Ухвала суду № 96190399, 08.04.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

08.04.2021 Справа №607/18517/15-ц

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву акціонерного товариства «АЛЬФА–БАНК» про заміну стягувача у виконавчому листі,

В С Т А Н О В И В :

Представник акціонерного товариства «АЛЬФА–БАНК» (далі – АТ «АЛЬФА–БАНК») звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.

В обґрунтування заяви вказує, що рішенням єдиного акціонера акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» (далі – АТ «УКРСОЦБАНК») від 15 жовтня 2019 року за № 5/2019, а також рішенням загальних зборів акціонерів АТ «АЛЬФА–БАНК», протокол № 4/2019 від 15 жовтня 2019 року, затверджено Передавальний акт. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «УКРСОЦБАНК» до АТ «АЛЬФА–БАНК», правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «АЛЬФА–БАНК». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «УКРСОЦБАНК» виникає у АТ «АЛЬФА–БАНК» з дати затвердження цього передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА–БАНК» та рішенням єдиного акціонера АТ «УКРСОЦБАНК», а саме з 15 жовтня 2019 року.

03 грудня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань внесено запис за № 10681120104002827 про припинення АТ «УКРСОЦБАНК» та дані про юридичну особу–правонаступника: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб–правонаступників, їх ідентифікаційні коди. З огляду на зазначене, заявник просив суд замінити стягувача у виконавчому листі: стягувач ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «АЛЬФА–БАНК».

В судове засідання представник заявника АТ «АЛЬФА–БАНК» не з`явився, зазначивши у заяві про заміну стягувача, що просить проводити судове засідання без його участі.

Заінтересовані особи представник АТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи судом повідомлялися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Таким чином, суд, вважає за можливе розглядати справу за відсутності учасників справи.

Дослідивши надані суду докази та матеріали цивільної справи № 607/18517/15–ц, суд приходить до наступного висновку.

Як убачається з матеріалів вказаної справи, 29 лютого 2016 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області постановлено рішення, яким стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 16 833 (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять три) швейцарських франків 53 сантимів заборгованості за кредитним договором №770/42–22–07 від 08 травня 2007 року. Стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 5 463 (п`ять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 75 коп.

Згідно супровідного листа від 28 квітня 2016 року судом направлено на адресу представника ПАТ «Укрсоцбанк» виконавчий лист № 607/18517/15–ц про стягнення заборгованості за кредитним договором, який ним було отримано 04 травня 2016 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», банк або банки (далі разом або окремо – Банк, що приєднується) мають право здійснити реорганізацію шляхом приєднання до іншого банку (далі – Банк–правонаступник, а разом Банк, що приєднується, та Банк–правонаступник – Банки–учасники) за спрощеною процедурою, визначеною цим Законом та нормативно–правовими актами Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків Банку, що приєднується, виникає у Банку–правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку–правонаступника.

З моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку–правонаступника, Банк–правонаступник набуває усіх прав і обов`язків щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу банку, що приєднався до нього, у зв`язку з чим Банк, що приєднується, вважається юридичною особою, у якої відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів та обов`язкових платежів

10 вересня 2019 року рішенням загальних зборів учасників АТ «АЛЬФА–БАНК» та загальних зборів учасників АТ «УКРСОЦБАНК» затверджено рішення про реорганізацію АТ «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до АТ «АЛЬФА–БАНК».

15 жовтня 2019 року Рішенням № 5/2019 єдиного акціонера АТ «УКРСОЦБАНК» було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «УКРСОЦБАНК», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «АЛЬФА–БАНК» з дати, визначеної у Передавальному актів, а саме – з 15 жовтня 2019 року.

Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа–Банк» від 15 жовтня 2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт.

Відтак, заявник, як правонаступник попереднього кредитора, звернувся із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.

Відповідно до ст. 129–1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2020 року справа № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва, а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із змісту вищенаведених норм, зокрема, пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь–якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Тобто,без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд — і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь–яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).

З огляду на викладене, суд вважає, що заявником правомірно заявлено вимогу про заміну сторони кредитора АТ «УКРСОЦБАНК» його правонаступником АТ «АЛЬФА-БАНК» за зобов`язанням боржника ОСОБА_1 у зв`язку із доведенням факту правонаступництва внаслідок реорганізації.

За таких обставин, є всі підстави для заміни стягувача у виконавчому листі по справі № 607/18517/15-ц з АТ «УКРСОЦБАНК» на його правонаступника АТ «АЛЬФА–БАНК».

На підставі наведеного та керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 260, 261, 353–355, 442, п. п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» про заміну стягувача у виконавчому листі задовольнити.

Замінити стягувача акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК» його правонаступником акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, п/р № IBAN НОМЕР_2 , м. Київ, вул. В. Васильківська, 100, 03150) по цивільній справі № 607/18517/15–ц про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 16 833 (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять три) швейцарських франків 53 сантимів заборгованості за кредитним договором №770/42–22–07 від 08 травня 2007 року.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська