Вирок № 96220800, 12.04.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Вирок

Іменем України

Справа №712/15528/18

Провадження №1-кп/712/302/21

12 квітня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - Рябухи Ю.В.

при секретарі -Маламуж Н.В.

за участю:

прокурора - Рудика Ю.Ю.

потерпілого - ОСОБА_1

захисників - Хмельницького І.О. Лінника М.С.

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження №12018251010006501 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Молочне, Кольського району, Мурманської області, Російської Федерації, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.127, ч.1 ст.186 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Черкаси, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, тимчасово непрацюючого, проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:

01.04.2004 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; на підставі ст. 104 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

24.11.2004 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.3 ст. 185 КК України засуджений до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання строком 3 місяці позбавлення волі за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.04.2004 та остаточно призначено до відбуття 3 роки 3 місяці позбавлення волі; звільнений 03.05.2006 умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 6 місяців 4 дні;

04.05.2007 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, 70 КК України, засуджений до 4 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання строком 6 місяців позбавлення волі за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.11.2004 та остаточно призначено до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 15.12.2011 по відбуттю покарання;

12.04.2012 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України засуджений до 3 років позбавлення волі;

16.08.2013 Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч.1 ст.309 КК України засуджений до 1 року позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання строком 11 місяців позбавлення волі за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.04.2012 та остаточно призначено до відбуття 1 рік 11 місяців позбавлення волі; звільнений 16.07.2015 по відбуттю покарання;

18.06.2019 вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі.

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.127 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Петропавлівка, Городищенського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, має на утриманні малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_4 , тимчасово непрацюючого, являється учасником антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, раніше судимого:

27.11.2018 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.127 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 , 16 вересня 2018 року близько 09 год. 30 хв. більш точний час не встановлено, знаходячись поруч із торговою палаткою з продажу кавунів, де він працював охоронцем, що розташована неподалік перехрестя вул. Смілянській та вул. Вернигори в м.Черкаси, разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, на ґрунті неприязних відносин виниклих із-за крадіжки майна та з метою примусити вчинити дії, що суперечать волі потерпілого ОСОБА_1 , у тому числі отримати від нього визнання своєї вини у вчиненні крадіжки, що сталася в ніч з 14.09.2018 на 15.09.2018 в приміщенні занедбаної одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої біля залізничного вокзалу по вул. В. Ложешнікова, 1, в м. Черкаси (подія якої розслідується підрозділом дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області у кримінальному провадженні №42020251010000091 від 09.07.2020 та у якому доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до крадіжки не встановлено) та з метою покарати останнього за вказаний, на його думку злочин, ОСОБА_2 рукою взяв за плече ОСОБА_1 та повів його, разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , шляхом обману, для розмови до приміщення занедбаної одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої біля залізничного вокзалу по вул. В. Ложешнікова, 1, в м. Черкаси.

Після чого, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені ч.1 ст.3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та ч. 1 ст. 28 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покарання, стали піддавати ОСОБА_1 катуванню, яке спочатку виразилося у тому, що 16 вересня 2018 року близько 10 год. 00 хв., більш точний час не встановлено, у приміщенні занедбаної одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої біля залізничного вокзалу по вул. В. Ложешнікова, 1, в м. Черкаси, на ґрунті неприязних відносин виниклих із-за крадіжки майна, доказів вчинення якої ОСОБА_1 , не здобуто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх подальших дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків даних дій, ОСОБА_2 примушував потерпілого зізнатися у крадіжці майна, що сталася в ніч з 14.09.2018 на 15.09.2018 у цьому ж приміщенні та з метою покарати останнього за вказану крадіжку, почав примушувати потерпілого віддати майно та грошові кошти, які нібито останній викрав, а в подальшому погрожуючи, із застосуванням насильства, умисно наніс один удар по голові дерев`яним стільцем ОСОБА_1 . Від отриманого удару стільцем ОСОБА_1 впав на підлогу, після чого ОСОБА_2 продовжив його побиття вже дерев`яною палицею, від зламаного стільця, завдаючи нею близько 10 ударів в різні ділянки тулубу, голови та рук, якими прикривався потерпілий, тим самим завдаючи сильного фізичного болю, побоїв, фізичного та морального страждання та тілесних ушкоджень.

Після таких дій, ОСОБА_1 вимушений був зізнатися у крадіжці майна та під приводом пошуку грошей за нібито викраде майно, йому вдалося залишити приміщення занедбаної одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої біля залізничного вокзалу по вул. В.Ложешнікова, 1, в м. Черкаси.

Таким чином, внаслідок вищевказаних побоїв та знущань потерпілому ОСОБА_1 завдані фізичні та моральні страждання, тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів обличчя, саден обличчя, саден грудної клітки, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/1401 від 29 листопада 2018 року, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Отже вищевказані тілесні ушкодження та фізичний біль, завдавалися потерпілому ОСОБА_1 близько 1 години, тобто з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв., більш точний час не встановлено.

Після чого, ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_1 , ігноруючи його волю, відкрито, умисно, з корисливих мотивів заволодів речами останнього, а саме: рюкзаком, вартістю 20 гривень та мобільним телефоном «Nokia 3110 Classic», вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 8/817 від 18 жовтня 2018 року, становила 189,45 гривень, що належить ОСОБА_1 , чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 209,45 гривень.

ОСОБА_3 16 вересня 2018 року близько 09 год. 30 хв. більш точний час не встановлено, знаходячись поруч із торговою палаткою з продажу кавунів, де ОСОБА_2 працював охоронцем, що розташована неподалік перехрестя вул. Смілянській та вул. Вернигори в м. Черкаси, разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб, на ґрунті неприязних відносин виниклих із-за крадіжки майна та з метою примусити вчинити дії, що суперечать волі потерпілого ОСОБА_1 , у тому числі отримати від нього визнання своєї вини у вчиненні крадіжки, що сталася в ніч з 14.09.2018 на 15.09.2018 в приміщенні занедбаної одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої біля залізничного вокзалу по вул. В. Ложешнікова, 1, в м. Черкаси (подія якої розслідується підрозділом дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області у кримінальному провадженні №42020251010000091 від 09.07.2020, та у якому доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до крадіжки не встановлено) та з метою покарати останнього за вказаний, на його думку злочин, ОСОБА_2 рукою взяв за плече ОСОБА_1 та повів його, разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , шляхом обману, для розмови до приміщення занедбаної одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої біля залізничного вокзалу по вул. В. Ложешнікова, 1, в м. Черкаси.

Після чого, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені ч.1 ст.3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та ч. 1 ст. 28 Конституції України згідно з якою ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покарання, стали піддавати ОСОБА_1 катуванню, яке спочатку виразилося у тому, що 16 вересня 2018 року близько 10 год. 00 хв. більш точний час не встановлено, знаходячись в приміщенні занедбаної одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої поруч із залізничним вокзалом по АДРЕСА_4 , де збираються безхатьки, на ґрунті неприязних відносин виниклих із-за крадіжки майна, доказів вчинення якої ОСОБА_1 , не здобуто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх подальших дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків даних дій, ОСОБА_3 примушував потерпілого зізнатися у крадіжці майна, що сталася в ніч з 14.09.2018 на 15.09.2018 у цьому ж приміщенні та з метою покарати останнього за вказану крадіжку, почав примушувати потерпілого віддати майно та грошові кошти, які нібито останній викрав, а в подальшому погрожуючи, із застосуванням насильства, умисно наніс обома руками три удари в область обличчя ОСОБА_1 , зокрема, правою рукою один удар та лівою рукою два удари в область обличчя останнього. В подальшому, ОСОБА_3 наносив потерпілому ОСОБА_1 удари дерев`яною палицею від поламаного стільця, завдаючи ними чисельних ударів в різні ділянки тулубу, голови та рук, якими останній прикривався. Після чого, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_1 та умисно наніс йому удар ножем з чорною ручкою в спину, тим самим завдаючи сильного фізичного болю, побоїв, фізичного та морального страждання та тілесних ушкоджень.

Після таких дій, ОСОБА_1 вимушений був зізнатися у крадіжці майна та під приводом пошуку грошей за нібито викраде майно, йому вдалося залишити місце приміщення занедбаної одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої біля залізничного вокзалу по вул. В. Ложешнікова, 1, в м. Черкаси.

Таким чином, внаслідок вищевказаних побоїв та знущань потерпілому ОСОБА_1 завдані фізичні та моральні страждання, тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів обличчя, саден обличчя, саден грудної клітки, рану грудної клітки зліва по задній поверхні, яка не проникає в плевральну порожнину, та згідно висновку судово-медичної експертизи №02-01/1401 від 29 листопада 2018 року, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Отже вищевказані тілесні ушкодження та фізичний біль, завдавалися потерпілому ОСОБА_1 близько 1 години, тобто з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв., більш точний час не встановлено.

ОСОБА_4 , 16 вересня 2018 року близько 09 год. 30 хв. більш точний час не встановлено, знаходячись поруч із торговою палаткою з продажу кавунів, де ОСОБА_2 працював охоронцем, що розташована неподалік перехрестя вул. Смілянській та вул. Вернигори в м. Черкаси, разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб, на ґрунті неприязних відносин виниклих із- за крадіжки майна та з метою примусити вчинити дії, що суперечать волі потерпілого ОСОБА_1 , у тому числі отримати від нього визнання своєї вини у вчиненні крадіжки, що сталася в ніч з 14.09.2018 на 15.09.2018 в приміщенні занедбаної одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої біля залізничного вокзалу по вул. В. Ложешнікова, 1, в м. Черкаси (подія якої розслідується підрозділом дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області у кримінальному провадженні №42020251010000091 від 09.07.2020, та у якому доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_1 до крадіжки не встановлено) та з метою покарати останнього за вказаний, на його думку злочин, ОСОБА_2 рукою взяв за плече ОСОБА_1 та повів його, разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , шляхом обману, для розмови до приміщення занедбаної одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої біля залізничного вокзалу по вул. В. Ложешнікова, 1, в м. Черкаси.

Після чого, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені ч. 1 ст.3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та ч.1 ст.28 Конституції України згідно з якою ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність. поводженню чи покарання, стали піддавати ОСОБА_1 катуванню, яке спочатку виразилося у тому, що 16 вересня 2018 року близько 10 год. 00 хв. більш точний час не встановлено, знаходячись в приміщенні одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої поруч із залізничним вокзалом по АДРЕСА_4 , де збираються безхатьки, ОСОБА_4 на грунті неприязних відносин виниклих із-за крадіжки майна, доказів вчинення якої ОСОБА_1 , не здобуто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх подальших дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків даних дій, примушував потерпілого зізнатися у крадіжці майна, що сталася в ніч з 14.09.2018 на 15.09.2018 у цьому ж приміщенні та з метою покарати останнього за вказану крадіжку, почав примушувати потерпілого віддати майно та грошові кошти, які нібито останній викрав, а в подальшому погрожуючи, із застосуванням насильства, умисно наніс ОСОБА_1 близько двох ударів кулаками в обличчя, тим самим завдаючи сильного фізичного болю, побоїв, фізичного та морального страждання та тілесних ушкоджень.

Після таких дій, ОСОБА_1 вимушений був зізнатися у крадіжці майна та під приводом пошуку грошей за нібито викраде майно, йому вдалося залишити місце приміщення занедбаної одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої біля залізничного вокзалу по вул. В. Ложешнікова, 1, в м. Черкаси.

Таким чином, внаслідок вищевказаних побоїв та знущань потерпілому ОСОБА_1 завдані фізичні та моральні страждання, тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів обличчя, саден обличчя, які згідно висновку судово- медичної експертизи № 02-01/1401 від 29 листопада 2018 року, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Отже вищевказані тілесні ушкодження та фізичний біль, завдавалися потерпілому ОСОБА_1 близько 1 години, тобто з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв., більш точний час не встановлено.

Прокурором, 25.02.2021, у відповідності до ст.338КПК України змінено обвинувачення ОСОБА_2 з ч.2ст.187КК України та остаточно пред`явлено за ч.1ст.186, ч.2ст.127КК України; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з ч.2 ст.187КК України на ч.2ст.127КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.1 ст.186 КК України визнав частково, пояснив, що 14.09.2018 близько 10 год. 00 хв. після закінчення нічної зміни, де він працював охоронником торгової палатки з кавунами, з ОСОБА_5 , його дівчиною, вирішили пройтися по ринку. Він раніше допомагав безхатченкам, тому запропонував ОСОБА_6 зайти до них, а саме: до ОСОБА_1 . Прийшли до одноповерхової нежитлової будівлі, розташованої поруч із залізничним вокзалом по АДРЕСА_4 , там був ОСОБА_1 , який попросив у нього 50 грн., на які купив горілку. В подальшому він з ОСОБА_7 , а також ОСОБА_1 разом зі своєю співмешканкою розпивали алкогольні напої. Згодом вони з ОСОБА_8 вишли на вулицю, залишивши свої речі у вказаному приміщенні. Повернувшись через 15 хв. вони зібралися та пішли по своїх справах, по дорозі ОСОБА_8 виявила відсутність гаманця, а він відсутність телефону та спортивної кофти. Тому він повернувся до ОСОБА_1 та почав кричати, щоб той повернув зниклі речі, на що той відповів, що нічого не брав. Він дав ОСОБА_1 2 дні, на повернення речей. 16 вересня 2018 він зустрів ОСОБА_9 , яка працювала в кафе, розташованому поруч з його місцем роботи, та попросив її не віддавати ОСОБА_1 документи, які він у неї залишив, в якості задатку за куплені алкогольні напої. Проте ОСОБА_9 вказала, що ОСОБА_1 вчора погасив борг та забрав свої документи. Цього ж дня, близько 09 год. 00 хв. до нього, за місцем роботи, прийшли ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вчинили скандал та звинувачували його в тому, що він обмовляє ОСОБА_1 у крадіжці грошей. Коли він запитав, де ОСОБА_1 взяв кошти, щоб погасити борг у кафе та забрати документи, останній почав вибачатися та сказав, що все поверне. Потім ОСОБА_1 запросив їх до себе додому, по дорозі повідомив, що речі взяла його співмешканка. Коли прийшли до ОСОБА_1 , його співмешканка відразу винесла телефон, а гроші, банківські карточки не віддала, сказала, що гаманець викинула на смітник, а гроші витратила. ОСОБА_4 пішов шукати гаманець та покликати ОСОБА_10 . Між ним та ОСОБА_1 відбувся конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 наніс йому удар палицею по руці. У відповідь він також наніс ОСОБА_1 два удари рукою по обличчю. Відразу підбіг ОСОБА_3 та розборонив їх. Потім ОСОБА_1 пропонував йому свій телефон та рюкзак, поки він не поверне гроші. Згодом прийшли ОСОБА_4 з ОСОБА_6 , яка забрала його, і вони поїхали до лікарні, оскільки після нанесеного ОСОБА_1 удару в нього почала сильно пухнути рука. Рюкзак ОСОБА_1 він залишив в торговій палатці де працював. Після лікарні, він з ОСОБА_7 зайшли до кафе, де останній випив 100 г. горілки. Потім прийшли працівники поліції та затримали його, повели до приміщення, де проживав ОСОБА_1 , там перебували ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були в кайданках. Вказав, що не бачив, щоб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наносили удари ОСОБА_1 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127КК України визнав та пояснив, що вранці 16.09.2018 він прийшов до ОСОБА_1 , там був ОСОБА_4 . Під час розмови, ОСОБА_1 почав жалітися, що декілька днів тому, в нього були ОСОБА_2 з ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_2 почав його безпідставно звинувачувати в крадіжці телефону та грошових коштів. ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та він вирішили піти до ОСОБА_2 , щоб розібратися в ситуації, яка склалася. Прийшовши на роботу до ОСОБА_2 , він повідомив, що у ОСОБА_1 невідомо звідки взялися кошти, щоб погасити борги, що підтвердила працівниця кафе ОСОБА_9 . Коли почали задавати питання ОСОБА_1 він зізнався, та вказав, що речі взяла його співмешканка. Потім вони всі разом пішли до місця проживання ОСОБА_1 , де в останнього з ОСОБА_2 стався конфлікт. Він вийшов в іншу кімнату, а коли повернувся ОСОБА_2 тримав у руках телефон і сказав, що це йому дав ОСОБА_1 , але він йому не потрібен, і віддав йому. В свою чергу останній дав ОСОБА_2 свій телефон. Потім ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 палицею. Він вдарив ОСОБА_1 2 рази. Ножа в нього ніякого не було. Вказав, що не тікав, а залишився спати в цьому приміщенні.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127 КК України визнав та пояснив, що 16.09.2018 близько 09 год. 00 хв. був в приміщенні амбулаторії. Згодом підійшли ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та приєдналися до них. У нього з ОСОБА_1 була спільна тема для розмови, оскільки обоє приймали участь у Антитерористичній операції на Сході України. В ході розмови, ОСОБА_1 жалівся, що ОСОБА_2 звинувачує його у крадіжці грошей та речей. Близько 10 год. 00 хв. він ОСОБА_3 , ОСОБА_1 підійшли до ОСОБА_2 , який перебував на роботі. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбувся словесний конфлікт, після чого останній визнав, що він викрав речі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Потім вони всі разом пішли до приміщення амбулаторії, по дорозі ОСОБА_1 сказав, що це його співмешканка взяла речі. Його зачепило те, що ОСОБА_1 сказав неправду, в зв`язку з чим наніс йому 2 удари в обличчя. Потім він пішов шукати гаманець, який викинула співмешканка ОСОБА_1 та забрав ОСОБА_7 . Через 20-30 хв. коли вони з ОСОБА_7 зайшли до амбулаторії, то побачили, як ОСОБА_1 наніс один удар палицею ОСОБА_2 , а останній у відповідь наніс декілька ударів ОСОБА_1 .

Незважаючи на визнання вини обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 127 КК України, частково ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.1 ст.186 КК України їх вина у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними по справі доказами в їх сукупності поясненнями потерпілого, свідків, допитаних в судовому засіданні, які показали, що:

- потерпілий ОСОБА_1 , у судовому засіданні пояснив, що 16.09.2018 знаходився в приміщенні амбулаторії разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ОСОБА_1 пожалівся їм, що ОСОБА_2 обвинувачує його в крадіжці майна, а саме: телефона та грошей. ОСОБА_3 повідомив, що телефон ОСОБА_2 знаходиться у нього. ОСОБА_1 хотів зустрітися з ОСОБА_2 та сказати про телефон. ОСОБА_2 вони знайшли на роботі, після чого вони всі разом пішли до приміщення амбулаторії. Тільки зайшли, ОСОБА_2 майже відразу наніс ОСОБА_1 удар стільцем по голові, від чого останній впав. Далі наносив удари ножкою від стільця. ОСОБА_3 також наносив удари в різні частини тіла. ОСОБА_4 наніс тільки декілька ударів, майже не приймав участі. Коли ОСОБА_1 встав, то відчув удар в спину ножем, а коли повернувся побачив ОСОБА_3 , який тримав його в руках. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погрожували та вимагали грошей у сумі спочатку 10 000 доларів, а потім 5 000 доларів. ОСОБА_2 забрав рюкзак, в якому знаходилися гроші та документи: паспорт, військовий квиток, телефон. Речі забрали для того, щоб ОСОБА_1 приніс їм гроші; - показами свідка ОСОБА_7 , яка у судовому засіданні пояснила, що вона разом із ОСОБА_2 , з яким вона зустрічалася, перебували в амбулаторії, де проживав ОСОБА_1 та вживали алкогольні напої. Крім ОСОБА_1 в приміщенні перебувала його співмешканка. Також, в приміщення заходив ОСОБА_4 ОСОБА_7 з ОСОБА_2 вишли на вулицю, залишивши свої речі у вказаному приміщенні. Повернувшись назад, ОСОБА_7 виявила, що з сумки зник гаманець, в якому були гроші в сумі 300-400 грн. та банківські картки. Про дану подію вона розповіла ОСОБА_2 , який запитав у ОСОБА_1 , де подівся гаманець, останній відповів, що не брав. На наступний день вона разом з ОСОБА_2 сиділи в кафе неподалік залізничного вокзалу, до них підійшли ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Вони покликали ОСОБА_2 та всі разом кудись пішли, ОСОБА_7 залишилась в кафе. Потім за нею прийшов ОСОБА_4 та вони пішли до приміщення амбулаторії. Там були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . У ОСОБА_1 вона побачила тілесні ушкодження. Хто наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1 вона не бачила та не знає. Чула, як ОСОБА_1 казав, що це він взяв гаманець, та обіцяв повернути гроші. Вона не бачила, щоб у ОСОБА_1 хтось забирав його речі. В приміщенні вона перебувала 5 хв., потім вийшла на вулицю та чекала на ОСОБА_2 . Потім вона з ОСОБА_2 поїхали до лікарні, оскільки в нього сильно опухла рука, а саме був перелом; - показами свідка ОСОБА_11 , яка пояснила суду, що знає ОСОБА_2 , оскільки він працював охоронцем, а вона продавцем кавунів, біля магазину «Океан», район залізничного вокзалу. 16.09.2018 вона вранці прийшла на роботу та бачила, як до ОСОБА_2 приходило 3 незнайомих їй чоловіків. Пізніше ОСОБА_2 приніс рюкзак кинув його на ящик та сказав, що увечері забере. Їй нічого не пояснював, вона не знає кому належав рюкзак. Згодом приїхала поліція та забрала вказаний рюкзак;

- показами свідка ОСОБА_9 , яка суду пояснила, що знає ОСОБА_2 , який працював охоронцем палатки з кавунами. Вона працювала барменом в кафе, яке знаходилося поряд з палаткою. ОСОБА_9 вказала, що потерпілий ОСОБА_1 сильно пиячив 2 дні, оскільки в нього не було коштів розрахуватися, він залишив в задаток свої документи. Потім прийшов зранку віддав кошти та забрав свої документи. ОСОБА_2 зустріла біля роботи, він її запитав, чи заплатив ОСОБА_1 борг та чи забрав свої документи, ОСОБА_9 повідомила, що забрав. Цього ж дня до ОСОБА_2 прийшов ОСОБА_1 з незнайомим їй чоловіком, щось з`ясовували, чула як потерпілий просив вибачення, про що говорили не чула. Бійки між ними не було;

Крім того, вина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтверджується також іншими письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.09.2018, згідно якого ОСОБА_1 повідомив про здійснення на нього нападу із застосуванням ножа та заволодінням мобільним телефоном та документами (т.1а.м.к.п. 2);

- протоколом огляду місця події від 16.09.2018 та фототаблицями до нього, згідно якого було оглянуто приміщення « амбулаторії» та земельна ділянка по АДРЕСА_4 . У приміщенні стоїть стілець на якому лежить спортивний рюкзак, в другій секції якого знаходиться господарський ніж, на підлозі плями рідини бурого кольору (т.1а.м.к.п. 4-14); - протоколом огляду місця події від 16.09.2018 та фототаблицями до нього, згідно якого було оглянуто торгівельну точку поблизу перехресті вул. Смілянська-Вернигори, де в картонній коробці виявлено синій ранець, в якому знаходилися документи на ім`я ОСОБА_1 (т.1а.м.к.п. 15-19);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_1 від 16.09.2018, згідно якого потерпілий впізнав на фотознімку ОСОБА_3 (т.1а.м.к.п. 20-21); - протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_1 від 16.09.2018, згідно якого потерпілий впізнав на фотознімку ОСОБА_2 (т.1а.м.к.п. 23-24);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_1 від 16.09.2018, згідно якого потерпілий впізнав на фотознімку ОСОБА_4 (т.1а.м.к.п. 26-27);

- протоколом пред`явлення речей для впізнання потерпілому ОСОБА_1 від 16.09.2018, згідно якого потерпілий впізнав мобільний телефон, який у нього викрали в ході нападу 16.09.2018 в приміщенні амбулаторії (т.1а.м.к.п. 30-33);

- протоколом огляду місця події від 17.09.2018 та фототаблицями до нього, згідно якого було оглянуто приміщення « амбулаторії» та земельна діляка по АДРЕСА_4 , вхід до лабораторії (т.1а.м.к.п. 44-45); - протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 від 07.11.2018, згідно якого потерпілий показав на місце, де на нього було здійснено напад. Також вказав на обставини, при яких отримав тілесні ушкодження а також вказав на механізм нанесення тілесних ушкоджень (т.1а.м.к.п. 59-63);

- протоколами проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 21.11.2018, згідно яких обвинувачені вказали як та за яких обставин нанесли тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 (т.1а.м.к.п. 72-77);

- висновком експерта № 8/817 від 18.10.2018, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону «Нокіа» станом на 16.09.2018 року могла становити 189,45 грн. (т.1а.м.к.п. 46-51);

- висновком експерта №05-1-08/257 від 31.10.2018, згідно якого в слідах на марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору: (об`єкт № 1) знайдена кров людини та виявлені антигени А і Н. Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речового доказу, можна передбачити, що: ОСОБА_12 , виявлені в слідах крові людини на марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору (об`єкт № 1), можуть походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н, або за рахунок змішування крові осіб з групами крові А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-А та 0(1) з гемаглютинінами анти-А і анти-В. Висловитись про походження крові від потерпілого ОСОБА_1 не можливо, так як порівняльне дослідження не проведене, у зв`язку з не наданням зразка крові потерпілого на дослідження ( т.1а.м.к.п. 52-54);

- висновком експерта №05-5-06/189 від 08.11.2018, згідно якого при судово-медичній експертизі змивів з ножа крові не виявлено (т.1а.м.к.п.55);

- висновком експерта №05-5-06/190 від 14.11.2018, згідно якого у відповідності до судово-медичної експертизи зразків крові потерпілого ОСОБА_1 проведеній у відділенні судово-медичної імунології група крові якого А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО (висновок експерта №05-1-09/571 від 08.11.2018 року). При судово-медичній експертизі матеріалу з дерев`яних палиць (об. 1,3,5,6) крові не виявлено. При судово-медичній експертизі плям та помарок бурого кольору на двох дерев`яних палицях (об.2,4) виявлено кров людини, в об.4, що належить особі чоловічої генетичної статі; При серологічному дослідженні даної крові виявлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Таким чином, враховуючи отримані результати, групу крові та стать потерпілого можна прийти до висновку, що антиген А, виявлений в слідах крові на двох дерев`яних палицях (об.2,4) може походити від особи (осіб), а в об.4 від чоловіка (чоловіків) з групою крові А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічсної системи АВО. Походження крові від потерпілого ОСОБА_1 не виключається ( т.1 а.м.к.п.56-59);

- висновком судово-медичної експертизи № 02-01/1401 від 29.11.2018 року, згідно якого у ОСОБА_1 мали місце: рани грудної клітки зліва по задній поверхні, яка не проникає в плевральну порожнину, та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; крововиливів обличчя, саден обличчя, саден грудної клітки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.1а.м.к.п. 79-81).

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.

Зазначені докази суд покладає в основу вироку, оскільки вони логічні, послідовні, органічно поєднуються між собою та доводять причетність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до вказаного кримінального правопорушення. Суд не вбачає підстав ставити під сумнів покази потерпілого ОСОБА_1 , якими він викриває участь у скоєнні злочину ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.127 КК України характеризується: 1) діями - нанесенням побоїв, мученням або іншими насильницькими діями; 2) наслідками у вигляді заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання; 3) причинним зв`язком між вказаними діями і наслідками.

З суб`єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Метою насильницьких дій при катуванні є намагання примусити потерпілого або іншу особу до дій, що суперечать їхній волі, наприклад, надати певні відомості чи зробити визнання, вчинити самокалічення тощо.

На думку суду в діях обвинувачених наявна суб`єктивна та об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.127КК України.

Також суд вважає наявність об`єктивної (грабіж характеризується відкритим способом викрадення чужого майна) та суб`єктивної (наявність у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності - вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину) сторін, кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.186КК України у діях ОСОБА_2 .

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, а також ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч.1 ст.186 КК України доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного і морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього визнання, та з метою покарати його за дії, скоєні ним, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного і морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього визнання, та з метою покарати його за дії, скоєні ним, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 127 КК України, як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного і морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього визнання, та з метою покарати його за дії, скоєні ним, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи вид та міру покарання суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступень тяжкості вчинених злочинів, осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено, оскільки суду не надані дакази на підтвердження перебування особи в стані алкогольного сп`яніння.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, визнання вини в повному обсязі.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України суд враховує лише рецидив злочинів, оскільки суду не надані дакази на підтвердження перебування особи в стані алкогольного сп`яніння

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, визнання вини в повному обсязі.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено, оскільки суду не надані дакази на підтвердження перебування особи в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання обвинуваченим суд дотримується вимог ст. 65 КК України, оскільки має на меті не тільки покарати, а й сприяти їх виправленню, а також запобігти вчиненню нових злочинів. Оскільки в разі призначення невідповідного, невиправдано м`якого чи надто суворого покарання, мети покарання буде важко досягти.

На підставі викладеного, враховуючи думку прокурора, потерпілого, особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, тяжкість вчинених злочинів та ставлення обвинуваченого до вчинених кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливі в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст.75,76КК України та за сукупністю злочинів. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 18.09.2018 (дата затримання16.09.2018) обрано запобіжний захід тримання під вартою, ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 25.02.2021 запобіжний захід тримання під вартою змінено на домашній арешт, а тому термін попереднього ув`язнення з 16.09.2018 по 25.02.2021 необхідно зарахувати у строк відбуття покарання, з урахуванням ч.5 ст.72КК України, що 1 дню попереднього ув`язнення відповідає 1 день позбавлення волі. На підставі викладеного, враховуючи думку прокурора, потерпілого, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливі в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст.75,76КК України. Беручи до уваги те, що ОСОБА_3 засуджений вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18.06.2019 за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, тобто після вчинення злочину по даній кримінальній справі, необхідно застосувати ч. 4 ст. 70 КК України, якою передбачено призначення покарання, якщо після постановлення вироку в справі було встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 18.09.2018 (дата затримання 16.09.2018) обрано запобіжний захід тримання під вартою, ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 25.02.2021 запобіжний захід тримання під вартою змінено на домашній арешт, а тому термін попереднього ув`язнення з 16.09.2018 по 25.02.2021, необхідно зарахувати у строк відбуття покарання, з урахуванням ч.5 ст.72КК України, що 1 дню попереднього ув`язнення відповідає 1 день позбавлення волі. Враховуючи думку прокурора, потерпілого, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, характеризується посередньо, тяжкість вчиненого злочину та ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливі в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст.75,76КК України. Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 засуджений вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.11.2018 за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки, тобто після вчинення злочину по даній кримінальній справі, необхідно застосувати ч. 4 ст. 70 КК України, якою передбачено призначення покарання, якщо після постановлення вироку в справі було встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 , ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 18.09.2018 (дата затримання 16.09.2018) обрано запобіжний захід тримання під вартою, ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 25.02.2021 запобіжний захід тримання під вартою змінено на домашній арешт, а тому термін попереднього ув`язнення з 16.09.2018 по 25.02.2021 необхідно зарахувати у строк відбуття покарання, з урахуванням ч.5 ст.72КК України, що 1 дню попереднього ув`язнення відповідає 1 день позбавлення волі. На думку суду, саме такий вид покарання буде необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, до вступу вироку в законну силу, слід залишити без змін.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення судово-дактилоскопічних експертиз №1/1771, №1/1793 підлягають до стягнення з обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно, на користь держави.

Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 8/817 підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 .

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 377 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 186 КК України у виді 3 (три) роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст.127 КК України, у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_2 , у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Керуючись ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1п.1,2 ст.76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_2 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили, залишити без змін. Зарахувавши термін попереднього ув`язнення з 16.09.2018 року по 25.02.2021 включно.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі. На підставі частини 4 статті 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 за сукупністю злочинів за цим вироком та за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.06.2019 визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5( п`ять)років.

Керуючись ст.75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 п.1,2 ст.76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_3 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Зарахувавши термін попереднього ув`язнення з 16.09.2018 року по 25.02.2021 включно.

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 , за сукупністю злочинів за цим вироком та за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.11.2018 та остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5( п`ять)років.

Керуючись ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1п.1,2 ст.76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Зарахувавши термін попереднього ув`язнення з 16.09.2018 року по 25.02.2021 включно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи №1/1771 в сумі 858,00 грн., судово-дактилоскопічної експертизи №1/1793 в сумі 715,00 грн., на загальну суму 1573 (одна тисяча п`ятсот сімдесят три) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 8/817 в сумі 572,00 (п`ятсот сімдесят дві) гривні.

Речові докази:

- мобільний телефон «Nokia 3110 C»; рюкзак; документи на ім`я ОСОБА_1 - паспорт, свідоцтво про шлюб, військовий квиток, картка платника податків, свідоцтво про нагородження, фотокопія посвідчення учасника бойових дій, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 - вважати повернутими за належністю;

- ніж; поліетиленовий пакет з дерев`яними уламками; паперовий конверт зі змивами з дерев`яних палиць; поліетиленовий пакет з дактилокартами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - передані на зберігання в камеру схову речових доказів при Черкаському відділі поліції ГУНП в Черкаській області (квитанція № 3276 від 12 грудня 2018 року), знищити. зберігати в цьому провадженні.

- паперовий конверт з марлевим тампоном зі змивом, виявленим та вилученим в ході огляду місця події 16 вересня 2018 року в занедбаній будівлі по вул. В. Ложешнікова, 1 в м. Черкаси, які знаходяться на експертизі в Комунальній установі «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи», знищити.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Головуючий