Рішення № 96207568, 09.04.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/85/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КВОРУМ-НАФТА" , м.Миколаїв,

до: Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради, м. Херсон

про стягнення 143485,47грн

у с т а н о в и в:

Позиція та докази позивача

Правовими підставами позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КВОРУМ-НАФТА" (позивач) до Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради (відповідач) про стягнення 137000,00грн основного боргу, 2567,67грн річних (3%) та 3917,80грн інфляційних втрат вказано ст.ст.525, 526, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним між цими суб`єктами господарювання договором про закупівлю товарів від 06.04.2020 № тМО-453, а саме, про нездійснення відповідачем, по отриманні від позивача товару, оплати цього товару, у встановлені договором строки.

На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позов, у позовній заяві зазначено та подано разом з нею: 1) договір про закупівлю товарів від 06.04.2020 № тМО-453, з додатковими угодами від 11.11.2020 №1, від 30.12.2020 №2 та №3; 2) накладні від 26.05.2020, видаткову № 11216 та товарно-транспортну № Р11216; 3)акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 21.12.2020 по договору від 06.04.2020 № тМО-453; 4) платіжні доручення № 3119 від 04.12.2020, № 3131 від 09.12.2020, № 3149 від 14.12.2020, № 3159 від 16.12.2020, № 3168 від 18.12.2020, №3179 від 21.12.2020; 5) рахунок на оплату від 20.05.2020 № 278.

Позиція та докази відповідача

Ухвалу суду від 09.02.2021 про відкриття провадження у справі надіслано рекомендованим листом, з повідомленням, за вказаною у позовній заяві та її матеріалах адресою відповідача, яка узгоджується з зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, 18.02.2021 цього листа (трек-номер 7300310473684) повернуто підприємством поштового зв`язку до суду без вручення відповідачу, з причини "адресат відсутній за вказаною адресою", а згідно з вчиненим судом витягом з Інтернет-ресурсу "Пошук поштових відправлень "Укрпошта" від 18.03.2021 щодо цього ж поштового відправлення трек-номер 7300310473684 причиною повернення даного листа без вручення відповідачу вказано: "за відмовою адресата".

За таких обставин відповідача слідує вважати належним чином повідомленим судом про вказаний заявлений до відповідача позов та його судовий розгляд. Відповідач не проявив свого відношення до заявленого до нього позову: заяв по суті справи та клопотань процесуального характеру не подав.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 09.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк надання відзиву на позов 02.03.2021. Ані у вказаний строк, 02.03.2021, ані дотепер відповідач не подав суду та позивачу відзиву на позов.

Позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви, а тому докази, які подано разом з позовною заявою прийнято судом до розгляду. Оскільки відповідач не надав відзиву на позовну заяву розгляд справи здійснено, у відповідності до ч.9 ст.165 цього ж Кодекс, за наявними матеріалами справи.

Обставини, які встановлено судом

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВОРУМ-НАФТА" (надалі - позивач), як постачальник, та Комунальне підприємство "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради (надалі - відповідач), як замовник, уклали 06.04.2020 між собою договір № тМО-453 про закупівлю товарів, на умовах якого позивач зобов`язався поставити та фактично відпустити відповідачу протягом 2020 року 17221 літрів дизельного пального наливом для теплоходів (ДП-Л (літнє), екологічний клас ДП-Євро5) за ціною 17,75грн (з урахуванням податку на додану вартість, ПДВ) за 1 літр, та загальною вартістю 305 672,75грн (з ПДВ), окремими партіями згідно з письмовими заявками відповідача, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити цей товар протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня одержання товару.

Згідно з додатковою угодою № 2 від 30.12.2020 до вказаного договору позивач та відповідач зменшили до 10000 літрів кількість дизельного пального, що позивач зобов`язаний передати відповідачеві на умовах даного договору, та, відповідно, зменшили до 177500,00грн ціну даного договору.

Поряд з цим, на виконання цього договору, у відповідності до видаткової № 11216 та товарно-транспортної № Р11216 накладних від 26.05.2020 позивач передав відповідачу дизельне пальне у кількості 10000 літрів, ціною 17,75грн/л та загальною вартістю 177500,00грн. На оплату цього товару позивач виставив відповідачеві рахунок від 20.05.2020 № 278 на суму 177500,00грн.

Відповідачем вказаний товар позивача оплачено частково, в сумі 40500,00грн, а саме, платіжними дорученнями № 3119 від 04.12.2020 на суму 10500,00грн, № 3131 від 09.12.2020 на суму 5000,00грн, № 3149 від 14.12.2020 на суму 5000,00грн, № 3159 від 16.12.2020 на суму 5000,00грн, № 3168 від 18.12.2020 на суму 5000,00грн, №3179 від 21.12.2020 на суму 10000,00грн.

Розмір несплаченого відповідачем залишку вартості вказаного товару складає 137000,00грн. У зв`язку з проведенням відповідачем розрахунку за товар з порушенням строків оплати та не в повному обсязі позивачем нараховані за період з 11.06.2020 по 03.12.2020 та заявлені до стягнення з відповідача 2567,67грн річних (3%) та 3917,80грн інфляційних втрат.

Правові норми, що підлягають застосуванню

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько–господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона зобов`язання повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.6 ст.265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно ж до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару (або товаророзпорядчих документів на товар) зобов`язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором

Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору

Наявність укладеного між сторонами справи договору від 06.04.2020 № тМО-453 про закупівлю товарів свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За результатами проведеного судом аналізу положень вказаного договору та характеру майново-господарських зобов`язань сторін за цим договором суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою даний договір є, фактично, договором поставки.

Видаткова № 11216 та товарно-транспортна № Р11216 накладні від 26.05.2020 підписані відповідачем, з скріпленням підпису відбитком печатки відповідача, без будь-яких зауважень та заперечень відповідача щодо кількості, якості та порядку передачі товару, а також щодо отримання від позивача передбачених п.4.2. договору від 06.04.2020 № тМО-453 про закупівлю товарів супровідних документів на товар (сертифікатів тощо).

Вказаний товар частково, в сумі 40500,00грн оплачений відповідачем. За складеним між сторонами та підписаним ними актом звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 21.12.2020 по договору від 06.04.2020 № тМО-453,з урахуванням платежів відповідача за станом по 18.12.2020, розмір заборгованості відповідача з оплати товару позивача, додатково уточнений, як 147000грн, а 21.12.2021 відповідачем сплатив за товар позивача ще 10000,00грн платіжним дорученням №3179 від 21.12.2020.

Позивачем виконано встановлений для нього законом (ст.265 Господарського та ст.655 Цивільного кодексів України) та умовами укладеного між сторонами даної справи договору від 06.04.2020 № тМО-453 про закупівлю товарів (п.1.1.-п.1.2.), як для постачальника продукції, обов`язок щодо поставки відповідачу товару – дизельне паливо (ДП-Л-Євро5). Проте, відповідач не виконав встановлений для нього законом (ст.265 Господарського та ст.692 Цивільного кодексів України) та умовами цього ж договору від 06.04.2020 № тМО-453 (п.1.1. та п.4.1.), як для покупця товару позивача, обов`язок по оплаті вартості прийнятого від позивача товару у встановлений договором строк.

Несплачена відповідачем за станом на теперішній час вартість вказаного товару позивача складає 137000,00грн та утворює прострочену заборгованість відповідача перед позивачем за укладеним між ними договором від 06.04.2020 № тМО-453 про закупівлю товарів, що підтверджено первинними документами: безпосередньо цим договором, видатковою № 11216 та товарно-транспортною № Р11216 накладними від 26.05.2020, рахунком від 20.05.2020 № 278 на оплату товару, платіжними дорученнями відповідача №3119 від 04.12.2020, № 3131 від 09.12.2020, № 3149 від 14.12.2020, № 3159 від 16.12.2020, № 3168 від 18.12.2020, № 3179 від 21.12.2020, за якими на користь позивача сплачувалися грошові суми, з призначенням платежу – на оплату палива дизельного згідно з вказаним рахунком.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо договором або законом не встановлений іншій розмір процентів річних), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідач не надав суду контррозрахунків заявлених до стягнення з нього 2567,67грн річних (3%) та 3917,80грн інфляційних втрат.

Також, відповідач не надав доказів сплати, повністю або частково, на користь позивача 2567,67грн річних (3%) та 3917,80грн інфляційних втрат.

Розрахунки цих 2567,67грн річних (3%) та 3917,80грн інфляційних втрат судом, що перевірено. Перевіркою встановлено, що ці розрахунки виконані у відповідності до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та договору від 06.04.2020 № тМО-453 про закупівлю товарів, з урахуванням фактичних обставин виконання відповідачем грошових зобов`язань за вказаним договором, а розрахунок інфляційних втрат, ще й додатково, з урахуванням позиції щодо методології виконання такого розрахунку, що містить у собі постанова Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 (за п.26.-п.29. цієї постанови).

Поряд з цим, при виконанні розрахунку заявлених до стягнення з відповідача 2567,67грн річних (3%) позивачем не враховано, що кількість днів у 2020, високосному році, становить 366 днів.

Судом виконаний власний розрахунок річних (3%) за період з 11.06.2020 по 03.12.2020 (за 176 днів) на суму боргу 177500,00грн, яким встановлено, що сума таких річних складає 2560,66грн., де 2560,66грн = (177500,00грн х 3% х 176 днів/100%)/366днів

Висновки суду

З урахуванням вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем щодо оплати товару позивача у строк, що встановлений за укладеним між ними договором від 06.04.2020 № тМО-453 про закупівлю товарів, позовні вимоги про стягнення 137000,00грн основного боргу та 3917,80грн інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги про стягнення 2567,67грн річних (3%) підлягають частковому задоволенню, в розмірі 2560,66грн.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору за платіжним дорученням від 01.02.2021 № 1005 у сумі 2270,00грн, які у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів... судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог", з яких 2269,77грн судового збору підлягають стягненню з відповідача, а інші відносяться на позивача, у зв`язку з задоволенням позову на 99,99%.

99,99% = 143478,46грн(розмір задоволених вимог)/143485,47грн(розмір заявлених вимог)

2269,77грн = (2270,00грн /100%) х 99,99%.

Керуючись ст.ст.238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради (місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Залізнична, буд.8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01235573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВОРУМ-НАФТА" (місцезнаходження: 54003, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Гречишникова, буд.52 В; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 32938047) 137000,00грн основного боргу, 2560,66грн річних (3%), 3917,80грн інфляційних втрат та 2269,77грн компенсації по сплаті судового збору.

3. Відмовити у стягненні 7,01грн річних (3%).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 09.04.2021.

Суддя К.В. Соловйов