Ухвала суду № 9620422, 29.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" квітня 2010 р. м. КиївК-18628/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКонюшка К.В.

Брайка А.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

при секретаріГончарук І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007

у справі №АС-42/70-07

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Акцептор»

доДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акцептор»(далі по тексту позивач, ТОВ «Акцептор») звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі по тексту відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.10.2006 №0000582200/0, від 17.11.2006 №0000582200/1, від 23.01.2007 №0000582200/2.

Постановою Господарського суду Харківської області від 17.04.2007 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007 скасовано постанову Господарського суду Харківської області від 17.04.2007 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Харкова просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007 і залишити в силі постанову Господарського суду Харківської області від 17.04.2007, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 11.10.2006 за №2879/22-0/31152642.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 7.2.1 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.10.2006 №0000582200/0, яким застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 16875,0 грн. по податку на прибуток.

В результаті адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.10.2006 №0000582200/0 відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 17.11.2006 №0000582200/1 та від 23.012007 №0000582200/2, в яких розмір застосованих штрафних санкцій був таким же, що і в оскарженому.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено недоплату податку на прибуток за 2-3 квартали 2005 року в розмірі 33750,0 грн., яка виникла внаслідок того, що на балансі товариства обліковувались цінні папери на загальну суму 473333,51 грн., в тому числі акції АТЗТ «Хром Стиль Україна»у кількості 5840 шт. номінальною вартістю 146000,0 грн. та балансовою вартістю 135020,8 грн., що в бухгалтерському обліку відображено по дебету рахунку №352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

Дані акції були придбані позивачем у гр. ОСОБА_4 за договором від 25.10.2004 №168-Т і продавцю були сплачені кошти в сумі 135020,8 грн. ТОВ «Акцептор»включило до складу витрат від операцій з цінними паперами суму 135020,8 грн. та відобразило в додатку К-3 до декларації про податок на прибуток за 2004 рік. Станом на 01.01.2005 заборгованість перед гр. ОСОБА_4 відсутня.

Згідно показників додатку К-3 до рядка 01.4 декларації про податок на прибуток за 1 квартал 2005 року від'ємний фінансовий результат попереднього звітного року від операцій з акціями та іншими корпоративними правами становить 165,5 тис. грн.

Після отримання позивачем інформації від Управлінням Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (лист від 16.06.2005 № 4223/10) про проведення державної реєстрації припинення АТЗТ «Хром Стиль Україна»позивачем від цієї ж дати 16.06.2005 було здійснено списання вищезазначених цінних паперів з балансу підприємства, що в бухгалтерському обліку відображено по кредиту рахунка №352 «Інші поточні фінансові інвестиції»та дебету рахунка №85 «Інші витрати», у податковому обліку дана операція не знайшла відображення.

З посиланням на дані, отримані відповідачем від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (лист від 04.10.2006 № 3972/7/23-409), був зроблений висновок стосовно того, що після придбання акцій у жовтні 2004 року, які дорівнюють 99% статутного фонду, ТОВ «Акцептор»стало власником частки (99%) статутного фонду АТЗТ «Хром Стиль Україна».

Також, посилаючись на приписи пункту 1.1 Розділу II «Порядку скасування випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій», затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 №222 (далі Порядок ), який встановлює, що протягом 7 робочих днів після прийняття рішення про ліквідацію комісія з припинення акціонерного товариства (ліквідаційна комісія, ліквідатор, тощо) повинна подати до реєстраційного органу документи для зупинення обігу акцій, відповідач наполягав на тому, що ТОВ «Акцептор», як власник 99% акцій АТЗТ «Хром Стиль Україна», необхідно було подати документи до реєструючого органу про зупинення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію акцій у зв'язку з ліквідацією акціонерного товариства після прийняття рішення про ліквідацію підприємства.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що дана норма не зобов'язує власника акцій проводити процедуру зупинення обігу акцій, а тому у відповідача не було законних підстав вимагати від позивача, який не був ліквідатором, виконувати певні дії по зупиненню обігу акцій. Крім того, здійснення таких дій Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не пов'язує з правом на включення витрат до валових витрат та/або обов'язком збільшувати валові доходи від такої діяльності.

Також відповідач, з посиланням на положення пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наполягав на тому, що у зв'язку з тим, що припинено державну реєстрацію АТЗТ «Хром Стиль Україна»- емітент цінних паперів, за рішенням власників, акції цього підприємства, придбані ТОВ «Акцептор», не можуть бути використані у господарській діяльності з метою подальшого продажу та отримання прибутків, а самі акції такого емітента не відповідають визначенню цінних паперів та не можуть бути враховані у складі витрат (фінансових результатів від операцій з акціями), в тому числі не можуть бути враховані у складі від'ємного фінансового результату від операцій з акціями за 1 півріччя 2005 року.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в обґрунтування судового рішення покладені висновки суду першої інстанції стосовно того, що по операції по придбанню акцій АТЗТ «Хром Стиль Україна» позивачем отримано збитки, тоді як будучі професійним підприємством на ринку цінних паперів, зобов'язаний вивчати кон'юнктуру ринку цінних паперів.

Судом першої інстанції зроблений висновок стосовно того, що позивач по операції з придбання акції АТЗТ «Хром Стиль Україна», яке ліквідувалось та не мало ніяких активів в забезпечення вартості своїх акцій, не мав на меті використання таких акцій у своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Даний висновок зроблені при довільному тлумаченні фактичних обставин і за межам поданого позову та заперечень на нього. Також договір (правочин, господарські зобов'язання)' не визнаний недійсним у встановленому чинним законодавством порядку, тому у суду першої інстанції не було підстав для вищевказаних висновків.

Також судом першої інстанції не були взяті до уваги положення підпунктів 7.6.1, 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які встановлюють, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Надані позивачем документи первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджують правильність відображення операцій по придбанню акцій і зняття їх з балансу підприємства.

Як записано в оскаржених податкових повідомленнях-рішеннях, штрафні санкції відповідачем були застосовані в порядку підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який встановлює, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що застосовуючи штрафні санкції всупереч приписам наведеної норми, відповідач діяв за межами наданих йому повноважень.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином зясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)К.В. Конюшко (підпис)А.І. Брайко (підпис)Л.В. Ланченко (підпис)О.М. Нечитайло З оригіналом згідно Відповідальний секретарІ.Ю. Гончарук