Рішення № 96209326, 09.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2021 р. Справа№200/515/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Донрибкомбінат” до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2021 року позивач – Приватне акціонерне товариство “Донрибкомбінат” (код ЄДРПОУ: 00476625, місцезнаходження: Донецька область, Слов`янський район, с.Мирне) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 43142826, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59), у якій просить скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ю-3371-25 в частині нарахування боргу за жовтень 2020 року у розмірі 40 000,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що місцезнаходженням позивача та органу, на обліку якого він перебував є територія, на якій проводилася антитерористична операція, а тому за приписами чинного законодавства під час проведення АТО платники єдиного внеску звільняються від виконання обов`язків передбачених, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.

Ухвалою суду від 18.01.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк - 10 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн., про що надати оригінал квитанції до суду.

05.02.2020 року через відділ документообігу та діловодства суду позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а саме квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою суду від 10.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.03.2021 року відповідач засобами електронного зв`язку надав відзив на позовну заяву, з якого слідує наступне. Відповідач проти позову заперечує та наголошує, що пункт 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI Законом України від 14.01.2020 № 440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» виключено з 13.02.2020. Отже, з 13.02.2020 позивач повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного внеску відповідно до положень вказаного Закону.

Сума штрафних санкцій у розмірі 34 285,08 грн. та пені – 3 394,02 грн., що включена до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ю-3371-25 була нарахована в інтегрованій картці згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26.12.2019 № 0000024710, прийнятого на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі № 805/2651/18-а, яке набрало законної сили 13.09.2018.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі № 805/2651/18 адміністративний позов ПАТ «Донрибкомбінат» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Слов`янського управління ГУ ДФС України у Донецькій області від 28.03.2018 № 0012014710 в частині застосування штрафу з 14.04.2014 року в розмірі 667 200,66 грн., нарахування пені з 14.04.2014 року в розмірі 136 433,82 грн.

На підставі вказаного рішення Донецького окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 13.09.2018 сформовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26.12.2019 № 0000024710 за період з 22.10.2013 до 14.04.2014 на суму штрафних санкцій 10 % - 34 285,08 грн. та пені у розмірі 3 394,02 грн. Вказане рішення направлено платнику поштовим відправленням з повідомленням про вручення 26.12.2019 та повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання 30.01.2020, у зв`язку з чим суму нараховано в інтегрованій картці платника.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, суд встановив наступне.

Позивач - ПрАТ «Донрибкомбінат» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00476625, місцезнаходження: 84173, Донецька обл., Слов`янський район, сел. Мирне, вулиця Світлодарська, будинок 91; перебуває на обліку в ГУ ДПС у Донецькій області Слов`янсько-Лиманське управління, Слов`янська ДПІ; реєстраційний номер платника єдиного внеску: 05-49-04-0093/05495; дата взяття на облік: 28.03.1991 (згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Рішенням ГУ ДПС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26.12.2019 року № 0000024710 до ПАТ «Донрибкомбінат» на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застосовано за період з 22.10.2013 року до 14.04.2014 року штраф у розмірі 10 % - 34285,08 грн. та пені у розмірі 3394,02 грн., всього на суму 37679,10 грн.

Дане рішення не є предметом спору, тому суд не надає йому правової оцінки при вирішенні даної справи.

06.11.2020 року ГУ ДПС у Донецькій області відносно позивача складена вимога № Ю-3371-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальну суму 6428160,33 грн., у тому числі: недоїмка - 6390481,23 грн., штрафи - 34285,08 грн., пеня - 3394,02 грн. станом на 31.10.2020 року. Згідно розрахунку зазначеної вимоги вбачається, що після 20.02.2020 року були застосовані штрафи та пеня.

Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на зазначену вимогу, яка рішенням ДПС України від 21.12.2020 року № 35810/6/99-00-06-03-01-06 залишена без задоволення.

Вказана вимога у межах предмету спору даної справи оскаржується на суму 40 000,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма).

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 і частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Пунктом другим частини першої статті 7 Закону № 2464 встановлено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За приписами ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Таким чином, за загальними правилами Закону № 2464 орган доходів і зборів, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Особливістю цієї справи є те, що позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464-VI необхідно було застосовувати з урахуванням пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до абз. 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669-VII перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено село Мирне Слов`янського району Донецької області та місто Маріуполь.

Отже, як на час виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, так і на час формування спірної вимоги про сплату боргу, позивач перебував на обліку як платник єдиного внеску в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції. Відповідно, позивач є суб`єктом правовідносин, на якого розповсюджувалася дія положень пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464.

З огляду на дію зазначеної норми, судом встановлено, що позивач звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період, починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Крім того, як на час виникнення спірних відносин, так і на час розгляду та вирішення даної справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався. Отже, в розумінні статті 1 Закону № 1669-VII проведення антитерористичної операції триває, і позивач має право надати заяву про звільнення від сплати ЄСВ протягом тридцяти днів з дня закінчення антитерористичної операції.

Вимога прийнята відповідачем з посиланням на статтю 25 Закону № 2464-VI, абзацом 2 частини першої якої визначено, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Позивач на період проведення антитерористичної операції був звільнений від виконання обов`язків платника єдиного внеску, орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника за період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI.

Наявність заборони у застосуванні до позивача заходів впливу та стягнення, визначених статтею 25 Закону № 2464-VI, за невиконання обов`язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції, унеможливлювало й формування та направлення позивачу вимоги про сплату боргу за цей період.

Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року та втратила чинність, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8.

Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», але положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а зміни безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону - не були внесені.

Отже, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 2464-VI після набрання ними чинності стали невід`ємною складовою Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а сам пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 2464-VI вичерпав свою функцію.

Суд зазначає, що доповнення розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 пунктом 9-4 втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 року № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 911) Дійсно зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом № 911, але в повній мірі зберіглася в Законі № 2464.

Пункт 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 й після внесення змін до Закону № 1669 Законом № 911 продовжив свою дію в часі до 12.02.2020 року у зв`язку з виключенням 13.02.2020 року пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464 на підставі Закону № 440-IX від 14.01.2020 року.

Згідно розрахунку суми заборгованості спірна вимога охоплює 2018-2020 роки.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку про правомірність спірної вимоги за несвоєчасну сплату єдиного внеску та заборгованості за 2018-2020 роки, оскільки позивач був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та сплати у період з 14 квітня 2014 року до 12.02.2020 року, а спірну вимогу прийнято відповідачем після 13.02.2020 року.

Стосовно посилань позивача, що до спірної вимоги увійшов борг (недоїмка), яка утворилася під час дії пункту 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, суд зазначає наступне.

Згідно висновку, викладеному у рішенні Верховного Суду № 812/292/18 від 30 березня 2018 року, слідує, що абзац третій пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 звільняє платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом, але не скасовує повністю обов`язків платника єдиного внеску.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Донрибкомбінат” належить відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства “Донрибкомбінат” до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) – відмовити.

Повний текст судового рішення прийнято та підписано 09 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.