Постанова № 9618904, 05.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2010 року Справа № 2а-1665/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

судді: Смішливої Т.В.

при секретарі: Попові М.Г.

за участю:

прокурора-заявника: не зявився,

представника позивача: Деревянченко І.С.(дов. від 11.01.10 №1),

представника відповідача: не зявився,

третя особа: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську справу за адміністративним позовом прокурора Білокуракинського району Луганської області в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Білокуракинська селищна рада, про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів у розмірі 1968 грн., -

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2010 року прокурор Білокуракинського району Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Білокуракинська селищна рада, про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів у розмірі 1968 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач, ОСОБА_2, який є власником транспортного засобу НОМЕР_3 протягом 2008,2009 років не сплачував податок з власників транспортних засобів, у звязку з чим, станом на 10.02.2010 року за ним утворилась заборгованість в сумі 1968 грн. До теперішнього часу сума заборгованості не сплачена, прокурор просить стягнути її з відповідача на користь місцевого бюджету Білокуракинської селищної ради.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не доповів.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи був повідомлений, причини неприбуття суду невідомі.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС України стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 30 ст. 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що органами стягненняє податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших надходжень.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509- XII .

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.10 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують функції, зокрема щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 контролюючими органами є: податкові органи стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Ст.1 Закону України «Про податок власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» № 1963-XII від 11.12.1991 визначено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст.2 цього Закону є обєктами оподаткування.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про податок власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» № 1963-XII від 11.12.1991 обєктами оподаткування є:

трактори (колісні) код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі код) 8701, крім гусеничних;

тільки сідельні тягачі код 8701 20;

автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, код 8702;

автомобілі легкові код 8703;

автомобілі вантажні код 8704;

автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, код 8705 (крім пожежних і швидкої допомоги);

мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном код 8711, крім тих, що мають обєм циліндра двигуна до 50 куб. см, код 8711 10;

яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних) код 8903 91;

човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), код 8903 92;

інші човни (крім спортивних) код 8903 99.

Транспортні засоби, що не є обєктами оподаткування:

трактори на гусеничному ходу код 8701 30;

мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з обємом циліндра двигуна до 50 куб. см код 8711 10;

тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні код 8705;

транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, код 8709;

машини і механізми для сільськогосподарських робіт коди 8432; 8433;

тільки яхти, судна парусні і човни спортивні коди 8903 91; 8903 92; 8903 99.

Статтею 5 Закону України «Про податок власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» № 1963-XII від 11.12.1991 передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрації, перереєстрації транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Порядок обчислення і сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів визначений статтею 6 Закону України «Про податок власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», відповідно до частини 5 якого, сума податку, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками згідно ст.3 зазначеного закону.

Так, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.

Відповідно до ч.1. ст.67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно листа начальника ВДАІ з обслуговування Білокуракінського району УДАІ ГУМВС України в Луганській області станом на 30.04.2010 за громадянином ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль НОМЕР_2, 1988 року випуску, з обємом двигуна 6560 куб.см., повна маса 10000 кг, який пройшов державний технічний огляд 08.05.2007, пільг на даний транспортний засіб немає. Згідно п.п. 3.1.2 п. 1 ст. 3 «Інструкції про організацію проведення Державтоінспекцією державного технічного огляду колісних транспортних засобів», затвердженої Наказом МВС України від 30.12.2008 № 703, техогляд засобів незалежно від форми власності проводиться з періодичністю один раз на рік засоби, призначені для перевезення вантажів з максимально дозволеною масою понад 3,5 тони, а також спеціальні та спеціалізовані засоби, зокрема автокрани, таксі, автомобілі швидкої медичної допомоги тощо. (а.с. 33)

Таким чином, враховуючи, що автомобіль НОМЕР_2, 1988 року випуску, з обємом двигуна 6560 куб.см., який належить відповідачу, має дозволену повну масу 10000 кг під час проходження техогляду у 2007 році сплачено податок з власників транспортних засобів лише за один рік.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на 01 квітня 2010 року за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу та складає 1968 грн. (6560 х 15/100 х 2 роки) (а.с.26).

Згідно із абз.3 ст.7 Закону України « Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів та пені стягуються з платників податку згідно із законодавством.

Таким чином, позовні вимоги прокурора Білокуракинського району Луганської області в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області знайшли своє обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 заборгованість з податку з власників транспортних засобів у сумі 1968 грн.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як прокурор звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 05 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги прокурора Білокуракинського району Луганської області в інтересах держави в особі Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Білокуракинська селищна рада, про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів у розмірі 1968 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету Білокуракинської селищної ради (р/р 33212808700119, код 24046834, МФО 804013 УДК в Луганській області) заборгованість з податку з власників транспортних засобів у розмірі 1968 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят вісім грн.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 07 травня 2010 року.

СуддяСмішлива Т.В.