Постанова № 9619153, 13.05.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

13.05.2010 р. № 2а-7786/09/1370

16 год. 10 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Шийки Н.П., представників: позивача Шпак Н.П., відповідача Захарків Н.О., Федак Б.М., третьої особи Гавриляк М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ДЗ "Самбірська міська санітарно-епідеміологічна станція"

до КРУ у Самбірському р-ні та м. Самборі Контрольно-ревізійного управління у Львівській області, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Відділу комунального майна Самбірської міської ради, Самбірської міської ради, Самбірського міжрайонного прокурора, Обєднання власників приватизованого житла №1

пропро визнання акту недійсним (про часткове скасування вимоги),

ВСТАНОВИВ

Державний заклад «Самбірська міська санітарно-епідеміологічна станція»Міністерства охорони здоровя України звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Контрольно-ревізійного відділу у Самбірському районі та м. Самборі Контрольно-ревізійного управління у Львівській області про часткове скасування акту ревізії та вимоги КРУ.

З урахуванням уточнень позовних вимог на стадії підготовки справи до судового розгляду, а також ухвали суду від 28.01.2010р. про закриття провадження щодо частини позовних вимог, предметом судового розгляду є позовна вимога про скасування п. 7 вимоги КРВ у Самбірському районі і м. Самборі №21-15/594 від 06.10.2009р. про усунення ДП «Самбірська міська СЕС» недоліків і порушень за наслідками ревізії № 21-38/31 від 30.09.2009р., яким позивача зобовязано відобразити в обліку заборгованість перед відділом комунального майна Самбірської міської ради «згідно чинного законодавства». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно даних бухгалтерського обліку та первинних документів ДП «Самбірська міська СЕС»немає заборгованості перед Відділом комунального майна Самбірської міської ради (далі - ВКМ Самбірської міськради). В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві. Наполягає, що покладений в основу висновків КРУ акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2009 року є одностороннім документом, оскільки такий позивачем підписаний з прочерками без зазначення дебіторської чи кредиторської заборгованості перед ВКМ Самбірської міськради. Вважає, що п. 7 вимоги КРУ є надуманим та незаконним, та винесений через особисте упереджене ставлення особи, що проводила ревізію, до керівника позивача.

Відповідач позовні вимоги заперечує повністю, просить суд в задоволенні позову відмовити. Обґрунтовує заперечення тим, що при проведенні планової ревізії використання бюджетних коштів, виділених ДП «Самбірська міська СЕС»за період з 01.03.2006 по 31.07.2009 проведено зустрічну звірку у ВКМ Самбірської міськради щодо розрахунків за оренду нежитлового приміщення. Під час звірки встановлено, що в обліку ВКМ Самбірської міської ради позивачем рахується дебіторська заборгованість в сумі 24082,48 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2009 року (додаток №26 до акту ревізії № 21-38/31 від 30.09.2009р.).

На запитання суду представник відповідача пояснив, що розбіжність у взаєморозрахунках позивача та ВКМ Самбірської міськради виникла внаслідок не відображення по даних бухгалтерського обліку ДП «Самбірська міська СЕС»плати за займане комунальне приміщення площею 176,19 м.кв. у м. Самборі по вул. Шевченка, 30. При вирішенні питання про наявність та суму заборгованості по орендній платі первинні чи бухгалтерські документи позивача не досліджувалися, інформація про наявність заборгованості у сумі 24082,48 грн. отримана відповідачем із згаданого Акту звірки. Також пояснив, що обовязок сплати ДП «Самбірська міська СЕС»орендної плати за займане приміщення площею 176,19 м.кв. у м. Самборі по вул. Шевченка, 30 випливає з п. 2 рішення XXIII сесії IV демократичного скликання Самбірської міської ради від 12.10.2005 №4.

Судом залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Відділ комунального майна Самбірської міської ради, Самбірську міську раду, Обєднання власників приватизованого житла №1, а також Самбірського міжрайонного прокурора.

ВКМ Самбірської міськради підтримує позовні вимоги ДП «Самбірська міська СЕС»повністю, просить їх задовольнити. Представник третьої особи пояснив суду наступне. Згідно рішення виконкому Самбірської міськради № 689 від 30.12.2004 року позивачу надано в оренду нежитлове приміщення площею 39,81 м.кв. по вул. Перемишльська, 4 в м. Самборі терміном на 10 років. На підставі цього рішення ЖЕК № 2 укладено договір оренди № 1 від 10.01.2005р. Після прийняття Самбірською міською радою рішення № 12 від 15.12.2006р. «Про затвердження ставок орендної плати за використання нерухомого комунального майна»було надано право ВКМ Самбірської міськради переукласти угоди з орендарями з 01.01.2006р. Тому ВКМ Самбірської міськради уклало з позивачем договір оренди №30/2005 від 30.12.2005р. на строк з 01.01.2006 року до 01.01.2015р. В подальшому, на підставі прийнятих органами місцевого самоврядування рішень, сторони змінювали умови оренди згаданого нежитлового приміщення в м. Самборі по вул. Перемишльська, 4 площею 39,81 кв.м. шляхом укладення нових договорів оренди (№23/2006 від 29.12.2006р., №23/2010 від 12.01.2010р.). Станом на 09.04.2010р. заборгованість по орендній платі за згадане приміщення відсутня.

Також повідомив суд, що на підставі рішення виконкому Самбірської міської ради № 600 від 03.12.1996р. передано нежитлові приміщення по вул. Шевченка, 30 Самбірському ОВПЖ-1. 03 січня 1997 року спеціально створеною міськрадою комісією здійснено передачу вказаного майна балансоутримувачу, який забезпечує управління майном, тобто володіє, користується і розпоряджається вказаним майном на підставі ст.ст.136,137 ГК України. Самбірське ОВПЖ-1 передало позивачу на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 03.01.2002р. (зі змінами) нежитлове приміщення площею 176,19 м.кв. в м. Самборі по вул. Шевченка, 30 строком 03.01.2002р. по 31.12.2010р. Згідно п.2 рішення Самбірської міської ради № 8 від 12.12.2006р., підставою для укладення будь-якого договору оренди комунальної власності є рішення міської ради. Наголошує, що Самбірською міською радою рішень щодо надання в оренду нежитлових приміщень позивачу по вул. Шевченка, 30 в м. Самборі з 03.12.1996 року по даний час не приймались, рішення про передачу згаданого нежитлового приміщення на баланс Самбірському ОВПЖ-1 не скасовувалося. Тому ВКМ Самбірської міськради не мав жодних правових підстав на укладення договору оренди з позивачем щодо нежитлових приміщень по вул. Шевченка, 30 в м. Самборі, а проведені КРУ нарахування орендної плати в сумі 24082,48 грн. є незаконними.

На запитання суду щодо підстав зазначення в Акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2009 року дебіторської заборгованості по ДП «Самбірська міська СЕС»у сумі 24082,48 грн. пояснив, що така числиться по бухгалтерському обліку згідно вимоги КРУ, винесеної на підставі акту ревізії ВКМ Самбірської міськради за період з 01.03.2007р. по 30.04.2009р. ВКМ Самбірської міськради не погоджується з такими висновками КРУ, про що зазначав у поданих КРУ зауваженнях щодо акту ревізії №21-38/25 (копія долучена до матеріалів справи); проте, відділ виконав вимогу КРУ та на підставі акту ревізії вніс згадану суму як дебіторську заборгованість позивача. Станом на дату засідання позиція не змінилася, ВКМ Самбірської міськради вважає, що позивач не має перед ним заборгованості, тому і підтримує позовні вимоги.

Самбірська міська рада підтримує позовні вимоги ДП «Самбірська міська СЕС»повністю. Представник пояснив суду, що будинок №30 по вул. Шевченка в м. Самборі передано на баланс ОПВЖ-1 на підставі рішення виконкому № 600 від 03.12.1996 року. Згадане рішення є чинним, жодних змін чи доповнень до нього не приймалось. Орендних правовідносин між позивачем та ВКМ Самбірської міськради немає, як і правових підстав (рішення ради) для їх виникнення, а отже, ДП «Самбірська міська СЕС»і не може мати заборгованості по сплаті орендної плати за користування приміщенням площею 176 м.кв. у згаданому будинку.

Також повідомив суд, що за наслідками проведеної КРУ ревізії ВКМ Самбірської міськради міський голова отримав для ознайомлення та реагування листа №21-13/413 від 06.07.2009р., згідно якого випливає т.ч. наступне: «…внаслідок заниження фактичної площі орендованого приміщення Самбірською санітарно-епідеміологічною станцією на 177,66 м.кв. за ревізійний період до місцевого бюджету недопоступили кошти у сумі 23,09 тис.грн.». Внаслідок перевірки та аналізу цієї інформації на нараді було прийнято рішення не звертатися до суду про стягнення з ДП «Самбірська міська СЕС»цих коштів, оскільки такий позов був завідомо програшний і призвів би до безпідставних витрат місцевого бюджету у формі сплаченого судового збору тощо. Про ситуацію міський голова та органи місцевого самоврядування повідомляли прокурора. За наслідками вивчення ситуації прокуратура також не подавала позову про стягнення з ДП «Самбірська міська СЕС»коштів до місцевого бюджету.

Обєднання власників приватизованого житла №1 не висловилося по суті позовних вимог. Повідомило суд, що між ОВПЖ № 1 та Самбірською СЕС укладено договір оренди нежитлового приміщення по вул. Шевченка, 30 площею 176, 19 кв.м строком з 01 січня 2002 року по 31 грудня 2010 року.

Як вбачається з листа Самбірського міжрайонного прокурора №552вих-10 від 12.05.2010р., 07.07.2009 року із КРВ у Самбірському районі і м. Самборі надійшли матеріали про факти порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності відділу комунального майна Самбірської міської ради. Рішення по даних матеріалах в порядку ст. 97 КПК України не приймалось, кримінальні справи не порушувались.

На запитання суду представники сторін повідомили, що надали суду всі наявні в них докази, інших не мають і подати суду не бажають. Клопотань про витребування додаткових доказів від учасників процесу суду не поступило.

Заслухав пояснення представників сторін та третіх осіб, зясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Статус Державної контрольно-ревізійної служби в України та правові основи діяльності визначені спеціальним Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26.01.1993 року №2939. Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах діють як структурні підрозділи контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі мають печатки і відповідні бланки. Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах виконують функції, визначені статтею 8 цього Закону для КРУ в областях (за винятком організації роботи, методологічного керівництва і контролю за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнення досвіду роботи), в т.ч. проводять у підконтрольних установах ревізії, здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю. З огляду на обсяг визначених Законом повноважень, КРВ в районі відповідає визначенню субєкта владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України та може бути відповідачем в адміністративному процесі.

Відповідно до ст.2 зазначеного Закону головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Постанови КМУ №550), затверджений Порядок проведення інспектування державною контрольноревізійною службою. Відповідно до пунктів 45, 46 Постанови КМУ №550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Згідно ст.13 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивач підпадає під ознаки підконтрольної установи державної контрольно-ревізійної служби в розумінні ст.2 Закону.

Видом контролю позивача відповідач визначив планову ревізію, яка включена до плану роботи на ІІІ квартал 2009 року. Позивач допустив посадових осіб відповідача до ревізії. За результатами ревізії ревізорами підрозділу відповідача, які діяли як посадові особи, на підставі відповідних направлень, складений Акт ревізії №21-38/31 від 30.09.2009р.

Ревізією достовірності дебіторської та кредиторської заборгованості (арк. Акту №20-21) відповідач встановив невідповідність в бухгалтерському обліку ДЗ «Самбірська міська СЕС»кредиторської заборгованості перед ВКМ Самбірської міськради на загальну суму 24082,48 грн. Описане порушення виявлене відповідачем шляхом проведення в ході ревізії звірки позивача з ВКМ Самбірської міськради щодо розрахунків за оренду нежитлового приміщення.

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2009 року (додаток № 26 до акту ревізії) встановлено:

- в обліку ДЗ «Самбірська міська СЕС»станом на 31.07.2009 року заборгованість перед ВКМ Самбірської міськради не значиться.

- в обліку ВКМ Самбірської міськради станом на 31.07.2009 року за ДЗ «Самбірська міська СЕС»рахується дебіторська заборгованість в сумі 24082,48 грн.

На підставі згаданого Акту звірки відповідач прийшов до висновку про те, що ДЗ «Самбірська міська СЕС»у рядку 420 форми звітності «Баланс»за перше півріччя 2009 року занижено кредиторську заборгованість на загальну суму 24082,48 грн., що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі висновків акту ревізії (в т.ч. вищеописаного) начальником КРВ у Самбірському районі і м. Самборі виставлено вимогу №21-15/594 від 06.10.2009р., пунктом 7 якої зобовязано позивача: «відобразити в обліку заборгованість перед відділом комунального майна Самбірської міської ради згідно чинного законодавства».

З обґрунтованістю описаного висновку акту ревізії та, відповідно, п. 7 вимоги №21-15/594 від 06.10.2009р. не можна погодитися з огляду на наступне.

Суд констатує, що в ході проведення ревізії відповідачем порушено визначений п. 26 Постанови КМУ №550 порядок проведення зустрічної звірки. Так, з метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з об'єктом контролю - підконтрольною установою, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку органами служби можуть проводитися зустрічні звірки у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з об'єктом контролю - підконтрольною установою. Зустрічна звірка проводиться шляхом документального і фактичного дослідження виду, обсягу операцій, проведених між суб'єктом господарювання та об'єктом контролю - підконтрольною установою. За результатами такої звірки складається у двох примірниках довідка, один примірник якої видається суб'єкту господарювання, що мав правові відносини з об'єктом контролю - підконтрольною установою, у тому ж порядку, що і акт ревізії. Другий примірник довідки долучається до матеріалів ревізії.

На неодноразову вимогу суду надати всі документи (в т.ч. всіх додатків до акту ревізії, що стосуються спірної вимоги) відповідачем не надано довідки, складеної за наслідками зустрічної звірки позивача з ВКМ Самбірської міськради в порядку, передбаченому п. 26 Постанови КМУ №550.

Єдиним документом, покладеним в основу висновків акту ревізії КРУ, є «Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2009р.», підписаний кожною із сторін (ВКМ Самбірської міськради та ДЗ «Самбірська міська СЕС») у власній редакції. ВКМ Самбірської міськради зазначило про наявність дебіторської заборгованості у сумі 24082,48 грн., а ДЗ «Самбірська міська СЕС»вказала про відсутність такої. Такий акт звірки не є первинним чи зведеним бухгалтерським документом в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а його зміст свідчить лише про наявність між сторонами, що його підписали, господарського спору щодо наявності/відсутності заборгованості.

В акті ревізії не зазначено, а представники відповідача на запитання суду підтвердили той факт, що ревізорами не досліджувалися первинні документи (договори, акти, платіжні документи тощо), які б підтверджували наявність в позивача заборгованості по сплаті орендної плати у сумі 24082,48 грн. Тобто, при зустрічній звірці не проводилося документальне і фактичне дослідження виду, обсягу операцій, проведених між ВКМ Самбірської міськради та об'єктом контролю - ДЗ «Самбірська міська СЕС». Наведене свідчить про те, що висновок КРУ про наявність у позивача заборгованості у сумі 24082,48 грн. базується на припущеннях, є необґрунтованим та передчасним.

В ході дослідження фактичних обставин судом встановлено, що ДЗ «Самбірська міська СЕС»у власній діяльності використовує два нежитлових приміщення у м. Самборі:

1.площею 39,81 м.кв. по вул. Перемишльська, 4. У ревізований період використовувалося позивачем на підставі договорів оренди, укладених з ВКМ Самбірської міськради (№30/2005 від 30.12.2005р., №23/2006 від 29.12.2006р.). Заборгованість по орендній платі за згадане приміщення відсутня;

2.площею 176,19 м.кв. в м. Самборі по вул. Шевченка, 30. У ревізований період використовувалося позивачем на підставі укладеного з Самбірським ОВПЖ-1 договору на оренду нежитлових приміщень від 03.01.2002р. (зі змінами від 31.12.2004р.). Згідно умов даного договору в редакції від 31.12.2004р., строк оренди визначено до 31.12.2010р., позивача звільнено від сплати орендної плати. З долучених до матеріалів справи документів, а також пояснень третіх осіб вбачається, що Самбірська міська рада та її виконавчий комітет не приймали рішень щодо переукладення цього договору оренди в іншій редакції, зміни орендодавця даного конкретного приміщення, чи про витребування його від ОВПЖ-1. ВКМ Самбірської міськради не укладав з позивачем договору оренди цього приміщення. Більше того, в наданих суду поясненнях представники перелічених органів місцевого самоврядування повідомляють суд про відсутність правових підстав для стягнення з позивача 24082,48 грн. в дохід місцевого бюджету.

Суд також приймає до уваги той факт, що 07.07.2009 р. Самбірський міжрайонний прокурор отримав від відповідача матеріали про факти порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності відділу комунального майна Самбірської міської ради. З долучених до справи документів та пояснень учасників процесу вбачається, що станом на травень 2010 року по даних матеріалах рішень як в порядку КПК України, так і прокурорського реагування шляхом винесення протесту, припису, подання позову в інтересах держави тощо, прокурором не вживалося.

Наведені обставини додатково підтверджують висновок суду про передчасність та необґрунтованість висновку КРВ про наявність в позивача заборгованості в сумі 24082,48 грн. та, як наслідок, протиправність спірного пункту 7 вимоги №21-15/594 від 06.10.2009р.

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідач не спростував доводи позивача про протиправність оскарженого п. 7 вимоги КРУ від 06.10.2009 року №21-15/594, та не довів законність спірної вимоги в цій частині.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" лише законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обовязковими для виконання службовими особами, що ревізуються.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що п. 7 вимоги відповідача ґрунтується на висновках ревізії, що зроблені без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, нерозсудливо, недобросовісно, з порушенням принципу пропорційності. Тому позовні вимоги ДП «Самбірська міська СЕС»є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до норми ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати у формі судового збору підлягають стягненню на його користь з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 7 вимоги КРУ у Самбірському районі і м. Самборі №21-15/594 від 06.10.2009р., яким зобовязано Державний заклад «Самбірська міська санітарно-епідеміологічна станція»«… відобразити в обліку заборгованість перед відділом комунального майна Самбірської міської ради згідно чинного законодавства».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «Самбірська міська санітарно-епідеміологічна станція» (Львівська обл., м. Самбір, вул. Шевченка, 30; ідентифікаційний код 05497867) судові витрати у формі сплаченого судового збору у сумі 8 (вісім) грн. 50 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанову суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Москаль Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 17 травня 2010 року.