
1Справа № 335/1433/21 1-кс/335/2085/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Д.М., слідчого Жидкова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Бєлінського Юрія Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2021 року, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082140000072 від 07.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Бєлінський Ю.Є., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про скасування арешту майна.
В обґрунтування клопотання представник заявника посилається на те, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2021 року по справі № 335/1433/21 провадження 1-кс/335/1467/2021 задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області Жидкова О.Ю. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021082140000072 та накладено арешт на майно з метою збереження речових доказів, а саме:
- системний блок персонального комп`ютера «GTL»;
- системний блок персонального комп`ютера «RAIDMAX»;
- системний блок персонального комп`ютера «LOGIC POWER»;
- системний блок персонального комп`ютера «MULTIMEDIA COMPUTER SYSTEM»;
- системний блок персонального комп`ютера «HP» з серійним номером «CZC1167P7G»;
- системний блок персонального комп`ютера «HP» з серійним номером «CZC1167P4Z»;
- стартові пакети SIM-карт оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» у кількості 431 шт.;
- стартові пакети SIM-карт оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» у кількості 99 шт.;
- пластикові карти АБ «Південний» в аркушах паперу з PIN-кодом у кількості 546 шт.;
- жорсткий диск «Western Digital» з серійним номером «WMAV2Y251497»;
- флеш-накопичувач «Transcend».
В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021082140000072 від 07.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України (хуліганство вчинене з застосуванням вогнепальної зброї).
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.02.2021 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, група невстановлених осіб знаходячись біля ресторану «Зурбаган», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. І. Алексєєва, 56, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося пострілами з вогнепальної зброї.
Під час проведення подальшого досудового розслідування була отримана інформація, що до вчинення вказаного злочину, серед інших, причетний ОСОБА_2 за місцем роботи якого, на підставі ухвали слідчого судді від 15.02.2021 року, 02.03.2021 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено приналежне ОСОБА_1 на праві власності вищезазначене майно.
Метою проведення вказаного обшуку було зазначено відшукання і вилучення знаряддя кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Вилучене майно, на підставі ст. 98 КПК України, постановою слідчого від 03.03.2021 року було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки на думку слідчого, наявні підстави вважати, що майно зберегло на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема за допомогою експертних досліджень.
Проте адвокат вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно було необґрунтованим та на теперішній час відпала потреба в застосуванні арешту вищезазначеного майна, за наступних обставинах.
Приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в якому 02.03.2021 року було проведено обшук слідчим Жидковим О.Ю., використовувалося виключно для здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Оренда вказаного приміщення здійснювалася на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 01.01.2021 року між ГК «Мелітопольський Агрос» та приватною особою ОСОБА_1 .
Виявлене та вилучене під час обшуку майно, а саме системні блоки, стартові пакети,-пластикові карти АБ «Південний» в аркушах паперу з PIN-кодом, жорсткий диск та флеш-накопичувач «Transcend», використовувалося ОСОБА_1 під час здійснення підприємницької діяльності, яка ніяким чином не пов`язана з обставинами кримінального правопорушення, викладеного в клопотанні слідчого.
В зв`язку з арештом вказаного майна підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 повністю зупинена, чим завдаються значні збитки так як стартові пакети Sim-карт та пластикові карти вилучені з товарообігу; у комп`ютерній техніці зберігаються програми, за допомогою якою велися звіти, переписка та спілкування з контрагентами, розрахунки та інше, до яких тепер не має доступу. Таким чином порушуються договірні відносини з контрагентами та відсутня можливість виконувати свої зобов`язання за ними. Наразі стоїть питання про стягнення збитків за не виконання умов Договорів зі сторони ФОП ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, адвокат вважає, що слідчий Жидков О.Ю. умисно ввів в оману слідчого суддю, в результаті чого судом постановлено ухвалу, якою порушено конституційне право користування та розпорядження належним на праві приватної власності майном. Вилучене під час обшуку майно, не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, так як воно не може бути і не є знаряддями вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, як зазначає адвокат, відносно ОСОБА_1 на теперішній час не зареєстровано кримінальне провадження та не проголошено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, системні блоки, стартові пакети, сім-карти, пластикові карти, жорсткий диск та флеш-накопичувач не належать ОСОБА_2 , а належить ФОП ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що з моменту вилучення вказаного майна пройшло майже місяць, представник заявника вважає, що на теперішній час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту вищевказаного майна, у зв`язку з чим просить скасувати арешт на вилучене під час проведення обшуку по кримінальному провадженню № 1202108214000000, за місце роботи ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , майно. Зобов`язати уповноважених осіб ГУНП в Запорізькій області повернути власнику (володільцю) майна ОСОБА_1 вказане у клопотанні майно.
У порядку вимог ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна було призначено до розгляду на 02.04.2021 року о 10.30 год.
Представник заявника адвокат Бєлінський Ю.Є. надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області Жидков О.Ю. заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що 05.03.2021 року з кримінального провадження № 12021082140000072 від 07.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України в окреме провадження виділено та зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021080000000086 повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Враховуючи, що досудове слідство не завершене, підстав для скасування арешту майна, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, немає.
Вислухавши думку слідчого, дослідивши матеріали клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021080000000086, слідчим суддею встановлено наступне.
СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021082140000072 від 07.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.02.2021 року о 04:31 год. до чергової частини Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що 07.02.2021 року, приблизно о 01 годин 00 хвилин, група невстановлених осіб, знаходячись біля ресторану «Зурбаган», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. І. Алексєєва, 56, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось пострілами з вогнепальної зброї.
Під час проведення подальшого досудового розслідування була отримана інформація, що до вчинення вказаного злочину, серед інших, причетний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем роботи якого, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонової Ю.В. від 15.02.2021 року було проведено обшук від 02.03.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено наступне майно:
- системний блок персонального комп`ютера «GTL»;
- системний блок персонального комп`ютера «RAIDMAX»;
- системний блок персонального комп`ютера «LOGIC POWER»;
- системний блок персонального комп`ютера «MULTIMEDIA COMPUTER SYSTEM»;
- системний блок персонального комп`ютера «HP» з серійним номером «CZC1167P7G»;
- системний блок персонального комп`ютера «HP» з серійним номером «CZC1167P4Z»;
- стартові пакети SIM-карт оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» у кількості 431 шт.;
- стартові пакети SIM-карт оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» у кількості 99 шт.;
- пластикові карти АБ «Південний» в аркушах паперу з PIN-кодом у кількості 546 шт.;
- жорсткий диск «Western Digital» з серійним номером «WMAV2Y251497»;
- флеш-накопичувач «Transcend»;
- печатку з відтиском «ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКРАЇНА М. ЛЬВІВ ДЛЯ ДОКУМЕНТІВ № 16 ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЬВІВСЬКА ТЮТЮНОВА ФАБРИКА ЛТД № 36929041»;
- видаткові накладні ТзОВ «Альфа Плюс» на 445 арк.;
- видаткові накладні ТзОВ «Альфа Плюс» на 244 арк.;
- накладні ТОВ «Альфа Плюс» на 733 арк.;
- накладні ТОВ «Альфа Плюс» на 6 арк.;
- прострочені заборгованості ТОВ «Альфа Плюс» на 42 арк.
Постановою слідчого від 03.03.2021 року вищевказане вилучене майно було визнане речовими доказами та визначено місце їх зберігання.
В подальшому ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2021 року (справа № 335/1433/21, провадження 1-кс/335/1467/2021), у вищезазначеному кримінальному провадженні частково задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області Жидкова О.Ю. про арешт майна. З метою збереження речових доказів накладено арешт на наступне майно, яке було вилучено 23.02.2021 року під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- системний блок персонального комп`ютера «GTL»;
- системний блок персонального комп`ютера «RAIDMAX»;
- системний блок персонального комп`ютера «LOGIC POWER»;
- системний блок персонального комп`ютера «MULTIMEDIA COMPUTER SYSTEM»;
- системний блок персонального комп`ютера «HP» з серійним номером «CZC1167P7G»;
- системний блок персонального комп`ютера «HP» з серійним номером «CZC1167P4Z»;
- стартові пакети SIM-карт оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» у кількості 431 шт.;
- стартові пакети SIM-карт оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» у кількості 99 шт.;
- пластикові карти АБ «Південний» в аркушах паперу з PIN-кодом у кількості 546 шт.;
- жорсткий диск «Western Digital» з серійним номером «WMAV2Y251497»;
- флеш-накопичувач «Transcend». В іншій частині вимог клопотання слідчого - було відмовити.
Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2021 року вбачається, що підставами накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадження.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується у кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Як пояснив у судовому засіданні слідчий, з матеріалів кримінального провадження ха № 12021082140000072 від 07.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України було виділено в окреме провадження та зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021080000000086 повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021080000000086 від 05.03.2021року, встановлено, що внесено відомості про кримінальне правопорушення, із правовою кваліфікацією злочину - ч. 3 ст. 190 КК України, із наступною фабулою: невстановлені особи, знаходячись на території м. Мелітополя Запорізької області, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинили шахрайські дії з метою незаконного заволодіння грошовими коштами громадян України.
Відповідно до наданою представником ОСОБА_1 договору цивільно-правового характеру від 01.01.2021 року, ГК «Мелітопольський Агрос» за договором № 3 оренди нежитлового приміщення, передав нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 33 кв.м. - ОСОБА_1
ОСОБА_1 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є фізичною особою-підприємцем.
Згідно п. 1.2 вищезазначеного договору, строк оренди приміщення за вище вказаним договором встановлювався на строк з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року.
З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що ухвалою слідчого судді від 05.03.2020 року необґрунтовано (помилково) накладено арешт на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це майно з 01.01.2021 року не перебувало у власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а належало ФОП ОСОБА_1 , який на підставі договору оренди орендував приміщення за вищезазначеною адресою.
Крім цього, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 став орендарем приміщення в якому проведено обшук до виявлених органом досудового розслідування подій кримінального правопорушення, за ознаками ч. 4 ст. 296 КК України.
Зважаючи на те, що вказаний арешт накладався в межах кримінального провадження № 12021082140000072 від 07.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України з метою збереження речових доказів, слідчий мав можливість та достатній час для відшукання слідів злочину.
Таким чином, посилання слідчого на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства.
Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п. 2 р. 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі - Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п. 2 р. 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що майно на яке накладено арешт зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, порушеного за ч. 4 ст. 296 КК України, слідчий суддя з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає.
На день розгляду клопотання слідчим не надано підтвердження наявності підстави продовження дії арешту майна.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , або іншій особі, не повідомлялося про підозру про вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, передбачених КК України у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12021082140000072 від 07.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
ОСОБА_1 не є також обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого, або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
За таких обставин, враховуючи те, що дане майно, не відповідає критеріям зазначеним у частині другій ст. 167 КПК України, відсутні дані, що у в зв`язку з переліченим в клопотанні майном чи з приводу нього вчинялось кримінальне правопорушення, слідчий суддя зважаючи на зазначені обставини, вважає, що подане представником заявника клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки створені умови тягнуть за собою порушення прав і законних інтересів власника майна, що суперечить положенням ст. 41 Конституції України та ст. 174 КПК України.
Згідно ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання про арешт цього майна, у випадках передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 132, 174 КПК України, ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката Бєлінського Юрія Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2021 року, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021082140000072 від 07.02.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України (Справа № 335/1423/21 провадження 1-кс/335/1467/2021), на:
- системний блок персонального комп`ютера «GTL»;
- системний блок персонального комп`ютера «RAIDMAX»;
- системний блок персонального комп`ютера «LOGIC POWER»;
- системний блок персонального комп`ютера «MULTIMEDIA COMPUTER SYSTEM»;
- системний блок персонального комп`ютера «HP» з серійним номером «CZC1167P7G»;
- системний блок персонального комп`ютера «HP» з серійним номером «CZC1167P4Z»;
- стартові пакети SIM-карт оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» у кількості 431 шт.;
- стартові пакети SIM-карт оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» у кількості 99 шт.;
- пластикові карти АБ «Південний» в аркушах паперу з PIN-кодом у кількості 546 шт.;
- жорсткий диск «Western Digital» з серійним номером «WMAV2Y251497»;
- флеш-накопичувач «Transcend».
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02.03.2021 року.
Повний текст ухвали виготовлений та оголошений 02.03.2021 року.
Слідчий суддя В.О. Макаров
Судове рішення № 96188681, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 02.04.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/1433/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: