016 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.191 КК України, в частині стосовно ОСОБА_2 за відсутностю в його діях складу кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (а.с.108-116 т.1).

В рамках вищевказаного кримінального провадження № 4201600000000612 від 29.02.2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва (справа № 757/20140/18-к) від 08.05.2018 року було відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Хранівського А.А. про застосуваненя до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Покладено на підозрюваного обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Визначено строк дії обов`язків до 23 червня 2018 року включно.

12.06.2018 року на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 08.05.2018р. (справа № 757/20140/18-к) захисник Суховій М.М., який діяв в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 , передав детективу НАБУ наступні документи: паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 (а.с.166 т.1).

Також в рамках вказаного кримінального провадження:

- 07.05.2018р. було проведено допит ОСОБА_2 в якості підозрюваного (а.с.179 т.1);

- ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18.06.2018 року скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 13.03.2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України Василенка С.М. та надано дозвіл на проведення позапланової ревізії фінансово - господарської діяльності ПАТ «Хмельницькобленерго» при будівництві ПС 110/10 кВ «Прибузька», а також з інших питань, за період з 01.01.2013 по 01.11.2016 та ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, якою внесені виправлення у резолютивну частину тексту ухвали слідчого судді від 13 березня 2017 року. Постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора Василенка С.М. щодо надання дозволу на проведення позапланової ревізії фінансово - господарської діяльності ПАТ «Хмельницькобленерго» при будівництві ПС 110/10 кВ «Прибузька», а також з інших питань, - повернути особі, яка його подала (а.с.31-34 т.1);

- ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.01.2021 року (справа №686/21088/20) частково задоволено скаргу адвоката Суховія М.М., подану в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність процесуального керівника, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 4201600000000612 від 29.02.2016 року. Вказаною ухвалою зобов`язано уповноважених осіб у володінні яких знаходиться тимчасово вилучине майно та в провадженні яких знаходиться кримінальне провадження №4201600000000612, внесене до Єдиного реєстру досудових розслудувань 29.02.2016 року повернути ОСОБА_2 тимчосово вилучене під час проведення обшуку на земельній ділянці з кадастровим номером 6825083600:03:07:0351 та в приміщеннях житлового будинку і інших прибудинкових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , майно. Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що вищевказане майно слід вважати тимчасово вилученим, оскільки прокурором та слідчим не доведено, що відповідно до ст.234 КПК України було надано дозвіл на проведення обшуку саме для відшукання вказаних речей, ухвала про накладення арешту на перелічене майно в матеріалах кримінального провадження відсутня, що підтвердив слідчий та прокурор в судовому засіданні.

З метою отримання правової допомоги в кримінальному провадженні 03.11.2017 року між Адвокатським об`єднанням "Печерське об`єднання адвокатів" та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого Об`єднання зобов`язалось надати Клієнту правову допомогу у кримінальних провадженнях, органах прокуратури та суду усіх рівнів. Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що гонорар встановлюється за погодженням між Адвокатом (Адвокатами) та Клієнтом, який визначається в Додатку до цього договору (а.с. 118 т.1).

Згідно акту виконаних робіт від 01.06.2019 року, адвокатами АО «Печерське об`єднання адвокатів» по зазначеному Договору надано наступні види правової допомоги ОСОБА_2 : захист прав та законних інтересів та представництво клієнта у кримінальному провадженні № 4201600000000612 від 29.02.2016 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст, 366 КК України, в органах досудового розслідування; захист прав та законних інтересів та представництво клієнта у кримінальному провадженні кримінальному провадженні №4201600000000612 від 29.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, в судових органах; звернення з адвокатськими запитами про надання інформації, копій документів, необхідних Адвокату для надання правової допомоги Клієнту; збір відомостей про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку; надання усних та письмових консультацій Клієнту. Виконані роботи (надані послуги) Виконавцем надано якісно, своєчасно у повному обсязі, претензій до виконання робіт замовник не має. Відповідно до п.4 договору ОСОБА_2 оплачено Гонорар шляхом перерахування на рахунок АО «Печерське об`єднання адвокатів» грошових коштів у розмірі 63937 грн. (а.с.120 т.1).

Також, при наданні адвокатом Суховій М.М. правової допомоги у кримінальному провадженні №4201600000000612 від 29.02.2016 року 04.12.2017 року було укладено Договір №2-04/12 про проведення економічної експертизи з Товариством з обмеженою відповідальністю "Український центр судових експертиз", предметом якого є проведення виконавцем економічної експертизи з питань викладених у заяві б/н від 01.12.2017р., що є невід`ємною частиною даного договору. Вартість послуг Виконавця по даному договору становить 33000 грн. (а.с.15, 23-25 т.1).

На виконання вказаного договору було проведено судово-економічну експертизу та виготовлено висновок експерта №2-14/12 від 14.12.2018р. (а.с.16, 26-30 т.1).

За проведення вказаної експертизи АО "Печерське об`єднання адвокатів", згідно платіжного доручення №30 від 21.12.2018 року сплачено 28000грн. (а.с.142 т.2).

16.07.2018р. між АО "Печерське об`єднання адвокатів" та ПП АФ "Соловій-Аудит" було укладено договір про надання інших аудиторських послуг, а саме Виконавець висловить свою думку щодо достовірності та відповідності чинному законодавству України Договору підряду № Т-1 від 05.04.2013р. укладеного між ПАТ "Хмельницькобленерго», у якості Замовника та ТзОВ "Аркопласт", у якості Підрядника (а.с.37-39 т.1).

Згідно акту здачі-приймання Експертного висновку по договору від 16.07.2017р. складеного 24.07.2017р. (а.с. 40 т.1), Виконавець передав Замовнику належно оформлений Експертний висновок, договірна ціна за надання послуг складає 32400грн.

02.08.2018 року АО "Печерське об`єднання адвокатів" на рахунок ПП АФ "Соловій-Аудит" було сплачено згідно платіжного доручення №19 від 02.08.2018р. 32400грн. (а.с.143 т.2).

Клопотанням від 06.09.2018р. захисник Соловій М. просив долучити вказаний висновок ПП АФ "Соловій-Аудит" до матеріалів провадження. Листом детектива НАБУ Жидкова В.Л. від 13.09.2018р. № 0411-188/34966 захиснику Суховій М.М. за результатами розгляду його клопотання від 06.09.2018 повідомлено, що надані ним документи долучені до матеріалів вказаного кримінального провадження та будуть враховані під час досудового розслідування (а.с.151 т.2).

Згідно дублікатів квитанцій АТ КБ «Приватбанк» від 30.07.2018 року та від 20.12.2018 року ОСОБА_2 сплатив Адвокатському об`єднанню «Печерське об`єднання адвокатів» відповідно 29574 грн. та 34020 грн. – оплата згідно договору від 03.11.2017 року за юридичні послуги (а.с.128,129 т.1).

Вказані обставини підтверджуються: Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016000000000612 від 29.02.2016 року; постановами Генеральної прокуратури України про внесення змін до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №42016000000000612 та визначення старшого групи від 21.04.2017 року; постановою Генеральної прокуратури України від 25.04.2017 року про внесення змін до складу групи прокурорів; повідомленням про підозру від 24.04.2018 року; протоколом обшуку від 09-10.11.2016 року; постановою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України від 23.05.2018 року; постановою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Подгорець С.В. від 26.10.2018 року про закриття кримінального провадження; протоколом допиту підозрюваного від 07.05.2018 року; ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18.06.2018 року; ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.01.2021 року; договором про надання правової допомоги від 03.11.2017 року; актом виконаних робіт від 01.06.2019 року; Договором №2-04/12 про проведення економічної експертизи з Товариством з обмеженою відповідальністю "Український центр судових експертиз" від 04.12.2017 року; висновком експерта №2-14/12 від 14.12.2018 року; платіжним дорученням №30 від 21.12.2018 року; договором про надання інших аудиторських послуг від 16.07.2018 року; актом здачі-приймання Експертного висновку по договору від 16.07.2017 року складеного 24.07.2017 року; платіжним дорученням №19 від 02.08.2018 року; клопотанням від 06.09.2018 року; листом від 13.09.2018р. № 0411-188/34966.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди , відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 1176 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону № 266/94-ВР (стаття 1 зазначеного Закону).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94-ВР (далі Закон № 266/94-ВР) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Згідно зі статтею 2 Закону№ 266/94-ВР право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 3 Закону № 266/94-ВР у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету (стаття 4 Закону № 266/94-ВР).

Статтею 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, розмір моральної шкоди в цих випадках визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п. 9 вказаної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2021 року визначено у сумі 6000 грн..

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано суду: виписний епікриз № 8253, згідно якого він перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні Хмельницької міської лікарні з 29.07. по 06.08.2016р. з приводу гіпертонічної хвороби ІІ стадії, 2 ступінь. Ризик 3. гіпертензивний криз 29.07.2016р., цукровий діабет середньої важкості (а.с. 72 т.1); виписку із медичної картки стаціонарного хворого №4964, згідно якої він перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні Хмельницької міської лікарні з 25.04.2018р. по 04.05.2018р. з приводу гіпертонічної хвороби ІІ стадії, 2 ступінь. Ризик 3. гіпертензивний криз 25.04.2018р., цукровий діабет середньої важкості, хронічний пієлоніфрит (а.с. 71 т.1); консультативний висновок кардіолога від 25.04.2018р.(а.с.73 т.1).

Свідок ОСОБА_5 (сина позивача), суду пояснив, що батько діабетик, в нього тиск і після обшуку його стан погіршився. Після вручення підозри йому подзвонили і повідомили, що буде обиратись запобіжний захід. По дорозі в Київ батькові стало зле, вони зі знайомим заїхали в лікарню, поміряли тиск і батькові рекомендували прокапатись, вони повернулись в Хмельницький, де батько ліг в лікарню. Після вручення підозри батька щотижня викликали.

Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зазначені у вищевказаних виписці, епікризі та консультативному висновку захворювання ( в т.ч. гіпертензивний криз) мають причинно-наслідковий зв`язок з діями органів досудового розслідування, що проводились в рамках кримінального провадження №4201600000000612. Не підтверджуно належними і допустимими доказами і розмір матеріальної шкоди пов'язаної з витратами позивача на лікування у розмірі 6193 грн.

На підтвердження позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди в частині стягнення витрат на проїзд до місця проведення слідчих дій та до суду у розмірі 11355,02 грн. позивачем надано копії посадочних документів на потяг сполученнм Хмельницький - Київ та Київ - Хмельницький (а.с. 122- 161 т.1). Проте, позивачем необгрунтовано з посиланням на відповідні докази для проведення яких саме слідчих дій чи до суду, для участі в яких засіданнях він вимушений був здійснювати вказані поїздки.

Також позивач в позовній заяві заначає, що він поніс витрати із оплати надання йому юридичної (правової) допомоги у розмірі 63937 грн. Проте, з наданих суду дублікатів квитанцій від 20.12.2018р. та 30.07.2018р. АТ КБ "Приват-Банк" (а.с.128-129 т.1) вбачається, що позивачем було сплачено на рахунок АО "Печерське обєднання адвокатів" 29574грн. та 34020грн. оплати за договором від 03.11.2017 року, а разом 63594грн.

На підтвердження розміру моральної шкоди позивачем надано суду висновок експерта №1-14/05 за результатами проведення експертного психологічного дослідження від 14.05.2019 року, згідно якого: ситуація тривалого розслідування кримінального провадження та притягнення кримінальної відповідальності як підозрюваного у скоєнні тяжкого злочину постала для ОСОБА_2 тривало психотравмуючою, призвела до необхідності багаторічного відстоювання своїх прав, обумовила негативні зміни психоемоційної та соціальної сфер існування особистості ОСОБА_2 , порушила його суспільну репутацію, (викликавши появу та тривалу фіксацію негативних психологічних переживань (моральних страждань). Орієнтовний розмір компенсації моральних страждань, спричинених ОСОБА_2 обставинами вищезазначеної ситуації, може становити 360 мінімальних заробітних плат (а.с.46-61 т.1).

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вищевказаний висновок експерта №1-14/05 відхиляє і до уваги не приймає враховуючи, що в обгрунтування своїх висновків експерт посилається на: перенесені позивачем гіпертензивні кризи в 2016 та 2018 роках, без зазначення доказів на підставі яких ним було встановлено наявність причинно-наслідковий зв`язку вказаних кризів з діями органів досудового розслідування, що проводились в рамках кримінального провадження №4201600000000612; проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 , який проводився за відсутності останнього; з посиланням на пояснення членів родини позивача, які є зацікавленими особами. Також експерт зазначає, що "Ситуація притягнення до кримінальної відповідальності супроводжувалася постійними переживаннями оборення, образи, скривдженої соціальної репутації серед ділових партнерів, колег та керівництва, з необхідністю пояснювати та виправдовуватися серед широкого кола контактів (є відомою публічною особою), що принижувало та потребувало особливих душевних зусиль." При цьому вказані обгрунтування висновків експерта не містять будь-яких посилань на конкретні обставини та докази, а саме щодо скривдженої соціальної репутації серед ділових партнерів, колег та керівництва, з необхідністю пояснювати та виправдовуватися серед широкого кола контактів. Враховуючи, що кримінального провадження №4201600000000612 було закрито постановою від 26.10.2018 року за відсутностю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Не надано суду належних і допустимих доказів і на підтвердження того, що обшуки в межах даного кримінального провадження за місцем його проживання та за місцем його роботи 09-10 листопада 2016 року супроводжувалися грубим поводженням та нахабством з боку слідчих і прокурорів.

З врахуванням наведеного вище, встановлених обставин у справі, а також вимог розумності і справедливості, суд враховуючи ступінь страждань позивача від безпідставного його обвинувачення у вчиненні злочину, застосування до нього запобіжного заходу, вилучення майна під час обшуку, втрату позивачем ділової репутації, тривалістю обмеження його конституційних прав (з 09.11.2016 року – дня проведення обшуку по 26.10.2018 року, що становить 24 місяці) приходить до висновку, що наявні законні підстави для визначення моральної шкоди, що спричинена позивачу, незаконними діями державних органів, виходячи з установленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством, а сааме в розмірі 144000 грн. (24місяці х 6000грн.) і саме такий розмір моральної шкоди відповідає характеру та обсягу моральних страждань ОСОБА_2 .

В частині стягнення майнової шкоди, що включає в себе відшкодування витрат на оплату правової допомоги, то слід зазначити наступне.

Згідно п. 4 ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.

З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено факт понесення позивачем витрат на правову допомогу, у зв`язку з кримінальним провадженням відносно нього в сумі 63594грн..

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги позивача в частині відшкодування шкоди підлягають частковому задоволенню та слід стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 63594грн. на відшкодування витрат на правову допомогу в кримінальній справі та 144000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно Додатку №2 від 20.07.2019 року до договору про надання правової допомоги від 03 листопада 2017 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Печерське об`єднання адвокатів» в особі Голови об`єднання Вичікова В.В., який діє на підставі Статуту (далі – «Об`єднання»), з однієї сторони, та ОСОБА_2 , на виконання п. 4 Договору про надання правової допомоги від 03 листопада 2017 року домовилися про наступне: розмір винагороди (гонорару) за надання правової допомоги у справі за позовом про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної Клієнту незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури, складає за погодженням сторін 52000 грн.; Клієнт здійснює перерахунок зазначених в п. 1 коштів на розрахунковий рахунок Об`єднання, перерахунок коштів Клієнт має право здійснювати частинами; підписаний сторонами акт виконаних робіт є підтвердженням повного розрахунку за договором; Додаток №2 до договору укладено українською мовою у двох примірниках, які є однаково автентичними, по одному примірнику для кожної із Сторін (а.с.38 т.2).

Згідно дублікату квитанції №0.0.1502554636.1 від 22.10.2019 року, ОСОБА_2 сплатив Адвокатському об`єднанню «Печерське об`єднання адвокатів» 52000 грн. – оплата згідно договору від 03.11.2017 року за юридичні послуги (а.с.43 т.2).

З врахуванням того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, витрати на правову допомогу в цивільній справі підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 6006 грн. (1797765,97грн. (97485,97 + 1700280) / 100 = 17977,66грн.; 207594 / 17977,66грн. = 11,55%; 52000грн. / 100х11,55%=6006грн.). При цьому слід зазначити, що враховуючи, що судом відхилено висновок експерта №1-14/05, витрати позивача на його оплату не підлягають відшкодуванню на його користь.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню і слід стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 63594грн. на відшкодування витрат на правову допомогу в кримінальній справі, 144000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 6006грн. на відшкодування витрат на правову допомогу в цивільній справі, а всього 213600грн.. В задоволенні решти вимог, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2,12,13,76,89,110,141, 258,259,263-265 ЦПК України, ст.56 Конституції України, ст.ст.15,16,22,23,1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) 63594грн. на відшкодування витрат на правову допомогу в кримінальній справі, 144000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 6006грн. на відшкодування витрат на правову допомогу в цивільній справі, а всього 213600грн..

В задоволенні решти вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_3 , пошт.індекс: АДРЕСА_2 ).

Відповідачі: Офіс Генерального прокурора (ЄДРПОУ: 00034051, 01011, Київ, вул. Різницька 13/15); Державна казначейська служба України (01601, м.Київ, вул. Бастіонна 6).

Дата складання повного тексту рішення суду – 12.04.2021 року.

Суддя: