Постанова № 9619026, 13.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2010 року Справа № 2а-26580/09/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П.

при секретарі Кір`ян О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ :

12.10.2009 року позивач ЛМКП «Теплокомуненерго» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення, в обґрунтування якого послався на наступне.

З 30.07.2009 по 10.09.2009 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі СДПІ ВПП у м. Луганську) було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання ЛМКП «Теплокомуненерго» норм податкового законодавства, за результатами якої було складено акт від 17.09.2009 року. 30.09.2009 відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 00003108021/0, в якому міститься вимога сплатити податок на прибуток підприємств, що належать до комунальної власності в сумі 21368758,00 грн. та фінансові санкції в сумі 8943436,50 грн. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення рішення складене без урахування вимог діючого законодавства України, є протиправним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Частина нарахованої суми з податку на прибуток 21311296 грн. та фінансових санкцій 8914705,50 грн. виникла внаслідок застосування пільги зі сплати податку на прибуток підприємств комунальної власності. В цій частині висновки відповідача порушують права та інтереси комунального підприємства та не враховують рішень Луганської міської ради, які прийняті у повній відповідності з ч.2 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251 від 25.06.2001, ч.ч.1,3 ст.143 Конституції України, п.15 ч.1 ст.69 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97 від 21.05.1997. Конституція України встановлює право органів місцевого самоврядування виносити рішення з питань, що перебувають в їх компетенції.

Рішення № 3/13 від 25.05.2006, яке встановило пільгу, що є предметом акту, не скасоване у судовому порядку і є чинним на території м. Луганська, і позивач не мав права не виконувати чинне рішення органу місцевого самоврядування.

Ч.3 ст.143 Конституції України передбачає можливість надання органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади (в даному випадку Державних податкових інспекцій) в тому числі і шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків. Тобто, якщо законодавчим актом передбачено можливість віднесення надходжень за окремими видами загальнодержавних податків до місцевих бюджетів (в окремі періоди або у випадку з певними категоріями платників податків), відповідні органи місцевого самоврядування набувають повноважень відносно таких податків. П.15 ч.1 ст.69 Бюджетного кодексу України встановлено, що податок на прибуток підприємств комунальної власності відноситься до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів (в даному випадку кошти, що перераховуються на безповоротній основі міжбюджетами різних рівнів). Ч.2 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» визначає право органів місцевого самоврядування встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

ЛМКП «Теплокомуненерго» є комунальним підприємством, податок на прибуток даних підприємств у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів. Тобто Луганська міська рада мала всі повноваження щодо встановлення комунальним підприємствам, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Луганська, пільги з податку на прибуток.

П.п.4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює принцип обовязковості прийняття рішення на користь платника податків в разі, якщо норми податкового законодавства містять антимонії, які не дають можливості однозначно застосувати певну норму податкового права. Даний принцип не було враховано відповідачем при проведенні перевірки.

Крім того, ч.1 ст.144 Конституції України передбачено імперативний принцип дії рішень органів місцевого самоврядування на відповідній території. Позивач у відповідності до цієї норми та положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконувало рішення Луганської міської ради, яким було встановлено пільгу зі сплати податку на прибуток.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП у м. Луганську № 00003108021/0 від 30.09.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП у м. Луганську № 00003108021/0 від 30.09.2009 в частині стягнення з ЛМКП «Теплокомуненерго» 21311296,00 грн. за основним платежем та 8914705,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Додатково пояснив, що сума податку на прибуток підприємств комунальної власності, заявлена відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні, становить 30312194,50 грн. Частина цієї суми в розмірі 86193,00 грн. не підпадає під дію пільги, встановленої рішеннями Луганської міської ради № 13/2 від 26.02.2007, № 14/3 від 30.03.2007, № 19/2 від 15.06.2007, № 28/4 від 25.01.2008, № 36/1 від 24.06.2008 через допущену бухгалтерією підприємства помилку.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях посилався на наступне.

В ході проведення планової виїзної перевірки ЛМКП «Теплокомуненерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009 актом від 17.09.2009 № 732/08-4/24047779 встановлено неправомірне (необґрунтоване) застосування пільги з податку на прибуток всього в сумі 21311296,00 грн. (у тому числі за 2007 рік у сумі 3994157,00 грн., за 1 квартал 2008 року 713085,00 грн., за півріччя 2008 року 713085,00 грн., за 3 квартали 2008 року 7860628,00 грн., за 2008 рік 17317139,00 грн.). За 2007 рік ЛМКП «Теплокомуненерго» задекларувало пільгу у декларації з податку на прибуток згідно п.3 рішення Луганської міської ради № 13/2 від 26.02.2007, № 14/3 від 30.03.2007 та № 19/2 від 15.06.2007 «Про внесення змін до міського бюджету на 2007 рік». Зазначеними рішеннями позивачеві встановлено додаткову пільгу, звільнивши у повному обсязі від сплати податку на прибуток з 01.01.2007 по 31.12.2007. За 2008 рік ЛМКП «Теплокомуненерго» задекларовано пільгу у декларації з податку на прибуток згідно п.3 рішення Луганської міської ради № 28/4 від 25.01.2008, яким встановлено додаткову пільгу, звільнивши від сплати податку на прибуток у розмірі 50% з 01.01.2008 по 30.06.2008 та рішенням № 36/1 від 24.06.2008 «Про внесення змін до міського бюджету на 2008 рік», яким встановлено додаткову пільгу від сплати податку на прибуток у розмірі 99% за період з 01.07.2008 по 31.12.2008.

Позивачем в деклараціях з податку на прибуток за 2007,2008 роки заявлено пільги по коду 11025000 «Пільги, що надані місцевими органами влади у межах сум, що надходять до їх бюджетів по податку на прибуток» (2007 рік), по коду 11029999 (2008 рік) у загальній сумі 21311296, 00 грн. згідно з рішеннями Луганської міської ради від 26.02.2007 № 13/2 «Про внесення змін до міського бюджету на 2007 рік», від 25.01.2008 № 28/4 «Про внесення змін до міського бюджету на 2008 рік», від 24.06.2008 № 36/1 «Про внесення змін до міського бюджету на 2008 рік».

Згідно положень ч.4 ст.72 КАС України, постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обовязковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, щодо якої ухвалено постанову суду в питаннях, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно цією особою. У постанові Артемівського районного суду м. Луганська № 3-3428/09 про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи (головного бухгалтера) ЛМКП «Теплокомуненерго» - ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, встановлено факт порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме занижено податок на прибуток підприємств, провину у скоєних правопорушеннях бухгалтером визнано.

В позові позивач з визначеною сумою податкового зобовязання не погоджується лише частково, тобто обґрунтовує свої вимоги не в повному обсязі, оскільки сума, визначена в оскаржуваному повідомленні рішенні включає в себе:

-суму, що нарахована внаслідок неправомірного застосування пільги з податку на прибуток (встановлено порушення п.10.1 ст.10, ст.15, п.16.2 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») 30226001, 50 грн. (в тому числі за основним платежем 21311296,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8914705,50 грн.);

-суму, що нарахована позивачеві у звязку із встановленням інших порушень п.п. 5.3.2 п.5.3 ст.5, абз. «а», «б», абз. «7» п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - 86193,00 грн. (в тому числі за основним платежем 57462,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28731,00 грн.).

Спеціальним законом, а саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не надано повноважень органам місцевого самоврядування стосовно встановлення пільг по сплаті податку на прибуток підприємствам комунальної форми власності, цей Закон встановлює спеціальні норми щодо оподаткування прибутку підприємств, які мають пріоритет над загальними, тобто органи місцевого самоврядування не мають права на надання пільг зі сплати податку на прибуток підприємствам комунальної форми власності, за таких обставин пільга зі сплати податку на прибуток отримана ЛМКП «Теплокомуненерго» без встановлених законом підстав. Зазначену позицію підтримано вищими судовими органами, при розгляді справ про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування про надання окремим підприємствам комунальної власності пільг зі сплати податку на прибуток.

Постановою Верховного Суду України від 17.03.2009 у справі за позовом прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі СДПІ ВПП у м. Луганську до Луганської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про встановлення додаткових пільг задоволено касаційну скаргу органу ДПС, скасовано рішення судів попередніх інстанцій, якими в позові було відмовлено повністю, та справу направлено на новий розгляд. Задовольняючи касаційну скаргу органу ДПС колегія суддів Верховного Суду України виходила з того, що встановивши додаткове джерело надходження коштів до місцевих бюджетів, Верховна Рада України не наділяла органи місцевого самоврядування повноваженнями надавати пільги з податку на прибуток. Ці кошти не віднесено до міжбюджетних трансферів, до механізму вирівнювання бюджету, а тому на них не поширюються місцеві програми, які би передбачали звільнення підприємств від сплати загальнодержавних податків. Встановивши пільгу такого роду, орган місцевого самоврядування порушив норми прямої дії Конституції, законів та перевищив свої повноваження. Кошти в рахунок сплати податку на прибуток мали зараховуватися до місцевого бюджету та в разі відсутності у них потреби орган місцевого самоврядування, розпорядник цього бюджету, повинен був їх скерувати до державного бюджету.

Закони України «Про систему оподаткування», «Про оподаткування прибутку підприємств» та закони про Державний бюджет на певний період, «Про місцеве самоврядування» регулюють різні сфери правового регулювання, і віднесення податку на прибуток в окремий період до джерел поповнення місцевого бюджету не породжує в його розпорядника права звільнення від сплати цього податку, тому що такий податок є загальнодержавним.

На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень субєктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.01.1996 № запису 1382120 0000 002762 (а.с.23), перебуває на обліку в СДПІ ВПП у м. Луганську в якості платника податків.

На підставі направлень від 29.07.2009 № 219, від 11.08.2009 № 231, від 28.08.2009 № 247, виданих СДПІ ВПП у м. Луганську, в період з 30.07.2009 по 10.09.2009 уповноваженими особами останньої була проведена планова виїзна перевірка ЛМКП «Теплокомуненрго», за результатами якої складено акт від 17.09.2009 № 732/08-4/24047779 про результати планової виїзної перевірки ЛМКП «Теплокомуненерго», код за ЄДРПОУ 24047779 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009, яким встановлено порушення позивачем, зокрема:

-п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - підприємством віднесено до валових витрат витрати, на придбання нематеріальних активів на загальну суму 92613 грн., в тому числі по періодах: три квартали 2008 року 9372 грн., за 2008 рік 40558 грн., за 1 квартал 2009 року 52055 грн. (а.с.59);

-п.п.5.5.1, п.п.5.5 ст.5 Закону підприємством віднесено до валових витрат нараховані та сплачені відсотки по кредиту на суму 95007 грн., використаному на цілі, не повязані з веденням господарської діяльності ЛМКП «Теплокомуненерго» у розмірі 970000 грн., у тому числі по періодах: за 2008 рік 55808 грн., за 1 квартал 2009 року 39199 грн.;

-п.10.1 ст.10, ст.15, п.16.2 ст.16 Закону підприємство неправомірно застосувало пільгу з податку на прибуток за 2007 та 2008 роки, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 21311296 грн., в тому числі за 2007 рік 3994157 грн., за 1 квартал 2008 року 713085 грн., за півріччя 2008 року 713085 грн., за три квартали 2008 року 7860628 грн., за 2008 рік 17317139 грн.,

-абз. «а» п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону підприємством не збільшено валові доходи на суму отриманої претензії від ВАТ «Луганськгаз» Філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства «про несвоєчасну сплату за договором» від 01.09.2008 № 18/1451 на суму основного боргу 249288,87 грн. у періоді за три квартали 2008 року;

-абз. «б» п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону підприємство не сплатило розстрочену заборгованість у січні 2009 року на суму 40555,18 грн., у лютому 2009 року 40555,18 грн., березні 2009 року 40555,18 грн. на користь ПП «Промшахтокомплект» та не збільшило валовий дохід на суму розстроченої заборгованості згідно рішення господарського суду від 14.02.2008 № 16/641 у 1 кварталі 2009 року у розмірі 121666 грн., в результаті чого занижено валовий дохід на суму 121666 грн. за 1 квартал 2009 року;

-абз. «7», п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону підприємством не було збільшено валові витрати на суму погашеної заборгованості ВАТ «Луганськгаз» в особі ЛМУ ЕГГ за транспортування газу у розмірі 77706 грн. згідно договору від 01.01.2008 №15т, платіжними дорученнями № 3463 від 09.10.2008 на суму 20000 грн., № 3665 від 27.10.2008 на суму 20000 грн., № 3840 від 12.11.2008 на суму 20000 грн., акту заліку зустрічних однорідних вимог від січня 2009 року №б\н на суму 17706,31 грн., в результаті чого занижено валові витрати на суму 77706 грн., у тому числі за 2008 рік на суму 60000 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 17706 грн.

В результаті зазначених порушень занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся всього у сумі 21382710 грн., в тому числі за 2007 рік у сумі 3994157 грн., за 1 квартал 2008 року у сумі 713085 грн., за півріччя 2008 року у сумі 713085 грн., за три квартали 2008 року у сумі 7925293 грн., за 2008 рік у сумі 17388553 грн., та зменшено відємне значення обєкту оподаткування за 1 квартал 2009 року на суму 195214 грн.

На підставі акту перевірки від 17.09.2009 № 732/08-4/24047779 прийняте податкове повідомлення рішення від 30.09.2009 № 00003108021/0, яким визначено суму податкового зобовязання ЛМКП «Теплокомуненерго» за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності (району або міста республіканського (в АРК) та обласного значення), 11020201, в розмірі 30312194,50 грн., з яких за основним платежем 21368758,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8943436,50 грн.

Позивачем не визнано суму податкового зобовязання, визначеного зазначеним податковим повідомленням рішенням за порушення п.10.1 ст.10, ст.15, п.16.2 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за основним платежем 21311296,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 8914705,50 грн., що виникли внаслідок застосування пільги з податку на прибуток комунальних підприємств.

Пільгу, що є предметом зазначеного акту, встановлено рішенням Луганської міської ради № 29/1 від 25.01.2008.

Зазначені обставини підтверджуються направленнями на перевірку, виданими СДПІ ВПП у м. Луганську від 11.08.2009 № 231 (а.с.40), від 29.07.2009 № 219 (а.с.41-42), наказом від 10.08.2009 № 352 (а.с.43-44), наказом від 29.07.2009 № 332 (а.с.45-46), актом від 17.09.2009 № 732/08-4/24047779 про результати планової виїзної перевірки ЛМКП «Теплокомуненерго» код за ЄДРПОУ 24047779 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009 (а.с.48-77), податковим повідомленням рішенням від 30.09.2009 № 00003108021/0 (а.с.47), рішенням Луганської міської ради № 29/1 від 25.01.2008.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок сплати зобовязань платників податків встановлений Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Згідно п.5.3.1 ст.5 зазначеного Закону, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Згідно ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 10.1 ст.10 Закону, прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Ст. 15 зазначеного Закону передбачає порядок внесення змін до Закону: ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до п. 16.2 ст.16 Закону, податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування», Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Згідно п.15 ч.1 ст. 69 Бюджетного кодексу України, податок на прибуток підприємств комунальної власності належить до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансферів.

Конституційний Суд України рішенням № 5-рп/2010 від 16 лютого 2010 року у справі за конституційним зверненням Акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте» щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 1 Закону України «Про систему оподаткування», статті 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення зазначених норм у системному зв`язку з положеннями статей 5,7,8,67,92,140,143 Конституції України, статей 7,9,69,96,97,103,108 Бюджетного кодексу України, статей 16,61,62,63,66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» треба розуміти так, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі частини другої статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 150 Конституції України, до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

З огляду на викладене, суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки ЛМКП «Теплокомуненерго» є комунальним підприємством, податок на прибуток даних підприємств у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів, і Луганська міська рада мала всі повноваження щодо встановлення комунальним підприємствам, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Луганська, пільги з податку на прибуток.

Посилання відповідача на ту обставину, що постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 27 жовтня 2009 року головного бухгалтера позивача ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП суд не приймає до уваги, оскільки постанова Артемівського районного суду м. Луганська від 27 жовтня 2009 року винесена по іншій справі, в якій предметом розгляду було притягнення до адміністративної відповідальності фізичної особи, а в даній справі мова йде про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення, яке прийняте відносно юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з платіжного доручення № 8991 від 07.10.2009, позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн., який підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18 травня 2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП у м. Луганську № 00003108021/0 від 30.09.2009 в частині стягнення з ЛМКП «Теплокомуненерго» 21311296,00 грн. за основним платежем та 8914705,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 (три гривні 40 коп.) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено 18 травня 2010 року.

СуддяОстровська О.П.