Рішення № 96207639, 06.04.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року Справа № 925/1689/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Пріхно Л.А.,

за участі представників сторін:

від позивача – Леонічева Д.В. - адвокат,

від відповідача – Василенко М.В. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства “АЗОТ”, м. Черкаси

до комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської

міської ради, м. Черкаси

про стягнення 3 157 615 грн. 09 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося приватне акціонерне товариство “АЗОТ” до комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради про стягнення з відповідача 26 932 782 грн. 06 коп., а саме: 25 623 483 грн. 21 коп. основного боргу, 739 923 грн. 71 коп. пені, 384 394 грн. 21 коп. інфляційних втрат та 184 980 грн. 93 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод) №279-221/1754 від 10 грудня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 09 лютого 2021 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 09 лютого 2021 року суд відклав розгляд справи на 11 год. 00 хв. 18 лютого 2021 року.

15 лютого 2021 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 13 655 355 грн. 10 коп. основного боргу, 958 349 грн. 85 коп. пені, 732 350 грн. 58 коп. інфляційних втрат та 239 587 грн. 47 коп. 3% річних.

В судовому засіданні, яке відбулося 18 лютого 2021 року відкладено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 11 березня 2021 року.

11 березня 2021 року від позивача надійшла заява від 10 березня 2021 року №501-06/100 про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 1 227 327 грн. 19 коп. основного боргу, 958 349 грн. 85 коп. пені, 732 350 грн. 58 коп. інфляційних втрат та 239 587 грн. 47 коп. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 березня 2021 року заяву приватного акціонерного товариства “АЗОТ” про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 06 квітня 2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та зазначив, що на момент розгляду справи в суді відповідачем повністю сплачено суму основного боргу, а тому просив суд закрити провадження у справі в цій частині.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд зменшити розмір пені на 80%.

При цьому відповідач вказував, що він в добровільному порядку по мірі надходження коштів сплатив борг за договором в повному обсязі. Основною діяльністю відповідача є забезпечення мешканців міста Черкаси послугами з водопостачання та водовідведення. Оплата за надані послуги є основним джерелом надходження коштів. Несвоєчасна оплата за послуги від населення значно ускладнює можливість підприємства вчасно виконувати взяті на себе зобов`язання. З травня по листопад 2020 року по м. Черкаси сталися чотири великомасштабні аварії на каналізаційних колекторах підприємства, які потребували невідкладного ремонту та заміни, внаслідок чого підприємство понесло значні непередбачувані витрати. Зазначені обставини підтверджуються відповідними протоколами Черкаської міської ради.

Проти зменшення розміру неустойки позивач заперечував.

В судовому засіданні, яке відбулося 06 квітня 2021 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1689/20.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 10 грудня 2019 року між публічним акціонерним товариством “Азот” (постачальник) (в подальшому найменування позивача було змінено на приватне акціонерне товариство “АЗОТ”) та комунальним підприємством “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради (замовник) було укладено договір про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод) №279-221/1754.

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язався надати, а замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором – прийняти й оплатити постачальнику послуги з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод), за видами послуг і цінами, які зазначені у Специфікації, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною (Додаток №1), також в обсягах і терміни, передбачені цим договором.

На виконання прийнятих на себе зобов`язань та відповідних умов договору, позивач впродовж червня - листопада 2020 року надав відповідачу послуги з очищення стічних вод, що підтверджується наступними належним чином оформленими, скріпленими підписами та печатками обох сторін документами:

- актом здачі-приймання послуг від 30 червня 2020 року, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) з очищення стічних вод за червень 2020 року складає 4 174 730,42 грн.;

- актом здачі-приймання послуг від 31 липня 2020 року, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) з очищення стічних вод за липень 2020 року складає 4 652 113,90 грн.;

- актом здачі-приймання послуг від 31 серпня 2020 року, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) з очищення стічних вод за серпень 2020 року складає 4 680 829,15 грн.;

- актом здачі-приймання послуг від 30 вересня 2020 року, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) з очищення стічних вод за вересень 2020 року складає 4 699 719,58 грн.;

- актом здачі-приймання послуг від 31 жовтня 2020 року, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) з очищення стічних вод за жовтень 2020 року складає 4 624 000,70 грн.;

- актом здачі-приймання послуг від 30 листопада 2020 року, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) з очищення стічних вод за листопад 2020 року складає 4 442 089,46 грн.

Таким чином, загальна вартість наданих позивачем відповідачу впродовж червня – листопада 2020 року послуг з очищення стічних вод складає 27 273 483,21 грн.

Станом на день складання позовної заяви борг за надані позивачем послуги складав 25 623 483 грн. 21 коп.

Після пред`явлення позивачем позову відповідачем було здійснено часткове погашення боргу на загальну суму 13 721 673 грн. 47 коп.

Також 08 лютого 2021 року на адресу позивача від відповідача надійшла заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої припинено зобов`язання відповідача перед позивачем за договором №279-221/1754 від 10 грудня 2019 року в сумі 3 036 097 грн. 54 коп.

Позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 10 лютого 2021 року вказував, що з урахуванням вищевказаних оплат та заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідач повністю розрахувався з позивачем за послуги, надані в червні-вересні 2020 року та частково за послуги надані у жовтні 2020 року.

Таким чином станом на дату подання заяви про зменшення розміру позовних вимог від 10 лютого 2021 року сума боргу відповідача складала:

- 4 423 622 грн. 74 коп. за послуги надані у жовтні 2020 року;

- 4 442 089 грн. 46 коп. за послуги надані у листопаді 2020 року;

- 4 789 682 грн. 90 коп. за послуги надані у грудні 2020 року, а всього 13 655 355 грн. 10 коп.

В подальшому відповідачем було здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг, в зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 1 227 327 грн. 19 коп. основного боргу, про що було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог від 10 березня 2021 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до умов п. п. 4.2, 4.4 договору підставою для оплати за послуги є акт здачі-приймання послуг (Додаток №5), оформлений не пізніше останнього числа звітного місяця.

Замовник переказує на поточний рахунок постачальника оплату за надані послуги, кожного місяця, не пізніше п`яти банківських днів після отримання ним рахунку на оплату за надані постачальником послуги.

Згідно п. 6.1.1 договору, замовник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплатити за надані послуги.

В матеріалах справи містяться докази направлення та отримання відповідачем рахунків на оплату наданих позивачем послуг за червень – листопад 2020 року.

Рахунок на оплату наданих у грудні 2020 року було направлено відповідачу 28 січня 2021 року, що підтверджується копією списку поштових відправлень рекомендованих листів.

Таким чином на день звернення до суду строк оплати наданих позивачем послуг настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас судом враховано, що відповідачем було направлено на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 227 327 грн. 19 коп.

Згідно ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Представник позивача в судовому засіданні факт зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 227 327 грн. 19 коп. підтвердив.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сторонами було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 227 327 грн. 19 коп., і даний факт позивач в судовому засіданні визнав, то провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 7.2. договору замовник за затримку оплати отриманих послуг сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нарахована, від суми неоплачених послуг за кожен день затримки оплати отриманих послуг.

Враховуючи, що відповідачем не було сплачено надані позивачем послуги у строки визначені п. 4.4. договору, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 958 349 грн. 85 коп. пені за несвоєчасно сплачений борг за період червень - листопад 2020 року з урахуванням здійснених відповідачем проплат.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено вимогу про стягнення 732 350 грн. 58 коп. інфляційних втрат та 239 587 грн. 47 коп. 3% річних.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, інфляційних та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.” судом встановлено, що розмір пені, 3% річних та інфляційних нараховано вірно.

Відповідач проти стягнення інфляційних та річних не заперечував, свого контррозрахунку суду не надав, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Як вказувалося вище, відповідач просив суд зменшити розмір пені на 80%.

У своєму клопотанні відповідач вказував, що основною діяльністю комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради є забезпечення мешканців міста Черкаси послугами з водопостачання та водовідведення. Оплата зазначених послуг здійснюється за регульованим тарифом, який затверджується НКРЕКП. Через несвоєчасне затвердження тарифів нацрегулятором відповідач має мільйонні збитки. Протягом 2020 року на каналізаційних колекторах міста відбулися 4 масштабні аварії, ліквідація яких завдала збитків підприємству понад 12 млн. грн. Ці кошти не передбачені тарифом, їх довелося брати з різних статей витрат, серед яких заробітна плата працівників та оплата стічних вод ПАТ “Азот”.

На даний час тариф на послуги з водопостачання та водовідведення є збитковим та не покриває всі понесені підприємством затрати на виробництво, транспортування та очищення води. Водночас згідно законодавчих актів, послуги, що надаються підприємством повинні надаватись своєчасно та безперебійно. Несвоєчасне погашення заборгованості перед позивачем сталося не з вини відповідача, оскільки єдиним джерелом для оплати за спожиті послуги є кошти від населення, бюджетних установ та інших підприємств. На час виникнення заборгованості за надані позивачем послуги дебіторська заборгованість лише населення перед підприємством за спожиті послуги складає 46 581 211 грн. 11 коп., що фактично позбавило можливості підприємство своєчасно виконувати свої зобов`язання перед позивачем не зі своєї вини. Стягнення такої значної суми пені може призвести до суттєвого погіршення водопостачання споживачам міста, оскільки всі кошти, отримані підприємством за надані послуги, які необхідні для забезпечення водопідготовки та водовідведення будуть вилучені в рахунок погашення заборгованості.

Позивач у відповіді на відзив заперечував проти клопотання відповідача, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що не може бути прийнятим до уваги судом, оскільки відповідачем до відзиву не додано належних доказів на підтвердження наявності свого скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання ним зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Крім того, сума нарахованої пені в розмірі 958 349,85 грн. складає лише 3,7% у відсотковому співвідношенні до суми основного боргу, яка обліковувалась за відповідачем станом на момент звернення позивача з позовом, що становила 25 623 483,21 грн.

Вказане спростовує доводи відповідача про надмірність суми пені.

Також позивач вказував, що намагався вирішити вказаний спір у позасудовому порядку, звертався до відповідача з претензією, в якій пропонував погасити лише суму основного боргу та попереджав, що у випадку доведення даного спору до суду, вже тоді відповідачу буде нарахована пеня (копія претензії знаходиться в матеріалах справи). Однак вказана претензія залишилась відповідачем без реагування, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутись до суду.

Також позивач зазначав, що в силу приписів ст. 233 ГК України при вирішенні питання про можливість зменшення штрафних санкцій, повинно бути взято до уваги майновий стан обох сторін.

Позивач є одним із найбільших підприємств хімічної галузі в Україні, яке у зв`язку із вимушеною зупинкою виробництва на тривалий час опинилось також у скрутному фінансовому становищі.

Так, згідно відомостей балансу (Звіту про фінансовий стан) позивача за 2018 рік, сума непокритого збитку підприємства сягає 15 812 420 000 грн.

Також необхідно взяти до уваги кризу в українській хімічній галузі, викликану рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про відмову від введення квот на імпорт в Україну мінеральних добрив, в тому числі з Російської Федерації.

Крім того, позивач має значну заборгованість по невиконаних зобов`язаннях, в тому числі перед органами Пенсійного Фонду України, що підтверджується постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. №56922080 від 26 жовтня 2020 року про арешт коштів боржника в межах суми звернення стягнення 2 280 828 675,57 грн.

Отже, з наведених вище документів вбачається, що підприємство позивача наразі знаходиться в дуже скрутному майновому становищі, а тому зменшення розміру штрафних санкцій у даній справі не буде відповідати принципу розумності та справедливості.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами наявності передумов для зменшення заявленої до стягнення пені та виняткової ситуації, що призвела до неналежного виконання зобов`язань при отриманні послуг від позивача.

Розглянувши подану відповідачем заяву про зменшення розміру пені на 80%, суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За положенням ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки господарським судом як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 травня 2018 року у справі №917/1068/17, від 22 січня 2019 року у справі №908/868/18).

Судом враховано, що на момент ухвалення судового рішення основна заборгованість за договором про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод) №279-221/1754 від 10 грудня 2019 року повністю погашена відповідачем.

Основною діяльністю комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради є забезпечення мешканців міста Черкаси послугами з водопостачання та водовідведення. Оплата зазначених послуг здійснюється за регульованим тарифом, який затверджується НКРЕКП.

Несвоєчасність розрахунків за надані послуги з очищення стічних вод за договором зумовлено існуванням об`єктивних причин, що не дозволяли відповідачу своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов`язання.

Відповідно до коригуючого фінансового звіту за 2020 рік збитки підприємства складають 40 938 000 грн. 00 коп.

Поруч із вищевикладеним, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про понесення позивачем збитків саме в результаті порушення (несвоєчасного виконання) відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині очищення стічних вод) №279-221/1754 від 10 грудня 2019 року.

В матеріалах справи міститься копія балансу (Звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2018 року позивача згідно якого розмір збитків складає 15 812 420 грн. 00 коп.

Водночас Звітів про фінансовий стан позивача за 2019 та 2020 роки матеріали справи не містять.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013.

Разом з тим, беручи до уваги також майнові інтереси позивача та враховуючи принципи пропорційності й співмірності суд вважає, що в даному випадку за можливе зменшити розмір пені лише на 50%.

З урахуванням викладеного з відповідача підлягає стягненню 479 174 грн. 92 коп. пені, а в решті вимог слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Слід вказати, що позивачем при зверненні до суду було зайво сплачено судовий збір в розмірі 1 008 грн. 27 коп., оскільки 1,5% від заявленої ціни позову в розмірі 26 932 782 грн. 06 коп. складає 403 991 грн. 73 коп., однак позивачем було сплачено 405 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Тобто повернення судового збору за відсутності відповідного клопотання не допускається.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради, вул. Гетьмана Сагайдачного,12, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03357168 на користь приватного акціонерного товариства “АЗОТ”, вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00203826 – 479 174 грн. 92 коп. пені, 732 350 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 239 587 грн. 47 коп. 3% річних та 28 954 грн. 32 коп. судового збору.

3. Провадження у справі №925/1689/20 в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1 227 327 грн. 19 коп. основного боргу - закрити.

4. В решті вимог – в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 13 квітня 2021 року.

Суддя А.В. Васянович