Ухвала суду № 96204145, 12.04.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1367/21

Провадження № 1-в/210/170/21

"12" квітня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Реви К.В.,

представника адміністрації колонії: Мотигулі О.Ю.,

засудженого: ОСОБА_1 ,

прокурора: Петрова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції (дистанційного провадження), подання адміністрації Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)», та спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває строк покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2018 року, яким засуджений за ст.ст.289 ч.2, 71 КК України, до покарання у вигляді 05 років 01 місяця позбавлення волі, -

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2021 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло подання про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого ОСОБА_1 .

Подання обґрунтовано тим, що засуджений ОСОБА_1 за період відбуття покарання зарекомендував себе з позитивної сторони, до праці ставиться добросовісно, відбув необхідну частину строку покарання, призначеного вироком суду.

Будучи присутніми у судовому засіданні представник адміністрації колонії та засуджений ОСОБА_1 , кожен окремо подання підтримали з мотивів, викладених у ньому, просили суд його задовольнити.

Прокурор проти подання заперечував вважаючи його передчасним, а засудженого ОСОБА_1 таким, що на даний час не довів свого виправлення.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.

Таким чином, однією з умов застосування до засудженого положень ст.81 КК України і застосування до нього умовно-дострокового звільнення є те, що він своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Про вказане може свідчити його як сумлінна поведінка, так і ставлення до праці.

Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов`язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.

Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов`язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.

Суд зазначає, що сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.

Згідно до ст.6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов`язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Розглядаючи подання адміністрації колонії щодо застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.

На час звернення адміністрації Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)», та спостережної комісії до суду, засуджений ОСОБА_1 відбув 2\3 строку призначеного вироком суду покарання.

З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_1 востаннє засуджений вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2018 року, яким засуджений за ст.ст.289 ч.2, 71 КК України, до покарання у вигляді 05 років 01 місяця позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахується з 26 серпня 2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року, вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2018 року, залишено без змін.

Вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2018 року набрав законної сили 26 квітня 2018 року.

Початок строку, - 26 серпня 2017 року, кінець строку, - 26 вересня 2022 року.

На підставі закону, умовно-дострокове звільнення можливе за обов`язкової і одночасної наявності в їх сукупності підстав і умов, при цьому, основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

Суд, дослідивши матеріали подання адміністрації колонії, особової справи засудженого ОСОБА_1 , приходить до висновку, що подання на даний час є передчасним, оскільки засуджений своїм ставленням до праці та поведінкою на даний час не довів свого виправлення, а тому до нього не може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Так, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання за вчинення умисного тяжкого злочину, відбуває покарання за двома вироками, за весь період відбування покарання не має жодного стягнення, має два заохочення, одне у квітні 2020 року, та одне у січні 2021 року, при цьому в місцях позбавлення волі перебуває з 30 серпня 2017 року, тобто на протязі всього часу відбування покарання, протягом 2017-2019 років, не проявляв належних дій, спрямованих на доведення свого виправлення. Даний факт свідчить, що засуджений не довів своє виправлення, оскільки висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання.

Згідно наявних у поданні та особовій справі матеріалів що характеризують особу засудженого ОСОБА_1 вбачається, що останній перебуває в місцях позбавлення волі з 30 серпня 2017 року, на теперішній час характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Працевлаштований різноробочим на контрагентському об`єкті «ГТК», отримує дохід. До виконання своїх обов`язків ставиться сумлінно та відповідально. Своїм ставленням до праці надає позитивний приклад іншим засудженим. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи, виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок, до виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою, не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці, бере участь у програмі диференційованого виховного впливу, а також приймає активну участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі. До участі у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні при установі не залучався у зв`язку із наявністю відповідних освітніх рівнів. Підтримує зв`язки з рідними шляхом телефонних переговорів, побачень, отримує посилки, передачі і бандеролі. Не перебуває на профілактичному обліку установи, згідно вироку суду за котрим відбуває покарання вину визнав частково, позову не має, наявні витрати на залучення експерта.

06 червня 2019 року засудженого було розглянуто на адміністративній комісії установи відповідно до ст.101 КВК України позитивно, та переведено до дільниці соціальної реабілітації.

23 березня 2020 року засудженого було розглянуто на адміністративній комісії згідно ст.82 КК України позитивно, але згідно поданої заяви відмовився від заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

Згідно щоденника індивідуальної роботи із засудженим ОСОБА_1 , останній має оцінку ступеню виправлення станом на 05 січня 2021 року: «засуджений довів своє виправлення».

Таким чином, незважаючи на позитивну характеристику засудженого, об`єктивно згідно з даними адміністрації установи виконання покарань, засуджений не довів свого виправлення, наявність заохочень, котрі мають не систематичний характер, свідчить про непослідовний процес виправлення і у сукупності із дослідженими даними не може бути безсумнівним підтвердженням його виправлення та готовності до самокерованої правослухняної поведінки.

В сукупності із зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого ОСОБА_1 , враховуючи тяжкість злочинів, за вчинення котрих засуджений відбуває покарання, обставини їх вчинення, термін покарання, призначеного вироком суду, невідбуту частину покарання, те, що засуджений відбуває покарання за двома вироками, об`єктивних фактів та даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, що є підставою для застосування ст.81 КК України не встановлено.

Отже, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки ОСОБА_1 такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, що адміністрацією колонії не надано конкретних переконливих даних про те, що процес виправлення засудженого досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.

Згідно ст.50 ч.2 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого, який своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.81 КК України та ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання адміністрації Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)», та спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без задоволення.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення прокурор та засуджений можуть подати апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя: Н. Ю. Вікторович