Постанова № 9619554, 06.05.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1191/10/2370 06.05.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гайдаш В.А.,

при секретарі Пальонній Т.В.,

за участю: представника позивача Левенець А.М. (за довіреністю); відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Черкаси звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 5118 грн. 40 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати податку на додану вартість.

Позивач стверджував, що станом на 01.03.2010 р. відповідач має заборгованість в сумі 5118 грн. 40 коп.

В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги та просила стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 податковий борг в розмірі 5118 грн. 40 коп.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не зявився, свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності 12.06.2002 р., про що державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради Черкаської області зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 20026416881.

Згідно даним довідки ДПІ у м. Черкаси від 19.06.2002 р. № 1267./17-226, відповідач взята на облік як платник податків 19.06.2002 р. за № 16190.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 84665981 отримано відповідачем 25 серпня 2005 р. (індивідуальний податковий № НОМЕР_1).

Пункт 1.5 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає звітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Підпункт 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Законом, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом «Закон № 2181-III»).

Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України, покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість виник згідно: декларацій по податку на додану вартість від 20.10.2008 р. № 232660 на суму 846 грн. 00 коп. та від 20.11.2008 р. № 266781 на суму 1 грн. 00 коп.; акту перевірки своєчасності сплати податкового зобовязання по податку на додану вартість від 12.11.2008 р. № 7223/17-111; податкових повідомлень-рішень від 12.11.2008 р. № 0045291701/0 на суму 118 грн. 34 коп. та від 12.11.2008 р. № 0045301701/0 на суму 39 грн. 96 коп.; декларацій по податку на додану вартість від 22.12.2008 р. № 287724 на суму 540 грн. 00 коп. та від 20.01.2009 р. № 324415 на суму 300 грн. 00 коп.; акту перевірки своєчасності сплати податкового зобовязання по податку на додану вартість від 06.02.2009 р. № 1031/17-111 та податкового повідомлення рішення від 10.02.2009 р. № 0021071701/0 на суму 29 грн. 78 коп.; податкових декларацій по податку на додану вартість від 20.02.2009 р. № 20517 на суму 350 грн. 00 коп., від 20.03.2009 р. № 33941 на суму 267 грн. 00 коп., від 21.04.2009 р. № 67775 на суму 350 грн. 00 коп., від 20.05.2009 р. № 99941 на суму 320 грн. 00 коп., від 22.06.2009 р. № 113109 на суму 340 грн. 00 коп., від 20.07.2009 р. № 145486 на суму 600 грн. 00 коп., від 20.08.2009 р. № 171561 на суму 590 грн. 00 коп., від 21.09.2009 р. № 182823 на суму 1.00 грн., від 30.10.2009 р. № 214822 на суму 383 грн. 00 коп., від 20.11.2009 р. № 242973 на суму 1грн. 00 коп. від 21.12.2009 р. № 254189 на суму 450 грн. 00 коп. та від 20.01.2010 р. № 284907 на суму 150 грн. 00 коп.

Згідно ст. 16 Закону № 2181-III на основну суму недоїмки за кожен день прострочення її сплати нараховано пеню в сумі 2 грн. 87 коп.

Станом на 30.10.2008 р. за платником рахувалась переплата в сумі 213 грн. 25 коп. За 2008 р. платником сплачено 348 грн. 30 коп.

Підпунктом «а»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III передбачений обовязок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.11.2008 р. № 0045291701/0, від 12.11.2008 р. № 0045301701/0 та від 10.02.2009 р. № 0021071701/0, якими визначено зобовязання відповідача щодо сплати штрафів в загальній сумі 118 грн. 08 коп.

Податкові повідомлення-рішення № 0045291701/0, № 0045301701/0 та № 0021071701/0 направлені на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, які, як вбачається з матеріалів справи, отримані відповідачем 24.11.2008 р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, позивачем на підставі п.6.2 ст. 6 Закону № 2181-III направлялися податкові вимоги: від 06.11.2008 р. № 1/4003 на суму 632 грн. 75 коп. та від 08.01.2009 р. № 2/23 на суму 986 грн. 62 коп., про що свідчить поштове повідомлення про отримання 08.12.2008 р. та 14.03.2009 р. відповідно.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

З урахуванням вищевикладеного та за даними облікової картки платника, станом на 01.03.2010 р. недоїмка ФОП ОСОБА_2 складає 5118 грн. 40 коп.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду 5118 грн. 40 коп. в рахунок погашення його податкового боргу та вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (18022, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) податковий борг в сумі 5118 (пять тисяч сто вісімнадцять) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.А. Гайдаш