Рішення № 96204672, 12.04.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1977/20

Провадження № 2/347/84/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді - Гордія В.І.,

з секретарем - Корбутяк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Сторони в шлюбі мають одну неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що спільне життя між сторонами не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов?язки з ведення спільного господарства та виховання дитини. В зв?язку із чим між ними часто виникали суперечки та сварки. Протягом останнього часу стосунків не підтримують і спільно не проживають. Вважає, що шлюб носить формальний характер і примирення між ними неможливе. Крім того, коштів на утримання дитини відповідач добровільно не надає, а тому просить стягувати з нього аліменти в розмірі 2 500 грн. щомісячно до досягнення донькою повноліття.

В судове засідання позивачка не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився та подав до суду заяву в якій не заперечив, щодо позовних вимг про розірвання шлюбу, а в частині стягнення аліментів просить позов задовольнити частково в розмірі 1250 грн.

Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. Згідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя, що передбачено ч.1 ст.110 СК України.

Згідно до ст.112 Сімейного кодексу України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 02.05.2019 року у Косівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Говоного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області, про що було зроблено актовий запис № 26,що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 02.05.2019 року (а.с.4). Однак, на даний час, зазначені в позовній заяві обставини свідчать про те, що надії на збереження сім`ї немає, а шлюб між сторонами носить формальний характер. Крім того, позивачка миритися не бажає, а відповідач не заперечив, щодо розірвання шлюбу.

А тому, з урахуванням вищенаведених обставин та в інтересах сторін, шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки шляхів для збереження сім`ї суд не вбачає.

Згідно до ч.2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. У позовній заяві позивачкою заявлено клопотання про повернення їй дошлюбного прізвища " ОСОБА_1 ".

Також, зважаючи на заявлені вимоги, суд вважає, що неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - слід залишити на вихованні матері ОСОБА_1 .

Крім того, як передбачено ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно копії свідоцтва про народження (а.с. 7), батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 - записаний ОСОБА_2 , що стверджує факт обов`язку відповідача як батька дітей, надавати кошти для їх утримання.

Згідно положень ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів передбачено ст. 182 СК України. Зокрема, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення -ч.1 ст.182 СК України.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - ч.2 ст.182 СК України.

А згідно ч.1 ст. 183 ЦПК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до абзацу 3 п.17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Отже виходячи з цього суд приходить до висновку, що сума в розмірі по 1500 грн. щомісячно на кожну дитину, яку задовольняє суд у відповідності до цього Закону є достатньою, оскільки батьки в однаковій мірі повинні забезпечувати дітей.

Крім того, враховуючи приписи ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивачки оплачений нею судовий збір в розміні 908 грн., а також на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 104, 110-112, 113, 182-184, 191 СК України, та керуючись ст.ст. 263-265, 268, ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02.05.2019 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Говоного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області, про що було зроблено актовий запис № 26- розірвати.

Неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити на виховання матері ОСОБА_1 .

При оформленні розірвання шлюбу повернути позивачці прізвище - « ОСОБА_1 ».

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 ,- на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , - аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі - 1500 грн. щомісчно, до досягнення нею повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 03.11.2020 року, тобто з моменту звернення до суду.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , - 908 грн. судового збору на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 ,- на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , - 840 (вісімсот сорок) грн., 80 коп. оплаченого нею судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.І. Гордій