Рішення № 96207438, 01.04.2021, Господарський суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Господарський суд Харківської області 01 квітня 2021 року м. Харків справа № 922/3824/17 склад суду:суддя Бринцев О.В. секретар судового засідання:Гула Д.В. позивач:Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Харківська міська радавідповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТУНА" вимоги позивача:визнання договору укладеним представник позивача:Замніус М.В. представник відповідача:Осетров В.М. представник третьої особи: Замніус М.В.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний укласти з ним договір про внесення коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Стверджує, що цей обов`язок покладений на відповідача чинним законодавством України та рішеннями Харківської міської ради. Відповідач проти укладення договору заперечує. Вказує, що відповідні норми законодавства вже втратили чинність, а сам проект договору не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

1.2. Ключовими питання, котрі повинен вирішити суд є такі:

1) Чи підлягають застосуванню до спірних відносин норми законодавства, які вже втратили чинність?

2) Якщо так, то чи є вони підставою для укладення спірного договору в судовому порядку?

2) Якщо так, то чи відповідають умови спірного договору приписам чинного законодавства та обставинам справи?

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Відповідачем ТОВ "ФОРТУНА" здійснено реконструкцію нежитлових виробничих будівель літ. "А-1", "В-2", "Г-1", "Д-1", розташованих по вул. Котлова, 101 у м. Харкові. Згідно з Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 21.08.2015 №ХК 143152240059 зазначені будівлі прийняті в експлуатацію 21.08.2015.

2.2. Позивач у грудні 2015 року направив відповідачеві лист-пропозицію від 02.12.2015 №974/0/124-15 про укладення Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (т. I, а.с. 32-35). Відповідачем ця пропозиція залишена без задоволення.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради є визнання укладеним Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між відповідачем ТОВ "ФОРТУНА" та позивачем Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради в редакції, викладеній у позовній заяві (далі – Договір).

3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 14, 526, 610, 625 ЦК України, статті 173, 179, 187 ГК України, статті 2, 10, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо виконання вимог частини п`ятої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частині укладення Договору.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач проти задоволення позову заперечує. Стверджує, що:

1) Статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що передбачала обов`язок внесення забудовником коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, скасовано;

2) Відповідач не повинен брати пайову участь в розвитку інфраструктури міста, оскільки здійснене ним будівництво не підпадає під встановлені в законі умови. Так, зокрема обов`язок укладення Договору виключають такі обставини:

- наразі мала місце реконструкція існуючої будівлі, а не будівництво нової;

- реконструйована будівля належить до категорії будівель підприємств машинобудування та металообробної промисловості;

- будівля знаходиться на земельній ділянці, яка передана в користування промисловому підприємству, які від пайових внесків звільнені;

- реконструкція будівлі не призвела до збільшення навантаження на інженерну та соціальну інфраструктуру міста.

- величина пайової участі в сумі 1.615.010,55 грн. розрахована неправильно. Вона не може перевищувати 10% від кошторисної вартості будівництва, котра наразі становить 84.000,00 грн.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

5.1. Третя особа на стороні позивача Харківська міська рада позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити його з наведених позивачем підстав.

6. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

6.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.12.2017 у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

6.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2018 задоволено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів та призначення обстеження для проведення експертизи.

6.3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 провадження у справі поновлено.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

7. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

7.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, а також з урахуванням заперечень відповідача проти цих вимог, суд визначає перелік обставин, які є предметом доказування у справі таким чином:

- наявність правових підстав для укладення Договору в судовому порядку;

- відповідність умов Договору приписам чинного законодавства та обставинам справи.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПРАВОВИХ ПІДСТАВ ДЛЯ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ.

8.1. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19 Конституції України).

8.2. Загальними принципами господарювання в Україні, крім іншого, є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст.6 ГК України).

8.3. Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

8.4. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом (ч.1 ст. 649 ЦК України)

8.5. Частиною третьою статті 179 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

8.6. Станом на момент звернення до суду із позовом діяв Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, від 02.08.2017). Згідно з частиною другою, третьою, п`ятою статті 40 цього Закону Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

8.7. Викладене означає, що станом на час звернення позивача до суду із позовом правові підстави для обмеження свободи договору шляхом укладення спірного Договору в судовому порядку мали місце. Це стаття 179 ГК України, частина п`ята статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, від 02.08.2017).

8.8. Проте, з 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", якими статтю 40 з Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виключено.

8.9. Тобто, з 01.01.2020 правові підстави для укладення договорів пайової участі відсутні.

8.10. Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019 договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

8.11. Стосовно випадків в яких будівництво було завершено до 01.01.2020, але договори про сплату пайової участі укладені не були, Закон від 20.09.2019 №132-IX та інші нормативні акти прямих вказівок не містять.

8.12. Тому, суд вирішуючи питання про можливість застосуванню до спірних відносин норми законодавства, яка вже втратила чинність керується загальними правилами, котрі визначають порядок дії нормативно-правових актів у часі.

8.13. Залежно від порядку набрання чинності нормативно-правового акта, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено у пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

8.14. Конституцією України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58). В рішенні від 06.01.2011 № 1-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що названі положення Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

8.15. Частина третя статті 5 ЦК України визначає, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

8.16. Викладене приводить суд до наступного висновку. Оскільки в даному разі питання про укладення Договору підлягає вирішенню в цей момент часу (сьогодні, в день ухвалення рішення), то в силу принципу прямої дії норм права у часі мають застосовуватись ті норми, котрі є чинними саме на сьогодні.

8.17. За таких умов, враховуючи втрату чинності статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відсутність застережень про її ультраактивну дію у часі (тобто застережень про поширення цієї норми на права та обов`язки, які виникають місце після втрати нею чинності), беручи до уваги відсутність інших правових норм, котрі вказували б на обов`язковість укладення Договору в судовому порядку, суд приходить до висновку про те, що правові підстави для укладення Договору в судовому порядку відсутні.

8.18. Посилання позивача, третьої особи на рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.05.2013 №319, від 09.11.2011 №804, якими затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова у новій редакції (далі - Порядок, т. I, а.с. 147-150) є юридично неспроможними. Після 01.01.2020 ці норми не підлягають застосуванню оскільки вони суперечать нормі вищої юридичної сили – Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", якими виключено статтю 40 з Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

8.19. Аналогічні висновки щодо неможливості застосування статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" при вирішення спору про укладення договору про пайову участь після втрати нею чинності викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №909/1143/19, від 30.09.2020 у справі №904/4442/19, від 13.01.2021 у справі №922/267/20.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДМОВУ В ЗАДОВОЛЕННІ ПОЗОВУ

9.1. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

9.2. Відповідно цьому суд зауважує, що решті аргументів сторін судом також була надана належна правова оцінка, проте вона не наводиться в тексті даного рішення, оскільки ці аргументи з урахуванням характеру справи не мають істотного значення для правильного вирішення даного спору. Негативна відповідь на перше з питань, поставлених в п.1.2. цього рішення, автоматично означає відсутність необхідності у наведенні відповідей на решту питань.

9.3. За таких обставин, з урахуванням приписів зазначених вище правових норм та на підставі матеріалів справи суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ.

10.1. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Найменування сторін та інших учасників справи:

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 25610834)

Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА» (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 101, корп. В-2, кім. 8, код ЄДРПОУ 32778133)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.04.2021.

Суддя О.В. Бринцев