Рішення № 96218191, 09.04.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3044/20

2-др/357/75/21

Категорія

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Нізова А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква заяву Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича в особі представника - адвоката Василенко Наталії Станіславівни про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по справі № 357/3044/20 по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ Агрофірма «Матюші» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із цивільним позовом до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2021 року позов ТОВ Агрофірма «Матюші» задоволено частково. Суд ухвалив: визнати недійсним Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № б/н від 05.01.2019 року, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та товариством з додатковою відповідальністю "'Шамраївський цукровий завод" щодо земельної ділянки площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:009:0031, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" щодо земельної ділянки площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:009:0031, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1507578032204), номер запису про інше речове право: 30601098, дата, час державної реєстрації: 05.03.2019 12:42:33, і припинити право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" щодо земельної ділянки площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:009:0031, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області; стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» судові витрати по справі в сумі 8 709,92 грн., по 4 354,96 гривень з кожного.

29.03.2021 року Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євко Володимир Володимирович в особі представника - адвоката Василенко Наталії Станіславівни звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі №357/3044/20 по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

Заява мотивована тим, що в зв`язку з розглядом вказаної справи відповідач Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євко Володимир Володимирович поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33 000,00 грн. А тому, представник відповідача просила ухвалити додаткове рішення яким вирішити питання про судові витрати, стягнувши з позивача на користь відповідача, Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича, понесені ним витрати на правничу допомогу. Представник відповідача зазначила, що подати заяву у п`ятиденний строк вона не мала можливості, оскільки вона та відповідач не були присутні під час проголошення рішення та дізналися про нього лише 10.03.2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. До суду з цією заявою вона звернулась 15.03.2021 року. У зв`язку з чим просила суд поновити їй строк на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат.

В матеріалах справи міститься заперечення представника позивача ТОВ Агрофірма «Матюші» - адвоката Тетері С.І. проти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які мотивувала тим, що представником Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича пропущено строк для подачі доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи. Крім того, представником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання сторони не з`явились, причини неявки суду не повідомили, однак їх неявка не є перешкодою для розгляду питання про ухвалення додаткового рішення по справі, згідно ст. 270 ч.4 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду ухвалено 12.02.2021 року у порядку загального позовного провадження в судовому засіданні без участі учасників справи. Проте, при ухваленні рішення судом не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з доказами понесених витрат на правничу допомогу, згідно штемпеля на поштовому конверті, представником відповідача подано 15.03.2021 року, з пропуском процесуального строку. Одночасно представник просила поновити строк для подачі заяви про винесення додаткового рішення, оскільки нею пропущено строк з поважних причин, вказуючи, що на оголошенні рішення - 12.02.2021, сторона відповідача присутня не була, з рішенням відповідач ознайомився лише 10.03.2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, тому сторона відповідача не мала об`єктивної можливості ознайомитися з рішенням суду та вчасно подати заяву про компенсацію судових витрат.

Згідност. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 127 ЦПК Українивизначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Згідно ч. 3ст. 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Вивчивши документи, суд вважає, що заявник пропустив встановлений строк з поважних причин, оскільки в матеріалах справи відсутні докази своєчасного отримання ним копії рішення і заява про його поновлення підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи представник відповідача Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича - адвокат Василенко Наталії Станіславівни у відзиві визначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Таким чином, на виконання вищенаведених приписів процесуального закону, представник відповідача у першій заяві по суті спору - відзиві, навела попередній розрахунок судових витрат у розмірі 20 000,00 грн.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником відповідача Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. в особі представника - адвоката Василенко Н.С. надано договір №01-1009/2020 про надання професійної правничої допомоги від 10 вересня 2020 року, укладеного між Адвокатським бюро та Євком Володимиром Володимировичем ; копію акту про надання правової допомоги від 10 березня 2021 року до Договору про надання професійної правничої допомоги №01-1009/2020 від 10 вересня 2020 року; копію додаткової угоди №36 від 15 вересня 2020 року до Договору про надання професійної правничої допомоги №01-1009/2020 від 10 вересня 2020 року; копію квитанції №0.0.1854023825.1 від 30 вересня 2020 року на суму 1 000 грн.

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішенні у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові № 753/15683/15 від 26 вересня 2018 року зазначив, що розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, наявні в матеріалах справи договір про юридичні послуги, меморіальний ордер, опис наданих послуг та додаткових витрат і акт приймання виконаної роботи не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, виходячи із складності справи та виконаних адвокатом робіт по даній справі, витраченого ним часу, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи те, що у задоволенні позову щодо відповідача Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка В.В. відмовлено у повному обсязі, та те, що відповідачем документально підтвердженні витрати лише у розмірі 1 000 грн., суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача Державного реєстратора Євка В.В. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити заяву частково та ухвалити додаткове рішення у справі №357/3044/20.

Керуючисьст. 270 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Поновити Державному реєстратору Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євку Володимиру Володимировичу процесуальний строк на подання доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи.

Заяву Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича в особі представника - адвоката Василенко Наталії Станіславівни про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по справі № 357/3044/20 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» /адреса: вул. Олеся Гончара, буд. 1/42, каб. 509, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 03755348/ на користь Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Євка Володимира Володимировича /адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 / витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додатквого рішення суду.

СуддяБ. І. Кошель