Рішення № 96217078, 08.04.2021, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №297/617/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фейіра О. О., при секретарі судового засідання Радзецькій Ю.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Берегівської міської ради, про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,-

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах якої дії адвокат Лемак Едуард Миколайович звернулася в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до Берегівської міської ради, про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 36 682, 86 грн., та 5 000 гривень витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в період із 01 вересня 2001 року по 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Кідьошською сільською радою Берегівського району. 31 грудня 2020 року, остання була звільнена з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, згідно з розпорядженням міського голови №138к від 29 грудня 2020 року. Так, ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату у розмірі 36 682 грн. 86 коп., однак таку не виплачено. А тому, просить суд стягнути з відповідача - Берегівської міської ради в користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 36 682, 86 грн. та 5 000 гривень витрат на правничу допомогу.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник Лемак Е.М. в судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви, згідно яких просять справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а. с. 21-22).

Представник відповідача - Берегівської міської ради в судове засідання не з`явився, однак Берегівська міська рада подала до суду заяву №961/03-17 від 06 квітня 2021 року, згідно якої, така, будучи правонаступником прав та обов`язків Кідьошської сільської ради визнає позовні вимоги позивачки, та просить справу розглянути без участі їх представника, за наявними в матеріалах справи документами (а.с. 20).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивачка посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задоволити, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, в період із 01 вересня 2001 року по 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Кідьошською сільською радою Берегівського району, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с. 7).

Розпорядженням міського голови №138к від 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звільнена з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП (а.с 7).

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Однак, як встановлено з матеріалів справи, в день звільнення ОСОБА_1 виплату всіх сум, що належать останній, здійснено не було.

Згідно довідки Кідьошської сільської ради Берегівського району Закарпатської області про заборгованість по заробітній платі, борг по виплаті нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачці ОСОБА_1 станом на 31.12.2020 року становить 36 682, 86 грн. (а.с. 8).

Відповідно до рішення Берегівської міської ради №10 від 14.12.2020 року «Про утворення старостинських округів Берегівської міської територіальної громади, з метою забезпечення представництва інтересів жителів населених пунктів сформованої Берегівської міської територіальної громади, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 572-р від 13.05.2020 року № Про затвердження перспективного плану формування територій громад Закарпатської області», враховуючі Постанову Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року №807, керуючись пунктом 1 частини 3 статті 26, частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Берегівська міська рада утворила Кідьошський старостинський округ із центром в селі Кідьош, до складу якого входить територія села Кідьош.

При цьому, згідно рішення Берегівської міської ради №35 від 14.12.2020 року «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Берегівської міської ради», така вирішила розпочати процедуру реорганізації Чомської сільської ради шляхом приєднання до Берегівської міської ради. Згідно п. 2 встановила, що Берегівська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Кідьошської сільської ради.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки при звільненні ОСОБА_1 з нею не було проведено повний розрахунок, а тому позовні вимоги позивачки про стягнення з Берегівської міської ради в її користь 36 682, 86 грн. заборгованості по заробітній платі, суд вважає доведеними, такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд враховує, що відповідач - Берегівська міська рада не заперечує проти позовних вимог позивачки (а.с. 20).

Крім того, позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача - Берегівської міської ради в її користь 5 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Так, згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 р. N 14-382цс19.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно квитанції №1 від 15 березня 2021 року, адвокатом Лемак Е.М. було отримано від ОСОБА_1 кошти в сумі 5 000 грн. за надані правові послуги згідно акту прийняття-передачі наданих послуг від 15 березня 2021 року за Договором про надання правової допомоги від 01 лютого 2021 року (а.с. 13).

Так, згідно Додаткової угоди від 15 березня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 01 березня 2021 року, вартість надання правової допомоги адвокатом Лемак Е.М. позивачці ОСОБА_1 складає 5 000 грн., що включає: усну консультацію без вивчення документів - 500 грн.; усну консультацію із виїздом поза робоче місце адвоката з вивченням документів - 1 500 грн.; складання позовної заяви - 2 000 грн.; підготовка документів - 200 грн.; аналіз судової практики у справі - 800 грн. (а.с. 12).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка її бажає її отримати.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає розмір понесених позивачем у даному випадку витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на підготовку позову, який не є складним - «стандартним» позовом у справі з трудових спорів, тобто не є співмірними із складністю даної категорії справ та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг.

А тому, суд вважає, позовні вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача - Берегівської міської ради в її користь витрат на правничу допомогу, задоволити частково, в розмірі 2 500 грн..

Крім того, приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 при пред`явленні позову була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - Берегівської міської ради в користь держави судовий збір в розмірі 908, 00 гривень.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд вважає допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати не більше ніж за один місяць, в розмірі 654, 54 грн..

Керуючись ст.ст. 47, 166 КЗпП, ст. ст. 141, 263-265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-

рішив:

Позов задоволити.

Стягнути з Берегівської міської ради, розташованої за адресою м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7 Закарпатської області, ЄДРПОУ 04053683 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 36 682 (тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні, 86 копійок.

Стягнути з Берегівської міської ради, розташованої за адресою м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7 Закарпатської області, ЄДРПОУ 04053683 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 - 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Берегівської міської ради, розташованої за адресою м. Берегове, вул. Б. Хмельницького, 7 Закарпатської області, ЄДРПОУ 04053683 в користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення в частині присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати не більше ніж за один місяць, в розмірі 654, 54 грн. підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Фейір О. О.