Рішення № 96206247, 13.04.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.04.2021 Справа № 905/249/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго”, м.Крамоторськ в особі відокремленого підрозділу “Виробнича одиниця обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” “Мирноградтепломережа”, м.Мирноград

до відповідача: Державного підприємства “Мирноградвугілля”, м.Мирноград

про стягнення 757072,71грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач, Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго”, м.Крамоторськ в особі відокремленого підрозділу “Виробнича одиниця обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” “Мирноградтепломережа”, м.Мирноград, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства “Мирноградвугілля”, м.Мирноград про стягнення 757072,71грн, з яких інфляційні збитки у розмірі 479731,32грн, 3% річних у розмірі 277341,39грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання зобов`язання з оплати заборгованості, що встановлена рішеннями Господарського суду Донецької області по справі №905/5662/13 від 21.10.2013, №905/532/17 від 11.04.2017, внаслідок чого просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за неналежне виконання грошових зобов`язань.

Ухвалою суду від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/249/21; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 10.03.2021 о 10:00год.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.03.2021 по 30.03.2021, з 30.03.2021 по 13.04.2021.

В судові засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином.

В судові засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином шляхом направлення ухвал на його юридичну та електронну адресу. Відзив на позовну заяву не надав.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Виходячи з того, що відповідач обізнаний з фактом відкриття провадження у даній справі, а також враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив наступне.

01.10.2012 між відповідачем, Державним підприємством “Красноармійськвугілля” (споживач, найменування змінено на ДП «Мирноградвугілля») та позивачем, Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” в особі керівника відокремленого підрозділу “Виробнича одиниця обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” “Димитровтепломережа” (теплопостачальна організація, найменування змінено на відокремлений підрозділ “Виробнича одиниця обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” “Мирноградтепломережа”), укладено договір на поставку теплової енергії №37 (договір), яким встановлено, що теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (п.1.1 договору).

Згідно п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з Додатком №1 до цього договору на такі потреби: опалення – в період опалювального сезону.

Облік споживання теплової енергії проводиться: споживачам, що мають прилади обліку – за приладами обліку; споживачам, що не мають прилади обліку – згідно з договірними навантаженнями (п.5.1 договору).

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011 та складають: теплова енергія 1 Гкал - 905,70грн без ПДВ.

У відповідності до додаткової угоди від 03.04.2014 до договору п. 6.1 викладений в наступній редакції: “розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.03.2014 №216 та складають для потреб інших споживачів 934,76грн за 1 Гкал без ПДВ”.

У відповідності до додаткової угоди від 20.10.2014 до договору п. 6.1 викладений в наступній редакції: “розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг 16.04.2014 №506 та складають для потреб інших споживачів 1085,46грн за 1 Гкал (без ПДВ) і Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 11.07.2014 №899 та складають для потреб населення: з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 537,18грн за 1 Гкал (з ПДВ); без будинкових та квартирних приладів теплової енергії 13,54грн за 1 кв.м. за місяць протягом опалювального періоду (з ПДВ)”.

У відповідності до додаткової угоди від 12.03.2015 до договору п.6.1 викладений в наступній редакції: “розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.02.2015 № 255 та складають для потреб інших споживачів (крім населення) 1748,77грн за 1Гкал без ПДВ”.

У відповідності до додаткової угоди від 23.02.2016 до договору п. 6.1 викладений в наступній редакції: “розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.01.2016 №54 та складають для потреб інших споживачів (крім населення) 1373,17грн за 1 Гкал без ПДВ”.

У відповідності до додаткової угоди від 19.12.2016 до договору п. 6.1 викладений в наступній редакції: “розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.12.2016 №2126 та складають для потреб інших споживачів (крім населення) 1467,16грн за 1 Гкал без ПДВ”.

У відповідності до додаткової угоди від 07.12.2017 до договору п. 6.1 викладений в наступній редакції: “розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.11.2017 №1391 та складають для потреб інших споживачів (крім населення) 1500,91грн за 1 Гкал без ПДВ”.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію вноситься не пізніше 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим (п.6.2 договору).

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.6.3 договору).

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати за поставлену теплову енергію за договором №37 від 01.10.2012 рішенням Господарського суду Донецької області від 21.10.2013 у справі №905/5662/13 задоволено позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» м.Донецьк в особі виробничої одиниці «Димитровтепломережа» м.Димитров до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» м. Красноармійськ про стягнення 779915,45грн – заборгованість, 1104,71грн – інфляційні, 11012,25грн – 3% річних, 17530,62грн – пеня повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Димитровтепломережа» суму заборгованості в розмірі 779915,45грн, 1104,71грн інфляційні витрати, 11012,25грн 3% річних, 17530,62грн пені і 16614,10грн судового збору.

Вказане рішення Господарського суду Донецької області набрало законної сили 04.11.2013.

На виконання рішення Господарського суду Донецької області від 21.10.2013 у справі №905/5662/13 видано наказ від 04.11.2013 про примусове виконання рішення.

23.01.2014 начальником відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції Івановою Т.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №41654095 з примусового виконання наказу №905/5662/13 виданого 04.11.2013 Господарським судом Донецької області про стягнення з ДП “Красноармійськвугілля” на користь ОУП «ДТКЕ» 826177,13грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.04.2017 у справі №905/532/17 позов Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго”, м. Краматорськ, в особі відокремленого підрозділу “Виробнича одиниця обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” “Димитровтепломережа”, м. Мирноград, до Державного підприємства “Красноармійськвугілля”, м. Мирноград про стягнення заборгованості у розмірі 3018990,52грн, 3% у розмірі 117902,63грн, інфляційних збитків у розмірі 811530,80грн задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства “Красноармійськвугілля”, м.Мирноград на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго”, м.Краматорськ, в особі відокремленого підрозділу “Виробнича одиниця обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” “Димитровтепломережа”, м.Мирноград заборгованість у розмірі 3018990,52грн, 3% у розмірі 117902,63грн, інфляційних збитків у розмірі 797252,95грн, судовий збір в розмірі 59012,19грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення Господарського суду набрало законної сили в порядку 25.04.2017.

На виконання рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2017 у справі №905/532/17 видано наказ від 25.04.2017 про примусове виконання рішення.

12.03.2018 начальником відділу Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Івановою Т.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55958634 з примусового виконання наказу №905/532/17 виданого 25.04.2017 Господарським судом Донецької області про стягнення з Державного підприємства “Торецьквугілля” на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокоммуненерго” в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокоммуненерго” “Дзержинськтепломережа” суми основного боргу у розмірі 179870,56грн, пені в сумі 2387,84грн, 3% річних у сумі 511,68грн за період з 11.11.2016 по 24.02.2017, інфляційних втрат у сумі 3248,53грн за період з листопада 2016 по лютий 2017 та судового збору в сумі 2826,10грн.

Як зазначено позивачем, рішення Господарського суду Донецької області від 21.10.2013 у справі №905/5662/13 та від 11.04.2017 у справі №905/532/17 станом на 01.10.2020 відповідачем в повному обсязі не виконані. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Позивач наполягає, а відповідач не спростовує, що за рішенням Господарського суду Донецької області від 21.10.2013 у справі №905/5662/13 сума заборгованості за теплову енергію складає 623915,45грн, за рішенням Господарського суду Донецької області від 11.04.2017 у справі №905/532/17 сума заборгованості за теплову енергію складає 2946793,80грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині погашення заборгованості, що встановлена рішеннями Господарського суду Донецької області від 21.10.2013 у справі №905/5662/13 та від 11.04.2017 у справі №905/532/17, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за період 01.03.2018 – 30.09.2020 у сумі 277341,39грн та інфляційні втрати за період березень 2018р. – вересень 2020р. у сумі 479731,32грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів ч.1 ст.626, ст.11 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

За змістом ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було зазначено, факт порушення з боку відповідача умов договору на поставку теплової енергії №37 від 01.10.2012 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію у встановлений договором №37 від 01.10.2012 строк, встановлений рішеннями Господарського суду Донецької області від 21.10.2013 у справі №905/5662/13 та від 11.04.2017 у справі №905/532/17, має преюдиціальне значення. Само по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

З огляду на наявний факт порушення з боку відповідача умов договору на поставку теплової енергії №37 від 01.10.2012 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію у встановлений п.6.2 договору строк - не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", судом встановлено, що розрахунок є арифметично не вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 277121,68грн за період з 01.03.2018 по 30.09.2020.

Щодо вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат за період березень 2018р. – вересень 2020р. у сумі 479731,32грн суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Після здійснення судом перерахунку інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", в межах визначеного періоду прострочення судом встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго”, м.Крамоторськ в особі відокремленого підрозділу “Виробнича одиниця обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” “Мирноградтепломережа”, м.Мирноград до Державного підприємства “Мирноградвугілля”, м.Мирноград, про стягнення 757072,71грн – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Мирноградвугілля” (85323, Донецька область, м.Мирноград, вул.Соборна, б.1, код ЄДРПОУ 32087941) на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (84307, Донецька область, м.Краматорськ, пров.Земляний, 2, код ЄДРПОУ 03337119) в особі відокремленого підрозділу "Виробнича одиниця обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” “Мирноградтепломережа” (85327, Донецька область, м.Мирноград, мікрорайон «Молодіжний», буд.16-А, код ЄДРПОУ 38311229) 3% річних у сумі 277121,68грн та інфляційні втрати у сумі 479731,32грн, судовий збір у сумі 11352,80грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано судом без його проголошення.

Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2021.

Суддя Г.Є. Курило