Ухвала суду № 96211205, 08.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13354/20

У Х В А Л А

08 квітня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача – Гупала П.М. (згідно ордеру),

представника відповідача – Біховської М.Ю. (за довіреністю),

розглядаючи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,–

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 01 грудня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, в якому позивач просить суд:

1. Визнати противоправним та скасувати наказ № 884к виконувача обов`язків військового прокурора Південного регіону України І. Сиводєд від 10.09.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань військової прокуратури Південного регіону України та зарахування в розпорядження військовою прокурора Південного регіону України для вирішення питання щодо проведення остаточною розрахунку та виключення із списків особового складу;

2. Визнати противоправним та скасувати наказ № 190к керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону В. Кривонос від 29.10.2020 про звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури та виключення зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів з 05 листопада 2020 року;

3. Поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури України на рівнозначній посаді - посаді начальника відділу статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, яка є правонаступником військової прокуратури Південного регіону України, тобто на посаду, яку займав станом на 10.09.2020 року, та зарахувати до списку особового складу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону з 06.11.2020 року;

4. Стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме: з дня незаконного звільнення 06.11.2020 по день ухвалення рішення суду із стягненням нарахованої заробітної плати відповідних податкових зборів.

Ухвалою від 04 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено та поновлено позивачу строк звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправним та скасування наказу виконувача обов`язків військового прокурора Південного регіону України від 10.09.2020 року № 884к. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.

19 січня 2021 року ухвалою суду заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» задоволено. Визначено судові засідання по справі № 420/13354/20 здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua - «EasyCon»).

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/13354/20 до судового розгляду по суті.

22 березня 2021 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів звернення до суду у строки, визначені ст.122 КАС України чи належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.

Ухвалою суду від 08 травня 2021 року у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено. Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що представник відповідача Біховська М.Ю. здійснює представництво не Держави Україна, а Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, а тому не може представляти інтереси Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, оскільки відсутні документи на підтвердження повноважень на здійсненна Біховською М.Ю. самопредставництва Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.

Вирішуючи питання щодо допуску ОСОБА_2 до участі у судовому засіданні по даній справі в якості представника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, суд зазначає наступне.

За положеннями частини третьої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року за №1401-VIII, згідно якого Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту).

За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що: «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку, передбачених статтею 44 КАС України, процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст.87 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч.1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, закріплений статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до зазначеного реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Враховуючи те, що документів, що свідчать про те, що Біховська М.Ю. є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва не надано, суду не надано доказів щодо належного уповноваження ОСОБА_2 на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні статті 59 КАС України.

Керуючись ст.ст. 173, 195, 241, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У допуску Біховської Марії Юріївни як представника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону до участі у судовому засіданні, призначеному на 08.04.2021 року о 15:30 по справі №420/13354/20 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.04.2021 року.

Суддя О.А. Вовченко