Постанова № 9619371, 20.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2010 р. № 2-а- 2826/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Глазуновій А.В.

за участі

представника позивача Зальотіної О.П. (довіреність № 8251/10/10-020 від 08.04.2010 року)

представника відповідача Моїсеєнко К.О. (довіреність від 09.04.2010 року)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вега" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вега", в якому просить суд стягнути з Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вега" штрафні (фінансові) санкції у 7820,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова розглянувши акт від 05.05.2009 року №4070/20/40/23/19344860 на підставі норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" винесла рішення від 19.05.2009 року №004622301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 7820,00 грн. Вказане рішення юридичної дії не втратило, однак відповідачем його владні приписи в частині оплати штрафу не виконані, внаслідок чого утворилась спірна сума заборгованості.

Представник позивача в судове засідання прибув, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та пояснив, що, гральні автомати, які ним використовувались у господарській діяльності, не можуть бути визнані реєстраторами розрахункових операцій, так як не обладнані блоками фіскальної звітної памяті, тобто не виконують притаманних реєстраторам функцій. Фактичної змоги провести таке обладнання товариство не мало, оскільки блоків фіскальної звітної памяті в продажу не було. З посиланням на вказані обставини стверджував, що товариство безпідставно притягнуто до відповідальності згідно з п.2 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд, дослідивши докази, заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини приходить до висновку про не задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач, Українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Вега" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібпідприємців з ідентифікаційним кодом 19344860, має правовий статус юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст.3 КАС України ознаками є субєктом владних повноважень, звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом, що передбачено п.11 ст.10 і п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Системний аналіз норм КАС України засвідчив відсутність виключення з наведеного правила, а тому приписи ч.1 ст.2 КАС України стосовно завдань адміністративного судочинства підлягають застосуванню в тому числі і при розвязанні спорів за зверненнями субєкта владних повноважень.

За таких обставин, в ході судового розгляду дослідженню на предмет їх законності підлягають владні приписи актів субєктів владних повноважень, що створили обовязок, невиконання якого спричинило спір.

Як випливає з матеріалів справи та доводів позивача вимоги позову ґрунтуються на рішенні від 19.05.2009 року №19344860 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7820,00 грн., яке було винесено ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі п.2 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і не було сплачено відповідачем.

Вивчення судом змісту означеного рішення показало, що воно винесено на підставі акту перевірки від 05.05.2009 року №4070/20/40/23/19344860. З вказаного акту слідує, що фактичною підставою для застосування спірної суми штрафу слугував висновок податкового органу про порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 23 штуки), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та непереведені у фіскальний режим роботи.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Судом встановлено, що з положень процитованої норми закону слідує, що автомат з продажу товарів (послуг) дійсно може бути віднесений до реєстраторів розрахункових операцій проте лише за умови його відповідності встановленим вимогам щодо реалізації фіскальних функцій.

Статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. За визначенням цієї статті фіскальною пам'яттю є запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.

Матеріалами справи не підтверджується те, що в тих гральних автоматах, які використовувались відповідачем згідно з актом перевірки від 05.05.2009 року №4070/20/40/23/19344860, наявна фіскальна память і реалізовані фіскальні функції, а відтак не доведено, що ці гральні автомати є реєстраторами розрахункових операцій. Вказаний висновок підтверджується тим фактом, що за місцем розташування господарської одиниці, яка була перевірена, наявний реєстратор розрахункових операцій, про що вказано в п.п. 2.1.1 акту перевірки.

Отже, висновок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 23 штуки), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Тому вимога про стягнення штрафу в сумі 7820,00 грн., застосованого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у звязку з цим порушенням на підставі п. 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (23 гральні автомати * 340,00 грн.), є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті спірної суми штрафу в розмірі 7820,00 грн. не підлягає задоволенню, бо ґрунтується на правовому акті індивідуальної дії, який прийнятий субєктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.11, ст.128, ст.158, ст.159, ст.160, ст.185, ст.186 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вега" про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі зави про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 23.04.2010 року.