
Справа № 951/289/20
Справа № 2-а/951/10/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2021 року смт. Козова
Козівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді - Гриновець О.Б.,
з участю: секретаря судового засідання -Гордіци Х.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про скасування рішення начальника відділу та постанов про відкриття виконавчого провадження,-
ВСТАНОВИВ:
14.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою до Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), у якій просить: скасувати рішення начальника Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Проціва В.Я. від 31.03.2020 року, вих.№4945, яким відмовлено у задоволенні звернення від 16.02.2020р. про скасування постанов виконавчих проваджень винесених підлеглим державним виконавцем Засєдко Т.М. у виконавчих провадженнях №61501214, №61562125 від 10.03.2020р.: скасувати постанови державного виконавця Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)Засєдко Т.М. про відкриття виконавчих проваджень №61501214, №61562125 від 10.03.2020р..
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням начальника Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Проціва В.Я. від 31.03.2020 року відмовлено у задоволенні його звернення від 16.02.2020р. про скасування постанови виконавчих проваджень, якими вони відкриті усупереч вимог ст.303 КупАП. Вказане рішення отримане 4.04.2020р. нарочним у начальника районного відділу державної виконавчої служби, а копії постанов про відкриття виконавчих проваджень на його адресу не поступало, і іншим шляхом не отримано. Вказує на те, що виконавчі провадження стосовно нього державним виконавцем Засєдко Т.М. відкриті помилково, без урахування вимог ст.303 КУпАП та ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що оскільки виконавчі провадження стосовно нього відкриті після закінчення трьохмісячного строку з дня винесення судом постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому в силу ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в порядку контролю за підлеглим Засєдко Т.М. вправі був скасувати такі.
Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 15.04.2020 року матеріали адміністративної позовної заяви залишено без руху.
Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 15.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у такій.
29.05.2020 року представник відповідача подав до суду відзив, у якому просить залишити заяву ОСОБА_1 без задоволення щодо скасувань постанов про відкриття виконавчого провадження №61501214 від 10.03.2020р. та №61562125 від 16.03.2020р.. Мотивує свій відзив тим, що 10.03.2020 року за вх.№1763 до Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) надійшла постанова іменем України від Козівського районного суду №951/289/20 №2-а/951/23/2020 від 05.12.2019р.; на підставі ст.ст. 3,4,24,25,27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і за вих. №3791 направлено для відома та виконання боржнику виконавчого провадження (поштова квитанція №4760100867140 від 12.03.2020 року). 16.04.2020 року в відділ ДВС рекомендований лист повернувся без вручення адресату. Вважає, що відповідно до вимого статті 124 Конституції України, судові рішення, що набули законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
24.06.2020 року представник позивача Бойко П.В. подав до суду відповідь на відзив, у якому просить залишити даний відзив поза увагою, як безпідставний та направлений на наведення суду в оману з приводу прийняття обґрунтованого, справедливого, тобто законного судового рішення. З урахуванням документів наданих суду, у тому числі додаткових документів наданих представником відповідача суду задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме: скасувати рішення начальника Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Проціва В.Я. від 31 березня 2020 року, вих. №4945, яким відмовлено у задоволенні мого звернення від 16.02.2020 року, про скасування постанов виконавчих проваджень винесених підлеглим державним виконавцем Козівського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Засєдко Т.М., у виконавчих провадженнях №61501214, №61562125 від 10 та 16 березня 2020 року, відповідно, якими вони відкриті усупереч вимог ст.303 КУпАП, після закінчення трьохмісячного терміну з дня їх винесення, без направлення суду, в порушення п.5 розділу XIX Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 №814 на підставі постанови Козівського районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2019, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню: штрафу в сумі 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік із стягненням в дохід держави 384 грн. 20 коп. судового збору; скасувати постанови державного виконавця Козівського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Засєдко Т.М. про відкриття виконавчих проваджень №61501214, №61562125 від 10 та 16 березня 2020 року, відповідно. Доводить це тим, що постанови про відкриття виконавчих проваджень - є незаконними, оскільки зазначенні провадження були відкриті усупереч вимог чинного законодавства. Так, обґрунтовує це тим, що постанова Козівського районного суду Тернопільської області вступила в законну силу 15 грудня 2019 року, так як апеляційна скарга до суду першої інстанції поданою не була. 10 березня 2020 року державним виконавцем Козівського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Засєдко Т.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61501214 від 10 березня 2020 року про стягнення із ОСОБА_1 в користь держави 10200 грн. штрафу. Незаконність винесення державним виконавцем постанов про відкриття виконавчих проваджень убачається у тому, що відповідно вимог ст.303 КУпАП, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Крім цього, зазначена мотивація, що лише 10 та 16 березня 2020 року (тобто у дні винесення постанов про відкриття виконавчих проваджень), були отримані відповідні документи, для позивача не є актуальною і лише тому, що останній не має наміру шукати винного між судом та органом ДВС хто ж допустив прорахунки у невиконанні рішення.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 09.11.2020 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Позивач чи його представник у судове засідання не з`явилися, однак останній подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився та 30.03.2021 року подав клопотання в якому зазначив, що позовна заява задоволенню не підлягає, з підстав зазначеній у такій.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з постанови Козівського районного суду Тернопільської області 20.09.2019 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР №257390. Згідно з протоколу від 20.09.2019 року близько 01 год. 53 хв. ОСОБА_1 в м.Рівне по вул.Соборна, 56, керував транспортним засобом Daewoo Sens д.н.з НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
5.12.2019 року Козівський районний суд Тернопільської області постановив « ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384,20 грн. (триста вісімдесять чотири гривні двадцять копійок) на користь держави. Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Строк пред`явлення до виконання три місяці.».
Постанова Козівського районного суду Тернопільської області не оскаржувалась та набрала законної сили.
Постанову суду про стягнення з ОСОБА_1 штрафу та судового збору від 05.12.2019 року 12.02.2020 року вручено особисто під розписку представнику Козівському районному відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що свідчить витяг із журналу канцелярії суду про одержання копій документів.
10.03.2020 державним виконавцем Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Засєдко Т.М. винесено: постанову про відкриття виконавчого провадження - ВП № 61501214 з виконання постанови № 569/18332/19 від 05.12.2019 про стягнення штрафу 10200, 00 грн. у розмірі та 16.03.2020 постанову про відкриття виконавчого провадження - ВП №61562125 про стягнення судового збору 384,20 грн. (а.с. 37-38, 48-49).
Позивач не погоджуючись із постановами про відкриття виконавчих проваджень від 10.03.2020, 16.03.2020, вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню, звернувся із позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується наступним.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Водночас, відповідно до ст.294 КУпАП, постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно зі статтею 299 цього Кодексу, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ст. ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч.1 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Крім цього, відповідно до ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» №1404-19 від 02.06.2016 (далі- Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з вимогами п.1 ч.1, ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Пунктом 6 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Разом з тим, статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
З врахуванням ст.294 КУпАП, так як постанова Козівського районного суду Тернопільської області від 5.12.2019 року не оскаржувалась, то така набрала законної сили через 10 днів після 5.12.2019, а отже останнім днем пред`явлення зазначеної постанови до виконання є 5 березня 2020 року.
Крім того, ОСОБА_1 постановою суду надано можливість сплати штраф протягом 15 днів з дня отримання постанови суду, проте позивачем, як вбачається з матеріалів справи, така не виконана в добровільному порядку і не оскаржена.
Згідно з супровідним листом Козівського районного суду Тернопільської області постанови суду про стягнення з ОСОБА_1 штрафу та судового збору від 10.03.2020 та 16.03.2020 одержані Козівським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 12.02.2020 року особисто (наручно), про що свідчить підпис представника ДВС у журналі канцелярії суду про одержання копій документів (а.с.92).
Отже, фактично супровідний лист Козівського районного суду Тернопільської області щодо примусового виконання постанов про накладення штрафу від 12.02.2020 у справі № 569/18326/19, датований 12.02.2020 і вручений цього ж дня, місяця і року для виконання Козівськогму районному відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), тобто в трьохмісячний строк передбачений статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», а отже з причин незалежних від суду саме виконавцем такий не пред`явлений до примусового виконання.
При цьому, судом враховано, що державний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження та дотримання строків пред`явлення виконавчих документів до виконання зобов`язаний керуватись приписами ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», а не ст.303 КУпАП (в даному випадку постанови суду) до виконання.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного саме цим Законом.
Однак, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №61501214 від 10.03.2020 та постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 61562125 від 16.03.2020 не відповідають вимогам ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак у державного виконавця були всі правові підстави для відкриття виконавчого документа у строк пред`явлення такого до виконання.
Крім цього, не може братися до уваги і той факт відповідача, що Козівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) одержав і зареєстрував супровідні листи Козівського районного суду Тернопільської області від 12.02.2020 року №569/18326/19/463/2020, №569/18326/19/464/2020 - 10.03.2020р. за вх./вих. №1763, оскільки представник відділу ДВС отримав особисто такі 12.03.2020 року що й підтвержєутьчя журналом канцелярії суду про одержання копій документів.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, оскільки постанови про відкриття виконавчих проваджень винесені державним виконавцем 10.03.2020 року та 16.03.2020 року, тобто після спливу терміну пред`явлення виконавчого документу до виконання, а відтак, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст.2, 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
адміністративний позов ОСОБА_1 до Козівського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)» про скасування рішення начальника відділу та постанови про відкриття виконавчого провадження - задовольнити.
Скасувати рішення начальника Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Проціва В.Я. від 31.03.2020 року, вих.№4945, яким відмовлено у задоволенні звернення від 16.02.2020р. про скасування постанов виконавчих проваджень винесених підлеглим державним виконавцем Засєдко Т.М. у виконавчих провадженнях №61501214 від 10.03.2020 року, №61562125 від 16.03.2020 року.
Скасувати постанови державного виконавця Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Засєдко Т.М. про відкриття виконавчих проваджень №61501214 від 10.03.2020 року, №61562125 від 16.03.2020 року.
Стягнути з Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 за рахунок державних асигнувань 16681, 60 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; дані паспорта: відомості відсутні.
Відповідач - Козівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), місце знаходження: вул.Дорошенка, 3, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 34653585.
Дата складення повного судового рішення 9.04.2021 року.
Суддя О.Б.Гриновець
Судове рішення № 96224772, Козівський районний суд Тернопільської області було прийнято 30.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 951/289/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: