Рішення № 96194675, 06.04.2021, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/214/21

2-о/467/7/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання - Савчук О.І.

заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

ВСТАНОВИВ :

Вимоги заявника і доводи на їх обґрунтування

Заявник, звернувшись до суду із вказаною заявою, посилався на те, що він має на меті оформлення пенсії за віком.

Однак, надавши працівнику органу Пенсійного фонду України серед ряду інших документів і дві належні йому трудові книжки - трудову книжку, заведену 19 вересня 1972 року та трудову книжку колгоспника, заведену 09 січня 1983 року, останній виявив помилку, допущену при написанні його прізвища.

Як то, замість правильного « ОСОБА_1 », що відповідає паспорту, у трудових книжках помилкового записано « ОСОБА_1 ».

Наразі підприємства, працівники яких оформляли трудові книжки, ліквідовані, а тому заявник зажадає від суду встановлення факту належності йому трудової книжки б/н, заведеної 19 вересня 1977 року та трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , що заведена 09 січня 1983 року у колгоспі ім. 50 років Жовтня с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області на ім`я « ОСОБА_1 ».

Процесуальні дії у справі

Окреме провадження у справі було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2021 року.

Цією ж ухвалою вирішено питання про виклик в судове засідання заявлених заявником свідків у порядку, встановленому законом.

Позиція учасників справи

В судовому засіданні заявник свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити та пояснив, що нещодавно він звернувся до органу Пенсійного фонду з метою оформлення пенсії.

Коли надав дві належні йому трудові книжки, то працівником органу Пенсійного фонду було виявлено розбіжності у написанні його прізвища, як то, « ОСОБА_1 », замість вірного « ОСОБА_1 ».

Це завадило подальшому оформленню пенсії і стало приводом для звернення до суду із відповідною заявою.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в судове засідання не з`явився, про його дату, час і місце був повідомлений належно, направив до суду письмові пояснення щодо поданої ОСОБА_1 заяви, із яких слідує, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, при прийнятті документів орган, що призначає пенсію, перевіряє зміст і належне оформлення документів.

Якщо ім`я, по - батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по - батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа дані особі може бути встановлено у судовому порядку.

Тому, ураховуючи, що представник заінтересованої особи був належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання, скористався своїм правом надати письмові пояснення, суд, з огляду на норми ст. 223 ЦПК України, вважав за можливе завершити розгляд справи за його відсутності.

Установлені фактичні обставини справи із посиланням на докази та на положення закону, якими керувався суд при прийнятті рішення

У свою чергу, суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а так само і достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, керуючись законом, виходив із такого.

Зокрема, свідки, будучи допитаними в суді згідно із правилами, установленими ст.230 ЦПК України, та попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань, кожен окремо, дали суду слідуючі показання.

Так, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що знає заявника з шкільних років. З того часу проживає разом із ним в одному селі.

Свідок вказала, що прізвище заявника « ОСОБА_1 », що вона пам`ятає ще з шкільних років. До того ж в селі його називають « ОСОБА_1 ».

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні вказали на те, що знають заявника, оскільки він спільно проживає із їх матір`ю з 2002 року.

Свідок ОСОБА_6 показала, що у грудні 2020 року заявнику виповнилось 60 років, а з лютого 2021 року вона допомагає йому в оформленні пенсії за віком.

Коли він надав до органу Пенсійного фонду належні йому трудові книжки, то було виявлено помилку у його прізвищі. Замість вірного « ОСОБА_1 » у трудових книжках помилково значиться « ОСОБА_1 ».

Ці показання свідків суд визнає належними, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, як то, стосовно обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, а також достовірними, оскільки на їх підставі можливо встановити дійсні обставини провадження, у тому числі й щодо того, що трудові книжки перебувають у володінні заявника.

Крім цього, шляхом дослідження сукупності наявних у провадженні доказів було установлено, 19 вересня 1977 року на ім`я заявника було заведено трудову книжку, проте, його прізвище у ній було зазначено як « ОСОБА_1 ».

Аналогічно прізвище заявника як « ОСОБА_1 » зазначено й у трудовій книжці колгоспника, заведеній 09 січня 1983 року .

Проте, таке не збігається із прізвищем заявника за його паспортом та свідоцтвом про народження, де останнє вказане як « ОСОБА_1 ».

При цьому, факт належності заявнику трудових книжок не викликає у суду сумнівів, позаяк, вони перебувають у його володінні, а зазначена у них дата народження заявника збігається із вказаною у його паспорті серії НОМЕР_2 , виданому Арбузинський РВ УМВС України в Миколаївській області 28 листопада 2001 року, та свідоцтві про народження, що видане повторно Виконкомом Блгодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області 22 березня 2002 року ( серія НОМЕР_3).

Крім цього, заявник вказав на місця своєї роботи, і у цій частині його пояснення збігаються із записами у трудових книжках.

Як наслідок, із установленої сукупності обставин, підтверджених належними, допустимим і достовірними доказами, суд робить висновок про те, що трудові книжки належать заявнику, однак, його прізвище у них було записано невірно, як « ОСОБА_1 », замість правильного « ОСОБА_1 ».

При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (з наступними змінами і доповненнями) основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка.

Таким чином, позивач позбавлений змоги підтвердити наявний у нього трудовий стаж через розбіжність у написанні його прізвища у належних йому трудових книжках та паспорті і свідоцтві про народження.

Крім того, у позасудовому порядку усунути такого роду недолік у документах, що підтверджують трудовий стаж, заявник змоги не має через ліквідацію підприємств, працівниками яких були заведені трудові книжки.

А стаття 315 ЦПК України, передбачає, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві по народження або паспорті.

ВП ВС у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 вказала, що справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; 2) встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Тож, суд, піддавши аналізу доводи заявника та світлі представлених ним доказів, установив дійсність одночасно усіх передумов, за наявності яких він вправі установити факт належності заявнику трудових книжок.

Зокрема, встановлення факту належності правовстановлюючого документу має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне їй для підтвердження трудового стажу, а тому, на переконання суду, цей факт дійсно є юридичним і тягне за собою правові наслідки.

До того ж в ході розгляду справи суд не установив наявності спору про право, що зумовило б залишення цієї заяви без розгляду, у той час, як заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Тож, встановивши дійсніть усіх цих обставин одночасно, ураховуючи фактичні дані, які суд мав у свому розпорядженні, та будучи повноважним на підставі ч.2 ст. 293 ЦПК України установлювати такого роду факти, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог заявника шляхом установлення факту належності йому трудових книжок.

Щодо судових витрат

Згідно ч.7 ст. 294 ЦПК України судові витрати у справах окремого провадження не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

А тому сплачений судовий збір належить залишити за заявником.

З цих мотивів, керуючись ст.ст. 258, 259, 268, 315, 316 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області трудової книжки без номера, заведеної 19 вересня 1977 року, та трудової книжки колгоспника, заведеної 09 січня 1983 року на ім`я « ОСОБА_1 ».

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Явіца