Постанова № 9621088, 19.05.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10286/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 року                                                                                                     м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

                              головуючого судді Корой С.М.

при секретарі судового засідання Кравець Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до відкритого акціонерного товариства „Одеський судноремонтний завод №2” про стягнення заборгованості в сумі 18920 гривень 59 копійок, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до відкритого акціонерного товариства „Одеський судноремонтний завод №2” в якій позивач просить стягнути з особового рахунку відкритого акціонерного товариства „Одеський судноремонтний завод №2” заборгованість перед управлінням пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в сумі 26674 гривні 29 копійок на покриття витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах (за Списком №1: 10993 гривні 36 копійок та за Списком №2: 15680 гривень 93 копійки).

04.08.2009 року в судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру позовних вимог яке було задоволено судом і згідно із заявленими уточненнями позивач просить стягнути з відкритого акціонерного товариства „Одеський судноремонтний завод №2” на користь управління пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій призначених за віком на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 в сумі 18920 гривень 59 копійок.

В адміністративному позові та уточненнях до нього вказано, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. пенсійне забезпечення окремим категоріям застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах передбачених Списком №1 та Списком №2 виробництв, професій, посад і показників та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. Для запровадження пенсійного забезпечення особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами ст.13 пунктів «а» та «б» - «з» Закону України „Про пенсійне забезпечення". В разі досягнення пенсійного віку, та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням ст. 28 цього Закону. Згідно отриманих розрахунків про суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 та за Списком № 2 по пенсіонерам, які працювали у відкритому акціонерному товаристві „Одеський судноремонтний завод №2” станом на 18.05.2008 року дане підприємство повинно відшкодувати заборгованість з покриття витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах перед управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси на суму 18920 гривень 59 копійок. На адресу відповідача направлялись розрахунки по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій, проте до теперішнього часу вказана заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси не погашена.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала адміністративний позов в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просила задовольнити позов.

Представник відповідач у судові засідання 08.04.2010р. та 14.05.2010р. не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.173, 207), заперечення на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів відповідно до ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство „Одеський судноремонтний завод №2” є суб’єктом підприємницької діяльності та має статус юридичної особи, яку зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради за юридичною адресою: м.Одеса, порт, про що свідчить: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 27.05.2009 року (копія а.с.79 – 83).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст.15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», взяття на облік до Пенсійного фонду юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування відбувається на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

З цих підстав судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси під реєстраційним №Ж0017.

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві відповідача виконуються роботи із шкідливими та важкими умовами праці за списком №1 та списком №2 виробництв, робіт, професій та посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у ВАТ «ОСРЗ-2» на посаді, яка передбачена списком №1 у період з 15.01.1980р. по 28.07.1992р., ОСОБА_2 працював у ВАТ «ОСРЗ-2» на посаді, яка передбачена списком №1 у період з 03.04.1980р. по 20.04.1981р. та з 07.04.1983р. по 16.07.1993р., ОСОБА_3 працював у ВАТ «ОСРЗ-2» на посаді, яка передбачена списком №1 у період з 25.09.1981р. по 01.02.1983р., з 19.03.1983р. по 31.07.1983р., з 31.08.1983р. по 08.11.1983р., з 23.11.1983р. по 23.02.1987р., з 10.04.1987р. по 11.07.1989р., з 29.07.1989р. по 31.07.1992р., ОСОБА_4 працював у ВАТ «ОСРЗ-2» на посаді, яка передбачена списком №1 у період з 10.07.1975р. по 12.04.1976р. та з 01.06.1978р. по 21.08.1992р., тобто зазначені робітники працювали на посадах, що надають право для нарахування пільгової пенсії, що підтверджується довідками від 24.10.2003р., від 16.07.1993р. №25 та №26, від 19.05.2006р. №17 та 22.02.2008 року №7, що уточнюють особливий характер роботи або умови праці, необхідні для нарахування пільгової пенсії за списком № 1, видані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 керівником підприємства (копія а.с. 6-10, 182).

Суд встановив, що на підставі наданих відповідачем ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначених вище довідок та заяв про призначення/перерахунок пенсії управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси (за місцем проживання пенсіонерів), була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за роботу за списком № 1, що підтверджується протоколами №47961 від 04.08.2008 року; №153 від 19.07.1993 року; №12302 від 30.01.2004 року; №1363 від 19.05.2006 року (копія а.с.179, 209 - 211 ).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 працював у ВАТ «ОСРЗ-2» на посаді, яка передбачена списком №2 у період з 20.11.1973р. по 01.02.1982р. та з 18.03.1982р. по 21.08.2001р., ОСОБА_6 працював у ВАТ «ОСРЗ-2» на посаді, яка передбачена списком №2 у період з 30.12.1967р. по 12.05.1968р., з 23.06.1970р. по 19.06.1973р. та з 03.07.1973р. по 15.04.2004р., ОСОБА_7 працював у ВАТ «ОСРЗ-2» на посаді, яка передбачена списком №2 у період з 06.07.1967р. по 27.11.1968р., 06.01.1971р. по 25.06.1979р. та з 30.11.1979р. по 03.12.2002р., ОСОБА_8 працював у ВАТ «ОСРЗ-2» на посаді, яка передбачена списком №2 у період з 07.07.1971р. по 29.10.1971р. та з 28.01.1974р. по 19.09.1983р., ОСОБА_9 працював у ВАТ «ОСРЗ-2» на посаді, яка передбачена списком №2 у період з 01.02.1974р. по 31.12.1999р., з 01.08.2001р. по 31.10.2001р., з 01.12.2001р. по 31.01.2002р. та з 01.03.2002р. по 31.03.2002р., ОСОБА_10 працював у ВАТ «ОСРЗ-2» на посаді, яка передбачена списком №2 у період з 05.02.1970р. по 01.08.1992р., тобто зазначені робітники працювали на посадах, що надають право для нарахування пільгової пенсії, що підтверджується довідками від 10.09.2003р., від 06.12.2006р. №9, від 13.04.2004р. №124, від 15.04.2004р. №2 та від 08.04.2008р. №4, що уточнюють особливий характер роботи або умови праці, необхідні для нарахування пільгової пенсії за списком № 2, видані ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 керівником підприємства (копія а.с. 28-31, 196).

Суд встановив, що на підставі наданих відповідачем ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зазначених вище довідок та заяв про призначення/перерахунок пенсії (а.с. 113, 118, 132, 138, 195) управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси (за місцем проживання пенсіонерів), була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за роботу за списком № 2, що підтверджується протоколами №13084 від 04.05.2007 року, №16546 від 27.07.2004 року, №8627 від 05.05.2008 року, №1111 від 07.10.2003 року, № 45996 від 16.07.2008р. (копія а.с.115, 117, 131, 137, 194).

Суд встановив, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до пункту «а» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» разом з повідомленнями, які були належним чином отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення про вручення (а.с.11-25, 32-57).

Також судом встановлено, що у строки передбачені чинним законодавством вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена на користь позивача, що послугувало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Пунктом "а" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Довідками, що уточнюють особливий характер роботи або умови праці (копії а.с. 6-10, 182) підтверджено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. були зайняті у ВАТ «ОСРЗ-2» повний робочий день на роботах, які включені до Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Протоколом № 47961 від 04.08.2008 року (копія а.с. 179). підтверджується, що пенсія за списком №1 була призначена ОСОБА_4, після досягнення 50 років при стажі роботи 33 років 0 місяців 17 днів, з них зі стажем роботи за списком № 1 - 14 років 11 місяців 19 днів, протоколом №12302 від 30.01.2004 року (копія а.с.210) підтверджується, що пенсія за списком №1 була призначена ОСОБА_1 після досягнення 50 років при стажі роботи 20 років 11 місяців 17 днів, з них зі стажем роботи за списком № 1 - 12 років 6 місяців 14 днів, та протоколом №1363 від 19.05.2006 року (копія а.с.211) підтверджується, що пенсія за списком №1 була призначена ОСОБА_3 після досягнення 50 років при стажі роботи 31 років 10 місяців 19 днів, з них зі стажем роботи за списком №1 - 10 років 5 місяців 4 дні.

Згідно з абз. б. статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, в тому числі працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 затверджені Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Довідками, що уточнюють особливий характер роботи або умови праці (копія а.с.28-31, 133, 196) підтверджено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 які були зайняті у ВАТ «ОСРЗ-2» повний робочий день на роботах, які включені до Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Протоколом №13084 від 04.05.2007 року (копії а.с.115) підтверджується, що пенсія за списком № 2 була призначена ОСОБА_5 після досягнення 55 років при стажі роботи 32 років 5 місяців 12 днів, з них зі стажем роботи за списком №2 - 23 роки 23 дні, протоколом №16546 від 27.07.2007 року (копії а.с.117) підтверджується, що пенсія за списком № 2 була призначена ОСОБА_6 після досягнення 55 років при стажі роботи 36 років 8 місяці 25 днів, з них зі стажем роботи за списком № 2 - 26 років 11 місяців 5 днів, протоколом №8627 від 05.05.2008 року (копії а.с.131) підтверджується, що пенсія за списком № 2 була призначена ОСОБА_8, після досягнення 55 років при стажі роботи 38 років 1 місяць 19 днів, з них зі стажем роботи за списком № 2 - 16 років 7 місяців 20 днів, протоколом №1111 від 07.10.2003 року (копії а.с.136) підтверджується, що пенсія за списком № 2 була призначена ОСОБА_10 після досягнення 55 років при стажі роботи 29 років 9 місяців 1 день, з них зі стажем роботи за списком № 2 - 22 роки 5 місяців 27 днів, протоколом №45996 від 16.07.2008 року (копія а.с.194) підтверджується, що пенсія за списком № 2 була призначена ОСОБА_9 після досягнення 55 років при стажі роботи 39 років 4 місяці 18 днів, з них зі стажем роботи за списком № 2 - 18 років 6 місяців 21 день, протоколом №47311 від 28.05.2004 року (копії а.с.187) підтверджується, що пенсія за списком № 2 була призначена ОСОБА_7 після досягнення 55 років при стажі роботи 32 років 7 місяці 16 днів, з них зі стажем роботи за списком № 2 - 27 років 6 місяців 15 днів.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (яким є відповідач), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є фактичні витрати і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто для чоловіків – після досягнення 60 років.

З протоколу №13084 від 04.05.2007 року (копії а.с.115) про призначення пенсії вбачається, що ОСОБА_5 досягне 60 років 27.01.2012 року, з протоколу №16546 від 27.07.2007 року (копії а.с.117) вбачається, що ОСОБА_6 досяг 60 років 30.04.2009 року, з протоколу №8627 від 05.05.2008 року (копії а.с.131) вбачається, що ОСОБА_8 досягне 60 років 26.01.2013 року, з протоколу №1111 від 07.10.2003 року (копії а.с.136) вбачається, що ОСОБА_10 досяг 60 років 14.07.2008 року, з протоколу №47311 від 28.05.2004 року (копії а.с.187) вбачається, що ОСОБА_7 досягнув 60 років 06.05.2009 року та відповідно до протоколу №45996 від 16.07.2008 року (копія а.с. 194) вбачається, що ОСОБА_9 досягне 60 років 14.05.2013 року.

Відповідно до абзацу 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІ.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач зобов’язаний покривати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п 6.1 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (із змінами та доповненнями) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (яким є відповідач) - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п.6.4 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Відповідно до п.6.10 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, у разі призначення на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації. Матеріалами справи підтверджено, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсії, призначеної ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до пункту «а» та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» разом з повідомленнями, які були належним чином отримані відповідачем (а.с.11-25, 32-57). Відповідно до п. 6.9. Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України” не сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження вищезазначених повідомлень та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, отже, відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказана сума є узгодженою, а відповідно до п.5.4.1. п.5.4. ст.5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені терміни, вважається сумою податкового боргу платника податків та може бути стягнута в судовому порядку.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 18920 гривень 59 копійка повинна бути стягнута з відповідача.

З огляду на викладене, на підставі ст.1, ч.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України”, та керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 11, 69 -71, 86, 160-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси до відкритого акціонерного товариства „Одеський судноремонтний завод №2” про стягнення заборгованості в сумі 18920 гривень 59 копійок – задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Одеський судноремонтний завод №2” (юридична адреса: м.Одеса, порт, код ЄДРПОУ 01124945) на користь управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси (р/р 256013013705 банк ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та списком №2 у сумі 18920 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот двадцять) гривень 59 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 19.05.2010 року.

                    Суддя                                                                                С.М.Корой

19 травня 2010 року