Рішення № 96220702, 09.04.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/177/20

№ провадження 2/646/335/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Абдюхановій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом, яким просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в сумі 63405,24 гривень, витрати на проведення оцінки в сумі 1000 гривень, а також судовий збір пропорційно задоволених вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 16 січня 2017 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Daevo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 по проспекту Гагаріна, 22 в м. Харкові порушив правила дорожнього руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Suzuki New SX4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим була заподіяна матеріальна шкода власнику автомобіля - позивачу по справі. Для оцінки вартості матеріальної шкоди позивач звернулася до незалежного експерта, сплативши його послуги у розмірі 1000 гривень, який склав висновок про вартість матеріального збитку в розмірі 162895,24 гривень. Страховиком відповідача ПАТ «Страхова компанія «Оранта» позивачу було виплачене страхове відшкодування у розмірі 99490,00 гривень. Позивач зазначає, що з урахуванням виплаченого страхового відшкодування, відповідач має відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 63405,24 гривень.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 січня 2020 року провадження по зазначеній справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

21 лютого 2020 року через канцелярію суду відповідачем було надано відзив на позовну заяву, яким він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що питання про його винуватість або невинуватість не вирішувалось, постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.04.2017 адміністративна справа у відношенні ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрита у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Також, відповідач зазначив, що постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 серпня 2017 року позов ОСОБА_2 до інспектора роти № 9 батальйону № 4 УПП у м. Харкові ДПП задоволений, визнано протиправними дії відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 264585 від 16.01.2017 про порушення ОСОБА_2 п. 16.12 Правил дорожнього руху, за ст. 124 КУпАП. Відповідач зазначає, що вказаним рішенням встановлено відсутність в його діях склад адміністративного правопорушення. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо розміру матеріальної шкоди, наданий позивачем висновок експертного автоварознавчого дослідження не є таким доказом, викликає сумнів зазначена у ньому кількість пошкоджених деталей, відсутня довідка патрульної поліції щодо переліку отриманих пошкоджень автомобіля «Suzuki New SX4», також висновок не містить доказів повідомлення ТОВ «СК «Оранта» про дату, місце та час технічного огляду транспортного засобу. Відповідач зазначив, що необхідно з`ясувати питання про передачу відповідачу пошкодженого майна (вузли, деталі, комплектуючі частини), що були замінені під час відновлювального ремонту автомобіля позивача, у разі відмови позивача у такій передачі у позові має бути відмовлено.

07 квітня 2020 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, якою позивач не погоджується з доводами відповідача щодо позовних вимог, зазначає, що висновок про встановлення вартості матеріальної шкоди є належним та допустимим доказом, відповідач був присутнім під час огляду транспортного транспорту та мав можливість заявити про отримання пошкоджених складових автомобілю, проте не скористався цим правом. До того ж, постанова Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 серпня 2017 року винесена після розгляду справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом.

Дослідивши надані сторонами докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що стосовно ОСОБА_2 інспектором роти № 9 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту поліції, лейтенантом поліції Антоновим О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 264585 від 16.01.2017, згідно якого 16 січня 2017 року о 16.00 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Daevo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 по проспекту Гагаріна, 22 в м. Харкові, при виїзді від правого узбіччя дороги, по пр. Гагаріна, а саме - від автовокзалу, на перехрестя з вул. (пров.) Мовчанським, не надав переваги в русі автомобілю «Suzuki», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався з правого боку по пров. Мовчанський, чим порушив п. 16.12 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, заподіяна матеріальна шкода.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2017 року адміністративну справу у відношенні ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_2 на постанову суду залишена без задоволення, суд не знайшов підстав для закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Під час перегляду справу в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 визнав ту обставину, що просив суд першої інстанції закрити справу у зв`язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Вищенаведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду викладеними у постановах: від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі N 927/623/18.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідачем не доведено відсутність своєї вини у заподіянні шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому суд, що у відповідача виник обов`язок відшкодувати власнику автомобіля марки «Suzuki New SX4», реєстраційний номер НОМЕР_2 завдану дорожньо-транспортною пригодою матеріальну шкоду.

Суд не вважає постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 серпня 2017 року про визнання неправомірними дій інспектора поліції щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 підставою для звільнення останнього від обов`язку відшкодування матеріальної шкоди. При цьому суд виходить з того, що вказана постанова ухвалена без врахування тієї обставини, що протокол про адміністративне правопорушення вже був предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанції, на його підставі ухвалені судові рішення.

Крім того, суд зазначає, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (постанова Верховного Суду від 10 травня 2018 року по справі № 760/9462/16-а).

Відповідно до ч. 7 ст. 82 ЦПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля марки «Suzuki New SX4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 .

Як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 5С від 31 березня 2017 року, вартість матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля марки «Suzuki New SX4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 162895,24 гривні.

Позивачем сплачено вартість автотоварознавчого дослідження, яка склала 1000 гривень, що підтверджується квитанцією № 339442 від 24.05.2017 року.

Суд вважає обґрунтованим розрахунок вартості відновлювального ремонту, оскільки він здійснений на підставі відповідної нормативної документації, ґрунтується на технічному огляді автомобіля, проведенні необхідних розрахунків, зазначені ремонтні роботи узгоджуються з виявленими технічними пошкодженнями автомобіля, зафіксованими протоколом огляду колесного транспортного засобу № 5С від 10.02.2017 з доданою фототаблицею огляду. Вказаний огляд проводився у присутності відповідача, жодних зауважень відповідача протокол не містить.

Зазначені у відзиві доводи відповідача щодо неналежності вищезазначеного доказу суд не вважає підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки вони не спростовують висновків суб`єкта оціночною діяльності. З клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи відповідач не звертався.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Таким чином, вирішуючи питання про розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди, суд виходить з відомостей висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 5С від 31 березня 2017 року та вважає встановленим, що позивачу заподіяна матеріальна шкода у розмірі 162895, 24 гривень, крім того, згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, до збитків також відносить сплата проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1000 гривень.

Як вбачається з листа ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» від 22 листопада 2017 року, якою на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, та з розміру позовних вимог, позивачу було виплачене страхове відшкодування у розмірі 99490,00 гривень.

Як передбачено ст.1194 ЦК, у разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, сума, що належить до стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок заподіяної шкоди становить 64405,24 гривень (162895,24 + 1000 = 163895,24; 163895,24 - 99490,00 = 64405,24)

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, і стягує з відповідача на користь позивача сплачений останньою судовий збір в сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статями 12, 81, 141, 247, 280-282, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :

- у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 64405,24 грн;

- сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду (Харківський апеляційний суд) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (Червонозаводський районний суд м.Харкова).

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: В.А. Єжов