Ухвала суду № 96187175, 09.04.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 627/83/21

Провадження № 1-кп/639/250/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року м. Харків

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді - Васильєвої Н.М.,

суддів - Кіся Д.П., Чижиченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Кіріяченко В.В.,

прокурорів - Сагуна М.О., Жиліна В.А., Куриленка Д.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників - адвокатів Ключка Д.Є., Мельника І.В., Бегенчева М.Х., Строгова С.Л., Олійника О.А., Костіної І.Г.,

представника ТОВ «ДОБРО ДІЙ АВД» - адвоката Чепенка О.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018220460002148 від 10.09.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 189,ч.1 ст. 345, ст. 348 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 345 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Під час підготовчого судового засідання прокурор Жилін В.А. заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 60 днів, з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останні перебуваючи на волі можуть переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілих та свідків та можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, не зможуть забезпечити виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Прокурори Сагун М.О. та Куриленко Д.В. підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити.

Представник ТОВ «ДОБРО ДІЙ АВД» - адвокат Чепенко О.І. підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.

Захисник Мельник І.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора через його необґрунтованість, просив скасувати відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованих їм злочинах не підтверджена жодними належними та допустимими доказами, прокурор не довів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначив, що обвинувачені вже тривалий час утримуються під вартою та прокурором жодним чином не доведено неможливості застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі.

Захисники - адвокати Ключко Д.Є., Бегенчев М.Х., Строгов С.Л., Олійник О.А., Костіна І.Г. та обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили задовольнити клопотання захисника Мельника І.В. та скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Колегія суддів, заслухавши думку учасників процессу, дослідивши матеріали справи в частині заявлених клопотань, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.02.2021р. відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком до 12.04.2021 року включно.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно з п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 345, ст. 348 КК України, останній з яких є особливо тяжким злочином у сфері злочинів проти авторитету органів державної влади, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічним позбавлення волі.

При вирішенні клопотань прокурора та сторони захисту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При вирішенні клопотань прокурора та сторони захисту колегія суддів враховує що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи на свободі можуть:

-переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки один із злочинів, який інкримінується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно вимог ч.6 ст.12 КК України є особливо тяжким у сфері злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у посяганні на життя працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. Таким чином, вказані обставини свідчать про підвищену суспільну небезпечність обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та можуть спонукати останніх до переховування від органу досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає міру покарання, пов`язану виключно з позбавленням волі строком від 9 до 15 років або довічним позбавленням волі;

-незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки наразі ще не розпочався судовий розгляд, всі потерпілі та свідки обвинувачення ще не допитані, що не виключає можливості обвинувачених їх схилити до зміни раніше наданих показів;

- враховуючи дані про особу обвинувачених, обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, свідчить про наявність злочинних намірів і схильність обвинувачених до подальшого вчинення кримінальних правопорушень, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи в сукупності обставини, які визначені ст.178 КПК України, колегією суддів враховується: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі, особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері злочинів проти авторитету органів державної влади, за яке передбачене законом покарання до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі; 2) вік та стан здоров`я обвинувачених, які тяжких захворювань чи інвалідності не мають; 3) дані про особу обвинувачених та їх репутацію, які раніше не судимі, мають постійне місце проживання, офіційне джерело доходу, наявністю в обвинуваченого ОСОБА_1 родини та чотирьох неповнолітніх дітей.

Доводи сторони захисту стосовно неналежності та недопустимості доказів, недоведеності вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають оцінці шляхом аналізу усіх зібраних у кримінальному провадженні доказів в їх сукупності під час судового розгляду справи по суті.

Колегія суддів враховує, що наявність в обвинуваченого ОСОБА_1 родини та чотирьох неповнолітніх дітей, хоча і заслуговує на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшує. Ці обставини враховувались як при обранні так і при продовженні запобіжного заходу.

Стороною захисту на теперішній час не доведено, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, зменшились або відпали в такому обсязі, що є достатніми для переконання колегії суддів в необхідності зміни запобіжного заходу, будь-яких доказів на підтвердження фактів та обставин, зазначених у судовому засіданні надано не було.

Враховуючи складність кримінального провадження, обсяг та специфіку процесуальних дій, кількість обвинувачених, потерпілих та свідків по вказаному кримінальному провадженню, колегія суддів вважає, що на даний час відсутні підстави вважати строки тримання під вартою обвинувачених, такими, що виходять за рамки розумних.

За таких обставин колегія суддів вважає, що інший більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальних обов`язків, попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні. Обставини, наведені стороною захисту в судовому засіданні, в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 ЄСПЛ «Летельє проти Франції», а також враховуючи суспільну небезпеку злочину, що полягає у свідомому застосуванні зброї відносно людей, колегія суддів вважає виправданим продовження щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливим застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання захисників та обвинувачених про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задоволенню не підлягає, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає необхідним продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 07 червня 2021 року.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заставу, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Щодо посилання обвинувачених про необхідність дослідження в судовому засіданні наявних у прокурора доказів в обґрунтування клопотання про продовження строків тримання під вартою, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 345, ст. 348 КК України, - враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку колегії суддів, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні обвинуваченими інкримінованих кримінальних правопорушень. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинувачених до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів, з огляду на посилання ОСОБА_2 про ненадання йому належної медичної допомоги під час утримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», а також приймаючи до уваги скарги, заявлені обвинуваченим під час судового засідання, вважає за необхідне в порядку ст.206 КПК України зобов`язати начальника ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та завідувача Харківської медичної частини №27 організувати протягом найкоротшого об`єктивно можливого строку проведення медичного обстеження та лікування обвинуваченого ОСОБА_2 ,з урахуванням скарг на стан його здоров`я ,в тому числі, за необхідності, із залученням відповідних спеціалістів з лікарняних закладів чи закладів охорони здоров`я.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 206, 315, 369 - 372, 376, 392 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора - задовольнити.

У задоволенні клопотань захисників Ключка Д.Є., Мельника І.В., та обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 07 червня 2021 року включно.

Зобов`язати начальника ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та завідувача Харківської міської медичної частини №27 філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях організувати протягом найкоротшого об`єктивно можливого строку проведення медичного обстеження та лікування обвинуваченого ОСОБА_2 ,з урахуванням скарг на стан його здоров`я ,в тому числі, за необхідності, із залученням відповідних спеціалістів з лікарняних закладів чи закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 року №239/5/104.

Копії ухвал направити для виконання начальнику ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та завідувачу Харківської міської медичної частини №27 філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії судового рішення.

Головуючий суддя Васильєва Н.М.

Судді Кісь Д.П.

Чижиченко Д.В.