Постанова № 9619460, 13.05.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-971/10/2370 13.05.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Чалої А.С.,

суддів: Гаврилюка В.О., Тимошенко В.П.,

при секретарі Журавлі В.В.,

за участю: позивача, представника відповідачів Шевель О.О. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, Державного департаменту з питань банкрутства про визнання протиправним та скасування наказу, про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив, з урахуванням подальших змін і доповнень, визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економіки України № 106-п від 18.12.2009 року про звільнення ОСОБА_1, поновити його на посаді завідувача Черкаського обласного сектору з питань банкрутства з 18 грудня 2010 року, стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме по день винесення Черкаським окружним адміністративним судом рішення за поданою позовною заявою, а також стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилався на те, що він відповідно до наказу Міністерства економіки України № 273-п від 10.11.2005 року був призначений на посаду завідувача Черкаського обласного сектору з питань банкрутства. Міністерством економіки України 05 серпня 2009 року був виданий наказ № 840 «Про ліквідацію Черкаського обласного сектору з питань банкрутства», а згідно наказу Державного департаменту з питань банкрутства № 155 від 25.09.2009 року «Про утворення територіальних управлінь, відділів (секторів) з питань банкрутства Державного департаменту з питань банкрутства»на базі майна підпорядкованих Державному департаменту з питань банкрутства територіальних управлінь, відділів (секторів) з питань банкрутства Міністерства економіки України, що ліквідуються, утворено територіальні управління, відділи (сектори) з питань банкрутства Державного департаменту з питань банкрутства. Наказом Міністерства економіки України від 18.12.2009 року позивача звільнено з посади завідувача Черкаського обласного сектору з питань банкрутства в звязку з ліквідацією цього сектору (п. 1 ст. 40 КЗпП).

Позивач вважає даний наказ про його звільнення протиправним, оскільки новоутворений Сектор з питань банкрутства у Черкаській області, як і ліквідований Черкаський обласний сектор з питань банкрутства, входить до складу Державного департаменту з питань банкрутства, підпорядкований і підзвітний йому. Новоутворений Сектор є фактично правонаступником ліквідованого, а тому, на думку позивача, відбулося перетворення (реорганізація), а не ліквідація Черкаського обласного сектору з питань банкрутства. З наказом про звільнення позивач на даний час не ознайомлений, окрім того на день звільнення він перебував на лікарняному.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідачів проти задоволення позову заперечувала, вказуючи на те, що позивач був звільнений на законних підставах згідно п.1 ст. 40 КЗпП, в звязку з ліквідацією Черкаського обласного сектору з питань банкрутства. Відповідачами вжито всіх заходів щодо попередження про звільнення позивача, ознайомлення позивача з наказом про звільнення та видачі йому трудової книжки. Крім того, згідно наказу з особового складу Міністерства економіки України від 11.02.2010 року «Про внесення змін до наказу Міністерства від 18.12.2009 року № 106-п»позивачу змінено дату його звільнення з 18 грудня 2009 року на 11 лютого 2010 року, на підставі листків непрацездатності.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Міністерства економіки України від № 273-п від 10.11.2005 року ОСОБА_1. призначений на посаду завідувача Черкаського обласного сектору з питань банкрутства.

05 серпня 2009 року Міністерством економіки України видано наказ № 840 «Про ліквідацію Черкаського обласного сектору з питань банкрутства», згідно якого наказано ліквідувати Черкаський обласний сектор з питань банкрутства, розміщений за адресою:18000, м. Черкаси, бульв. Т. Шевченка, 185, код ЄДРПОУ 33363691.

Відповідно до наказу Державного департаменту з питань банкрутства № 155 від 25.09.2009 року «Про утворення територіальних управлінь, відділів (секторів) з питань банкрутства Державного департаменту з питань банкрутства»: утворено територіальні управління, відділи (сектори) з питань банкрутства Державного департаменту з питань банкрутства на базі майна підпорядкованих Державному департаменту з питань банкрутства територіальних управлінь, відділів (секторів) з питань банкрутства Міністерства економіки України, що ліквідуються; зобовязано осіб, відповідальних за здійснення державної реєстрації здійснити державну реєстрацію територіальних управлінь, відділів (секторів) з питань банкрутства Департаменту, у десятиденний термін з дати державної реєстрації надати Департаментові належним чином завірені копії свідоцтва про державну реєстрацію та довідки з Держкомстату.

Наказом Міністерства економіки України від 18.12.2009 року позивача звільнено з посади завідувача Черкаського обласного сектору з питань банкрутства в звязку з ліквідацією цього сектору (п. 1 ст. 40 КЗпП) на підставі наказу Міністерства економіки України від 05.08. 2009 року № 840 «Про ліквідацію Черкаського обласного сектору з питань банкрутства»та подання Державного департаменту з питань банкрутства від 10.12.2009 року № 216-10-20/4741.

Наказом з особового складу Міністерства економіки України від 11.02.2010 року № 9-п «Про внесення змін до наказу Міністерства від 18.12.2009 року № 106-п»позивачу змінено дату його звільнення з 18 грудня 2009 року на 11 лютого 2010 року, на підставі листків непрацездатності.

Відповідно до п.п.9 п. 5 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 року № 777, Міністерство економіки України має право утворювати, реорганізовувати, ліквідувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Мінекономіки.

Згідно п. 11 Положення про Державний департамент з питань банкрутства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Департамент 19.04.2006 року № 533, Департамент для виконання покладених на нього завдань може утворювати за погодженням з Міністром економіки в межах граничної чисельності працівників Департаменту територіальні органи. Керівників територіальних органів призначає на посаду та звільняє з посади Міністр економіки в установленому порядку. Положення про територіальні органи затверджує директор Департаменту.

Відповідно до вказаних норм наказом Міністерства економіки України від 05.08.2009 року № 840 ліквідовано Черкаський обласний сектор з питань банкрутства. Зазначений сектор мав ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 33363691.

Пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 118 передбачено, що ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 05 травня 2010 року юридичну особу Черкаський обласний сектор з питань банкрутства припинено. Дану обставину також підтверджує копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зі штампом державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи 13 квітня 2010 року (номер запису - 10261110007001516).

Крім того, згідно повідомлення головного управління статистики у Черкаській області від 15.04.2010 року на запит Сектора з питань банкрутства у Черкаській області державного Департаменту з питань банкрутства, дата запису про припинення юридичної особи Черкаського обласного сектору з питань банкрутства 13 квітня 2010 року, причина ліквідації за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 05 травня 2010 року юридична особа - Сектор з питань банкрутства у Черкаській області державного Департаменту з питань банкрутства, має ідентифікаційний код 36861041, є зареєстрованою з 28 грудня 2009 року, відомості щодо ідентифікаційних кодів, найменувань та місцезнаходжень юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, відсутні.

Стаття 104 Цивільного кодексу України вказує, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Дана норма чітко визначає, що при наявності правонаступника це вже не ліквідація.

В жодному наказі і «Про ліквідацію Черкаського обласного сектору з питань банкрутства»т і «Про утворення територіальних управлінь, відділів (секторів) з питань банкрутства Державного департаменту з питань банкрутства», які не визнанні незаконними та не скасовані, не вказується про правонаступництво, перетворення або реорганізацію зазначених вище юридичних осіб.

Отже, суд приходить до висновку, що ліквідація Черкаського обласного сектору з питань банкрутства мала місце, а новоутворений Сектор з питань банкрутства у Черкаській області державного Департаменту з питань банкрутства є юридичною особою, з окремим ідентифікаційним кодом, не є правонаступником Черкаського обласного сектору з питань банкрутства і створений відповідно до діючих норм законодавства не в звязку з реорганізацію або перетворенням якої-небудь іншої юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації, а тому суд вважає, що позивач мав право лише ставити питання про зміну дати звільнення.

Суд зазначає, що наказом з особового складу Міністерства економіки України від 11.02.2010 року № 9-п «Про внесення змін до наказу Міністерства від 18.12.2009 року № 106-п»позивачу змінено дату його звільнення з 18 грудня 2009 року на 11 лютого 2010 року, на підставі листків непрацездатності.

Запис у трудовій книжці позивача, оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні, а копія приєднана до матеріалів справи, також свідчить про те, що позивача звільнено 11 лютого 2010 року у звязку з ліквідацією Черкаського обласного сектору з питань банкрутства, на підставі наказу від 11.02.2010 року № 9-п.

Відповідно до частини 1 статті 492 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Згідно матеріалів справи, на виконання вказаних норм позивача було письмово попереджено під розпис 05 серпня 2009 року про наступне звільнення у зв'язку з ліквідацією Черкаського обласного сектору з питань банкрутства.

Твердження позивача щодо ненадання йому можливості для ознайомлення з наказом про звільнення від 18.12.2009 року № 106-п та затримки видачі трудової книжки, спростовуються наданими поясненнями представника відповідачів, що підтверджені відповідними доказами, а саме копіями листів з повідомленням про звільнення та проханням отримати трудову книжку та поштових конвертів, що надсилались на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією, але були повернуті в звязку з закінченням терміну зберігання. Огляд оригіналів зазначених документів був здійснений в судовому засіданні.

Окрім того, суд при винесенні рішення враховує постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»від 06.11.1992 р. № 9, а саме пункт 19 постанови, в якому Верховний Суд України звертає увагу судів на те, що при ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Позивач звернувся до суду, зокрема з вимогою поновити його на посаді завідувача Сектора з питань банкрутства у Черкаській області (нового), а згодом, змінивши свої вимоги, просив поновити його на посаді завідувача Черкаського обласного сектору з питань банкрутства (ліквідованого).

Згідно абзацу 3 пункту 18 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, у випадках, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобовязує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП). Одночасно суд визначає працівника звільненим за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у звязку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

Оскільки суд вважає, що при звільненні позивача відповідачами не допущено порушень норм чинного законодавства, суд не вбачає підстав для поновлення позивача на посаді в установі, що вже ліквідована - Черкаському обласному секторі з питань банкрутства.

У звязку із встановленням судом законності звільнення позивача, його вимоги щодо виплати середнього заробітку по день фактичного розрахунку, а саме по день винесення Черкаським окружним адміністративним судом рішення за поданою позовною заявою, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, статтями 14, 160-163, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяА.С. Чала

Судді: В.О. Гаврилюк

В.П. Тимошенко