Ухвала суду № 9620448, 06.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" травня 2010 р. м. КиївК-31641/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКонюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Нечитайла О.М.

при секретарі Гончарук І.Ю.

за участю представників сторін:

позивачаНижник О.М.

відповідачаАвдєєвої О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009

у справі № А23/103-08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Геолант»

доЛівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

проскасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геолант»(далі по тексту позивач, ТОВ «Геолант») звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі по текстувідповідач, Лівобережна МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2008 №0025402301/0/310.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009, позов задоволено.

В касаційній скарзі Лівобережна МДПІ просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено виїзну документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2007, за результатами якої було складено акт перевірки від 28.12.2007 №6721/23/32990023.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.6.1, 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми податку на прибуток на - 3287515, 00 грн.; завищення позивачем суми витрат звітного періоду, що задекларовані позивачем по рядку 1.2 Додатку до Декларації про прибуток підприємства на загальну суму 13661263,00 грн. Вказане завищення виникло за рахунок:

-включення до витрат вартості прямої інвестиції - суми внесків (коштів) до статутного фонду інших юридичних осіб в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою, на загальну суму 518700,00 грн.;

-включення до витрат вартості цінних паперів, емітентами яких є підприємства, державну реєстрацію статутних документів яких визнано судом недійсною з моменту її реєстрації, на загальну суму 13133632,00 грн.;

-віднесення до складу витрат суми у розмірі 8931,00 грн. за І квартал 2007 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.01.2008 № 0025402301/0/310, яким визначено суму податкового зобов'язання позивачу по податку на прибуток в розмірі 6575030 грн., із якої 3287515 грн. - основний платіж, 3287515 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, позивач є учасником ТОВ «Володас», створеного згідно протоколу загальних зборів від 22.11.2006 № 1, з частиною у статутному фонді 95%, сумою внеску 358000,00 грн.

Грошові кошти до статутного фонду ТОВ «Володас»перераховані позивачем платіжним дорученням від 06.12.2006 № 427 в сумі 19000,00 грн. з призначенням платежу: внесок до статутного фонду ТОВ «Володас».

Вказана операція відображена в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами та корпоративними правами в IV кварталі 2006 року.

Згідно протоколу загальних зборів від 29.01.2007 № 29/01-1 позивач є учасником ТОВ «Мірігон»зі статутним фондом 40000,00 грн. за рахунок вкладу позивача у вигляді грошових коштів.

Грошові кошти до статутного фонду ТОВ «Мірігон»перераховані позивачем платіжним дорученням від 06.02.2007 № 455 в сумі 40000,00 грн. з призначенням платежу: внесок до статутного фонду ТОВ «Мірігон».

Па підставі договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді ТОВ «Щит-Д», укладеного між позивачем та учасником ТОВ «Щит-Д»- гр.ОСОБА_6 від 07.05.2007, позивачем придбана частка у розмірі 100% статутного фонду ТОВ «Щит-Д», яка складається з грошових коштів в розмірі 23700,00 грн.

За умовами цього договору позивач за відступлення частки зобов'язувався сплатити продавцю 23700,00 грн. Вказана сума перерахована позивачем 07.05.2007 та включена до витрат звітного періоду (II квартал 2007 року).

В межах договору від 06.12.2004 № 4, укладеного позивачем з АТЗТ «Радіком»про придбання акцій АТЗТ «Радіком», позивачем платіжним дорученням від 10.12.2004 № 91 перераховані грошові кошти в сумі 436000,00 грн. за прості іменні акції в кількості 87200 шт., емітентом яких є АТЗТ «Радіком».

24.01.2007 АТЗТ «Радіком»перерахувало позивачу 87200 шт. акцій на загальну суму 436000,00 грн.

До складу витрат в окремому обліку з цінних паперів позивачем сума 436000,00 грн. на придбання вказаних акцій віднесена в І кварталі 2007 року по факту перереєстрації права власності.

У відповідності з статтею 5 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в діях позивача по віднесенню до складу витрат в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами та корпоративними правами перелічених вище сум порушення норм діючого законодавства, що регулюються спірні відносини, відсутні.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку ведуть окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку протягом звітного періоду, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Отже, норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку, тому що відповідно до статті 32 Закону України «Про господарські товариства»акціонерне товариство має право викупити в акціонера повністю оплачені ним акції для їх подальшого перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників чи анулювання. Акції можуть бути викуплені тільки за рахунок коштів, що перевищують статутний фонд, і реалізовані у строк не більше одного року.

Щодо включення позивачем до складу витрат з операцій з цінними паперами вартості цінних паперів ВАТ «Промелектроавтоматика», ВАТ «Спецхіммаш»в порушення підпункту 4.1.3 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що висновок відповідача є помилковим.

Згідно договору від 18.07.2006 № К-71 позивачем придбано у нерезидента акції ВАТ «Промелектроавтоматика»в кількості 1300645 шт. на загальну суму 13083631,61 грн.

Відповідач посилається на те, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17.04.2007 у справі № 2-2355/15.2007 визнано недійсним статут та установчий договір ВАТ «Промелектроавтоматика»з моменту їх реєстрації.

На підставі вказаного рішення суду, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було зупинено обіг акцій ВАТ «Промелектроавтоматика».

Згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2006 № К-1018 позивачем, від імені якого діє ТОВ «ФК Гамбіт»придбані акції ВАТ «Спецхіммаш»в кількості 2476 шт. на загальну суму 50000,00 грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2007 у справі №А39/206-07 визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ВАТ «Спецхіммаш», визнано недійсними установчі документи ВАТ «Спецхіммаш»з моменту реєстрації та Свідоцтво про державну реєстрацію з моменту його видачі; визнано недійсною реєстрацію випуску акцій ВАТ «Спецхіммаш»з моменту внесення інформації про неї до загального реєстру випуску цінних паперів; визнано недійсним Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Спецхіммаш» з моменту його видачі.

На підставі вказаного рішення суду, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було зупинено обіг акцій ВАТ «Спецхіммаш».

За висновком відповідача позивачем включено до витрат вартість цінних паперів, емітентами яких є підприємства, які визнані неправоздатними.

Цивільна правоздатність юридичної особи - це здатність юридичної особи мати цивільні права та обов'язки в обсягу як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що на момент укладення та виконання договорів від 05.12.2006 № К-1018 та від 18.08.2006 К-71 ні сторони за цими договорами, ні емітенти акцій, які були предметом купівлі-продажу за цими договорами, в установленому порядку цивільної правоздатності не позбавлені, обмеження щодо обігу випущених емітентами спірних акцій були відсутні.

Отже, висновок відповідача про відсутність у позивача права на відображення в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами (акціями) ВАТ «Промелектроавтоматика», ВАТ «Спецхіммаш»у відповідному звітному періоді (періоді, в якому відбулось придбання цих акцій) за наявності розпоряджень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення обігу акцій ВАТ «Промелектроавтоматика», ВАТ «Спецхіммаш», винесених вже після здійснення вказаних вище господарських операцій, є помилковим.

Наявність розпоряджень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення обігу акцій в даному випадку не позбавляє здійснені позивачем господарські операції з цими акціями законодавчо встановлених правових наслідків.

Крім того, на момент вирішення спору обіг акцій ВАТ «Спецхіммаш»розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.12.2007 № 3-ВО відновлено.

Стосовно завищення позивачем витрат на придбання цінних паперів в 1 кварталі 2007 року з операції по договору відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «Компанія «Реєстр плюс»від 09.01.2007 № 09/01-1 на суму 8931,00 грн., відображених в Додатку КЗ до рядка 01.4 Декларації про прибуток підприємства.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивач проти вказаного факту не заперечував (витрати, відображені в рядку 1.2 Додатку КЗ, виявилися завищеними, а доходи в рядку 1.1 занижені на 8931,00 грн.). В III кварталі 2007 року позивачем самостійно виявлена вказана помилка, показники рядків 1.1 та 1.2 Додатку КЗ податкової декларації за 9 місяців 2007 року відкориговані.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначена помилка не вплинула на розмір оподатковуваного прибутку І кварталу 2007 року, у зв'язку з чим висновок відповідача про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2007 року є помилковим. Підстави для застосування до позивача штрафних санкцій згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відсутні.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)К.В. Конюшко (підпис)Л.В. Ланченко (підпис)О.М. Нечитайло (підпис)Н.Г. Пилипчук З оригіналом згідно Відповідальний секретарІ.Ю. Гончарук