Постанова № 9618723, 29.03.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2010 року Справа № 2а-28/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.,

прокурора - помічника прокурора Ленінського району м. Луганська

Грек М.В. (посвідчення від 15.07.2009 № 801)

та

представників сторін:

від позивача Апанасенко Н.В. (довіреність від 01.03.2010 № 5)

від відповідача старший державний податковий інспектор

юридичного відділу

Бачура О.В. (довіреність від 11.01.2010 № 2/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

від 21 грудня 2009 року № 0001052360/0,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2010 року закрите акціонерне товариство «Луганський патронний завод» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 21 грудня 2009 року № 0001052360/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1194952,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

На підставі акта невиїзної документальної перевірки від 10 грудня 2009 року № 1124/23-616/32201889, яка проводилась 09 грудня 2009 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2009 року, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську винесено податкове повідомлення рішення від 21 грудня 2009 року № 0001052360/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1194952,00 грн.

З винесеним рішенням позивач не згодний, вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, з таких підстав.

Між закритим акціонерним товариством «Луганський патронний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ ФО-Ю» 25 червня 2008 року укладений договір № 355/1, згідно якого виконавець зобовязується надати послуги технічного характеру з виготовлення, заміни та налагодження вузлів та деталей технологічного обладнання, а замовник прийняти та оплатити надані послуги. Вказаний договір відповідає вимогам діючого законодавства та передбачає оплату за послуги у формі 50% попередньої передплати та остаточний розрахунок у 20-денний термін після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, який був підписаний 30 листопада 2008 року. Після прийняття виконаних робіт підрядник надав замовнику податкову накладну від 30 листопада 2009 року № 05290917, яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та підставою для нарахування податкового кредиту. Оскільки правові наслідки за цим договором настали, умови договору виконанні в повному обсязі і податкова накладна видана на законних підставах, то позивач вважає, що він мав законне право для нарахування цієї суми у податковий кредит.

Також, в акті перевірки міститься посилання на кримінальну справу № 60-3204, яка порушена прокуратурою Шевченківського району м. Києва відносно посадової особи ТОВ «Торговий дім «ЕСПЕШЛ ФО-Ю» та ряду інших фірм ОСОБА_4 за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченими частиною 3 статті 212 КК України. При цьому, в акті не вказується коли порушено кримінальну справу і яким чином цей факт перешкоджає проведенню перевірки по даному ланцюгу постачання.

Згідно з поданою позивачем податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2009 року та розрахунком до неї, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 3100551,00 грн. та є частиною залишку відємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ ФО-Ю» до таких не було віднесено і податок на додану вартість по операціях з ним в суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, не включався.

У звязку з викладеним позивач вважає, що закритим акціонерним товариством «Луганський патронний завод» не були порушені норми діючого законодавства про бухгалтерський та податковий облік, оскільки сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету, була фактично сплачена позивачем та заявлена до бюджетного відшкодування суми відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

04 лютого 2010 року судом до участі у справі на підставі заяви прокуратури Ленінського району м. Луганська від 04 лютого 2010 року № 83 вих.10 допущено прокурора (арк. справи 33).

Відповідач позовні вимоги не визнав, про що подав суду письмові заперечення на адміністративний позов від 03 лютого 2010 року № 3563/10, в яких у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на таке (арк. справи 34-35).

Фахівцями Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську проведено невиїзну перевірку закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за січень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась у грудні 2009 року, за результатами якої складений акт від 10 грудня 2009 року № 1124/23-616/32201889. Висновками акта встановлено порушення пункту 1.8, статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - закритим акціонерним товариством «Луганський патронний завод» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку за січень 2009 року на суму 1194952,00 грн.

Заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року перевірена в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки, результати якої оформлено довідкою від 10 червня 2009 року № 528/23-616/32201889. Попередній податковий період (грудень 2008 року), який передує періоду, що перевіряється перевірено позаплановою виїзною перевіркою, результати якої оформлено актом від 06 квітня 2009 року № 61/23-616/32201889. Попередньою позаплановою виїзною перевіркою, результати якої оформлено актом від 06 квітня 2009 року № 61/23-616/32201889 встановлено, що одним з основних постачальників у грудні 2008 року було товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю». Задекларований обсяг взаємовідносин складає 14368393,89 грн., крім того податок на додану вартість 2873678,78 грн. і, таким чином, частка податкового кредиту позивача за грудень 2008 року по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» складає 38,54% від загальної суми податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2008 року.

Згідно наданої державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва інформаційної довідки від 07 вересня 2009 року № 5109/7/23-1106 сума зобовязань з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» по операціям з закритим акціонерним товариством «Луганський патронний завод» складає за листопад 2008 року 2873,67878 тис. грн. або 17,1%. Також в наданій довідці вказано, що прокуратурою Шевченківського району м. Києва порушено кримінальну справу № 60-3204 відносно посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» та ряду інших фірм ОСОБА_4 за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Відповідно до Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку, а також бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, за результатами отриманих зустрічних перевірок неможливо підтвердити факт надмірної сплати суми податку на додану вартість по даному ланцюгу постачання до Державного бюджету України у звязку з тим, що відносно посадової особи товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» порушено кримінальну справу за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

На підставі викладеного, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судових засіданнях представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Прокурор проти задоволення позовних вимог у судових засіданнях заперечував, підтримавши доводи заперечень проти позову відповідача.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську проведено невиїзну перевірку закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за січень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась у грудні 2009 року, за результатами якої складений акт від 10 грудня 2009 року № 1124/23-616/32201889 (арк. справи 7-9).

На підставі акта перевірки від 10 грудня 2009 року № 1124/23-616/32201889 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську прийнято податкове повідомлення рішення форми «В1» від 21 грудня 2009 року № 0001052360/0, яким закритому акціонерному товариству «Луганський патронний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1194952,00 грн. (арк. справи 13).

Висновок податкового органу про завищення закритим акціонерним товариством «Луганський патронний завод» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року у розмірі 1194952,00 грн. вмотивовано та обґрунтовано інформаційною довідкою державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 07 вересня 2009 року № 5109/7/23-1106, згідно якої неможливо підтвердити факт надмірної сплати суми податку на додану вартість по даному ланцюгу постачання до Державного бюджету України, що передбачено пунктом 1.8 статті 1 та підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», у звязку з тим, що відносно посадової особи товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» ОСОБА_4 порушено кримінальну справу № 60-3204 за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (арк. справи 9, 51-54).

На виконання ухвали суду від 04 лютого 2010 року прокуратура Шевченківського району м. Києва листом від 13 лютого 2010 року № 281 вих-10 повідомила суду, що в провадженні слідчого відділу податкової міліції державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва перебуває кримінальна справа № 60-324 відносно директора товариства з обмеженою відповідальністю «Програмно-інформаційне агентство «Троянський кінь» ОСОБА_4 за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Однак, в рамках даної кримінальної справи кримінальна справа відносно ОСОБА_4 як директора товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» прокуратурою району не порушувалась (арк. справи 40).

Разом з тим, представником відповідача в матеріали справи надано копію інформаційної довідки державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 07 вересня 2009 року № 5109/7/23-1106, в якій зазначено, що прокуратурою Шевченківського району м. Києва порушено кримінальну справу № 60-3204 відносно посадової особи товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» та ряду інших фірм ОСОБА_4 за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (арк. справи 51-54).

Враховуючи викладені обставини, ухвалою суду від 10 березня 2010 року прокуратуру Шевченківського району м. Києва та відділ податкової міліції державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва зобовязано письмово повідомити суду, чи порушувалась прокуратурою Шевченківського району м. Києва відносно посадової особи товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» (ідентифікаційний код 35829232) ОСОБА_4 кримінальна справа за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Якщо так, письмово повідомити суду данні, які не складають слідчої таємниці, що стали підставою для порушення кримінальної справи, та надати суду належним чином засвідчені копії постанови про порушення кримінальної справи та протоколів допиту посадової особи товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» ОСОБА_4 (арк. справи 65-66).

На виконання ухвали суду від 10 березня 2010 року прокуратура Шевченківського району м. Києва листом від 17 березня 2010 року № 536 вих-10 (арк. справи 70) та головний відділ податкової міліції державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва листом від 22 березня 2010 року № 2212/9/26-10/3 (арк. справи 72) повідомили, що відносно посадової особи товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» громадянина ОСОБА_4 кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, не порушувалась.

Враховуючи, що під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини щодо порушення відносно посадової особи товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» ОСОБА_4 кримінальної справи № 60-3204 за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, які стали підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009 року у розмірі 1194952,00 грн., позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час судового розгляду справи Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську не посилалась в обґрунтування своїх заперечень проти позову та не доводила суду, що угоди, укладені позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» мають фіктивний характер і що метою платника податку було протиправне одержання доходу за рахунок відшкодування податку на додану вартість, що, в свою чергу, виключало би можливість бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України.

Єдиною підставою для прийняття Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську податкового повідомлення рішення форми «В1» від 21 грудня 2009 року № 0001052360/0 була інформаційна довідка державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 07 вересня 2009 року № 5109/7/23-1106 та зазначені в ній обставини щодо порушення відносно посадової особи товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЕСПЕШЛ-ФО-Ю» ОСОБА_4 кримінальної справи № 60-3204 за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Також, суд вважає за необхідне зазначити таке.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку на додану вартість продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень субєкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Таким чином, для забезпечення захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб під час розвязання спору, адміністративний суд передусім повинен зробити висновок про протиправність рішення субєкта владних повноважень, наслідком чого є його скасування.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи те, що предметом оскарження у даній справі є правовий акт індивідуальної дії субєкта владних повноважень, який не може бути визнаний нечинним, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську форми «В1» від 21 грудня 2009 року № 0001052360/0, яким закритому акціонерному товариству «Луганський патронний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1194952,00 грн.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 29 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську форми «В1» від 21 грудня 2009 року № 0001052360/0, яким закритому акціонерному товариству «Луганський патронний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1194952,00 грн. (один мільйон сто девяносто чотири тисячі девятсот пятдесят дві гривні нуль копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Луганський патронний завод» (ідентифікаційний код 32201889, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, буд. 1-М) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 06 квітня 2010 року.

СуддяЧернявська Т.І.