Вирок № 96222555, 07.04.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.04.2021

Справа №937/4597/20

Провадження № 1-кп/937/399/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» квітня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Арифової Л.А., Фурсової Л.І.,

за участі:

прокурорів - Богун Н.О., Лелеченко С.О. Довгань М.А., Дем`янчук Ю.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників обвинуваченого - адвокатів Рудь Д.О., Яцуренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі об`єднані кримінальні провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Севастянівка Бахчисарайського району АР Крим, громадянина України, який має повну загальну освіту, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 23.09.2004 Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки та штрафу в розмірі 510 гривень. 06.04.2007 звільнений з Софіївської ВК по відбуттю покарання;

- 17.11.2009 Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. 29.03.2013 звільнений з Софіївської ВК по відбуттю покарання;

- 13.08.2013 Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 років. 26.11.2013 ухвалою апеляційного суду Запорізької області вирок пом`якшено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років;

- 05.12.2013 Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляду позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Якимівського районного суду від 13.08.2013 та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років. 17.10.2019 звільнений з Херсонської ВК по відбуттю покарання;

- 15.10.2020 Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 191 КК України до покарання у вигляду позбавлення волі на строк 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2020 року у нічний час, знаходячись біля буд. № 137 по вул. Гетьманська в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , маючи спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з проїзної частини дороги, а саме з верхньої частини перекриття дощоприймального колодязя, спільно з ОСОБА_1 , таємно викрав решітку металеву (грати сталеві каналізаційні), вартістю 4970 гривень 00 копійок, яка перебуває на балансі управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на суму 4970 гривень 00 копійок.

Крім того, 09 квітня 2020 року у нічний час, перебуваючи на перехресті вул. Фролова та вул. Гетьманська в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , маючи спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з проїзної частини дороги, а саме з верхньої частини перекриття дощоприймального колодязя, спільно з ОСОБА_1 таємно викрав решітку металеву (грати сталеві каналізаційні), вартістю 4970 гривень 00 копійок, яка перебуває на балансі управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на суму 4970 гривень 00 копійок.

Крім того, 17 квітня 2020 року у нічний час, знаходячись біля буд. № 119 та № 121 по вул. Гетьманська в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , маючи спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з проїзної частини дороги, а саме з верхньої частини перекриття дощоприймального колодязя, спільно з ОСОБА_1 таємно викрав решітку металеву (грати сталеві каналізаційні), вартістю 4970 гривень 00 копійок, яка перебуває на балансі управління житлово-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на суму 4970 гривень 00 копійок.

Крім того, 01 травня 2020 року, приблизно о 10 годині, знаходячись біля буд. № 119 по вул. Гетьманська в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майно шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, під приводом підзарядки мобільного пристрою та здійснення телефонного дзвінка, отримав від ОСОБА_3 мобільний телефон марки «MOTOROLA MOTO G2» імей: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору, вартістю 1300 гривень, в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2 , яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє і на рахунку якої грошових коштів не було, та флеш-карта об`ємом 16Гб, вартістю 200 гривен, після чого зник з місця події в невідомому напрямку, тим самим заволодів даним телефоном, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1500 гривень.

Крім того, 31 травня 2020 року приблизно о 20 годині 15 хвилин, перебуваючи біля магазину «Економ», розташованого за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Університетська, 145, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно викрав з кишені брюк ОСОБА_4 належний йому мобільний телефон марки «Хіаоті Redmi note 5» в корпусі біло-золотистого кольору, з імей: 1. НОМЕР_3 , 2. НОМЕР_4 , вартістю 3500 гривень, який знаходився в силіконовому прозорому чохлі типу «бампер» вартістю 100 гривень та в якому знаходилась сім карта мобільного оператора Київстар НОМЕР_5 , яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє та флеш-карта об`ємом 16Гб, вартістю 200 гривен, після чого вимкнув телефон та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 3800 гривень 00 копійок.

Крім того, 30 липня 2020 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України 48, біля АТБ-Маркет, ОСОБА_1 , в ході раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний ОСОБА_5 , мобільний телефон марки «ERGO F 243», ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , в корпусі чорного кольору вартістю 300 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», яка матеріальної цінності для потерпілої не становить, на рахунку якої грошових коштів не було, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 300 гривень.

Крім того, 10.08.2020, приблизно о 09 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку №127 по вул. Героїв України в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 , маючи умисел направлений на заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, достовірно знаючи, що повертати майно не буде, під приводом тимчасового користування майном, отримав від ОСОБА_6 належний їй мобільний телефоном «Doogee X 5», ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , в корпусі чорно-білого кольору, вартістю 700 гривень, в якому знаходились дві сім-карти мобільного оператору «Київстар», які матеріальної цінності для потерпілої не становлять, на рахунку яких відсутні грошові кошти та карта пам`яті «micro SD», об`ємом 8 гб., яка матеріальної цінності не становить, тим самим шахрайським шляхом заволодів вказаним майном та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 700 гривень.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 квітня 2021 року кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, - закрито у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю та пояснив, що він дійсно вночі 29 березня минулого року разом з ОСОБА_7 викрав решітку металеву дощоприймального колодязя на вул..Гетьманській в м.Мелітополі. Крім того, 09 квітня минулого року вночі разом з ОСОБА_7 викрали металеву решітку дощоприймального колодязя на вул..Гетьманській в м.Мелітополі. Крім того, 17 квітня минулого року вночі разом з ОСОБА_7 викрав решітку металеву дощоприймального колодязя на вул..Гетьманській в м.Мелітополі. Крім того, 01 травня минулого року приблизно о 10 годині шляхом обману, знаходячись на вул.Гетьманській в м.Мелітополі, отримав від ОСОБА_8 мобільний телефон з метою здійснення дзвінка та зник з цим телефоном. Крім того, 31 травня минулого року біля 09 години вечора знаходячись на вул.Університетській викрав з кишені брюк ОСОБА_9 мобільний телефон золотистого кольору та після чого продав його. Крім того, 30 липня минулого року приблизно о 20 годині знаходився біля крамниці АТБ, де, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав мобільний телефон чорного кольору та розпорядився ним на свій розсуд. Крім того, 10 серпня минулого року після 09 години ранку, знаходячись по вул..Героїв України в м.Мелітополі з метою здійснення дзвінку взяв у ОСОБА_6 мобільний телефон та не повернув його.

Від представника Управління житлово-комунального господарства ММР ЗО - юрисконсульта управління ЖКГ ММР ЗО Спідірончука В.М. до суду надійшла заява про розгляд кримінального провадження за його відсутності. До обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру не має.

Від потерпілого ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд кримінального провадження за його відсутності. До обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру не має.

Від потерпілого ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд кримінального провадження за його відсутності. До обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру не має.

Від потерпілої ОСОБА_6 до суду надійшла заява про розгляд кримінального провадження за її відсутності. До обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру не має.

Від потерпілої ОСОБА_5 до суду надійшла заява про розгляд кримінального провадження за її відсутності. До обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру не має.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Європейський суд з прав людини, практика якого у відповідності до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ застосовується як джерело права, у справі „Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі „Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) зазначив, що „досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним".

При цьому, справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 185 ч.2, ст.190 ч.2 КК України, як крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб та шахрайство, вчинене повторно.

У відповідності до положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно п.п. 2, 3, 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» більш суворе покарання призначається особам, які скоїли злочин на ґрунті пияцтва та наркоманії, за наявності рецидиву, в складі організованих груп і менш суворе покарання може призначатись особам, які щиросердно розкаялися в скоєному, активно сприяли розкриттю злочину, при цьому враховується стадія вчинення злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників, характер і ступінь тяжкості наслідків які настали.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в скоєнні злочину визнав повністю та щиросердно покаявся у вчиненому, матеріальний збиток повністю відшкодований, шляхом вилучення викраденого, за місцем мешкання характеризується задовільно, що судом визнаються як обставини, які пом`якшують його покарання, однак обвинувачений в теперішній час засуджений за скоєння умисного злочину, при цьому дійсний злочин скоєний ним ще до постановлення вироку Якимівського районного суду Запорізької області 15 жовтня 2020 року, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та небажання стати на шлях виправлення, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин до постановлення вироку Якимівського районного суду Запорізької області 15 жовтня 2020 року.

Крім того, враховуючи, що обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, а жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити той самий - тримання під вартою.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України - у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2020 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 /трьох/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_1 - не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- металева каналізаційна решітка дощоприймального колодця розміром 80х40 см, яку згідно розписки передано представнику Управління житлово-комунального господарства ММР ЗО, - залишити Управлінню житлово-комунального господарства ММР ЗО;

- металева каналізаційна решітка дощоприймального колодця, яку згідно розписки передано представнику Управління житлово-комунального господарства ММР ЗО, - залишити Управлінню житлово-комунального господарства ММР ЗО;

- мобільний телефон марки «MOTOROLA MOTO G2» імей: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору, який згідно розписки від 11 травня 2020 року передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити потерпілому ОСОБА_3 ;

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi note 5» в корпусі біло-золотистого кольору, імей: 1. НОМЕР_3 , 2. НОМЕР_4 та прозорий силіконовий чохол по типу «бампер», які згідно розписки від 18 червня 2020 року передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити потерпілому ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон марки «Doogee X 5», ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , в корпусі чорно-білого кольору, з двома сім картами мобільного оператора «Київстар» та карту пам`яті об`ємом 8 гб, які згідно розписки від 13 серпня 2020 року передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити потерпілій ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Л.В. Колодіна