Ухвала суду № 96203664, 13.04.2021, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 695/1277/20

1-кп/709/62/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання – Кіян С.О.,

прокурора – Циганника А.В.,

представника потерпілої сторони – Булих Л.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Ткачука-Коваленка О.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12019250150000731, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 липня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, –

в с т а н о в и в:

У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження № 12019250150000731, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 липня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України.

Захисником подано клопотання про скасування арешту майна, в обґрунтування якого зазначалося, що за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора ухвалою Черкаського апеляційного суду від 6 липня 2020 року накладено арешт на автомобілі марки «ГАЗ 31105» (д.н.з. НОМЕР_1 ), 2006 року випуску, та «Land Rover Range Rover» (д.н.з. НОМЕР_2 ), 2010 року випуску, що на праві власності належать обвинуваченому ОСОБА_1 , та заборонено їх відчуження. Сторона захисту у розгляді апеляційної скарги прокурора участі не брала та про існування зазначеної ухвали дізналася лише в лютому 2021 року. Вказана ухвала постановлена поза межами досудового розслідування, оскільки на той момент кримінальне провадження вже перебувало на розгляді у Чорнобаївському районному суді Черкаської області, а тому порушена процедура накладення арешту. Крім того, накладений арешт є неспівмірним із заявленим прокурором позовом та в ньому взагалі відсутня потреба. У зв`язку з цим захисник просив скасувати арешт частково, а саме на автомобіль марки «Land Rover Range Rover» (д.н.з. НОМЕР_2 ), 2010 року випуску.

У судовому засіданні захисник підтримав подане клопотання та просив задовольнити з підстав, викладених у ньому. Вважав, що вказаний автомобіль має значно більшу вартість, ніж ціна заявленого позову. При цьому цей транспортний засіб перебуває в заставі, а заставодержатель має фінансові вимоги до його підзахисного.

Обвинувачений клопотання підтримав та пояснив, що накладений арешт порушує його право власності. При цьому на теперішній час він має певні сімейні складнощі, а тому є потреба у грошових коштах. Крім того, кошти необхідні для ведення бізнесу.

Прокурор проти скасування арешту заперечив виходячи з того, що потреба в ньому продовжує існувати. Накладення вказаного арешту було єдиним можливим способом забезпечення заявленого цивільного позову. При цьому на момент розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді колегія суддів апеляційної інстанції була обізнана в тому, що досудове розслідування у кримінальному провадженні вже завершене.

Представник потерпілого підтримала позицію прокурора.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши клопотання про скасування арешту, суд встановив таке.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 березня 2020 року у справі № 695/3715/19 (слідчий суддя Середа Л.В.) відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на транспортні засоби.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 6 липня 2020 року у справі

№ 695/3715/19 частково задоволено апеляційну скаргу прокурора, вказану ухвалу слідчого судді скасовано та постановлено нову ухвалу, якою клопотання про арешт майна задоволено частково, зокрема накладено арешт на майно підозрюваного, а саме транспортні засоби марки «ГАЗ 31105», (д.н.з. НОМЕР_1 ), 2006 року випуску, та «Land Rover Range Rover» (д.н.з. НОМЕР_2 ), 2010 року випуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.

Водночас в абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України зазначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З мотивувальної частини ухвали апеляційної інстанції вбачається, що колегія суддів дійшла висновку про співмірність такого заходу забезпечення у даному кримінальному провадженні як накладення арешту на транспортні засоби розміру завданої шкоди за умови доведення винуватості, а заборона відчуження запобігатиме ризикам і не стане тягарем у реалізації прав власника.

При розгляді даного клопотання суд виходить з того, що під час перегляду ухвали слідчого судді в апеляційному порядку апеляційний суд не виконував повноваження слідчого судді, а здійснював безпосередні функції апеляційної інстанції щодо надання оцінки законності і обґрунтованості вказаного судового рішення, а тому твердження сторони захисту про незаконність накладення арешту є хибними.

Крім того, суд першої інстанції в силу вимог кримінального процесуального закону не вправі надавати оцінку судовим рішенням апеляційної інстанції, а тому вирішення питання співмірності та обґрунтованості накладеного арешту знаходиться поза межами компетенції суду першої інстанції.

Враховуючи подання прокурором цивільного позову у кримінальному провадженні, суд вважає, що на теперішній час потреба у застосуванні арешту не відпала. Повідомлені суду обставини щодо перебування автомобіля у заставі та неможливість звернення на нього стягнення заставодержателем, а також наявність у обвинуваченого потреби у додаткових грошових коштах не можуть слугувати достатньою підставою для скасування арешту.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 174, 369-372 КПК України, суд –

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання захисника Ткачука-Коваленка О.В. про скасування арешту майна – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Чубай