Постанова № 9621054, 21.05.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-11171/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Завальнюка І.В.,

при секретарі Катеренчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юджінія тревел ЛТД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №000588715020/0 від 21.07.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, ТОВ «Юджінія тревел ЛТД» 27.04.2005 року до ДПІ у Приморському районі м. Одеси були подані уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з серпня по грудень 2004 року. 05.05.2005 позивачем до податкової інспекції був поданий лист з проханням повернути податок на додану вартість згідно уточнюючих розрахунків. На думку позивача, останній має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 39498,40 гривень за квітень 2004 року. Проте згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 21.07.2009 року №000588715020/0 позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування. Зазначене рішення прийнято на підставі акту перевірки від 20.07.2009 року №9069/1502/13917941, проте позивач стверджує, що перевірки підприємства податковою інспекцією здійснено не було. Зважаючи на протиправність зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивач просить його скасувати.

В судовому засідання представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі, пояснивши, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Юджінія Тревел ЛТД». За результатами перевірки встановлено, що згідно п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підприємство не має права на повернення надміру сплачених податків, зборів або на їх відшкодування. Зважаючи на правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню. Судом встановлено, що 20.07.2009 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Аніщенко В.Г. проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Юджінія Тревел ЛТД» (код 13917941) від 18.05.2004 року, поданої з уточненими розрахунками від 27.04.2005 року №46741 та від 27.04.2005 року №46738 на 40016,00 гривень та 1000,00 гривень відповідно. За результатами перевірки складено акт від 20.07.2009 року №9069/15-2.

Перевіркою встановлено, що згідно п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підприємство не має права на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування. На підставі п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 15 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» перевіряючим зроблено висновок про зменшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, - на 41016,00 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення від 21.07.2009 року №00058871502/0, відповідно до якого загальна сума відмови у бюджетному відшкодування з податку на додану вартість складає 41016,00 гривень. Зазначене рішення було отримано позивачем 04.09.2009 року та, як встановлено судом, в адміністративному порядку не оскаржувалося.

Суд погоджується з висновками податкової інспекції та вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення обґрунтованим, у звязку з наступним.

Відповідно до п.п. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з пп. 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Держбюджету України протягом місяця, наступного після подання декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Абзацом 1 пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п.4.1.1 та п.п.4.1 п.4 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації. Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Судом встановлено, що в 18.05.2004 року ТОВ «Юджінія Тревел ЛТД» за квітень 2004 року було податку податкову декларацію з податку на додану вартість, відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду склала 2456,00 гривень. У подальшому підприємством були подані уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з серпня по грудень 2004 року у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.04.2005 року №46741, відповідно до якого сума, заявлена до відшкодування з бюджету, збільшена на 40016,00 гривень та від 27.04.2005 року №46738, відповідно до якого сума, заявлена до відшкодування з бюджету, збільшена на 27876,00 гривень. При цьому, згідно облікової картки платника податку на додану вартість ТОВ «Юджінія Тревел ЛТД» з заявленої уточнюючим розрахунком №46738 до відшкодування суми в розмірі 27876,00 гривень знімалися податкові зобовязання позивача у наступних звітних податкових періодах, в звязку із чим на час проведення перевірки податкової декларації з ПДВ залишок за вказаною сумою складав 1000,00 гривень.

Крім того, судом встановлено, що 05.05.2005 року ТОВ «Юджінія Тревел ЛТД» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси подало лист, відповідно до якого позивач просив відшкодувати ПДВ в сумі 72762,90 гривень. Однак суд критично оцінює посилання позивача, як на підставу для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, на вищезазначений лист, зокрема на дотримання підприємством вимог п.п.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», оскільки чинним законодавством встановлена форма для такої заяви. Так, наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» встановлена форма додатку 4 до податкової декларації з податку на додану вартість «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування», якій вищезазначений лист не відповідає. У звязку із цим, вказаний лист не являється допустимим та належним доказом в спірних правовідносинах та не може братися судом до уваги.

Таким чином, проаналізувавши чинне законодавством, та враховуючи, що ТОВ «Юджінія Тревел ЛТД» протягом встановленого законодавством терміну заяву на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування не подало, суд дійшов висновку, що в силу п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» сума сплаченого податку на додану вартість підлягає списанню шляхом коригування на відповідну суму сальдо розрахунків платника податків з бюджетом.

Крім того, суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що відповідачем винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення в порушення п.15.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», оскільки вони ґрунтуються на хибному тлумаченні законодавства.

Відповідно до п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 вищевказаного Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Представник позивача, зокрема, зважає на те, що податковою інспекцією, при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, порушено встановлений вищевказаною нормою термін для вчинення зазначених дій. Однак вищевказаною нормою встановлено право податкового органу визначати суму податкових зобовязань платника податку впродовж 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. При цьому, спірним податковим рішенням позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а не вирішено питання щодо його податкових зобовязань. У звязку із цим, дія зазначеної норми на спірні правовідносини не розповсюджується.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси діяла на підставі; у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; пропорційно; своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, зясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2009 року №00058871502/0, відповідно до якого загальна сума відмови у бюджетному відшкодування з податку на додану вартість складає 41016,00 гривень, законних підстав для скасування вказаних рішення немає, у звязку із чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юджінія тревел ЛТД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано «21» квітня 2010 року.

Суддя ____ І.В. Завальнюк

21 травня 2010 року