Рішення № 96227196, 22.03.2021, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/4859/20

Номер провадження 2/676/480/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

22 березня 2020 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Швець О.Д.

з участю секретаря - Чекашкіної О.Л.

розглянувши в спрощеному провадженні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначив, що 19 лютого 2014 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 9 272,12 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в сумі 18% річних на суму залишку заборгованості по кредиту, та зобов`язалася погашати заборгованість починаючи з «1» по «25» число кожного місяця. Відповідачка підтвердила, що дана Генеральна угода разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між нею та АТ КБ «Приватбанк» кредитний договір. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої зобов`язання, АТ КБ «Приватбанк» просило стягнути заборгованість, яка відповідно до наданого ним розрахунку станом на 05 серпня 2020 року становить 27 763,05 грн., з яких: 604,06 грн. - заборгованість за кредитом, 6068,35 грн. - заборгованість за процентами, 15 600,64 грн - заборгованість за пенею.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 25 вересня 2020 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно належним чином у відповідності до п.8 ч.2 ст. 128 ЦПК України. Відзив на позов не подала.

За відсутності відзиву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст.. 279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 19 лютого 2014 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 9272,16 грн. на строк 24 місяці з 19 лютого 2014 року по 29 лютого 2016 року зі сплатою процентів за користування кредитом в сумі 1,5 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, та зобов`язався погашати заборгованість починаючи з «1» по «25» число кожного місяця.

Відповідно до наданого АТ КБ «Приватбанк» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 05 серпня 2020 року становить 27 763,05 грн., з яких: 604,06 грн.- заборгованість за кредитом, 6068,35 грн. - заборгованість за процентами, 15 600,64 грн - заборгованість за пенею.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

АТ КБ «Приватбанк» обґрунтовував позовні вимоги Генеральною угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 19 лютого 2014 року, укладеної з ОСОБА_1 . Копія такої угоди долучена до позовної заяви.

Генеральна угода була підписана представником АТ КБ «Приватбанк» і особисто ОСОБА_1 .

Пунктом 2.1. Генеральної угоди передбачено, що банк надає позичальнику строковий кредит у розмірі 9272,16 гривень на строк 24 місяці з 19.02.2014 року по 29.02.2016 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на споживчі цілі, зі сплатою за користування кредитом 1, 5 % щомісячно на суму залишку по кредиту, що зазначено в заяві, умовах і правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з "1"по "25" число щомісячно боржник надає Банку грошові кошти в сумі 463, 98 гривень для погашення заборгованості по кредиту, яка складається з заборгованості по кредиту, процентів, а також інших видів витрат відповідно до Умов і Правил. Датою останнього погашення заборгованості визначено 29.02.2016 року.

Згідно п. 2.2. Генеральної угоди при порушені позичальником строків погашення заборгованості позичальник сплачує штраф у розмірі 1283,84 грн.

Таким чином, сторонами погоджено умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та сплати штрафу за порушення виконання зобов`язань.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість по процентам в сумі 28352,11 грн. розрахована виходячи із процентної ставки 18% річних, що відповідає умовам Генеральної угоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору не передбачено нарахування процентів за користування кредитом та інших платежів після закінчення строку дії договору.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України щодо щомісячної виплати процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Банк після спливу строку кредитування позбавлений права як кредитор нараховувати відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Згідно умов Генеральної угоди від 19 лютого 2014 року банк надав позичальнику ОСОБА_1 строковий кредит на 24 місяці - до 29 лютого 2016 року.

Отже, після спливу строку кредитування, а саме з 01 березня 2016 року, банк не мав права нараховувати проценти та інші платежі за кредитним договором, отже вимоги щодо їх стягнення є необґрунтованими.

Із наданого Банком розрахунку вбачається, що станом на 29.02.2016 року заборгованість по відсоткам склала 1497 грн. 79 коп., що підлягає стягненню із відповідача.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з тіла кредиту та процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню.

Генеральною угодою від 19 лютого 2014 року про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н, яка підписана сторонами, не визначено розміру та порядку нарахування та сплати пені.

Долучений до матеріалів справи Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», який містить у мови та порядок нарахування пені не містить підпису ОСОБА_1 .

Крім того, зазначені в довідці умови повернення кредиту не відповідають умовам Генеральної угоди.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У вказаній постанові від 03 липня 2019 року(справа № 342/180/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що сторонами були погоджені умови щодо сплати пені.

Розрахунок заборгованості також не є документом, який може підтверджувати умови кредитування.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені.

У відповідності до п.3.ч.2, ч.13 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог (43,81%) в розмірі 920,89 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 141, 280, 282 ЦПК України, ст. 526, 549, 550, 554, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 6094,06 грн.заборгованості за кредитом, 6068,35 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 920,89 грн. у відшкодування судових витрат.

Відмовити Акціонерному товариству «Приватбанк» в стягненні з ОСОБА_1 пені.

Позивач: АТ КБ «ПриватБанк» ідентифікаційний код 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Кам`янець-Подільським МВ УМВСУ в Хмельницькій області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.