Постанова № 9618679, 20.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2010 року Справа № 2а-2298/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засіданняГлазунової О.О.,

та

представників сторін:

від позивача заступник начальника Хома Б.М. (довіреність від 19.04.2010 № 4660/10)

старший державний податковий інспектор юридичного відділу

Жадан О.О. (довіреність від 08.02.2010 № 1403/10)

старший державний податковий ревізор-інспектор відділу

погашення прострочених податкових зобовязань

Багрінцев С.С. (довіреність від 19.04.2010 № 4662/10)

від відповідача начальник юридичного відділу

Дядько Г.П. (довіреність від 04.01.2010 № 56)

юрисконсульт Глушков Г.В. (довіреність від 01.01.2010 № 6)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області

до комунального підприємства «Лисичанськтепломережа»

про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1973363,61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2010 року державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1973363,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» знаходиться на обліку у державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області як платник податків.

Враховуючи, що комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» самостійно податковий борг з податку на додану вартість не сплатило, позивач просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач відгуком на адміністративний позов від 16 квітня 2010 року № 2139 позовні вимоги визнав у повному обсязі. Крім того, відповідач зазначив, що негайне стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок активів у розмірі 1973363,61 грн., з яких основний борг 1912413,58 грн. та пеня за несвоєчасне погашення податкових зобовязань - 60950,03 грн., може призвести до повної зупинки підприємства, неможливості проведення підготовки до наступного опалювального періоду та спричинить непоправну матеріальну шкоду територіальній громаді м. Лисичанська, тому просить в порядку статті 263 КАС України розстрочити сплату заборгованості з податку на додану вартість на 10 років, починаючи з 01.04.2010 по 01.04.2020 включно в розмірі 16444,70 грн. щомісячно (арк. справи 51-52).

У судовому засіданні представники відповідача відгук підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у відгуку на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.

Комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 14 січня 2010 року № 2290 (арк. справи 13).

На підставі статті 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» взято на облік платника ПДВ, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В порушення зазначених норм Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» узгоджену суму податкового зобовязання за деклараціями з податку на додану вартість від 20.11.2009 № 9002019878, від 21.12.2009 № 9002345696, від 20.01.2010 № 9002720407, від 19.02.2010 № 9000368420 (арк. справи 20-22, 23-25, 26-28, 29-31) не сплатило, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1631100,00 грн.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності із підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно із підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.3 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акта планової виїзної перевірки від 19 жовтня 2009 року № 77/23-13401321, яким встановлено заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість до сплати в бюджет на загальну суму 48117,00 грн., відповідачу податковим повідомленням рішенням від 20 жовтня 2009 року № 0000932301/0 визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 72175,50 грн., у тому числі 48117,00 грн. - за основним платежем, 24058,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 32, 33-36).

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

На підставі акта перевірки від 15 січня 2010 року № 16010013/13401321 за несплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість до відповідача у відповідності із підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим повідомленням рішенням від 15 січня 2010 року № 0000101601/0 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 261684,90 грн. (арк. справи 37, 49).

Комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 20 жовтня 2009 року № 0000932301/0 та від 15 січня 2010 року № 0000101601/0 ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувало, тому визначені ними податкові зобовязання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкових повідомлень - рішень.

Податкові зобовязання, визначені комунальному підприємству «Лисичанськтепломережа» податковими повідомленнями рішеннями державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 20 жовтня 2009 року № 0000932301/0 та від 15 січня 2010 року № 0000101601/0, відповідачем сплачені частково в сумі 52546,82 грн. Таким чином, сума податкового боргу відповідача за податковими повідомленнями рішеннями від 20 жовтня 2009 року № 0000932301/0 та від 15 січня 2010 року № 0000101601/0 на дату судового розгляду справи становить 281313,58 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» по податку на додану вартість (арк. справи 16).

Відповідно до підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня, нарахування пені при самостійному нарахуванні суми податкового зобовязання платником податків розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного цим Законом.

Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

За несвоєчасне погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нарахована пеня, яка на дату розгляду судової справи складає 60950,03 грн. (арк. справи 50).

Сума податкового боргу комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» з податку на додану вартість у розмірі 1973363,61 грн., з яких 1912413,58 грн. податкові зобовязання, 60950,03 грн. пеня за несвоєчасне погашення податкових зобовязань, підтверджується актом звірки податкової заборгованості від 19 квітня 20010 року, який підписаний сторонами по справі без заперечень та зауважень (арк. справи 50).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області комунальному підприємству «Лисичанськтепломережа» 21 січня 2002 року було надіслано першу податкову вимогу № 1/45 та 26 березня 2002 року другу податкову вимогу № 2/302 (арк. справи 18, 19).

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1973363,61 грн., з яких 1912413,58 грн. податкові зобовязання, 60950,03 грн. пеня за несвоєчасне погашення податкових зобовязань, не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Заяву відповідача про розстрочення сплати заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1973363,61 грн. строком на 10 років, починаючи з 01.04.2010 по 01.04.2010 включно в розмірі 16444,70 грн. щомісячно на підставі статті 263 КАС України суд залишає без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Таким чином, на підставі аналізу положення частини 1 статті 263 КАС України з заявою про розстрочення виконання судового рішення може звернутись сторона виконавчого провадження, а тому вимоги про розстрочення сплати податкової заборгованості з податку на додану вартість відповідачем заявлені передчасно і без дотримання умов, визначених статтею 263 КАС України для розстрочення виконання судових рішень.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 20 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» (ідентифікаційний код 13401321, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Баумана, буд. 17) в доход Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1973363,61 грн. (один мільйон девятсот сімдесят три тисячі триста шістдесят три гривні шістдесят одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 26 квітня 2010 року.

СуддяЧернявська Т.І.