Постанова № 9618546, 17.05.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2010 року Справа № 2а-832/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Сагун А.В.;

при секретарі –Господарікову М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області до комунального підприємства «Правник»про стягнення суми економічних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області (далі по тексту Держінспекція цін у Кіровоградській області) звернулася в суд з адміністративним позовом до комунального підприємства «Правник»(далі - КП «Правник») про стягнення до державного бюджету 13 229 гривень 82 копійки економічних санкцій. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що в ході перевірки Держінспекцією цін у Кіровоградській області КП «Правник»було встановлено порушення відповідачем норми чинного законодавства щодо дотримання державної дисципліни цін при стягненні плати з населення за послуги з оформлення приватизації квартир (будинків), а саме, за виконання робіт з оформлення приватизації квартир (будинків)у скорочений термін (до 7 робочих днів) стягувалась оплата послуг у розмірі більшому від затвердженого тарифу, що не передбачено чинним законодавством. Послуги з оформлення приватизації квартири (будинку) до 7 робочих днів (у терміновому порядку) оплачувались замовником, як додаткова послуга, назва та вартість якої була затверджена керівником КП «Правник»у розмірі 188 грн.74 коп. за 1 замовлення. Даний розмір плати не затверджено органом місцевого самоврядування, що є порушенням ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та п. 8 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». 28.01.2010 року Держінспекцію цін у Кіровоградській області було прийнято рішення про застосування економічних санкцій всього на суму 13229 грн. 82 коп., із них сума порушення - 4409,94 грн., сума штрафу - 8819,88 грн. Відповідачем отримано копію рішення та претензію, відповіді на претензію до Держінспекції цін у Кіровоградській області не надійшло, економічні санкції до бюджету добровільно не сплачено. Тому позивач просить стягнути з КП «Правник»суму економічних санкцій в розмірі 13229 грн. 82 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення згідно позовної заяви. .

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, підтвердження чому є підпис в розписках про отримання судових повісток (а.с. 27, 30). Причини неявки суду не повідомлено, письмових заперечень на позов не надано.

          Заслухавши представника позивача, дослідивши у судовому засіданні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про ціни і ціноутворення” вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів

Державне регулювання цін і тарифів відповідно до статті 8 Закону України “Про ціни і ціноутворення” здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про ціни і ціноутворення” Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

          Згідно ст. 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення” державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державну фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Відповідно до п.п. 1.4,1.6,2.1 «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 03.12.2001 року № 298/519, зареєстрований Міністерством юстиції України 18.12.2001 р. за № 1047/6238 ( далі –Інструкція), підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушення порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: застосування вільних цін ( тарифів) на продукцію ( послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін та тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Необґрунтовано одержані суб’єктами господарювання, внаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами : при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) –як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції ( послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції ( послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства; при порушенні порядку встановлення і застосування цін ( тарифів), що регулюються уповноваженими органами, як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами чинного законодавства.

Пунктом 3.8 Інструкції передбачено, що відповідно до наданих повноважень Державна інспекція з контролю за цінами, державні з контролю за цінами в АРК, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб’єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових ( штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачено, та п.3.8.1 визначено, що суми за зазначеними санкціями стягуються із суб’єктів господарювання і зараховуються за належністю в порядку, визначеному законодавством, з урахуванням вимог даної Інструкції.

          Відповідно до ст. 14 того ж Закону та п.п. 5, п.5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819 Держінспекція цін має право приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необгрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

Судом встановлено, що 27.01.10. Держінспекцією цін у Кіровоградській області на підставі посвідчення від 18.01.10. проведена планова перевірка Комунального підприємства "Правник" та складено акт №70 від 27.01.10. (а.с.14).

В ході перевірки встановлено порушення ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні, п.8 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", п.38 "Положення про порядок передачі квартир (будинків) державного житлового фонду" затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.07. №56 та рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 14.09.09. №1044 " Про затвердження таріфу на послуги з оформлення документів на право власності на квартири, що надається Комунальним підприємством "Правник", для населення", що привело до незаконного отримання додаткової виручки за період з 14.09.09. по 01.01.10. в сумі 4 409, 94 грн.

За результатами перевірки рішенням заступника начальника Держінспекції цін у Кіровоградській області від 28.01.2010 року №9 до відповідача застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 13 229 грн. 94 коп., із них сума порушення - 4 409,94 грн., сума штрафу - 8 819,88 грн. (а.с.12)

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»від 19.06.1992 р. № 2482 (далі - Закон) визначено правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання.

Відповідно до статті 1 Закону, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб (далі - жилої площі у гуртожитках), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно частини 1 статті 2 Закону, до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у гуртожитках, кімнати у квартирах Та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

          Пунктом 8 статті 8 Закону (організація проведення приватизації та оформлення прав з власності) зазначено, що вартість послуг за оформлення документів на право власності на квартиру (будинок) та кімнату у гуртожитку оплачується громадянами за розцінками, що встановлюються місцевими органами державної виконавчої влади.

Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 р. № 280/97 (повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, у тому числі, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.

Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради було прийнято рішення від 14.09.2009 року № 1044 «Про затвердження тарифу на послугу з оформлення документів на право власності на квартири, що надається комунальним підприємством «Правник».

Пунктом 1 вказаного рішення було затверджено тариф на послугу з оформлення документів на право власності на квартири, що надається КП «Правник», для населення у розмірі –155 грн.83 коп. за справу.

В ході судового розгляду встановлено, що КП «Правник» надавалися зазначені вище послуги з урахуванням терміновості робіт до 7 робочих днів. Вказана терміновість не передбачена Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 14.09.2009 року № 1044 «Про затвердження тарифу на послугу з оформлення документів на право власності на квартири. що надається КП «Правник», для населення».

Послуги з оформлення приватизації квартири (будинку) до 7 робочих днів ( у терміновому порядку) оплачувались замовником, як додаткова послуга, назва та вартість якої було затверджено керівником КП «Правник»у розмірі 188 грн. 74 коп. за 1 замовлення. При цьому даний розмір плати не затверджений органом місцевого самоврядування, що є порушенням ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п.8 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України рішення №9 від 28.01.10. дійшов висновку, що воно прийнято з дотриманням принципу законності і обгрунтовано.

Вказане рішення отримано відповідачем, що підтверджується поштовим відправленням № 822245 від 29.01.2010 року (а. с. 13). У визначеному законом порядку його не оскаржено і станом на час розгляду справи в суді економічні санкції до державного бюджету не сплачено.

Таким чином, суд оцінивши докази, які є у справі прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (ч.4 ст. 94 КАС України).

Керуючись ст.ст. 86, 94,159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Правник»(проспект Комуністичний, 1-б, м. Кіровоград, код ЄДРПОУ -26007519, МФО323538, р/р –2650129 Райффайзенбанк "Аваль") на користь державного бюджету р/р –31112106700002, одержувач коштів –УДК в м. Кіровоград, код одержувача –24145329, код бюджетної класифікації –21081100, банк одержувача –ГУДК у Кіровоградській області. МФО –823016 економічні санкції в сумі 13229 (тринадцять тисяч двісті двадцять дев’ять) грн. 82 коп.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградській окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а вразі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, з дня складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.

Дата складання постанови в повному обсязі - 20.05.10.

Суддя                                                                                           А.В. Сагун